Вирок від 07 липня 2026 р. у справі №601/1464/26 — Кременецький районний суд Тернопільської області

Справа №601/1464/26

Провадження № 1-кп/601/246/2026

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 липня 2026 року

Кременецький районний суд Тернопільської області в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

захисника ОСОБА_4 ,

обвинуваченої ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду, в м.Кременець кримінальне провадження №12026211010000070 від 06.02.2026 року про обвинувачення:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки та жительки АДРЕСА_1 , громадянки України, з середньо освітою, незаміжньої, пенсіонерки, не депутата, раніше судимої 30.04.2025 року за ст.126-1 КК України до 1 року пробаційного нагляду,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 126-1 КК України,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_5 вчинила кримінальне правопорушення, пов`язане із домашнім насильством у сім`ї, за наступних обставин.

Так, ОСОБА_5 є матір`ю ОСОБА_6 , який на даний час перебуває за кордоном. ОСОБА_6 одружений із ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Тобто, ОСОБА_5 та ОСОБА_7 є свекрухою та невісткою, і на даний час проживають разом у житловому будинку, що по АДРЕСА_1 .

Відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» кривдником є особа, яка вчинила домашнє насильство у будь-якій формі. У зв`язку і вище зазначеним, ОСОБА_5 є суб`єктом даного кримінального правопорушення.

24 червня 2025 року у ОСОБА_5 виник умисел на вчинення кримінального правопорушення, пов`язаного із домашнім насильством щодо невістки ОСОБА_7 .

Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_5 , в порушення вимог ст. 28 Конституції України, яка визначає, що ніхто не може бути підданий катуванню, жорстокому, нелюдському або такому, що принижує його гідність, поводженню чи покаранню, ст. 289 Цивільного кодексу України, яка встановлює, що фізична особа має право на особисту недоторканність; фізична особа не може бути піддана катуванню, жорстокому, нелюдському або такому, що принижує її гідність, поводженню чи покаранню, перебуваючи за місцем свого проживання, маючи умисел на заподіяння психологічних страждань невістці ОСОБА_7 , усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій та передбачаючи негативні наслідки, умисно, систематично у період з 24.06.2025 по 05.02.2026 вчиняла психологічне насильство щодо невістки ОСОБА_7 , що призвело до психологічних страждань, погіршення якості життя потерпілої особи.

Зокрема, ОСОБА_5 24.06.2025 о 20 год. 30 хв. за місцем проживання у АДРЕСА_1 , умисно вчинила домашнє насильство психологічного характеру відносно невістки, яке виражалося в словесному залякуванні, особистій образі, що заподіяло шкоду психологічному чи фізичному здоров`ю потерпілої.

Відповідно до постанови Кременецького районного суду Тернопільської області від 23.07.2025 ОСОБА_5 визнано винною у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та призначено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1020 гривень.

Крім цього, ОСОБА_5 03.12.2025 о 22 год. 30 хв. за місцем проживання в АДРЕСА_1 , повторно протягом року умисно вчинила домашнє насильство психологічного характеру відносно невістки ОСОБА_7 , яке виражалося у висловлюванні словесних образ, погроз, приниження, залякування, що завдало шкоду психологічному здоров`ю потерпілої.

Відповідно до постанови Кременецького районного суду Тернопільської області від 15.12.2025 ОСОБА_5 визнано винною у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та призначено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1020 гривень.

Крім цього, ОСОБА_5 15.12.2025 о 19 год. за місцем спільного проживання у АДРЕСА_1 , повторно протягом року умисно вчинила домашнє насильство психологічного характеру відносно невістки ОСОБА_7 , яке виражалося у словесному залякуванні, особистій образі, що завдало шкоду психологічному здоров`ю потерпілої.

Крім цього, ОСОБА_5 20.12.2025 о 12 год. за місцем спільного проживання у АДРЕСА_1 , повторно протягом року умисно вчинила домашнє насильство психологічного характеру відносно невістки ОСОБА_7 , яке виражалося у висловлюванні образ, нецензурної лайки, погроз фізичною розправою, що завдало шкоду психологічному здоров`ю потерпілої.

Відповідно до постанови Кременецького районного суду Тернопільської області від 23.01.2026 ОСОБА_5 визнано винною у скоєнні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 173-2, ч. 2 ст. 173-8 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та призначено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1020 гривень.

Крім цього, ОСОБА_5 20.12.2025 о 23 год. 30 хв. за місцем спільного проживання у АДРЕСА_1 , повторно протягом року умисно вчинила домашнє насильство психологічного характеру відносно невістки ОСОБА_7 , яке виражалося у висловлюванні образ, нецензурної лайки, погроз фізичною розправою, що завдало шкоду психологічному здоров`ю потерпілої.

Відповідно до постанови Кременецького районного суду Тернопільської області від 19.01.2026 ОСОБА_5 визнано винною у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та призначено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1020 гривень.

Також, 15.01.2026 о 14 год. 30 хв. ОСОБА_5 повторно протягом року за місцем свого проживання, а саме в АДРЕСА_1 , умисно вчинила домашнє насильство в сім`ї відносно своєї невістки ОСОБА_7 , яке виражалося у словесному залякуванні, особистій образі, що заподіяло шкоду психологічному здоров`ю потерпілої.

Крім того, 15.01.2026 близько 20 год. ОСОБА_5 повторно протягом року за місцем свого проживання, а саме у АДРЕСА_1 , умисно вчинила домашнє насильство в сім`ї відносно своєї невістки ОСОБА_7 , яке виражалося у висловлюванні словесних образ, нецензурної лайки, погроз фізичною розправою, що заподіяло шкоду психологічному здоров`ю потерпілої.

Відповідно до постанови Кременецького районного суду Тернопільської області від 21.01.2026 ОСОБА_5 визнано винною у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 173-2, ч. 2 ст. 173-8 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та призначено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1020 гривень.

Крім того, ОСОБА_5 , продовжуючи свої умисні злочинні дії, спрямовані на систематичне заподіяння психологічних страждань невістці ОСОБА_7 , будучи при цьому п`ять разів притягнутою до адміністративної відповідальності за ч.3 ст. 173-2 КУпАП, усвідомлюючи суспільно - небезпечний характер своїх дій, передбачаючи негативні наслідки та бажаючи їх настання, повторно протягом року вчинила домашнє насильство психологічного характеру щодо останньої.

Зокрема, 05.02.2026 близько 17 год. ОСОБА_5 , перебуваючи за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 , повторно протягом року вчинила домашнє насильство психологічного характеру стосовно своєї невістки ОСОБА_7 , а саме умисні дії психологічного характеру, що полягали в словесному висловлюванні нецензурними словами та образами в її адресу.

В результаті злочинної діяльності ОСОБА_5 грубо порушено норми щодо запобігання та протидії домашньому насильству, зокрема суспільні відносини, які забезпечують дотримання правил поведінки, загальновизнані норми моральності та добропристойності у сфері сімейних правовідносин, наданим їй Конституцією України правам на повагу до гідності, свободу та особисту недоторканість, та заподіяно шкоду особистим правам та інтересам потерпілої ОСОБА_7 , заподіяно істотну шкоду психологічному здоров`ю потерпілої, що виразилось у погіршенні її соціального функціонування та якості життя, обумовило формування негативних психоемоційних переживань (моральних страждань).

В судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_5 вину у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення визнала повністю та пояснила, що відносно неї декілька раз виносились постанови суду про притягнення її до адміністративної відповідальності за домашнє насильство відносно її невістки ОСОБА_7 . Їх вона не оскаржувала. 05 лютого 2026 за місцем її проживання в м. Почаєві вона знову ображала невістку та виражалась нецензурнми словами. Щиро кається у вчиненому. На даний час вона з ОСОБА_7 примирилась. Крім того, вона також проходить програму для кривдників.

Прокурор в судовому засіданні просить визнати ОСОБА_5 винною у вчинені злочину передбаченого ст. 126-1 КК України та призначити обвинуваченій покарання у виді 1 рік 6 місяців позбавлення волі. Застосувати при призначенні покарання ст.75 КК України терміном 1 рік з покладенням обовязків відповідно до ст. 76 КК України та застосувати обмежувальний захід у виді заборони листування, телефонних переговорів з особою, яка постраждала від домашнього насильства.

Потерпіла ОСОБА_7 в судове засідання не з`явилася, однак від неї надійшла заява про розгляд справи у її відсутності. На даний час, вона з ОСОБА_5 примирилась, просить суворо її не карати.

Захисник ОСОБА_4 при призначенні покарання просив суд застосувати статтю 75 КК України.

Обвинувачена ОСОБА_5 , визнавши свою винуватість у вчиненні інкримінованого їй кримінального правопорушення, передбаченого ст.126-1 КК України, за обставин, викладених у обвинувальному акті, повністю погодилася зі всіма зібраними в процесі досудового розслідування доказами, що її підтверджують, відмовилася від їх дослідження під час судового розгляду.

Таким чином, суд приходить до переконання про доведеність вини ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення та кваліфікує її дії за ст.126-1 КК України як умисне систематичне вчинення психологічного насильства щодо особи, з якою винний перебуває у сімейних відносинах або близьких відносинах, що призвело до психологічних страждань, погіршення якості життя потерпілої особи.

При призначенні покарання обвинуваченій ОСОБА_5 суд, відповідно до вимог ст.ст. 50, 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винної, яка раніше судима за вчинення кримінального правопорушення передбаченого ст.126-1 КК України, на диспансерному обліку у лікаря психіатра та лікаря нарколога не перебуває, за місцем проживання згідно характеристики зловживає спиртними напоями, її стан здоров`я, а також обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Обставиною, яка пом`якшує покарання, згідно з ч.1 ст.66 КК України, суд визнає визнання вини.

Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченої у відповідності до вимог ст.67 КК України, судом не встановлено.

Таким чином, суд вважає, що ОСОБА_5 слід призначити покарання в межах санкції статті обвинувачення у виді позбавлення волі.

Разом з тим суд, враховуючи вищенаведені пом`якшуючі для покарання обвинуваченої обставини, приймаючи до уваги особу обвинуваченої, яка визнала вину, покарання у виді пробаційного нагляду повністю відбула, примирилась із потерпілою, стан її здоров`я, а саме що обвинувачена виявляє розлади психіки та поведінки внаслідок вживання алкоголю, а тому приходить до переконання, що є всі підстави для звільнення обвинуваченої ОСОБА_5 відповідно до ст. 75 КК України від відбування покарання з випробуванням із встановленням іспитового строку. З метою забезпечення належної поведінки обвинуваченій у період дії іспитового строку на неї слід покласти передбачені п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України обов`язки.

Вищевказане покарання суд вважає необхідним та достатнім для досягнення мети не лише кари за вчинене правопорушення обвинуваченою, а й буде слугувати для її виправлення та попередження вчинення нових злочинів як обвинуваченою так і іншими особами.

Відповідно до п.4 ч.1 ст. 91-1 КК України, з урахуванням даних про особу обвинуваченої, обставин та мотивів вчинення кримінальних правопорушень, в інтересах потерпілої від злочину, суд вважає за необхідне застосувати обвинуваченій обмежувальний захід та покласти на неї обов`язок відповідно до п. 4 ч. 1, ч. 3 ст. 91-1 КК України - заборонити листування, телефонні переговори з особою, яка постраждала від домашнього насильства, інших контактів через засоби зв`язку чи електронних комунікацій особисто або через третіх осіб на строк 2 місяці.

Керуючись ст.ст. 374, 382, 394, 395 КПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

ОСОБА_5 визнати винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.126-1 КК України, та призначити їй за даним кримінальним правопорушенням покарання у виді 1 (одного) року позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_5 звільнити від відбування покарання з випробовуванням, встановивши їй 1 (один) рік іспитового строку.

Відповідно до п.п. 1, 2 ч. 1 ст.76 КК України покласти на ОСОБА_5 такі обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Згідно п.4 ч.1 ст.91-1 КК України застосувати до ОСОБА_5 обмежувальний захід, відповідно до якого заборонити їй листування, телефонні переговори з ОСОБА_7 , інших контактів через засоби зв`язку чи електронних комунікацій особисто або через третіх осіб строком на 2 місяці.

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст. 394 КПК України до Тернопільського апеляційного суду через Кременецький районний суд Тернопільської області, шляхом подачі апеляції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення. Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.

Головуючий: