Рішення від 07 липня 2026 р. у справі №677/669/26 — Красилівський районний суд Хмельницької області

Красилівський районний суд Хмельницької області

Справа № 677/669/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

08.07.2026 м.Красилів

Красилівський районний суд Хмельницької області

в складі головуючого судді Федишина І.В.,

за участю секретаря судового засідання Панасюк Д.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу в порядку загального позовного провадження за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну розміру та способу стягнення аліментів,

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2026 року позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 , в якому просить змінити порядок стягнення аліментів з ОСОБА_2 на утримання неповнолітніх дітей: дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з твердої грошової суми в розмірі по 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно на кожну дитину на 1/3 частку його заробітку (доходу) на двох дітей, але не більше 10 прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину та не менше 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку щомісячно і до повноліття дітей.

В обґрунтування заявлених позовних вимог посилається на те, що вони з відповідачем перебували в зареєстрованому шлюбі, який рішенням Красилівського районного суду від 12.11.2019 розірвано. Від шлюбу мають двох дітей: дочку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Судовим наказом Красилівського районного суду від 11.04.2019 з відповідача на її користь стягуються аліменти на утримання дітей у твердій грошовій сумі в розмірі по 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно і до досягнення дітьми повноліття. Однак відповідач ухиляється від сплати аліментів, внаслідок чого, за її заявою, головним управлінням Пенсійного фонду України в Хмельницькій області виплачується тимчасова допомога на дітей. Діти проживають разом з нею в орендованій квартирі і перебувають на її утриманні. З часу видачі судового наказу про стягнення аліментів з відповідача змінився її матеріальний стан, оскільки зросли витрати на утримання дітей. Так, діти стали дорослішими, учнями загальноосвітньої школи, що потребує створення для них необхідних умов для навчання та розвитку. Зростання цін на продукти харчування, одяг, ліки призводить до збільшення витрат на їх утримання. Отже, діти зростають та відповідно потребують більш значних витрат, які вона не має можливості забезпечити за власні кошти та присуджений розмір аліментів. Відповідач є здоровим, працездатним, інших утриманців не має, а тому має змогу приймати участь в утриманні їхніх неповнолітніх дітей у розмірі, достатньому для забезпечення необхідних умов для їх всебічного розвитку.

Ухвалою Красилівського районного суду від 05.05.2026 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження в зазначеній справі та призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою суду від 04.06.2026 закрито підготовче провадження в справі та призначено справу до судового розгляду.

В судове засідання позивач ОСОБА_1 не з`явилася, її представник адвокат Поворозник П.Ю. подав заяву про розгляд справи за його та позивача відсутності, позовні вимоги підтримали.

Відповідач відзив на позов не подав, належно повідомлений про дату, час і місце судового засідання, в судове засідання не з`явився, про причини неявки не повідомив, заяви про розгляд справи за його відсутності чи про відкладення розгляду справи не подав, що суд розцінює як неявку до суду без поважних причин, нехтування своїми процесуальними правами та байдужість до результатів судового розгляду справи.

Так, відповідно до ч. 5 ст. 128 ЦПК судова повістка про виклик повинна бути вручена з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи, але не пізніше, ніж за п`ять днів до судового засідання, а судова повістка-повідомлення - завчасно.

Згідно ч. 8 ст. 128 ЦПК днем вручення судової повістки є:

1) день вручення судової повістки під розписку;

2) день отримання судом повідомлення про доставлення судової повістки до електронного кабінету особи;

3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду;

4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Ухвалу суду від 04.06.2026 про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 09 год. 08.07.2026, а також судову повістку доставлено відповідачу ОСОБА_2 завчасно, про що свідчать рекомендовані повідомлення, які знаходяться в матеріалах справи.

Частиною 3 статті 131 ЦПК передбачено, що учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про причини неявки в судове засідання. В разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання без поважних причин.

Частинами 1, 3 статті 223 ЦПК визначено, що неявка в судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті; якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи в разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

За таких обставин, приймаючи до уваги те, що відповідач, належно повідомлений про дату, час і місце судового засідання, в судове засідання не з`явився без повідомлення причин, відзиву не подав та те, що позивач та її представник не заперечили проти такого вирішення справи, суд вважає за можливе провести заочний розгляд справи на підставі тих доказів, які є в матеріалах справи.

Згідно ч. 2 ст. 247 ЦПК України в разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши надані докази, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав. Судом встановлено такі фактичні обставини та відповідні правовідносини.

Згідно наданих суду доказів, сторони перебували в зареєстрованому шлюбі, який рішенням Красилівського районного суду Хмельницької області від 12.11.2019 розірвано. Від шлюбу вони мають дочку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , батьком яких є відповідач.

На підставі судового наказу Красилівського районного суду Хмельницької області від 11.04.2019 з відповідача ОСОБА_2 на користь позивачки ОСОБА_1 стягуються аліменти на утримання дочки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в твердій грошовій сумі в розмірі по 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно на кожну дитину починаючи з 22.03.2019 і до повноліття дітей.

Діти постійно проживають разом з позивачем та перебувають на її утриманні.

Дані обставини підтверджуються: відомостями з позовної заяви, свідоцтвом про народження ОСОБА_3 серії НОМЕР_1 , виданим 04.06.2013 виконавчим комітетом Росолівецької сільської ради Красилівського району Хмельницької області, свідоцтвом про народження ОСОБА_3 серії НОМЕР_2 , виданим 07.11.2014 виконавчим комітетом Росолівецької сільської ради Красилівського району Хмельницької області, рішенням Красилівського районного суду Хмельницької області від 12.11.2019, судовим наказом № 677/529/19, постановою про відкриття виконавчого провадження від 05.12.2024, розрахунком заборгованості по сплаті аліментів, довідкою про неотримання аліментів № 26869 від 07.04.2026, довідкою ГУ ПФУ в Хмельницькій області, довідкою № 101 від 07.04.2026 Старокостянтинівської ЗОШ І-ІІІ ступенів №1, витягами з реєстру Антонінської територіальної громади №№ 2024/012619699, 2024/012619745, 2024/012619950.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справу не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Стаття 81 ЦПК України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до чч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України N 789-XII від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Згідно ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх заміняють, несуть відповідальність за створення необхідних умов для всебічного розвитку дитини відповідно до законів України.

В силу ст. 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони в шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

За змістом ст. 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються в частці від доходу її матері, батька і (або) в твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина (ч. 3 ст. 181 СК України).

Відповідно до ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.

Відповідно до ч. 2 ст. 182 СК України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Згідно ч. 3 ст. 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються в частці від доходу її матері, батька і (або) в твердій грошовій сумі. Розмір аліментів, визначений судом або за домовленістю між батьками в твердій грошовій сумі, підлягає індексації відповідно до закону.

Право вимагати зміни розміру аліментів шляхом зміни способу присудження аліментів не може заперечуватися, адже можливість вибору способу присудження аліментів з огляду на мінливість життєвих обставин, зазначених у стст. 182-184 СК України, не може обмежуватися разовим її здійсненням.

Частина перша статті 192 СК України передбачає, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або за домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.

Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Відповідно до положень стст. 183, 184 СК України суд за заявою одержувача може визначити розмір аліментів у вигляді частки від заробітку (доходу) матері, батька дитини або в твердій грошовій сумі.

Таким чином, підстави визначення розміру аліментів у частках від заробітку (доходу) або в твердій сумі визначаються з урахуванням як положень ст. 182 СК України, так і положень стст. 183, 184 СК України.

У ч. 1 ст. 192 СК України встановлено, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або за домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

СК України передбачає підстави для зміни розміру аліментів, визначеного за рішенням суду, але не пов`язує їх зі способом присудження (ч. 3 ст. 181 СК України). Стаття 192 СК України тільки вказує на можливість зміни раніше встановленого розміру аліментів за наявності доведених у судовому порядку підстав, а саме: зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

З огляду на відсутність імперативної заборони змінювати розмір аліментів шляхом зміни способу їх присудження, за положеннями ст. 192 СК України зміна розміру аліментів може базуватися на зміні способу їх присудження (зміна розміру аліментів, стягнутих за рішенням суду в частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини на розмір аліментів, визначений у певній твердій грошовій сумі та навпаки).

Отже, у спірних правовідносинах підлягає застосуванню не тільки ст. 192 СК України, але й низка інших норм, присвячених обов`язку батьків утримувати своїх дітей (ст. 182 «Обставини, які враховуються судом при визначенні розміру аліментів», ст. 183 «Визначення розміру аліментів у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини», ст. 184 «Визначення розміру аліментів у твердій грошовій сумі»).

Розмір аліментів і спосіб стягнення аліментів може бути визначений судом з урахуванням фактичних обставин справи, які встановлені судом та на які посилався позивач. При цьому право застосування норми закону належить виключно суду.

Такий висновок викладено в постанові Верховного Суду України від 05 лютого 2014 року в справі № 6-143цс13.

Отже, вимога одержувача аліментів про зміну способу їх стягнення може мати місце і внаслідок виникнення необхідності в збільшенні розміру аліментів.

Водночас, правомірність такого способу захисту встановлюється судом з урахуванням фактичних обставин справи та залежить від наявності відповідних підстав, передбачених положеннями стст. 182 - 184, 192 СК України.

Аналогічного висновку щодо застосування вказаних норм матеріального права дійшов Верховний Суд у постанові від 14 листопада 2018 року в справі № 372/2393/17.

Відповідно до положень стст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Позивач, звертаючись до суду з даним позовом, посилається на те, що розмір аліментів, який сплачує відповідач, є мінімально можливим, присуджений без урахування матеріального становища сторін, недостатнім для гармонійного та повноцінного розвитку дітей, що зростають, оскільки забезпечення усіх їх потреб, рівень витрат на дітей постійно зростає, що призводить до порушення їх прав на належне матеріальне забезпечення.

При вирішенні даного позову суд бере до уваги значний період часу, що минув з дати визначення розміру аліментів, внаслідок чого істотно змінились обставини які впливають на розмір аліментів, що стягнені з відповідача в твердій грошовій сумі (потреби в харчуванні, одязі, товарах побутового призначення тощо, вартість послуг з навчання та ін.). З огляду на ці обставини підлягає врахуванню факт зміни розміру прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, ріст цін у зв`язку з інфляцією на оздоровлення, харчування, лікування.

Відповідач є працездатним, зобов`язаний утримувати дітей в межах, необхідних для їх зростання і виховання, повноцінного здоров`я, задовільного фізичного, духовного та морального розвитку, має можливість сплачувати аліменти в розмірі 1/3 частини своїх доходів щомісячно до досягнення дітьми повноліття.

За таких обставин, виходячи з найкращого та максимально можливого врахування інтересів дітей, суд приходить до висновку про можливість зміни розміру і способу стягнення аліментів з твердої грошової суми в розмірі 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно на кожну дитину на 1/3 частку заробітку (доходу) відповідача на двох дітей, але не більше 10 прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину та не менше 50% прожиткового мінімуму на кожну дитину відповідного віку щомісячно і до повноліття дітей, починаючи з дня набрання рішенням законної сили до досягнення дітьми повноліття, що буде в повній мірі відповідати вимогам закону, розумності і справедливості, з урахуванням обставин справи та наданих позивачем доказів.

Згідно п. 23 Постанови пленуму Верховного суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» аліменти в новому розмірі сплачуються з дня набрання рішенням законної сили.

Таким чином, стягнення аліментів у зміненому розмірі необхідно розпочати з дня набрання рішенням суду законної сили і проводити до досягнення дітьми повноліття.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд виходить із того, що позивач на підставі п. 3 ч. 1 ст. 5 ЗУ «Про судовий збір» звільнений від сплати судового збору при подачі позову до суду, а тому в порядку ч. 1 ст. 141 ЦПК України суд має підстави покласти судовий збір на іншу сторону та стягнути з відповідача в дохід держави судовий збір у розмірі ставки судового збору, встановленої пп. 1 п. 1 ч. 2 ст. 4 ЗУ «Про судовий збір» на момент звернення позивача до суду з позовною заявою, в розмірі 1331,20 гривень.

На підставі викладеного, керуючись чч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, ст. 8 Закону України "Про охорону дитинства", стст. 180-184, 191, 192 СК України, стст. 10, 11, 60, 61, 88, 212-215, 258, 259, 265, 268, 352, 354, 355 ЦПК України,

У Х В А Л И В :

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну розміру та способу стягнення аліментів задовольнити.

Змінити спосіб стягнення аліментів, що стягуються з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на утримання неповнолітніх дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , в твердій грошовій сумі в розмірі 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно на кожну дитину на підставі судового наказу Красилівського районного суду Хмельницької області від 11.04.2019 в справі №677/529/19, на 1/3 частку заробітку (доходу) відповідача на двох дітей, але не більше 10 прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину та не менше 50% прожиткового мінімуму на кожну дитину відповідного віку щомісячно і до повноліття дітей.

Стягувати з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , фактичне місце проживання: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , фактичне місце проживання: АДРЕСА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 , аліменти на утримання дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , в розмірі 1/3 частини з усіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, але не менше ніж 50 % прожиткового мінімуму для кожної дитини відповідного віку та не більше 10 (десяти) прожиткових мінімумів на кожну дитину відповідного віку, починаючи з дня набрання рішенням суду законної сили і до досягнення дітьми повноліття.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у розмірі 1331,20 гривень.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Інші учасники справи, а також відповідач у разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, мають право оскаржити рішення суду в апеляційному порядку протягом 30 днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Хмельницького апеляційного суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , фактичне місце проживання: АДРЕСА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , фактичне місце проживання: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 .

Суддя І. В. Федишин