Рішення від 07 липня 2026 р. у справі №278/1631/26 — Житомирський районний суд Житомирської області

Справа № 278/1631/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 липня 2026 року м. Житомир

Житомирський районний суд Житомирської області в складі головуючого судді Буткевича М.І., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою, поданою представником позивача ОСОБА_1 – Міхненком Сергієм Сергійовичем до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з вище вказаним адміністративним позовом, у якому просить скасувати постанову № 1364 по справі про адміністративне правопорушення за частиною 3 статті 210-1 КУпАП, прийняту 22.10.2025 року стосовно ОСОБА_1 .

В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначає натупне.

22.10.2025 року відносно ОСОБА_1 складена постанова № 1364 за справою про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.

Копію зазначеної постанови позивач отримав під час звернення до Житомирського ВДВС, 23.03.2026 року, про що свідчить відмітка в постанові з підписом про отримання.

Відповідно до постанови про притягнення до адмінстративної відповідальності, громадянин ОСОБА_1 , який визнаний за рішенням військово-лікарської комісії обмежено придатним до військової служби, всупереч абз. 4 ч.1 ст.22 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», не пройшов повторний медичний огляд з метою визначення придатності до військової служби до 05.06.2025.

Згідно даної постанови, позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та наклено адміністративне стягнення виді штрафу у розмірі 17 000 грн.

З даною постановою ОСОБА_1 катергорично не згоден, оскільки вважає, що постанова винесена із рубим порушенням вимог чинного законодавства та не відповідає дійсним обставинам справи.

14.04.2026 року суддею Житомирського районного суду Житомирської області було відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін; поновлено строк позивачу для звернення до суду із позовною заявою.

На момент ухвалення рішення судом ІНФОРМАЦІЯ_2 не скористався правом на подання відзиву на позовну заяву.

Згідно з ч. 5 ст.262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Суд, дослідивши матеріали справи, встановив такі факти та відповідні їм правовідносини.

22.10.2025 року начальником ІНФОРМАЦІЯ_3 полковником ОСОБА_2 винесено постанову № 1364 по справі про адміністративне правопорушення за ч.3 ст. 210-1 КУпАП, відповідно до якої на ОСОБА_1 накладено штраф у сумі 17 000,00 грн (а.с. 15, 16).

18.03.2026 року відкрито виконавче провадження № 80533216, про що Головним державним виконавцем Житомирського ВДВС у Житомирському районі Житомирської області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Шевченком О.В. винесено відповідну постанову (а.с. 13).

Із копії витягу Резерв+, сформованого 09.03.2026 року, встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , має бронювання до 21.12.2026 року (а.с. 10).

Дослідивши матеріали справи, надаючи правову оцінку правовідносинам, що виникли між сторонами, суд враховує наступне.

Статтею 235 КУпАП передбачено, що територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з віоберожнобої зани и рзістами, які перебраво у шенасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України). Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.

Так, відповідно до абзацу третього пункту 69 Порядку № 560 громадяни України, які перебувають на військовому обліку та з набранням чинності Указу Президента України про оголошення мобілізації, затвердженого Верховною Радою України, прибули до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки для уточнення своїх облікових даних (адреси місця проживання, номерів засобів зв?язку, адреси електронної пошти (за наявності) та інших персональних даних), на медичний огляд не направляються. На медичний огляд громадяни, які уточнили свої облікові дані, викликаються повісткою.

Пунктом 74 Порядку № 560 визначено, що резервістам та військовозобов?язаним, які підлягають призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, за рішенням керівника районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки видається направлення на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду за формою згідно з додатком 11. При цьому особам віком до 45 років видається направлення щодо визначення їх придатності до проходження військової служби у десантно-штурмових військах, силах спеціальних операцій, морській піхоті.

Військовозобов?язаний та резервіст, який виявив бажання проходити військову службу під час мобілізації у вибраній ним військовій частині, направляється на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду керівником районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або командиром військової частини.

Направлення реєструється в журналі реєстрації направлень на військово-лікарську комісію за формою згідно з додатком 12 та видається резервісту та військовозобов?язаному під особистий підпис.

Під час вручення направлення резервістам та військовозобов?язаним під особистий підпис доводяться вимоги законодавства щодо відповідальності громадян за ухилення від військової служби під час мобілізації, у тому числі за ухилення від проходження медичного огляду за направленням районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, та строк завершення медичного огляду.

Направлення на медичний огляд військовозобов`язаних та резервістів, які перебувають на військовому обліку в СБУ, а також військовозобов?язаних, які виявили бажання проходити військову службу під час мобілізації в обраному ними підрозділі, органі, закладі, установі СБУ, здійснюється у порядку, визначеному Головою СБУ.

Так, згідно змісту спірної постанови, позивача притягнуто до відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, тобто за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, а саме - не пройшов повторний медичний огляд для визначення придатності до військової служби згідно з рішенням військово-лікарської комісії чи відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки.

Таким чином, з наведеного вбачається, що процедурі проходження позивачем медичного огляду передує формування повістки про виклик для проходження відповідного огляду, видача керівником районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки направлення на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду за формою згідно з додатком 11 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації на особливий період від 16.05.2024 № 560 та реєстрація відповідного направлення в журналі реєстрації направлень на військово-лікарську комісію за формою згідно з додатком 12 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації на особливий період від 16.05.2024 № 560.

Відповідач під час розгляду справи про адмінстравне правопорушення не надавав позивачу докази щодо формування повістки про виклик ОСОБА_1 для проходження відповідного огляду та вручення її позивачу і докази щодо реєстрації відповідного направлення щодо ОСОБА_1 в журналі реєстрації направлень на військово-лікарську комісію за формами згідно з додатками 11 та 12 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації на особливий період від 16.05.2024 № 560 та докази отримання її позивачем чи відмови від її отримання.

Тобто, у матеріалах справи відсутні докази формування повістки позивачу про виклик його для направлення для проходження медичного огляду, докази вручення позивачу направлення для проходження ВЛК.

Окрім того, згідно з ч. 9 ст. 38 КУпАП адміністративне стягнення за вчинення в особливий період правопорушень, передбачених статтями 210, 210-1 цього Кодексу, може бути накладено протягом трьох місяців з дня його виявлення, але не пізніше одного року з дня його вчинення.

День вчинення правопорушення – це день, коли відповідне правопорушення було вчинено особою.

За обставин цієї справи таким днем є 06.06.2025, тобто наступний день, що слідує за граничним днем 05.06.2025, чітко визначеним Законом № 3621-IX, до якого, включно, суб?єкти зобов?язані були самостійно пройти повторний медичний огляд.

Відповідно від 06.06.2025 відраховується один рік, протягом якого територіальні центри комплектування та соціальної підтримки мали право накласти штрафи на суб?єктів за не проходження повторного медичного огляду, але тільки у тому разі, якщо не пройшло три місяці з дня виявлення правопорушення.

День виявлення правопорушення – це день, коли посадова особа чи орган, що розглядає справу про адміністративне правопорушення, дізналися чи за всіма об?єктивними ознаками повинні були дізнатися про те, що особа вчинила адміністративне правопорушення.

Позивач ОСОБА_1 є військовозобов?язаним, який перебував на військовому обліку у відповідача, уточнив свої дані вчасно, був заброньованим на період мобілізації.

Відтак відповідач, маючи безпосередній доступ та обов?язок використовувати у своїй діяльності при забезпеченні дотримання правил військового обліку дані Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов?язаних та резервістів, не мав жодних перешкод, та повинен був дізнатись про непроходження позивачем медичного огляду у вказаний в Законі України № 3621-IX строк, безпосередньо саме з часу вчинення правопорушення, тобто з 06.06.2025.

Момент виявлення правопорушення не можна ототожнювати з часом складення протоколу про адміністративне правопорушення, оскільки останній є засобом не виявлення, а фіксації правопорушення.

Отже, враховуючи наявність даних у ЄДРПВР щодо позивача, відповідачу з 06.06.2025 було відомо про те, що позивач не вжив активних дій для проходження повторного медичного огляду з метою визначення придатності до військової служби у встановлений законом період.

Саме непроходження повторного ВЛК позивачем після спливу визначеної дати становить склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП. Отже, в цьому випадку відсутні підстави для висновку, що вчинення позивачем правопорушення мало триваючий характер.

За таких обставин граничний строк притягнення позивача до адміністративної відповідальності є 06.09.2025.

Водночас, розгляд справи про притягнення позивача до адміністративної відповідальності відбувся 22.10.2025 року, тобто поза межами строків, встановлених ч. 9 ст. 38 КУпАП.

Відповідно до правової позиції, висловленої у постанові Верховного Суду від 16 грудня 2021 року у справі № 640/11468/20, ключовим питанням при наданні оцінки процедурним порушенням, допущеним під час прийняття суб?єктом владних повноважень рішення, є співвідношення двох базових принципів права: «протиправні дії не тягнуть за собою правомірних наслідків» і, на противагу йому, принцип «формальне порушення процедури не може мати наслідком скасування правильного по суті рішення»; межею, що розділяє істотне (фундаментальне) порушення від неістотного, є встановлення такої обставини: чи могло бути іншим рішення суб?єкта владних повноважень за умови безумовного дотримання ним передбаченої законом процедури прийняття такого рішення.

Пунктом 7 частини першої статті 247 КУпАП передбачено, що провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу.

З цього слідує, що відповідач не мав права розпочинати справу про адміністративне правопорушення стосовно позивача, а розпочате провадження повинен був закрити на підставі пунктом 7 частини першої статті 247 КУпАП.

Відповідно до вимог ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються письмовими, речовими та електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб?єкта владних повноважень обов?язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб?єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі (частина друга статті 77 КАС України).

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Відповідач, будучи зобов`язаним доказувати правомірність свого рішення, будь яких доказів щодо його правомірності не надав.

Таким чином суд приходить до висновку, що оскаржувана постанова є протиправною та підлягає скасуванню із закриттям провадження у справі на підставі п.7 ст. 247 КУпАП - закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 КУпАП.

На виконання вимог ч.1 ст.9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до п. 3 ч.3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Серед іншого, суд констатує, що відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву та не заявив жодних заперечень проти адміністративного позову.

Враховуючи встановлені судом порушення під час винесення суб`єктом владних повноважень оскаржуваної постанови, суд дійшов висновку, що постанова начальника ІНФОРМАЦІЯ_5 № 1364 від 22.10.2025 року про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП підлягає скасуванню, а справа про адміністративне правопорушення стосовно позивача підлягає закриттю.

Керуючись ст. ст. 7, 210, 247, 251, 280 КУпАП, ст. ст. 42, 43, 77, 242-246, 286 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву, подану представником позивача ОСОБА_1 – Міхненком Сергієм Сергійовичем до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення – задовольнити.

Скасувати постанову № 1364 по справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, прийняту 22.10.2025 року стосовно ОСОБА_1 . Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 с. 210-1 КУпАП закрити.

Стягнути з ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_3 за рахунок бюджетних асигнувань судовий збір в сумі 666,00 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Суддя М.І.Буткевич