Суд: Верховинський районний суд Івано-Франківської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адмінправопорушення
Категорія: Незаконне перетинання або спроба незаконного перетинання державного кордону України
Дата: 06 липня 2026 р.
Справа: №938/809/26
Суддя: Бучинський А. Б.
Справа№938/809/26
Провадження № 3/938/426/26
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 липня 2026 року селище Верховина
Суддя Верховинського районного суду Івано-Франківської області Бучинський А.Б., розглянувши адміністративний матеріал, який надійшов від відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_1 », ІНФОРМАЦІЯ_2 про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , громадянина України, згідно даних протоколу військовослужбовець, до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.204-1 КпАП України,
в с т а н о в и в:
згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ЗхРУ №349227 від 15.05.2026 вбачається, що 15.05.2026 о 14год 35хв прикордонним нарядом «Прикордонний патруль» на напрямку 413 прикордонного знаку на відстані 16 км від лінії державного кордону на території Зеленської ОТГ Верховинського району Івано-Франківської області на ділянці відповідальності відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_1 » в межах контрольованого-прикордонного району, був виявлений гр. України ОСОБА_1 , за спробу незаконного перетинання державного кордону поза встановленими пунктами пропуску через державний кордон України, чим порушив вимоги ст.ст.9, 12 Закону України "Про державний кордон України" від 04.11.1991.
З матеріалів справи вбачається, що матеріали адміністративної справи відносно ОСОБА_1 за вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.204-1 КУпАП надійшли до суду 04.06.2026, та відповідно до положень ч.2 ст.277 КУпАП, були призначені до розгляду цього ж дня.
Оскільки особа, яка притягається до відповідальності в судове засідання не з`явилась, з метою належного повідомлення її про дату, час та місце розгляду справи, забезпечення можливості реалізації нею свого права на захист, розгляд справи було відкладено на 07.07.2026.
В судове засідання, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 повторно не з`явився, про розгляд справи повідомлявся у встановленому законом порядку. Через систему "Електронний суд" 08.06.2026 ОСОБА_1 подав клопотання про закриття провадження у справі. Клопотання мотивує тим, що в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст.204-1 КУпАП. Зазначив, що 15.05.2026 він знаходився поблизу села Бистрець Верховинського району Івано-Франківської області, де перебував з метою тридобового відпочинку в умовах дикої природи Прикарпаття. Для забезпечення свого відпочинку він мав з собою кемпінгові приналежності (намет, каремат, засоби живлення тощо) та набір їжі на три доби. Такий вид відпочинку є регулярним для нього. У момент його затримання він не здійснював опір чи спроби побігу, натомість надав документи та пояснив військовослужбовцям ДПСУ ціль свого перебування у вищевказаному місці. Проте, не зважаючи на його пояснення, ними було зроблено висновок про те, що він мав на меті перетнути державний кордон України. Зазначає, що він не міг бути затриманим безпосередньо при спробі перетинання державного кордону України поза пунктами пропуску, оскільки село Бистрець Верховинського району Івано-Франківської області знаходиться на відстані понад 18 кілометрів від лінії державного кордону і в якому відсутні дорожні знаки, що позначають початок прикордонної смуги.
Тож, його затримання військовослужбовцями ДПСУ у місці, яке не є прикордонною смугою з огляду на віддаленість від державного кордону України, мало свавільний характер. У зв`язку з невизнанням вини у вчиненні правопорушення, погрожуючи застосувати щодо його фізичну силу, військовослужбовцями ДПСУ було змушено його підписати документи щодо визнання своєї вини та, без його згоди на те змушено повідомити під відеозапис про начебто спробу незаконного перетину державного кордону. Після підписання документів, військовослужбовцями ДПСУ було вилучено його особисті речі (намет, каремат та інші). Військовослужбовцями ДПСУ не могло бути зафіксовано конкретні дії, вчинені ним, які були б вчинені з метою незаконного перетинання кордону, а сам по собі факт його перебування за понад 16 кілометрів до лінії державного кордону не може свідчити про намір вчинити правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 204-1 КУпАП.
Оскільки судом вжито належних заходів щодо сповіщення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності про місце і час розгляду справи про адміністративне правопорушення, однак ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, подав клопотання про закриття провадження у справі та розгляд справи у його відсутності, а тому, враховуючи, що його участь у розгляді даної категорії справ відповідно до ст.268 КУпАП не є обов`язковою, суд вважає за можливе розглянути справу за його відсутності.
Дослідивши матеріали справи, вважаю, що провадження у справі слід закрити з наступних підстав.
Відповідно до ст.ст.245, 280 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом. Орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненням особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил норм і стандартів, що стосується забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Виходячи зі змісту положень ст.ст.254, 279 КУпАП розгляд справи про адміністративне правопорушення здійснюється щодо правопорушника та в межах протоколу про адміністративне правопорушення, який є єдиною підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності. Протокол про адміністративне правопорушення як підстава для притягнення особи до відповідальності та одних із засобів доказування у будь-якому разі повинен відповідати вимогам ст.256 КУпАП. За приписами КУпАП протокол про адміністративне правопорушення є важливим процесуальним документом, підставою для провадження у справі про адміністративне правопорушення, у якому викладається суть правопорушення, при доведеності складу якого в діях певної особи, вона може бути піддана заходам кримінально-правового впливу, різновидом якого є стягнення у справі про адміністративне правопорушення.
Відповідно до ч.2 ст.7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності. Більш того, згідно ч.1 ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених Законом.
Відповідно до ч.1 ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно ст.10 КУпАП адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.
Так відповідно до диспозиції ч.1 ст.204-1 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за перетинання або спробу перетинання державного кордону України будь-яким способом поза пунктами пропуску через державний кордон України або в пунктах пропуску через державний кордон України без відповідних документів або з використанням підробленого документа чи таких, що містять недостовірні відомості про особу, чи без дозволу відповідних органів влади.
Ознаками об`єктивної сторони правопорушення, за яке передбачена відповідальність частиною першою ст. 204-1 КУпАП, є:
- перетинання або спроба перетинання державного кордону України будь-яким способом поза пунктами пропуску через державний кордон України;
- перетинання або спроба перетинання державного кордону України будь-яким способом в пунктах пропуску через державний кордон України без відповідних документів;
- перетинання або спроба перетинання державного кордону України будь-яким способом з використанням підробленого документа чи таких, що містять недостовірні відомості про особу, чи без дозволу відповідних органів влади.
При цьому, визначальною ознакою об`єктивної сторони даного правопорушення є місце його вчинення.
Суб`єктом правопорушення за ст. 204-1 КУпАП є фізична осудна особа, яка вчинила одне з діянь, визначених серед ознак об`єктивної сторони даного правопорушення.
Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише при наявності в її діях складу адміністративного правопорушення, обов`язковими елементами якого є: об`єкт, об`єктивна сторона, суб`єкт, суб`єктивна сторона (вина). Відсутність хоча б одного із вказаних елементів виключає склад правопорушення взагалі, а порушена справа підлягає закриттю.
На підтвердження вини ОСОБА_1 у вчиненні, передбаченого ч.1 ст.204-1 КУпАП адміністративного правопорушення, долучено:
- протокол про адміністративне правопорушення серії ЗхРУ №349227 від 15.05.2026 вбачається, що 15.05.2026 о 14год 35хв прикордонним нарядом «Прикордонний патруль» на напрямку 413 прикордонного знаку на відстані 16 км від лінії державного кордону на території Зеленської ОТГ Верховинського району Івано-Франківської області на ділянці відповідальності відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_1 » в межах контрольованого-прикордонного району, був виявлений гр. України ОСОБА_1 , за спробу незаконного перетинання державного кордону поза встановленими пунктами пропуску через державний кордон України, чим порушив вимоги ст.ст.9, 12 ЗУ "Про державний кордон України" від 04.11.1991;
- світлокопію паспорта громадянина України для виїзду за кордон на ім`я ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ;
- відеозапис розміщений на лазерному диску, долучений до матеріалів справи, на якому зображена особа яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 зазначає, що мав намір незаконно перетнути державний кордон України з Румунією з метою возз`єднання сім`ї.
Однак, вказані докази не можуть вважатись такими, що беззаперечно доводять вчинення ОСОБА_1 умисних дій спрямованих на спробу перетину державного кордону України, поза встановленими пунктами пропуску.
Зокрема, протокол про адміністративне правопорушення не є беззаперечним доказом вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, оскільки за своєю суттю протокол є процесуальним документом, який складений уповноваженим органом щодо вчинення діяння, яке містить ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого відповідними нормами КУпАП та який є підставою для подальшого провадження у справі. Обставини, викладені в протоколі, підлягають перевірці та оцінці за допомогою інших доказів, які б підтверджували вину особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
При цьому, відповідно до положень ст. 251 КУпАП, обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст.255 цього Кодексу.
Однак, інших доказів, окрім визнавальних показань ОСОБА_1 , які б підтверджували спробу здійснення ним незаконного перетину державного кордону поза встановленими пунктами пропуску 15.05.2026 о 14год 35хв на напрямку 413 прикордонного знаку на відстані 16 км від лінії державного кордону на території Зеленської ОТГ Верховинського району Івано-Франківської області на ділянці відповідальності відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_1 » в межах контрольованого-прикордонного району, матеріали справи про адміністративне правопорушення не містять.
Так, в протоколі, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 надав письмові пояснення в яких зазначив, що мав намір перетнути державний кордон України з Румунією з метою возз`єднання з сім`єю.
На долученому до матеріалів справи відеозаписі, що розміщений на лазерному диску, ОСОБА_1 також надав аналогічні пояснення.
Однак, в наданому суду письмовому клопотанні про закриття провадження у справі, ОСОБА_1 заперечив свою вину, надав інші пояснення про те, що 15.05.2026 він знаходився поблизу села Бистрець Верховинського району Івано-Франківської області, де перебував з метою відпочинку в умовах дикої природи Прикарпаття. Вказав, що такий вид відпочинку є регулярним для нього. Після того, як його виявили працівники прикордонної служби, він показав їм документи та пояснив військовослужбовцям ДПСУ ціль свого перебування у вищевказаному місці. Проте, не зважаючи на його пояснення, ними було зроблено висновок про те, що він мав на меті перетнути державний кордон України. Надані раніше пояснення спростував, як такі, що надані в умовах обмеженої свободи волі.
Надані особою, яка притягається до адміністративної відповідальності пояснення жодними доказами, долученими у матеріалів справи, не спростовано.
Згідно з ст. 62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачиться на її користь.
Відповідно до ст.8 Конституції України, в Україні визнається і діє принцип верховенства права, а згідно ч.1 ст.9 Конституції України чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.
Зазначене узгоджується і з практикою Європейського суду з прав людини, що сформульована у п.43 рішення Європейського суду з прав людини від 14.02.2008 у справі «Кобець проти України» (з відсиланням на п. 282 рішення у справі «Авшар проти Туреччини» (Avsar v. Turkey), згідно яких «доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість обвинуваченого доведено поза розумним сумнівом».
З врахуванням наведеного суд не приймає до уваги визнавальні показання ОСОБА_1 надані під час складання протоколу про адміністративне правопорушення.
Крім цього, суд враховує, що згідно протоколу про адміністративне правопорушення, особу ОСОБА_1 було затримано на відстані 16 км від державного кордону України прикордонним нарядом «Прикордонний патруль», що за відсутності визнання вини особи, а також інших доказів на підтвердження наявності умислу в діях особи на вчинення незаконного перетину державного кордону України, не дає підстав суду для висновку про те, що особою, яка притягується до адміністративної відповідальності було вчинене діяння, яке містить ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.204-1 КУпАП.
Таким чином, посадовою особою, яка складала відповідні матеріали та збирала докази по справі, не надані відомості про наявність умислу особи, без фіксації та належного процесуального оформлення фактів, які б свідчили про безпосередню спробу перетину кордону, та про відповідні дії особи, які б вказували саме на спробу перетину державного кордону.
З огляду на викладене, приходжу до висновку, що матеріали справи не містять об`єктивних доказів того, що ОСОБА_1 була вчинена спроба перетину державного кордону України поза пунктами пропуску через державний кордон України.
Відповідно до п.1 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.
За таких обставин, враховуючи викладене та беручи до уваги ту обставину, що особами уповноваженими на складання протоколів про адміністративне правопорушення не надано достатніх, допустимих доказів, які б «поза розумним сумнівом» доводили, що ОСОБА_1 , здійснив спробу незаконного перетину Державного кордону України та доводили його винуватість у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.204-1 КУпАП, обставини події, описані у протоколі про адміністративне правопорушення, не дозволяють зробити висновок про наявність в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.204-1 КУпАП, а тому провадження в справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 підлягає закриттю за відсутності складу адміністративного правопорушення.
Керуючись ст.ст.9, 204-1, 245,247,251,252,280,283,284 КУпАП, суддя,
п о с т а н о в и в:
провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , за ч.1 ст.204-1 КУпАП - закрити, у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня її винесення шляхом подачі апеляційної скарги до Івано-Франківського апеляційного суду через Верховинський районний суд Івано-Франківської області.
Суддя: Андрій БУЧИНСЬКИЙ
Оригінал: reyestr.court.gov.ua