Постанова від 06 липня 2026 р. у справі №363/547/26 — Вишгородський районний суд Київської області

"07" липня 2026 р. Справа № 363/547/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 липня 2026 року суддя Вишгородського районного суду Київської області Олійник С.В., розглянувши матеріали, які надійшли від Вишгородського РУП ГУНП в Київській області щодо

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що проживає за адресою: АДРЕСА_1 , яка притягається до адміністративної відповідальності

за ч. 1 ст. 130 КУпАП,

встановив:

відповідно до протоколу 04 січня 2026 року о 20 год. 47 хв. в с. Вища Дубечня, по вул. Визволителів 15, гр. ОСОБА_1 , керувала транспортним засобом «Chery Beat», д.н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: різкий запах алкоголю з порожнини рота, млявість мови, почервоніння очей, від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку відмовилась на місці зупинки та в лікаря-нарколога у Вишгородській ЦРЛ, чим порушила вимоги пункту 2.5 Правил дорожнього руху України, за що відповідальність передбачена частиною першою статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

ОСОБА_1 в суді вину не визнала, вона не керувала автомобілем в стані алкогольного сп`яніння. Поліцейським неправомірно складено протокол.

Відповідно до п. 2.5 ПДР України, водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп`яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.

Згідно ч. 1 ст. 130 КУпАП, керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, тягнуть за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

Правилами дорожнього руху України встановлено, що водій, це особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія (посвідчення тракториста-машиніста, тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом, тимчасовий талон на право керування транспортним засобом) відповідної категорії. Водієм також є особа, яка навчає керуванню транспортним засобом, перебуваючи безпосередньо в транспортному засобі.

Відповідно до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Відповідно до ст. 266 КУпАП огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

ОСОБА_1 у суді свою вину не визнала, пояснила, що керувала транспортним засобом у тверезому стані, але у зв`язку із сильним душевним хвилюванням здійснила зупинку автомобілю, вжила алкоголь та лягла спати. Зафіксований свідком на відеозапис момент «заносу» машини пояснює тим, що керування транспортним засобом було ускладнене у зв`язку із погодними умовами, снігом та ожеледицею на дорозі.

Суд, дослідивши всі наявні у справі докази в їх сукупності та взаємному зв`язку відповідно до вимог ст. 251, 252 КУпАП, виходить з того, що доказування у справах про адміністративні правопорушення передбачає не формальне перелічення доказів, а встановлення їх узгодженості, взаємного підтвердження та формування єдиного безперервного ланцюга фактичних даних щодо події правопорушення.

Судом встановлено, що матеріали справи містять протокол про адміністративне правопорушення, акт огляду з фіксацією відмови від його проходження, направлення до закладу охорони здоров`я, письмові пояснення свідків, відеозаписи з місця події та інші письмові матеріали.

Разом із тим, протокол про адміністративне правопорушення є процесуальним документом, який фіксує версію уповноваженої особи, однак сам по собі не містить об`єктивних технічних даних щодо моменту керування транспортним засобом. У сукупності з іншими доказами його зміст не підтверджується безперервним відеозаписом руху транспортного засобу, що свідчить про відсутність його узгодженості з об`єктивними джерелами фіксації події.

Акт огляду на стан сп`яніння та направлення до закладу охорони здоров`я підтверджують лише факт відмови особи від проходження огляду, однак не містять даних щодо моменту керування транспортним засобом і самі по собі не підтверджують наявності складу адміністративного правопорушення.

Письмові пояснення свідків містять відомості про можливе керування транспортним засобом та наявність у особи ознак алкогольного сп`яніння, однак не підтверджені об`єктивними даними, не забезпечують безперервності спостереження за рухом транспортного засобу та не містять чіткої прив`язки до моменту фактичного керування.

Наявний у матеріалах справи відеозапис, здійснений свідком, має фрагментарний характер, не дає можливості достовірно ідентифікувати особу водія під час руху транспортного засобу та не забезпечує безперервного відображення події від моменту руху до його зупинки. Крім того, він не містить об`єктивних даних, які б дозволяли зробити беззаперечний висновок щодо стану особи саме в момент можливого керування транспортним засобом.

Пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, про те, що вона керувала транспортним засобом у тверезому стані, а алкоголь було вжито після зупинки автомобіля, не спростовані жодним безперервним та об`єктивним доказом моменту керування. Зазначена версія подій не виключається наявними у справі матеріалами та узгоджується з відсутністю доказів, які б підтверджували факт керування транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння.

Досліджений судом відеозапис з нагрудних камер працівників поліції підтверджує перебування ОСОБА_1 у салоні транспортного засобу та наявність у неї зовнішніх ознак алкогольного сп`яніння. Разом із тим зазначений відеозапис розпочинається лише через близько двох годин після події, яка, за версією сторони обвинувачення, пов`язана з керуванням транспортним засобом. У зв`язку з цим відеозапис не відображає безпосередньо момент керування, не забезпечує безперервної фіксації події та не дає можливості встановити безперервний причинно-часовий зв`язок між можливим керуванням транспортним засобом і станом особи на момент її спілкування з працівниками поліції.

За таких обставин зафіксовані на відеозаписі дані можуть свідчити лише про перебування ОСОБА_1 в автомобілі та її стан на момент прибуття працівників поліції, однак самі по собі не підтверджують обов`язкову ознаку складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме факт керування транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння та відмоиу від проходження огляду.

Відповідно до ст. 245 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є повне, всебічне та об`єктивне з`ясування всіх обставин справи. Згідно зі ст. 280 КУпАП суд зобов`язаний встановити, чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні.

Відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП настає, зокрема, у разі керування транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння або відмови від проходження огляду на стан сп`яніння у встановленому законом порядку. Обов`язковою ознакою складу цього адміністративного правопорушення є встановлення факту керування транспортним засобом.

Оцінюючи зібрані у справі докази в їх сукупності, суд доходить висновку, що вони не містять належних, допустимих і достатніх даних, які б поза розумним сумнівом підтверджували факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння або факт відмови від проходження огляду під час такого керування.

Відповідно до ст. 62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

За таких обставин суд дійшов висновку про відсутність у матеріалах справи належних, допустимих та достатніх доказів вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, у зв`язку з чим провадження у справі підлягає закриттю на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Керуючись ст. ст. 1, 9, 40-1, 130 ч. 1, 245, 247, 251, 252, 247, 280 КУпАП, суддя,

постановив:

Провадження про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 130 КУпАП закрити на підставі п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.

Постанова суду може бути оскаржена до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляції через Вишгородський районний суд протягом 10 днів.

Суддя С.В. Олійник