Рішення від 06 липня 2026 р. у справі №159/1345/26 — Ковельський міськрайонний суд Волинської області

Справа № 159/1345/26

Провадження № 2/159/1445/26

КОВЕЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 липня 2026 року Ковельський міськрайонний суд Волинської області

в складі: головуючого судді Грідяєвої М.В.

при секретарі Шокот С.Т.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Ковель в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В :

ТОВ «Споживчий центр» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, вказуючи на те, що 27.06.2025 року між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір (оферти) №27.06.2025-100002310,відповідно до умов якого відповідачу надано кредит у розмірі 10000 грн., строком на 183 днів, із сплатою процентної ставки у розмірі 1% за один день користування кредитом протягом первинного періоду, комісії в розмірі 20% від суми кредиту в розмірі 2000 грн., неустойки в розмірі 100 грн. Кредитор зобов`язується надати кредит позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором. Позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Кредит надається на придбання товару, на умовах його строковості, платності та поворотності. ТОВ «Споживчий центр» свої зобов`язання за договором виконав, надавши кредит позичальнику в розмірі 10000 грн. ОСОБА_1 свої зобов`язання за договором належним чином не виконав, у зв`язку з чим утворилась заборгованість в розмірі 35300 грн., яка складається з: 10000 грн. заборгованість по тілу кредиту, 18300 грн. відсотки, 2000 грн. комісія, 5000 грн. неустойка. ОСОБА_1 електронним цифровим підписом підписав пропозицію про укладення договору (оферти). Заявку на отримання кредиту підтверджено укладання договору та отримано на свій рахунок кошти в розмірі 10000 грн. та акцептовано умови договору. Посилається на норми ЦК України, Закон України «Про електронні довірчі послуги», Закон України «Про електрону комерцію». Просить стягнути з відповідача на користь ТОВ «Споживчий центр» заборгованість за кредитним договором №27.06.2025-100002310 від 27.06.2025 року в розмірі 35300 грн., судовий збір в розмірі 2662 грн. 40 коп., справу розглядати без участі їх представника, проти ухвалення заочного рішення не заперечує.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, про час, дату та місце розгляду справи повідомлений належним чином, згідно відповіді на відзив просить розглянути справу без його участі, позов підтримує в повному обсязі, просить його задовольнити.

Відповідач та представник відповідача в судове засідання не з`явились, про час, дату та місце розгляду справи повідомлені належним чином, згідно письмової заяви представника просять розглянути справу без їх участі, позов не визнають, просять в позові відмовити, згідно відзиву, вказуючи на те, що позивачем не доведено належними доказами наявність заборгованості по кредитному договору, її розмір та розрахунок, підписання договору саме відповідачем, його ідентифікація та реєстрація в системі позивача, застосування саме ним ідентифікатора електронного підпису, наявність заборгованості не підтверджена первинними бухгалтерськими документами, нарахована комісія є неправомірною, так як це не плата за додаткові послуги, яким не є договір кредитування. Неустойка також не повинна бути нарахована під час дії військового стану.

Вивчивши матеріали справи, суд вважає позов ТОВ «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором обґрунтованим частково та таким, що підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Зі змісту ст.12 ЦПК України вбачається, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно анкети та додатку до анкети позичальника, пропозиції про укладання кредитного договору (оферта), заявки, паспорту споживчого кредиту, підтвердження кредитного договору №27.06.2025-100002310 від 27.06.2025року між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 укладений кредитний договір, відповідно до якого ТОВ «Споживчий центр» надало ОСОБА_1 кредит в розмірі 10000 грн. безготівковим шляхом строком на 183 днів, із сплатою процентної ставки за користування кредитом в розмірі 1% за один день користування кредитом, комісії в розмірі 2000 грн., неустойки в розмірі 100 грн. за кожен день невиконання зобов`язання. Позичальник отримав кредит в розмірі 10000 грн., що підтверджується довідкою ТОВ «Універсальні платіжні рішення» про перерахування коштів 27.06.2025року на номер платіжної картки, зобов`язався повернути кредит у повному обсязі в порядку і строки, передбачені договором та додатками до нього.

На підтвердження укладення договору №27.06.2025-100002310 від 27.06.2025року позивачем надано інформація отримана з центрального вузла Системи BankID НБУ на електронний запит на ідентифікацію з даними користувача, інформаційне повідомлення позичальника.

Відповідно до ст.634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому.

Таким чином між ТОВ «Споживчий центр» та відповідачем було укладено кредитний договір шляхом: 1) отримання/ознайомлення відповідача з пропозицією про укладення кредитного договору (оферта) (кредитної лінії); 2) подання відповідачем заявки кредитного договору (кредитної лінії); 3) надсилання відповідачем відповіді позичальника про прийняття пропозиції (акцепт) кредитного договору (кредитної лінії). Без реєстрації та здійснення входу на веб-сайт товариства за допомогою логіна і пароля особистого кабінету та без отримання листа на адресу електронної пошти та/або смс-повідомлення, кредитний договір не був би укладений. Позивачем було перераховано кошти на картковий рахунок відповідача за допомогою інтернет-еквайрингу.

Таким чином відповідач погодився на умови угоди, ознайомився з умовами надання кредитних послуг, розміром відсотків, необхідними суттєвими умовами надання кредиту, які чітко викладені в договорі, який підписаний відповідачем електронним підписом, який є ідентифікатором, Тобто відповідач ознайомився та погодився з умовами договору, шляхом реєстрації, ідентифікації, отримання оферти та її акцепту, в зв`язку з чим заперечення відповідача щодо відсутності підтвердження укладення кредитного договору, ідентифікації в системі позивача, підписання саме ним договору необґрунтовані, як і не підтвердження перерахування йому кредитних коштів, яке підтверджено довідками. Крім того суд звертає увагу, що відповідачем не надано доказів в спростування встановлених обставин.

Відповідно до ст.205, 207 ЦК України, правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

Відповідно до ст.ст.626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ч.2 ст.639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Аналізуючи викладене, слід дійти висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі ЦК України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статі 205, 207 ЦК України).

Відповідно до ч. 3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідно до ч. 3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Таким чином, між відповідачем та кредитором укладений кредитний договір, який підписаний відповідачем за допомогою одноразового паролю-ідентифікатора, з умовами якого відповідач ознайомився та погодився.

Відповідно до ст.1054 ч.1 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст.ст.526, 610 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином, згідно з умовами договору. При неналежному виконанні зобов`язань, вони припиняються внаслідок розірвання договору, сплачується неустойка, відшкодовуються збитки.

Відповідно до ст.623 ЦК України, боржник який порушив зобов`язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.

Статтею 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором, зокрема: припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; сплата неустойки та відшкодування збитків.

Відповідно до ч.1,3 ст.549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання..

Згідно розрахунку заборгованості наведеної позивачем, відповідачем ОСОБА_1 зобов`язання за кредитним договором виконувалися не належним чином, в зв`язку з чим утворилась заборгованість в розмірі 35300 грн., яка складається з: 10000 грн. заборгованість за тілом кредиту, 18300 грн. заборгованість за відсотками, 2000 грн. комісія, 5000 грн. неустойка.

На думку суду наведений позивачем розрахунок заборгованості є необґрунтованим з наступних підстав.

Вимоги позивача про стягнення комісії за кредитним договором №27.06.2025-100002310 від 27.06.2025року в розмірі 2000 грн. не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства та задоволенню не підлягають.

Виходячи із принципів справедливості, добросовісності на позичальника не може бути покладено обов`язок сплачувати платежі за послуги, які ним фактично не замовлялись і які банком фактично не надавались, а встановлення платежів за такі послуги було заборонено нормативно-правовими актами. Послугою з надання та обслуговування споживчого кредиту є діяльність банку або іншої фінансової установи з передачі споживачу коштів на придбання продукції для його особистих потреб, а тому встановлення кредитором будь-яких зборів, комісій, платежів за інші дії, ніж надання коштів на придбання продукції, не відповідають змісту кредитних відносин. Вказаний правовий висновок викладений у постановах Верховного суду від 16.10.2019 року у справі №369/9293/15-ц (провадження №61-29646св18) від 02.09.2019 року у справі №361/7528/17 (провадження №61-45662св18)та від 09.12.2019 року у справі №524/5152/15-ц (провадження №61-8862сво18).

Відповідно до п.18 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Указом Президента України «Про ведення воєнного стану в Україні» №64/2022 від 24.02.2022 на всій території України введено воєнний стан, строк якого неодноразово продовжувався і який безперервно триває з 24.02.2022 до теперішнього часу.

В зв`язку з чим позовні вимоги про стягнення з позичальника неустойки в розмірі 5000 грн. нарахованої кредитором за прострочення виконання договірних зобов`язань щодо повернення кредитних коштів задоволенню не підлягають.

Таким чином з відповідача на користь позивача підлягають стягненню заборгованість за кредитним договором в розмірі 28300 грн., з яких: 10000 грн. заборгованість за тілом кредиту, 18300 грн. заборгованість за процентами.

Відповідно до ст.141 ЦПК України, з урахуванням задоволеної суми позову в розмірі 28300 грн., сплаченого судового збору в розмірі 2662 грн. 40 коп., з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в розмірі 2134 грн. 45 коп. (28300 х 2662,40: 35300 грн.).

Керуючись ст.ст.526, 549, 610, 523,625, 638. 639, 1050, 1054 ЦК України, ст.ст.12, 89, 141, 263, 265, 268, 273, 354 ЦПК України,

В И Р І Ш И В :

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» 28300грн. заборгованості за кредитним договором №27.06.2025-100002310 від 27 червня 2025 року.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» судовий збір в розмірі 2134 грн. 45 коп.

В іншій частині позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» - відмовити.

Рішення може бути оскаржено позивачем безпосередньо до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Суддя:М. В. ГРІДЯЄВА