Вирок від 07 липня 2026 р. у справі №567/734/26 — Острозький районний суд Рівненської області

Справа №567/734/26

Провадження №1-кп/567/109/26

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08.07.2026 м. Острог

Острозький районний суд Рівненської області у складі:

головуючий суддя - ОСОБА_1

секретар - ОСОБА_2

розглянувши у підготовчому судовому засіданні кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки та жительки АДРЕСА_1 , громадянки України, згідно ст. 89 КК України раніше не судимої,

у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 190 КК України,

сторонами кримінального провадження є:

прокурор ОСОБА_4

потерпілий ОСОБА_5

обвинувачена ОСОБА_3

захисник ОСОБА_6

встановив:

ОСОБА_3 05.04.2026 року, близько 19:00 год., перебуваючи на залізничному зупинному пункті, що розташований в с. Бадівка, Острозької ТГ Рівненського району Рівненської області, умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно - небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, з корисливих мотивів, з метою протиправного заволодіння чужим майном, шляхом зловживання довірою потерпілого ОСОБА_5 , попросила у нього мобільний телефон «Хіаоmі Redmi 13С», що належить останньому на праві приватної власності, для того щоб зателефонувати, заздалегідь не збираючись повертати вказаний мобільний телефон законному володільцю.

В подальшому, потерпілий ОСОБА_5 передав ОСОБА_3 свій мобільний телефон «Хіаоmі Redmi 13С» вартістю 4522 грн.00 коп., оснащений чорним полімерним чохлом вартістю 345 грн. 00 коп, флеш-носієм об`ємом пам`яті 32 ГБ вартістю 299 грн. 00 коп., сім-картами операторів стільникового зв`язку «Київстар» та «Водафон» вартістю 450 грн. 00 коп. та 420 грн. 00 коп. відповідно. Після чого, ОСОБА_3 , продовжуючи реалізацію свого умислу, залишила переданий їй мобільний телефон на свою користь і розпорядилася ним на свій розсуд, залишивши його для власного користування, чим заподіяла потерпілому ОСОБА_5 матеріальні збитки на загальну суму 6036 грн. 00 коп.

Вказані дії органом досудового розслідування кваліфіковані за ч. 1 ст. 190 КК України, так як ОСОБА_3 вчинила заволодіння чужим майном шляхом обману та зловживання довірою (шахрайство).

07 липня 2026 року між потерпілим ОСОБА_5 , якому на підставі ч.4 ст. 56 КПК України на всіх стадіях кримінального провадження надано право примиритися з підозрюваним, обвинуваченим і укласти угоду про примирення у даному кримінальному провадженні №12026186170000024 від 06.04.2026 та ОСОБА_3 , в порядку, передбаченому ст. ст. 468, 469 та 471 КПК України, укладено угоду про примирення.

Згідно з даною угодою потерпілий ОСОБА_5 та обвинувачена ОСОБА_3 дійшли згоди щодо формулювання підозри, всіх істотних для даного кримінального провадження обставин та правової кваліфікації дій ОСОБА_3 за ч. 1 ст. 190 КК України.

Так, обвинувачена ОСОБА_3 у повному обсязі сформульованої підозри беззастережно визнала свою винуватість у вчиненні даного кримінального правопорушення, погоджується з тим, що завдані в результаті вчиненого нею кримінального правопорушення збитки, відшкодовані в повному обсязі.

Потерпілий ОСОБА_5 зобов`язується погодитись з тим, що завдані в результаті вчиненого кримінального правопорушення збитки, відшкодовані йому в повному обсязі.

Також, сторонами угоди визначено узгоджене ними покарання, яке ОСОБА_3 повинна понести за вчинення кримінального правопорушення, а саме у виді 200(двісті) годин громадських робіт та отримана згода обвинуваченої на його призначення.

Розглядаючи в порядку п. 1 ч. 3 ст. 314 КПК України питання про можливість затвердження даної угоди про примирення, суд виходить з наступного.

Відповідно до правил ст. ст. 468, 469 КПК України, у кримінальному провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, та у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення може бути укладена угода між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим про примирення.

Потерпілий в судовому засіданні просив угоду затвердити і призначити обвинуваченій узгоджене в угоді покарання та інші передбачені угодою заходи.

Обвинувачена ОСОБА_3 в судовому засіданні також просила вказану угоду з потерпілим затвердити і призначити узгоджене покарання та інші передбачені угодою заходи, при цьому беззастережно визнала себе винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України, в обсязі підозри, дала згоду на застосування узгодженого виду та розміру покарання, а також інших заходів у разі затвердження угоди, заявивши, що здатна реально виконати взяті на себе відповідно до угоди зобов`язання.

Кримінальне правопорушення, у вчиненні якого ОСОБА_3 беззастережно визнала себе винуватою, згідно із ч.2 ст.12 КК України є кримінальним проступком за вчинення якого передбачено альтернативу видів покарання.

Покарання, узгоджене сторонами угоди, відповідає санкції, яка передбачена ч.1 ст.190 КК України.

Суд, шляхом проведення опитування сторін кримінального провадження, переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. При цьому судом з`ясовано, що ОСОБА_3 повністю усвідомлює зміст укладеної з потерпілим угоди про примирення, характер обвинувачення, щодо якого визнає себе винуватою, цілком розуміє свої права, визначені п. 1 ч. 5 ст. 474 КПК України, а також наслідки укладення, затвердження даної угоди, передбачені п.1 ч. 1 ст. 473 КПК України, та наслідки її не виконання, передбачені ст. 476 КПК України.

Судом з`ясовано, що потерпілий ОСОБА_5 повністю усвідомлює зміст укладеної з обвинуваченою ОСОБА_3 угоди про примирення, характер обвинувачення, щодо якого ОСОБА_3 визнає себе винуватою, цілком розуміє наслідки укладення, затвердження даної угоди, передбачені п.2 ч.1 ст. 473 КПК України та наслідки її не виконання, передбачені ст. 476 КПК України.

Враховуючи викладене, оскільки умови угоди про примирення між потерпілим ОСОБА_5 та обвинуваченою ОСОБА_3 відповідають вимогам КПК та КК України, суд, врахувавши заслухані доводи сторін кримінального провадження, дійшов висновку про наявність всіх правових підстав для затвердження цієї угоди.

За таких обставин суд вважає доведеним в підготовчому судовому засіданні те, що ОСОБА_3 заволоділа чужим майном шляхом обману та зловживання довірою (шахрайство), а тому її дії кваліфікує за ч.1 ст. 190 КК України, за якою належить призначити ОСОБА_3 узгоджене сторонами угоди про примирення покарання.

Речові докази у відповідності до вимог ст.100 КПК України, слід повернути потерпілому ОСОБА_5 .

Згідно з ч. 2 ст. 124 КПК України, у разі ухвалення обвинувального вироку, суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта. Витрати на проведення експертизи у даному кримінальному провадженні становлять 6870 грн. 15 коп. і вказані витрати слід покласти на ОСОБА_3 .

Враховуючи викладене, керуючись статтями 314, 373, 374, 475 Кримінального процесуального кодексу України, суд -

засудив:

затвердити угоду від 07 липня 2026 року про примирення між потерпілим ОСОБА_5 та обвинуваченою ОСОБА_3 .

ОСОБА_3 визнати винуватою у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст.190 КК України, за яким призначити їй узгоджене сторонами угоди про примирення від 07 липня 2026 року покарання у виді 200(двісті) годин громадських робіт.

Роз`яснити ОСОБА_3 , що умисне невиконання угоди є підставою для притягнення до відповідальності, встановленої законом.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави витрати на проведення 6870 грн. 15 коп.

Речові докази - мобільний телефон «Хіаоmі Redmi 13С», оснащений чорним полімерним чохлом, флеш-носієм об`ємом пам`яті 32 ГБ та сім-картами операторів стільникового зв`язку «Київстар» та «Водафон» повернути потерпілому ОСОБА_5 .

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав, передбачених статтями 394 КПК України, до Рівненського апеляційного суду через Острозький районний суд Рівненської області шляхом подачі апеляції протягом 30 днів з моменту його проголошення.

Суддя Острозького районного судуОСОБА_1