Рішення від 28 червня 2026 р. у справі №636/556/19 — Чугуївський міський суд Харківської області

ЧУГУЇВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

__________________________________________________________________________

Справа № 636/556/19 Провадження№ 2-о/636/72/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 червня 2026 року Чугуївський міський суд Харківської області у складі: головуючого – судді Гніздилова Ю. М., присяжних – Фокіної В.І., Нарожного В.М., за участю секретаря судового засідання – Селевко Т.С., представника заявника – ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Чугуїв в порядку окремого провадження цивільну справу за заявою Ради опіки та піклування над недієздатними та обмежено дієздатними особами при виконавчому комітеті Чугуївської міської ради в інтересах ОСОБА_2 , заінтересована особа: ОСОБА_3 , про продовження строку дії рішення Чугуївського міського суду Харківської області від 23 лютого 2024 року, про визнання ОСОБА_2 недієздатним та встановлення над нім опіки,

встановив:

Рада опіки та піклування над недієздатними та обмежено дієздатними особами при виконавчому комітеті Чугуївської міської ради звернувся до Чугуївського міського суду Харківської області в інтересах ОСОБА_2 із заявою про продовження строку дії рішення Чугуївського міського суду Харківської області від 23 лютого 2024 року, про визнання ОСОБА_2 недієздатним та встановлення над нім опіки.

В обґрунтування заяви зазначив, що рішенням Чугуївського міського суду Харківської області від 02.07.2019 ОСОБА_2 визнаний недієздатним, а його опікуном призначено його матір, ОСОБА_4 . 23.02.2024 строк дії рішення продовжений. ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 померла. До Ради опіки та піклування над недієздатними та обмежено дієздатними особами при виконавчому комітеті Чугуївської міської ради надійшла заява від ОСОБА_3 про можливість призначення його опікуном над недієздатним ОСОБА_2 , посилаючись на те, що між ним та родиною ОСОБА_5 протягом багатьох років склалися особисті приязні взаємовідносини, він допомагав та всіляко дбав про ОСОБА_2 та його покійну матір, під час хвороби та довготривалого лікування останньої здійснював за ним догляд, який здійснює і до тепер, оскільки мешкає разом з ним, забезпечує необхідними медикаментами, продуктами харчування та вчасним медичним обстеженням, створює необхідні побутові умови, що підтверджується довідкою голови ОСББ «Рєпінське». ОСОБА_3 зарекомендував себе як порядна людина, є пенсіонером, здоровий, на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває, незнятої та непогашеної судимості не має. З його слів інших родичів, які могли б бути опікунами, немає: батько ОСОБА_2 помер, дві двоюрідні тітки, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , у зв`язку з похилим віком та сімейними обставинами не можуть здійснювати обов`язки опікуна. Інших заяв до Ради опіки та піклування над недієздатними та обмежено дієздатними особами при виконавчому комітеті Чугуївської міської ради щодо встановлення опіки над недієздатним ОСОБА_2 не надходило. На теперішній час ОСОБА_2 не має права вчиняти будь-які правочини, не може доглядати за собою, висловлювати свої думки, не розуміє обставин, що відбуваються навколо нього, не може надавати оцінку своїм діям та діям оточуючих.

В судовому засіданні представник Ради опіки та піклування над недієздатними та обмежено дієздатними особами при виконавчому комітеті Чугуївської міської ради ОСОБА_1 заявлені вимоги підтримала та просила їх задовольнити.

В судовому засіданні заінтересована особа ОСОБА_3 просив задовольнити заяву.

З`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується вимоги заявника, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані докази, заслухавши пояснення заявника, суд встановив наступне.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 293 ЦПК України, суд розглядає в порядку окремого провадження справи, зокрема, про визнання фізичної особи недієздатною.

Згідно ст. 30 ЦК України, цивільну дієздатність має фізична особа, яка усвідомлює значення своїх дій та може керувати ними. Цивільною дієздатністю фізичної особи є її здатність своїми діями набувати для себе цивільних прав і самостійно їх здійснювати, а також здатність своїми діями створювати для себе цивільні обов`язки, самостійно їх виконувати та нести відповідальність у разі їх невиконання. Обсяг цивільної дієздатності фізичної особи встановлюється цим Кодексом і може бути обмежений виключно у випадках і в порядку, встановлених законом.

Відповідно до ст. 39 ЦК України, фізична особа може бути визнана судом недієздатною, якщо вона внаслідок хронічного, стійкого психічного розладу не здатна усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними. Порядок визнання фізичної особи недієздатною встановлюється Цивільним процесуальним кодексом України.

Згідно ч. 1 ст. 40 ЦК України, фізична особа визнається недієздатною з моменту набрання законної сили рішення суду про це.

Відповідно до ч. 3 ст. 296 ЦПК України, заяву про визнання фізичної особи недієздатною може бути подано членами її сім`ї, близькими родичами, незалежно від їх спільного проживання, органом опіки та піклування, закладом з надання психіатричної допомоги.

02 липня 2019 року Чугуївським міським судом Харківської області ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , визнаний недієздатним і ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , призначена його опікуном.

Рішенням Чугуївського міського суду Харківської області від 23.02.2024 строк дії вищезазначеного рішення продовжений строком на два роки з дня набрання рішенням суду законної сили.

ІНФОРМАЦІЯ_4 опікун недієздатного ОСОБА_2 – ОСОБА_4 померла, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 від 30.12.2025.

Згідно Довідки до акта огляду медико соціальною експертною комісією від 26.12.2028 серії 12ААА № 958522, виданої міжрайонною спеціалізованою психіатричною медико-соціальною експертною комісією №1 Міністерства охорони здоров`я України, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , має групу інвалідності: Перша «А» безстроково. Хворобливий стан його здоров`я підтверджується наданими копіями медичної документації.

Згідно копії довідки голови ОСББ «Рєпінське» від 15.01.2026 ОСОБА_2 проживає разом з ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_1 , та знаходиться повністю на його утриманні та забезпеченні.

Відповідно до витягу з інформаційно-аналітичної системи «Облік відомостей про притягнення особи до кримінальної відповідальності та наявності судимості» ОСОБА_3 до кримінальної відповідальності не притягувався, незнятої чи непогашеної судимості не має.

Згідно побутової характеристики голови вуличного комітету №13 «Літвінова» від 09.01.2026 ОСОБА_3 зарекомендував себе як порядна людина, бере активну участь по благоустрою вулиці, дотримується правил добросусідства, скарг від сусідів не надходило.

Відповідно до довідки про доходи Відділу обслуговування громадян №19 (сервісний центр) ГУПФУ в Харківській області є пенсіонером, перебуває на обліку в Чугуївському об`єднаному управління ПФУ в Харківській області та отримує пенсію за віком.

Поданням Ради опіки та піклування над недієздатними та обмежено дієздатними особами при виконавчому комітеті Чугуївської міської ради визнано доцільним призначити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , опікуном над недієздатним ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Як зазначено у поданні, між ОСОБА_3 та родиною ОСОБА_5 протягом багатьох років склалися особисті приязні взаємовідносини, він допомагав та всіляко дбав про ОСОБА_2 та його покійну матір, ОСОБА_4 , під час хвороби та довготривалого лікування останньої здійснював за ним догляд, який здійснює і до тепер, оскільки мешкає разом з ним, забезпечує необхідними медикаментами, продуктами харчування та вчасним медичним обстеженням, створює необхідні побутові умови.

Згідно Висновку про стан здоров`я, наданою КНП «Чугуївська лікарня ім. М.І. Кононенка» від 13.01.2026 ОСОБА_3 здоровий. На обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває.

Інших родичів, які б могли бути опікунами, немає, так як батько ОСОБА_2 – ОСОБА_8 помер ІНФОРМАЦІЯ_6 , про що свідчить копія свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 № 23.09.2009. Є лише дві двоюрідні тітки, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , які згідно з їх заявами не можуть здійснювати обов`язки опікуна, у зв`язку зі станом здоров`я та за сімейними обставинами.

Відповідно до статті 41 ЦК України над недієздатною фізичною особою встановлюється опіка.

Згідно зі статтею 55 ЦК України опіка та піклування встановлюються з метою забезпечення особистих немайнових і майнових прав та інтересів малолітніх, неповнолітніх осіб, а також повнолітніх осіб, які за станом здоров`я не можуть самостійно здійснювати свої права і виконувати обов`язки.

Відповідно до статті 58 ЦК України опіка встановлюється над малолітніми особами, які є сиротами або позбавлені батьківського піклування, та фізичними особами, які визнані недієздатними.

У частині першій статті 60 ЦК України визначено, що суд встановлює опіку над фізичною особою у разі визнання її недієздатною і призначає опікуна за поданням органу опіки та піклування.

Відповідно до ч. 1 ст. 60 ЦК України суд встановлює опіку над фізичною особою у разі визнання її недієздатною і призначає опікуна за поданням органу опіки та піклування.

Згідно ст. 41 ЦК України, над недієздатною фізичною особою встановлюється опіка. Недієздатна фізична особа не має права вчиняти будь-якого правочину. Правочин від імені недієздатної фізичної особи та в її інтересах вчиняє її опікун.

Відповідно до ст. 55 ЦК України опіка та піклування встановлюються з метою забезпечення особистих немайнових і майнових прав та інтересів малолітніх, неповнолітніх осіб, а також повнолітніх осіб, які за станом здоров`я не можуть самостійно здійснювати свої права і виконувати обов`язки.

У своєму рішенні від 1 червня 2016 року № 2-рп/2016 Конституційний Суд України зазначив, що системний аналіз законодавства України дає підстави стверджувати, що недієздатні особи є особливою категорією людей (фізичних осіб), які внаслідок хронічного, стійкого психічного розладу тимчасово або постійно не можуть самостійно на власний розсуд реалізовувати майнові та особисті немайнові права, виконувати обов`язки й нести юридичну відповідальність за свої діяння. Недієздатним особам мають надаватися правові можливості для задоволення індивідуальних потреб, реалізації та захисту їх прав і свобод.

Хоча за станом здоров`я недієздатні особи не спроможні особисто реалізовувати окремі конституційні права і свободи, у тому числі право на свободу та особисту недоторканність, вони не можуть бути повністю позбавлені цих прав і свобод, тому держава зобов`язана створити ефективні законодавчі механізми та гарантії для їх максимальної реалізації. (абзаци перший, третій, четвертий підпункту 2.2 пункту 2 мотивувальної частини ).

У наведеному контексті для захисту прав і законних інтересів недієздатних і обмежених у дієздатності повнолітніх осіб діє інститут опіки та піклування, який згідно зі ст. 55 ЦК України призначений забезпечити особисті немайнові та майнові прав та інтереси малолітніх, неповнолітніх, а також повнолітніх осіб, які за станом здоров`я не можуть самостійно здійснювати свої права і виконувати обов`язки.

Таким чином вирішуючи питання про призначення повнолітній особі опіки або піклувальника, суд не діє самостійно. Орган опіки та піклування зобов`язаний подати до суду висновок про необхідність встановлення опіки та піклування щодо повнолітньої особи.

Враховуючи надані докази, суд вважає, що наявних документів щодо особи потенційного опікуна та його можливості здійснювати функції опікуна, достатньо для вирішення подання органу опіки та піклування.

При внесенні подання орган опіки та піклування має врахувати якнайкращі інтереси особи, над якою встановлюється опіка.

Верховний Суд у постанові від 16 грудня 2020 року у справі № 336/5652/18 зазначив, що відповідно до ч. 1 ст. 67 ЦК України опікун зобов`язаний дбати про підопічного, про створення йому необхідних побутових умов, забезпечення його доглядом та лікуванням. При призначенні опікуна важливі і обов`язково повинні враховуватися особисті приязні взаємини між опікуном і підопічним, що забезпечить нормальне життєзабезпечення підопічного. Можливість особи здійснювати повноваження опікуна перевіряються органом опіки та піклування, який висловлює пропозиції про доцільність призначення опікуна.

Суд, ухвалюючи рішення про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи (у тому числі обмеження або позбавлення права неповнолітньої особи самостійно розпоряджатися своїми доходами) чи визнання фізичної особи недієздатною, встановлює над нею відповідно піклування або опіку і за поданням органу опіки та піклування призначає їй піклувальника чи опікуна (частина перша статті 300 ЦК України).

Відповідно до статті 67 ЦК України опікун зобов`язаний дбати про підопічного, про створення йому необхідних побутових умов, забезпечення його доглядом та лікуванням. Опікун зобов`язаний вживати заходів щодо захисту цивільних прав та інтересів підопічного.

Отже, інститут опіки та піклування має комплексний характер, він створений для захисту особистих немайнових і майнових прав повнолітніх осіб, що за станом здоров`я не можуть самостійно здійснювати свої права і виконувати свої обов`язки, а також для піклування про створення їм необхідних побутових умов, здійснення за ними догляду, забезпечення їх виховання, навчання та розвитку, а у необхідних випадках і лікування.

Відповідно ч.2 ст. 300 ЦПК України, суд за заявою органу опіки та піклування чи особи, призначеної піклувальником або опікуном, у місячний строк звільняє її від повноважень піклувальника або опікуна і призначає за поданням органу опіки та піклування іншу особу, про що постановляє ухвалу. Суд розглядає питання про звільнення опікуна або піклувальника в судовому засіданні з повідомленням заінтересованих осіб. Неявка цих осіб не перешкоджає розгляду питання про звільнення опікуна або піклувальника.

Указаною нормою права врегульовано питання звільнення судом піклувальника або опікуна від повноважень та призначення недієздатній особі нового піклувальника або опікуна. У свою чергу, у частині п`ятій Правил опіки та піклування надано чітке розмежування правового механізму звільнення опікунів (піклувальників) від їх обов`язків та підстави і умови припинення опіки (піклування). Так, зокрема, визначено, що опіка припиняється унаслідок смерті опікуна (постанова Верховного Суду від 20.03.2024 у справі № 638/5358/23 провадження № 61-15326св23).

У постанові Верховного Суду від 14.02.2018 у справі № 545/1691/16-ц (провадження № 61-4475св18) сформульовано висновок про те, що законодавством не передбачено обов`язку того, що визнання особи недієздатною і призначення опікуна в обов`язковому порядку має відбуватися в єдиному судовому процесі. Оскільки попередній опікун помер, особа рішенням суду вже визнана недієздатною, то повторне визнання цієї особи недієздатною під час розгляду заяви фізичної особи, яка бажає стати новим опікуном, про встановлення опіки над недієздатною особою та призначення опікуна не вимагається.

У постанові Верховного Суду від 08.01.2024 у справі № 753/1905/22 (провадження № 61-8758св23) зроблено висновок про те, що призначення опікуна недієздатної особи здійснюється за поданням органу опіки та піклування, яке повинне відповідати вимогам закону щодо його обґрунтованості та змісту, має бути подано в належній процесуальній формі згідно з вимогами ЦПК України. При внесенні подання орган опіки та піклування має врахувати якнайкращі інтереси особи, над якою встановлюється опіка. Згідно з ч. 1 ст. 60 ЦК України, суд встановлює опіку над фізичною особою у разі визнання її недієздатною і призначає опікуна за поданням органу опіки та піклування.

Аналогічні положення зазначені у Правилах опіки та піклування, затверджених наказом Державного комітету України у справах сім`ї та молоді Міністерства освіти України, Міністерства охорони здоров`я України, Міністерства праці та соціальної політики України 26.05.1999 №34/166/131/88.

Статтею 62 ЦК України визначено, що опіка або піклування встановлюються за місцем проживання фізичної особи, яка потребує опіки чи піклування, або за місцем проживання опікуна чи піклувальника.

У частинах другій-п`ятій статті 63 ЦК України визначено, що опікуном або піклувальником може бути лише фізична особа з повною цивільною дієздатністю. Фізична особа може бути призначена опікуном або піклувальником лише за її письмовою заявою. Опікун або піклувальник призначаються переважно з осіб, які перебувають у сімейних, родинних відносинах з підопічним, з урахуванням особистих стосунків між ними, можливості особи виконувати обов`язки опікуна чи піклувальника. Фізичній особі може бути призначено одного або кількох опікунів чи піклувальників.

Згідно зі статтею 64 ЦК України опікуном або піклувальником не може бути фізична особа: 1) яка позбавлена батьківських прав, якщо ці права не були поновлені; 2) поведінка та інтереси якої суперечать інтересам фізичної особи, яка потребує опіки або піклування.

Опікун зобов`язаний дбати про підопічного, про створення йому необхідних побутових умов, забезпечення його доглядом та лікуванням (частина перша статті 67 ЦК України).

При призначенні опікуна важливі і обов`язково повинні враховуватися особисті приязні взаємини між опікуном і підопічним, що забезпечить нормальне життєзабезпечення підопічного. Можливість особи здійснювати повноваження опікуна перевіряється органом опіки та піклування, який висловлює пропозиції про доцільність призначення опікуна.

Згідно з підпунктами 3.2, 3.3 Правил опіки та піклування опікунами (піклувальниками) не можуть бути особи, які: не досягли 18 років; визнані в установленому порядку недієздатними або обмежено дієздатними; перебувають на обліку або лікуються в психоневрологічних та наркологічних закладах; раніше були опікунами чи піклувальниками та з їх вини опіку чи піклування було припинено; позбавлені батьківських прав; інтереси яких суперечать інтересам осіб, що підлягають опіці чи піклуванню; засуджені за скоєння тяжкого злочину. Документи, за наявності яких органи опіки і піклування призначають опікуна: повідомлення державних, громадських організацій або заяви громадянина (громадян); копії свідоцтва про народження особи, що потребує опіки, або іншого документа, який підтверджує її вік; копія свідоцтва про смерть батьків або рішення суду про визнання громадянина безвісно відсутнім або оголошення їх померлими чи інших матеріалів, які підтверджують неможливість виховання дитини. Якщо опіка призначається над повнолітньою особою, - рішення суду про визнання даної особи недієздатною; акт обстеження умов життя особи, що потребує опіки, і опис її майна; довідки про стан здоров`я особи, що потребує опіки (якщо вона раніше проживала окремо), та майбутнього опікуна (піклувальника); довідка про місце проживання майбутнього опікуна і його заява про прийняття на себе обов`язків про опіку; акт перевірки умов життя майбутнього опікуна та висновок від органів опіки та піклування за місцем проживання опікуна про можливість виконувати опікунські обов`язки; довідка лікувальної установи про відсутність в сім`ї майбутнього опікуна (піклувальника) захворювань, що перешкоджають влаштуванню до нього особи, що потребує опіки; документ про закріплення за дитиною житлової площі.

Отже, можливість особи здійснювати повноваження опікуна перевіряються органом опіки та піклування, який висловлює пропозиції про доцільність призначення опікуна. Тому за наявності висновку органу опіки та піклування про доцільність призначення опікуном певної особи суд зобов`язаний лише перевірити відповідність цього висновку вимогам закону щодо його обґрунтованості та змісту, зокрема чи складений такий висновок на підставі документів, передбачених Правилами опіки та піклування.

У постанові Верховного Суду від 08 січня 2024 року в справі №753/1905/22 (провадження № 61-8758св23) зроблено висновок про те, що: «Призначення опікуна недієздатної особи здійснюється за поданням органу опіки та піклування, яке повинне відповідати вимогам закону щодо його обґрунтованості та змісту, має бути подано в належній процесуальній формі згідно з вимогами ЦПК України. При внесенні подання орган опіки та піклування має врахувати якнайкращі інтереси особи, над якою встановлюється опіка.

Обов`язковою умовою призначення судом конкретної фізичної особи опікуном над недієздатною фізичною особою є наявність подання органу опіки та піклування щодо доцільності призначення саме цієї особи опікуном.

Такий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 20 травня 2020 року в справі № 736/1508/17 (провадження № 61-39361св18), від 23 листопада 2021 року в справі № 751/9572/19 (провадження № 61-3053св21), від 28 лютого 2024 року в справі № 372/3474/21 (провадження № 61-16349св23), від 24 липня 2024 року в справі № 727/597/24 (провадження № 61-6720св24).

Враховуючи те, що опікун недієздатного ОСОБА_2 – ОСОБА_4 померла та на даний час ОСОБА_3 здійснює постійний догляд за недієздатним ОСОБА_2 , проживає з ним за однією адресою, може та бажає бути його опікуном, оскільки немає заборон, визначених статтею 64 ЦК України для осіб, що не можуть бути опікуном, звернувся до органу опіки та піклування з відповідною заявою, а останній подав до суду подання щодо доцільності призначення саме його опікуном недієздатного ОСОБА_2 , таке подання є достатньо обґрунтованим, складеним на підставі документів, передбачених Правилами опіки та піклування, суд приходить до висновку про обґрунтованість поданої заяви та, виходячи з інтересів недієздатного, з метою забезпечення його особистих немайнових і майнових прав та інтересів, вважає за можливе заяву задовольнити та призначити ОСОБА_3 опікуном недієздатного ОСОБА_2 .

Відповідно до ч. 1 ст. 300 ЦПК України, суд, ухвалюючи рішення про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи (у тому числі обмеження або позбавлення права неповнолітньої особи самостійно розпоряджатися своїми доходами) чи визнання фізичної особи недієздатною, встановлює над нею відповідно піклування або опіку і за поданням органу опіки та піклування призначає їй піклувальника чи опікуна.

Суд також вважає за необхідне зазначити, що згідно ч.ч.6 -7 ст. 300 ЦПК України, строк дії рішення про визнання фізичної особи недієздатною визначається судом, але не може перевищувати двох років. Клопотання про продовження строку дії рішення про визнання фізичної особи недієздатною має право подати опікун, представник органу опіки та піклування не пізніше ніж за п`ятнадцять днів до закінчення строку, визначеного частиною першою цієї статті. Клопотання про продовження строку дії рішення про визнання фізичної особи недієздатною повинно містити обставини, що свідчать про продовження хронічного, стійкого психічного розладу, внаслідок чого особа продовжує не усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними, підтверджені відповідним висновком судово-психіатричної експертизи. Скасування рішення суду про визнання фізичної особи недієздатною та поновлення цивільної дієздатності фізичної особи, яка була визнана недієздатною, в разі її видужання або значного поліпшення її психічного стану здійснюється за рішенням суду на підставі відповідного висновку судово-психіатричної експертизи за заявою опікуна, членів сім`ї, органу опіки та піклування або самої особи, визнаної недієздатною.

Керуючись ч. 6 ст. 259, 268, 272, 354 ЦПК України, суд,

ухвалив:

Заяву Ради опіки та піклування над недієздатними та обмежено дієздатними особами при виконавчому комітеті Чугуївської міської ради в інтересах ОСОБА_2 , заінтересована особа: ОСОБА_3 , про продовження строку дії рішення Чугуївського міського суду Харківської області від 23 лютого 2024 року, про визнання ОСОБА_2 недієздатним та встановлення над нім опіки – задовольнити.

Продовжити строк дії рішення Чугуївського міського суду Харківської області від 23 лютого 2024 року № 636/556/19 про визнання ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , уродженця м. Чугуїв Харківської області, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , недієздатним та встановлення над ним опіки, строком на два роки з дня набрання рішенням суду законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя Ю. М. Гніздилов

Присяжні: Жиглова Ю.В.

Нарожний В.М.,