Постанова від 06 липня 2026 р. у справі №363/3378/26 — Вишгородський районний суд Київської області

"07" липня 2026 р. Справа № 363/3378/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 липня 2026 року суддя Вишгородського районного суду Київської області Рудюк О.Д., за участі: прокурора - Діденко Ю.О., захисника – Стригуна М.А., розглянувши в судовому засіданні матеріали, які надійшли з Дарницької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проходить службу у військовій частині НОМЕР_1 Національної гвардії України на посаді начальника фінансового відділення, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , за ч. 2 ст. 172-15 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -

встановив:

Як вбачається з протоколу № 15 від 27.05.2026 року, начальник Фінансового відділення (головний бухгалтер) військової частини НОМЕР_1 підполковник ОСОБА_1 ., будучи військовою службовою особою, у порушення вимог ст.ст. 11, 16. 17. 58. 59, 88 Статуту, ст.ст. 1-4 Закону України «Про Національну гвардію України», ст.ст. 1.4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, п. 13 п. 116 Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затверджене Указом Президента України від 10.12.2008 № 1153/2008. п. 3 розділу XXVII інструкції про порядок виплати грошового забезпечення та одноразової грошової допомоги при звільненні військовослужбовцям Національної гвардії України та іншим особам,затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 15.03.2018 року № 200 (у редакції на час вчинення правопорушення), службових обов`язків начальника Фінансового відділення (головного бухгалтера), в умовах особливого періоду, перебуваючи в розташуванні військової частини НОМЕР_1 НГУ де і виконуючі службові обов`язки за посадою, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , внаслідок неналежного виконання службових обов`язків за посадою з лютого по грудень включно 2024 року не забезпечив контроль за витрачанням коштів, не вжив заходів для своєчасного перерахування грошового забезпечення особового складу, не організував додержання фінансової дисципліни посадовими особами військової частини, що призвело до безпідставного нарахування всіх видів грошового забезпечення військовослужбовцю військової частини НОМЕР_1 НГУ ОСОБА_2 стосовно якого застосовано запобіжний захід в кримінальному провадженні у вигляді тримання піл партою, чим заподіяно матеріальної школи військовій частині НОМЕР_1 НГУ на суму 268 590,20грн., тобто вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 172-15 КУпАП.

ОСОБА_1 в суді вину у вчиненні адміністративного правопорушення не визнав та заперечував.

Захисник ОСОБА_1 , адвокат Стригун М.А. у суді просить закрити справу про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, з підстав, що прокурором штучно прирівняно увесь обсяг посадової інструкції начальника відділення до самого факту помилкового розрахунку виплат безпосереднім виконавцем. У протоколі взагалі не зазначено, який саме чіткий оперативний крок чи процедуру контролю за правильністю нарахувань підполковник ОСОБА_1 мав виконати, але не виконав у процесі перевірки платіжних доручень, що формувались на виконання чинного та правомірного наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 від 01.05.2024 № 25 о/с. При складанні протоколу не вказано який конкретно пункт Службових обов`язків регламентував алгоритм дій начальника фінансового відділення при здійсненні нагляду за застосуванням підлеглими Інструкції МВС № 200 у межах цієї фінансової операції.

Прокурор Діденко Ю.О. в суді наполягала на доведеності вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-15, належними, допустимими та достатніми у своїй сукупності доказами. Просить суд притягнути ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення вказаного адміністративного правопорушення. Крім того, зазначив, що дата винесення протоколу про адміністративне правопорушення внесена помилково

Вислухавши пояснення учасників справи, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до ст. 1 КУпАП, завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.

Положення ч.ч. 1, 2 ст. 7 КУпАП передбачають, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Згідно ст. 9 КУпАП визначено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно ст. 10 КУпАП, адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.

Положеннями статті 245 КУпАП визначено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці данні встановлюються, зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, а також іншими документами.

Згідно ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно до ст. 256 КУпАП, у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, прізвище викривача (за його письмовою згодою), якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі. Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності; при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами.

Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення серії № 15 від 27.05.2026 року, встановлено, що начальник фінансового відділення (головний бухгалтер) військової частини НОМЕР_1 підполковник ОСОБА_1 , будучи військовою службовою особою, у порушення вимог ст.ст. 11, 16, 17, 58, 59, 88 Статуту, ст.ст. 1-4 Закону України «Про Національну гвардію України», ст.ст. 1, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, підпункту 13 пункту 116 Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затверджене Указом Президента України від 10.12.2008 № 1153/2008, пункту 3 розділу XXVII Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення та одноразової грошової допомоги при звільненні військовослужбовцям Національної гвардії України та іншим особам, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 15.03.2018 № 200 (у редакції на час вчинення правопорушення), службових обов`язків начальника фінансового відділення (головного бухгалтера), в умовах особливого періоду, перебуваючи в розташуванні військової частини НОМЕР_1 НГУ де і виконуючі службові обов`язки за посадою, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , внаслідок неналежного виконання службових обов`язків за посадою з лютого по грудень включно 2024 року не забезпечив контроль за витрачанням коштів, не вжив заходів для своєчасного перерахування грошового забезпечення особового складу, не організував додержання фінансової дисципліни посадовими особами військової частини, що призвело до безпідставного нарахування всіх видів грошового забезпечення військовослужбовцю військової частини НОМЕР_1 НГУ ОСОБА_2 , стосовно якого застосовано запобіжний захід в кримінальному провадженні у вигляді тримання під вартою, чим заподіяно матеріальної шкоди військовій частині НОМЕР_1 НГУ на суму 268 590,20грн., тобто вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 172-15 КУпАП.

В матеріалах справи знаходиться копія рапорту від 05.12.2024 року начальника фінансового відділення (головний бухгалтер) ОСОБА_1 відповідно до змісту якого, ОСОБА_1 повідомляє т.в.о. командира військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_3 про те, що під час проведення внутрішнього контролю було виявлено, що безпідставно нараховано та виплачено грошове забезпечення майору ОСОБА_2 за час перебування під вартою. Також порушує питання щодо призначення службового розслідування за даним фактом безпідставно нарахованого та виплаченого грошового забезпечення.

Згідно Висновку службового розслідування за фактом виявлення безпідставно нарахованого та виплаченого грошового забезпечення майору ОСОБА_2 під час перебування останнього під вартою за ухвалою Октябрського районного суду міста Полтави від 19.02.2024 № 554/1607/24, комісією встановлено та запропоновано: визнати, наявну вину у фактичному відновлені грошових виплат майору ОСОБА_2 в результаті хибного тлумачення наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 14.05.2024 № 145, згідно якого майора ОСОБА_2 було увільнено від займаної посади та зараховано в розпорядження начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 із залишенням на всіх видах забезпечення відповідно до підпункту 13 пункту 116 Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних силах України; за порушення вимог п. 4, розділ 1 Закону України «Про Дисциплінарний статут Збройних Сил України», в частині обов`язку неухильного виконання вимог наказів командирів, в умовах військового стану штаб-сержанта другої категорії розрахункової групи фінансового відділення сержанта ОСОБА_4 , притягнути до дисциплінарної відповідальності та накласти дисциплінарне стягнення - «догана»; штаб-сержанта другої категорії розрахункової групи фінансового відділення сержанта ОСОБА_4 притягнути до повної матеріальної відповідальності за завдану пряму дійсну шкоду внаслідок відновлення грошових виплат майору ОСОБА_2 в результаті хибного тлумачення наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 14.05.2024 № 145, згідно якого майора ОСОБА_2 було увільнено від займаної посади та зараховано в розпорядження начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 із залишенням на всіх видах забезпечення відповідно до підпункту 13 пункту 116 Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних силах України в сумі 268 590,20грн.; помічнику начальника юридичного відділення старшому лейтенанту юстиції ОСОБА_5 п`ятиденний строк підготувати необхідні документи для спрямування за територіальним принципом до Державного бюро розслідування з метою отримання інформації, щодо події та складу дисциплінарного проступку, адміністративного правопорушення чи встановлення ознак злочину в діяннях штаб-сержанта другої категорії розрахункової групи фінансового відділення сержанта ОСОБА_4 при обставинах, викладених в матеріалах службового розслідування; начальнику фінансового відділення (головному бухгалтеру) підполковнику ОСОБА_1 в семиденний строк із дня закінчення службового розслідування підготувати проект наказу про притягнення штаб-сержанта другої категорії розрахункової групи фінансового відділення сержанта ОСОБА_4 до матеріальної відповідальності згідно вимог чинного законодавства.

Відповідно до копії наказу командира військової частини НОМЕР_1 НГУ від 06.01.2025 № 31 про результати службового розслідування за фактом виявлення безпідставно нарахованого та виплаченого грошового забезпечення майору ОСОБА_2 під час перебування останнього під вартою за ухвалою Октябрського районного суду міста Полтави від 19.02.2024 № 554/1607/24, визнано, наявну вину у фактичному відновлені грошових виплат майору ОСОБА_2 в результаті хибного тлумачення наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 14.05.2024 № 145, згідно якого майора ОСОБА_2 було увільнено від займаної посади та зараховано в розпорядження начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 із залишенням на всіх видах забезпечення відповідно до підпункту 13 пункту 116 Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних силах України.

За порушення вимог п. 4, розділ-1 Закону України «Про Дисциплінарний статут Збройних Сил України», в частині обов`язку неухильного виконання вимог наказів командирів, в умовах військового стану штаб-сержанта другої категорії розрахункової групи фінансового відділення сержанта ОСОБА_4 , притягнуто до дисциплінарної відповідальності та накладено дисциплінарне стягнення - «догана».

Штаб-сержанта другої категорії розрахункової групи фінансового відділення сержанта ОСОБА_4 притягнуто до повної матеріальної відповідальності за завдану пряму дійсну шкоду внаслідок відновлення грошових виплат майору ОСОБА_2 в результаті хибного тлумачення наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 14.05.2024 № 145, згідно якого майора ОСОБА_2 було увільнено від займаної посади та зараховано в розпорядження начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 із залишенням на всіх видах забезпечення відповідно до підпункту 13 пункту 116 Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних силах України в сумі 268 590,20грн.

15.01.2025 року Наказом № 106 т.в.о. командира військової частини НОМЕР_1 полковник ОСОБА_6 , притягнув до повної матеріальної відповідальності штаб-сержанта другої категорії розрахункової групи фінансового відділення сержанта ОСОБА_4 за завдану пряму дійсну шкоду внаслідок хибного тлумачення наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 14.05.2024 № 145, внаслідок чого надмірна виплата грошового забезпечення майора ОСОБА_2 склала 268 590,20грн.

Згідно витягу з Єдиного реєстру досудового розслідування кримінального провадження № 62025100130000512 від 29.01.2025 року, за правовою кваліфікацією кримінального правопорушення за ч. 4 ст. 425 КК України, обставини, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, в умовах воєнного стану службові особи військової частини НОМЕР_1 внаслідок недбалого ставлення до військової служби нарахували грошове забезпечення військовослужбовцю майору ОСОБА_2 , який фактично не виконував обов`язків військової служби, заподіявши цим істотну шкоду.

Постановою старшого слідчого Третього слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві Стеценко Д.В. кримінальне провадження № 62025100130000512 від 29.01.2025 року, закрито на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України, у зв`язку з відсутністю складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 425 КК України. Копію матеріалів кримінального провадження, що стосується дій начальника фінансового відділення (головного бухгалтера) військової частини НОМЕР_1 НГУ ОСОБА_7 , а також відповідальних осіб фінансового відділення, автотранспортного батальйону та відділення обліку особового складу військової частини НОМЕР_1 НГУ надати Дарницької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону з метою вирішення питання щодо складання протоколів про адміністративні правопорушення.

Частина 2 статті 172-15 КУпАП передбачає, що адміністративну відповідальність за недбале ставлення військової службової особи до військової служби в умовах особливого періоду, та тягне за собою накладення штрафу від однієї до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арешт з утриманням на гауптвахті на строк від десяти до п`ятнадцяти діб.

Норма ч. 2 ст. 172-15КУпАП носить бланкетний характер, оскільки фактично у своїй диспозиції відсилає до закону (нормативно-правових актів), що регулюють певні правовідносини, зокрема щодо функціональних обов`язків особи, яка притягається до відповідальності, невиконання (неналежне виконання) яких, і складає по суті склад зазначеного адміністративного правопорушення. Основна особливість бланкетної диспозиції полягає в тому, що така норма має загальний і конкретизований зміст.

Загальний зміст статті 172-15 КУпАП полягає в тому, що з ним пов`язане визначення правопорушенням діяння недбалого ставлення військової службової особи до військової служби в умовах особливого періоду. Конкретизований зміст бланкетної диспозиції передбачає певну деталізацію відповідних положень інших нормативно правових актів, що наповнює норму більш конкретним, змістом для встановлення саме тих ознак, які мають значення для правової кваліфікації.

Згідно із зазначеним, під час проведення правової кваліфікації діяння необхідно обов`язково встановити, який саме нормативно-правовий акт та у якій редакції був чинним на момент вчинення конкретного правопорушення та встановлював порядок здійснення діяльності, який особа, що притягається до відповідальності, порушила, в чому полягає невідповідність її дій закону.

Підсумовуючі все вищевикладене слід також зазначити, що в своїх рішеннях у справі «Малофєєва проти росії» та справі «Карелін проти росії» Європейський суд з прав людини зазначив, що у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу, оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом.

Як передбачено ч. 2 ст. 251 КУпАП, обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Суд акцентує увагу на тому, що під складом адміністративного правопорушення розуміється встановлена адміністративним законом сукупність об`єктивних і суб`єктивних ознак, за наявності яких діяння вважається адміністративним правопорушенням.

Диспозицією ч. 2 ст. 172-15 КУпАП передбачена відповідальність за недбале ставлення до військової служби в умовах особливого періоду.

З об`єктивної сторони, правопорушення характеризується суспільно-небезпечною бездіяльністю у вигляді недбалого ставлення до служби та суспільно-небезпечними наслідками, які можуть настати в результаті цього. Недбале ставлення до служби означає невиконання або неналежне виконання військовою, службовою особою своїх службових обов`язків через недбале чи несумлінне ставлення до них.

Якщо особа не мала реальної можливості взагалі проявити ставлення до своїх службових обов`язків (через хворобу, у зв`язку з виконанням інших покладених на неї обов`язків внаслідок нетривалої роботи на посаді та за відсутності досвіду тощо), не можна говорити про те, що воно було недбалим чи несумлінним.

З наведеного вбачається, що для встановлення факту недбалого ставлення до військової служби є необхідним встановити не тільки факт невиконання військовослужбовцем певного обов`язку, але й те, що таке невиконання мало місце саме внаслідок недбалості, тобто у зв`язку із тим, що особа за наявності реальної можливості виконання своїх обов`язків проявила до них байдужість та несумлінність.

Згідно ч. 2 ст. 251 КУпАП обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Посилання на загальні положення Статуту, Закону України «Про Національну гвардію України», Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення та одноразової грошової допомоги при звільненні військовослужбовцям Національної гвардії України та іншим особам є недостатнім для констатації наявності складу об`єктивної сторони адміністративного правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 172-15 КУпАП, оскільки при розгляді справи даної категорії суд має встановити обсяг службових обов`язків конкретної військової службової особи із долученням до справи відповідних доказів. При визначенні сфери службової недбалості слід установити межі службової компетенції службової особи та конкретне коло її повноважень, врахувати, що невиконання чи неналежне виконання службових обов`язків може бути як одноразовим, так і систематичним, і набувати вигляду певної лінії поведінки по службі. З цього випливає необхідність установлення конкретних обов`язків, які покладалися на конкретну військову службову особу та які з цих обов`язків не виконані чи виконані неналежним чином, а також які нормативні положення порушені суб`єктом правопорушення. Також дослідженню підлягає і та обставина, чи мала особа, яка притягується до адміністративної відповідальності не лише обов`язок, але й реальну можливість діяти відповідним чином та виконати свої службові обов`язки в повному обсязі.

У постанові ВС від 21.05.2021 у справі № 185/12161/15-к зазначено, що при встановленні недбалого ставлення до військової служби у формі невиконання службових (посадових) обов`язків необхідно встановити, що винний зобов`язаний був вчинити ті дії, невиконання яких ставиться йому за вину. Військова службова особа може відповідати за недбале ставлення до військової служби лише у тому випадку, коли вона не тільки повинна була через свій службовий обов`язок виконати ті чи інші дії, але й могла, тобто мала реальну можливість виконати їх належним чином. Якщо військова службова особа перебувала у таких умовах, за яких не мала фактичної можливості належно виконати свої службові (посадові) обов`язки, то відповідальність за недбале ставлення до військової служби виключається.

Суд не має права самостійно редагувати фабулу правопорушення, відображену в протоколі, або відшукувати докази на користь обвинувачення, яка, по суті, становить виклад обвинувачення у вчиненні певного правопорушення, винуватість у скоєнні якого певною особою має доводитися в суді; суд також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення. Адже діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (рішення від 9.06.2011, заява № 16347/02, «Малофєєва проти Росії» («Malofeyeva v. Russia», заява № 36673/04, «Карелін проти Росії» («Karelin v. Russia», заява № 926/08, рішення від 20.09.2016).

Так, адміністративні матеріали не містять доказів порушення ОСОБА_1 щодо недбалого ставлення до військової служби.

Крім того, судом встановлено, що факти, стосовно яких складено протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 172-15 КУпАП, були встановлені постановою старшого слідчого Третього слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві Стеценко Д.В. про закриття кримінального провадження № 62025100130000512 від 29.01.2025 року, проте протокол про адміністративне правопорушення № 15, відносно ОСОБА_1 було складено 27.05.2026 року, тобто з порушенням ч. 2 ст. 254 КУпАП, згідно з якою протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту виявлення особи, яка вчинила правопорушення, у двох примірниках, один із яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження по справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

За таких обставин, провадження у справі про адміністративне правопорушення у відношенні ОСОБА_1 , за ч. 2 ст. 172-15 КУпАП закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Керуючись ст.ст. 172-15, 251, 256, 283 КУпАП, -

постановив:

Провадження у справі про адміністративне правопорушення у відношенні ОСОБА_1 , за ч. 2 ст. 172-15 КУпАП закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Вишгородський районний суд Київської області протягом десяти днів з дня винесення.

Суддя О.Д. Рудюк