Вирок від 07 липня 2026 р. у справі №683/648/26 — Старокостянтинівський районний суд Хмельницької області

Справа № 683/648/26

1-кп/683/214/2026

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 липня 2026 року м. Старокостянтинів

Старокостянтинівський районний суд

Хмельницької області

в складі:

головуючого – судді ОСОБА_1

при секретарі ОСОБА_2

з участю сторін кримінального провадження:

прокурора ОСОБА_3

потерпілих ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,

ОСОБА_6

обвинуваченого ОСОБА_7

захисника ОСОБА_8

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в місті Старокостянтинові Хмельницької області кримінальне провадження за №12025243000003751, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 21 грудня 2025 року про обвинувачення

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , народився в м. Старокостянтинові Хмельницької області, українець, громадянин України, з середньою освітою, студент 3-го курсу Національного університету «Острозька академія», неодружений, на утриманні неповнолітніх дітей немає, офіційно не працює, зареєстрований та проживає по АДРЕСА_1 , раніше не судимий,

у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 1 ст. 286-1 КК України,

встановив:

ОСОБА_7 в порушення правил безпеки дорожнього руху, керуючи транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння, спричив дорожньо-транспортну пригоду, внаслідок якої потерпілим ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_9 заподіяно середньої тяжкості тілесні ушкодження, за ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ст. 286-1 КК України, а саме у тому, що 21 грудня 2025 року близько 10 год 40 хв, перебуваючи за кермом технічно справного автомобіля марки «ЗАЗ-DAEWOO T13110», державний номерний знак НОМЕР_1 , у стані алкогольного сп`яніння, рухаючись зі швидкістю в межах від 72,6 км/год до 78,6 км/год у межах населеного пункту по проїзній частині вул. Івана Франка м. Старокостянтинів Хмельницького району Хмельницької області зі сторони с. Пашківці Хмельницького району Хмельницької області в напрямку центру м. Старокостянтинів Хмельницького району Хмельницької області, діючи протиправно, недбало, тобто не передбачаючи можливості настання суспільно-небезпечних наслідків свого діяння, хоча повинен був та міг їх передбачити, не вибрав в установлених межах безпечної швидкості руху, не врахував дорожньої обстановки, яка склалась, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати транспортним засобом, внаслідок чого, рухаючись на заокругленій проїзній частині вул. Івана Франка ліворуч по ходу руху, перевищив безпечну для даних умов швидкість руху, проявив крайню неуважність до дорожньої обстановки, створив небезпеку та допустив виїзд керованого ним автомобіля марки «ЗАЗ-DAEWOO T13110», державний номерний знак НОМЕР_1 , за межі проїзної частини із подальшим наїздом на дерево.

Внаслідок вчинення водієм ОСОБА_7 дорожньо-транспортної пригоди та порушення вимог Правил дорожнього руху ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який перебував у салоні автомобіля марки «ЗАЗ-DAEWOO T13110», державний номерний знак НОМЕР_1 , на передньому пасажирському сидінні, отримав тілесні ушкодження у вигляді закритого уламкового перелому стінок правого верхньощелепного синусу: верхньої, латеральної, передньої, зі зміщенням уламків, закритої черепно-мозкової травми, струсу головного мозку, викривлення носової перетинки, саден обличчя – які в сукупності є середньої тяжкості тілесними ушкодженнями, що спричинили тривалий розлад здоров`я.

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який перебував у салоні марки автомобіля «ЗАЗ-DAEWOO T13110», державний номерний знак НОМЕР_1 , на задньому пасажирському сидінні справа, отримав тілесні ушкодження у вигляді закритого перелому правої стегнової кістки в нижній третині зі зміщенням відломків – які в сукупності є середньої тяжкості тілесними ушкодженнями, що спричинили тривалий розлад здоров`я.

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , який перебував у салоні автомобіля марки «ЗАЗ-DAEWOO T13110», державний номерний знак НОМЕР_1 , на задньому пасажирському сидінні зліва, отримав тілесні ушкодження у вигляді закритих переломів середньо-нижніх третин обох стегнових кісток зі зміщенням уламків, закритого перелому основи ІІ п`ясткової кістки лівої кисті, різаної рани нижньої повіки лівого ока без ушкодження очного яблука – які в сукупності є середньої тяжкості тілесними ушкодженнями, що спричинили тривалий розлад здоров`я (більше 21 доби).

Вищевказані порушення вимог безпеки дорожнього руху ОСОБА_7 знаходяться у прямому причинному зв`язку з дорожньо-транспортної пригодою та її наслідками, а саме спричиненням середньої тяжкості тілесних ушкоджень потерпілим ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 .

Таким чином, ОСОБА_7 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 286-1 КК України, тобто порушив правила безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння, що спричинило потерпілим ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 середньої тяжкості тілесні ушкодження.

07 липня 2026 року між ОСОБА_6 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та обвинуваченим ОСОБА_7 відповідно до вимог ст. 471 КПК України укладена угода про примирення.

Згідно угоди сторони дійшли згоди щодо формулювання обвинувачення та правової кваліфікації дій обвинуваченого за ч. 1 ст. 286-1 КК України.

Також сторонами угоди узгоджено покарання, яке повинен понести обвинувачений за вчинення кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 1 ст. 286-1 КК України, із застосуванням ч. 1 ст. 69 КК України у виді штрафу в розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 34000,00 грн з позбавленням права керування транспортними засобами на строк три роки.

В угоді передбачено наслідки її укладення, затвердження та невиконання, які роз`яснені обвинуваченому та потерпілим.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_7 визнав себе винуватим у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 1 ст. 286-1 КК України, у вчиненому розкався, повідомив про добровільність своєї позиції при укладенні угоди про примирення, розуміння характеру обвинувачення, наслідків укладення та затвердження угоди, просив вказану угоду затвердити і призначити узгоджене в угоді покарання.

Аналогічну думку висловив захисник.

Потерпілі ОСОБА_6 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 також просили затвердити добровільно укладену між ними угоду про примирення, наслідки затвердження якої їм зрозумілі. Підтвердили відшкодування обвинуваченим витрат на лікування та моральної шкоди, вказали на відсутність до нього будь-яких претензій.

Прокурор не заперечив проти затвердження угоди про примирення.

Відповідно до ч. 1 ст. 469 КПК України угода про примирення може бути укладена за ініціативою потерпілого, підозрюваного або обвинуваченого. Домовленості стосовно угоди про примирення можуть проводитися самостійно потерпілим і підозрюваним чи обвинуваченим, захисником і представником або за допомогою іншої особи, погодженої сторонами кримінального провадження (крім слідчого, прокурора або судді).

Частиною третьою статті 469 КПК України визначено, що угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, нетяжких злочинів та у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення.

Дії обвинуваченого обґрунтовано кваліфіковані за ч. 1 ст. 286-1 КК України, яка відповідно до ст.12 КК України відноситься до нетяжких злочинів.

При цьому судом з`ясовано, що обвинувачений цілком розуміє права, визначені п. 1 ч. 5 ст.474 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені п. 1 ч. 1 ст.473 КПК України, характер обвинувачення, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом. Потерпілі також розуміють наслідки затвердження даної угоди, визначені п. 2 ч. 1 ст.473 КПК України.

Суд дійшов переконання, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

При вирішенні питання про відповідність угоди вимогам КПК України та закону, суд, враховує, що умови угоди про примирення не суперечать вимогам КПК України та закону, правова кваліфікація дій кримінального правопорушення вірна, умови угоди відповідають інтересам суспільства та не порушують прав, свобод чи інтересів сторін або інших осіб, не встановлено підстав вважати, що укладення угоди не було добровільним, або сторони не примирилися, не встановлено очевидної неможливості виконання обвинуваченим взятих на себе зобов`язань за угодою, а також відсутні фактичні підстави для невизнання винуватості.

Таким чином, в судовому засіданні встановлено, що дії, у вчиненні яких обвинувачується ОСОБА_7 , що виразились у порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння, що спричинило потерпілим середньої тяжкості тілесні ушкодження мали місце. Зазначені дії містять склад кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 1 ст. 286-1 КК України. Обвинувачений ОСОБА_7 винен у вчиненні цього кримінального правопорушення (злочину) і підлягає покаранню за його вчинення.

При призначенні покарання, суд згідно із вимогами ст.65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, обставини справи, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Обставинами, що пом`якшують покарання обвинуваченого, суд визнає визнання вини, щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину та добровільне відшкодування заподіяної шкоди.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого, судом не встановлено.

Обвинувачений раніше не судимий, потерпілі не мають до нього жодних претензій, просили не позбавляти його волі, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, позитивно характеризується за місцем навчання та проживання, згідно досудової доповіді визначено низький рівень ризику вчинення повторного кримінального правопорушення та можливість виправлення без ізоляції від суспільства.

Із врахуванням всіх обставин справи та особи обвинуваченого, наявність кількох пом`якшуючих обставин та відсутність обтяжуючих обставин, його молодий вік, суд вбачає доцільність застосування при призначенні покарання ч. 1 ст. 69 КК України і вважає, що узгоджене сторонами покарання відповідає не тільки тяжкості вчиненого кримінального правопорушення (злочину), обставинам справи, але й особі обвинуваченого, є обґрунтованим та буде відповідати цілям покарання. Також при призначенні покарання обвинуваченому, суд враховує, що узгоджені сторонами в угоді про примирення вид і міра покарання відповідають загальним правилам призначення кримінальних покарань та розміру призначеного покарання, які встановлені Кримінальним кодексом України.

Згідно ст.65 КК України у випадку затвердження вироком угоди про примирення, суд призначає покарання, узгоджене сторонами угоди.

Відповідно до ч. 1 ст. 475 КПК України, якщо суд переконається, що угода може бути затверджена, він ухвалює вирок, яким затверджує угоду і призначає узгоджену сторонами міру покарання.

Виходячи з викладеного, суд дійшов висновку про можливість затвердження угоди про примирення між потерпілими та обвинуваченим і призначення останньому узгодженої сторонами міри покарання.

Цивільні позови не пред`являлись.

Процесуальні витрати (витрати на залучення експертів) в загальному розмірі 9359,70 грн у відповідності до вимог ч. 2 ст. 124 КПК України підлягають стягненню з обвинуваченого на користь держави.

Арешт на майно, накладений ухвалою слідчого судді Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 23 грудня 2025 року, після набрання вироком законної сили скасувати.

Питання щодо долі речових доказів підлягає вирішенню згідно зі ст. 100 КПК України.

Керуючись ст.ст.368-371, 373-375, 474-475 КПК України, суд -

ухвалив:

Затвердити угоду про примирення від 07 липня 2026 року, укладену між потерпілими ОСОБА_6 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та обвинуваченим ОСОБА_7 з участю захисника ОСОБА_8 у кримінальному провадженні за №12025243000003751, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 21 грудня 2025 року.

ОСОБА_7 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 1 ст. 286-1 КК України, із застосуванням ч. 1 ст. 69 КК України призначити йому узгоджену сторонами міру покарання у виді штрафу в розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 34000,00 грн з позбавленням права керування транспортними засобами на строк три роки.

Стягнути з ОСОБА_7 на користь держави судові витрати на залучення експертів в загальному розмірі 9359,70 грн.

З набранням вироком законної сили скасувати арешт на майно, накладений ухвалою слідчого судді Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 23 грудня 2025 року.

Речові докази: автомобіль марки «ЗАЗ-DAEWOO T13110», державний номерний знак НОМЕР_1 – повернути власнику ОСОБА_10 ; медичну карту стаціонарного хворого №898 КНП «Старокостянтинівська багатопрофільна лікарня» Старокостянтинівської міської ради Хмельницької області, оформлену на ім`я ОСОБА_4 – залишити КНП «Старокостянтинівська багатопрофільна лікарня» Старокостянтинівської міської ради Хмельницької області; медичну карту стаціонарного хворого №8195 КНП «Старокостянтинівська багатопрофільна лікарня» Старокостянтинівської міської ради Хмельницької області, оформлену на ім`я ОСОБА_5 – залишити КНП «Старокостянтинівська багатопрофільна лікарня» Старокостянтинівської міської ради Хмельницької області; медичну карту стаціонарного хворого №8196 КНП «Старокостянтинівська багатопрофільна лікарня» Старокостянтинівської міської ради Хмельницької області, оформлену на ім`я ОСОБА_6 – залишити КНП «Старокостянтинівська багатопрофільна лікарня» Старокостянтинівської міської ради Хмельницької області.

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст. 394 КПК України до Хмельницького апеляційного суду через Старокостянтинівський районний суд Хмельницької області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Суддя