Постанова від 07 липня 2026 р. у справі №466/5454/26 — Шевченківський районний суд м. Львова

Справа № 466/5454/26

Провадження № 3/466/1900/26

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 липня 2026 року м. Львів

Суддя Шевченківського районного суду м. Львова Баєва О.І., розглянувши матеріали, які надійшли з Львівського районного управління поліції №1 про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , -

за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-

в с т а н о в и л а:

14.06.2026 року близько 20:07 год. гр. ОСОБА_1 перебуваючи за адресою АДРЕСА_2 вчинила відносно своєї матері ОСОБА_2 психологічне домашнє насильство, а саме ображала її, висловлювалась нецензурною лексикою, внаслідок чого була завдана шкода її психологічному здоров`ю, чим вчинила правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.

ОСОБА_1 для розгляду матеріалів справи про адміністративне правопорушення до суду повторно не з`явилась з невідомих суду причин, хоча була належним чином повідомлена про дату, час та місце розгляду справи. Клопотань про відкладення розгляду справи до суду не надходило.

Згідно зі ст. 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, ратифікованої Законом України від 17.07.1997 № 475/97-ВР, гарантовано кожній фізичній або юридичній особі право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною.

Практика Європейського суду з прав людини визначає, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Як зазначено у рішенні Європейського Суду з прав людини в справі «Пономарьов проти України», сторони мають вживати заходи, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Відповідно до ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Дослідивши матеріали справи в їх сукупності, вважаю, що в діях ОСОБА_1 є склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, що стверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД №134807, письмовими поясненнями та іншими матеріалами адміністративної справи.

В зв`язку з тим, що в діях гр. ОСОБА_1 наявні ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, враховуючи особу правопорушниці та матеріали адміністративної справи, вважаю, що до неї слід застосувати адміністративне стягнення у виді штрафу.

У відповідності до вимог п. 5 ч. 2 ст. 4 ЗУ «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення з особи стягується судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Керуючись ст. ст. 283, 284 КУпАП, Законом України «Про судовий збір», суддя

п о с т а н о в и л а:

ОСОБА_1 визнати винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накласти на неї адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 20 (двадцяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 340 (триста сорок) гривень в доход держави.

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в доход держави у розмірі 665,60 грн (шістсот шістдесят п`ять гривень 60 коп.).

На постанову може бути подано апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня її винесення до Львівського апеляційного суду.

Суддя О. І. Баєва