Вирок від 06 липня 2026 р. у справі №187/124/26 — Петриківський районний суд Дніпропетровської області

гСправа № 187/124/26 Провадження №1-кп/0187/55/26

ПЕТРИКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙСУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" липня 2026 р. Петриківський районний суд Дніпропетровської області

у складі головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

учасників судового провадження прокурора ОСОБА_3 ,

захисника адвоката ОСОБА_4 ,

обвинуваченого ОСОБА_5 ,

розглянувши в селищі Петриківка у відкритому судовому засіданні в залі суду обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12026042250000002 стосовно

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; місце народження с Ульянівка Петриківського (нині Дніпровського) району Дніпропетровської області; зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання та фактичне місце проживання: АДРЕСА_1 ; громадянин України; освіта середня; офіційно не працевлаштований; не одружений; паспорт громадянина України НОМЕР_1 виданий 06.09.2000; РНОКПП НОМЕР_2 ; раніше не судимий;

за обвинуваченням у вчиненні злочину, передбаченого статтею 336 Кримінального кодексу України,-

Встановив:

У зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України та з метою забезпечення оборони держави, підтримання бойової і мобілізаційної готовності Збройних Сил України та інших військових формувань, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до частини другої статті 102, пунктів 1, 17, 20 частини першої статті 106 Конституції України, Указу Президента України № 69/2022 від 24.02.2022 «Про загальну мобілізацію», Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», на території України оголошена та проводиться загальна мобілізація.

Згідно ст.65 Конституції України, захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України.

Відповідно до ч. 1 статті 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України. Частиною 9 статті 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» визначено, зокрема, що військовозобов`язані це особи, які перебувають у запасі для комплектування ЗСУ та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави.

Згідно статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» громадяни зобов`язані: з`являтися за викликом до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки для постановки на військовий облік-та визначення призначення на воєнний час; громадяни (крім тих, які проходять службу у військовому резерві) зобов`язані з`явитися до військових частин або на збірні пункти ТЦК та СП у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках або розпорядженнях начальників ТЦК та СП), де вони перебувають на військовому обліку, громадяни, які перебувають у запасі, завчасно приписуються до військових частин для проходження військової служби у воєнний час або до інших підрозділів чи формувань для виконання обов`язків за посадами, передбаченими штатами воєнного часу.

Згідно ч. 1 ст. 42 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» громадяни України, винні у порушенні правил військового обліку громадян України, приписки до призовних дільниць, призову на строкову військову службу, проходження служби у військовому резерві, проходження зборів, мобілізаційної підготовки та мобілізаційної готовності, прибуття за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, а також у вчиненні інших порушень законодавства про військовий обов`язок і військову службу, несуть відповідальність згідно із законом. Згідно з ст.1 Закону України «Про оборону України» № 1932-Х11 від 06.12.1991, особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій. Таким чином в Україні діє особливий період.

Так, ОСОБА_5 (далі обвинувачений) пройшов медичний огляд, за результатами якого 05.12.2025 рішенням військово-лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_2 , відповідно до затвердженого наказу ІНФОРМАЦІЯ_3 № 402 від 14.08.2008, останнього визнано придатним для проходження військової служби, на підставі чого вирішено призвати на військову службу за мобілізацією до лав Збройних сил України, відповідно до Закону України "Про загальний військовий обов?язок і військову службу", згідно якої на військову службу призиваються придатні для цього за станом здоров?я громадяни України чоловічої статі, яким до дня відправлення у військові частини виповнилося 18 років та старші особи, та не мають права на звільнення або відстрочку від призову на військову службу.

Обвинувачений будучи військовозобов`язаним в особливий період, 05.12.2025 о 18 годині 40 хвилин, прибув до ІНФОРМАЦІЯ_4 розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , у зв`язку з проведенням призову громадян за мобілізацією у відповідності до п. 17 ч. 1 ст. 106 Конституції України, на виконання Указу Президента України «Про загальну мобілізацію» від 24.02.2022 № 69/2022, для отримання повістки, перед цим 05.12.2025 пройшов медичний огляд за результатами якого рішенням військово-лікарської комісії визнаний придатним до військової служби у воєнний час.

05.12.2025 о 18 годині 43 хвилини обвинуваченому у приміщені ІНФОРМАЦІЯ_4 розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , оголошено повістку старшим офіцером ОСОБА_6 , на відправку до військової частини НОМЕР_3 , на 08.12.2025, яку він отримав під особистий підпис.

У той же час, обвинувачений будучи військовозобов`язаним, за результатами проходження військово-лікарської комісії, згідно таблиці додаткових вимог наказу ІНФОРМАЦІЯ_5 № 402 від 14.08.2008 року «Про затвердження положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України», 05.12.2025 визнаний придатним за станом здоров`я до військової служби, за відсутності обставин, передбачених ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», які надавали б обвинуваченому, право на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації, будучи належним чином повідомленим у встановленому законом порядку про явку на загальну мобілізацію та відправку на 08.12.2025 о 09:00 годині, для проходження військової служби за мобілізацією, діючи умисно, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, належним чином повідомленим про наслідки неявки, маючи можливість прибути до вказаного центру комплектування, не маючи підстав на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації, безпідставно пославшись на небажання проходити військову службу, без поважних причин, відмовився від проходження військової служби, для проведення призову за мобілізацією у особливий період та відправки у військову частину, чим ухилився від призову на військову службу під час загальної мобілізації оголошеної 24.02.2022, згідно з Указом Президента України № 69/2022 «Про загальну мобілізацію» на особливий період, а саме в період воєнного стану, введеного із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 Указом Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», який продовжено, а востаннє - Указом Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 20.10.2025 № 793/2025, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 21.10.2025 № 4643-ІХ - до 05 години 30 хвилин 03.02.2026, умисно не прибув у визначену повісткою дату та час до ІНФОРМАЦІЯ_4 розташованого за адресою: АДРЕСА_2 для проходження військової служби у зв`язку із призовом за мобілізацією, чим умисно ухилився від призову на військову службу під час мобілізації у особливий період, тим самим, порушивши вимоги ст. 65 Конституції України, вимоги Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» та вимоги Указу Президента України № 69/2022 від 24.02.2022 «Про загальну мобілізацію».

За ухилення від призову на військову службу під час мобілізації в особливий період, передбачена кримінальна відповідальність за ст. 336 КК України.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений свою вину в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні визнав та пояснив, що у 2022 році він був призваний на військову службу. Під час проходження служби у нього стався напад епілепсії, у зв`язку з чим у нього вилучили зброю та перевели до виконання допоміжних робіт на кухні. Згодом з відома командира, він повернувся додому, оскільки через стан здоров`я він не міг виконувати обов`язки військової служби. 05.12.2025 він пройшов медичний огляд військово-лікарською комісією (ВЛК), за результатами якого був визнаний придатним до військової служби. . Групу інвалідності не отримав через відмову місцевої лікарні, до медичних закладів міст Кам`янське або Дніпро не звертався. Також зазначив, що на обліку у лікарів не перебуває, систематичного лікування не проходить, а медичні препарати (знеболювальні засоби) купує та вживає самостійно. Після проходження ВЛК 05.12.2025 йому було вручено повістку про явку для відправлення у військову частину. Свою неявку 08.12.2025 обґрунтував погіршенням стану здоров`я (болями у кістках) після тривалого перебування на ВЛК, проте за медичною допомогою не звертався. Протягом 08-11 грудня 2025 року перебував за місцем свого мешкання, поки не був доставлений працівниками поліції до відділку для надання пояснень. Додав, що від служби не ухиляється, проте вважає, що через епілепсію не здатний виконувати військовий обов`язок. Крім того, він повідомив про отримання травми ока, яке наразі перебуває під загрозою хірургічного видалення. За словами обвинуваченого, він підтримує зв`язок із територіальним центром комплектування та соціальної підтримки, службовими особами якого його направлено на проходження повторного медичного огляду військово-лікарською комісією. На підтвердження цих обставин обвинувачений надав повістки про виклик на 29.05.2026, 29.06.2026 та 30.07.2026, водночас пояснив, що наразі очікується висновок лікаря за результатами завершення лікування травмованого ока, яке зашите, а наступну медичну консультацію призначено на кінець липня 2026 року.

Незважаючи на визнання вини обвинуваченим, на підтвердження встановлених судом обставин вчинення кримінального правопорушення, його провина повністю підтверджується сукупністю досліджених та оцінених судом у порядку визначеному ст. 94 КПК України таких доказів, а саме:

- рапортом старшого офіцера ІНФОРМАЦІЯ_6 , згідно з яким обвинувачений, отримавши 05.12.2025 повістку про явку для відправлення до військової частини, у визначений час не з`явився; при цьому факт вручення повістки було зафіксовано за допомогою нагрудного відеореєстратора (кримінальне провадження т.1 а.с. 5);

- повідомленням ІНФОРМАЦІЯ_4 від 31.12.2025 про вчинення обвинуваченим кримінального правопорушення, передбаченого ст. 336 КК України (кримінальне провадження т.1 а.с. 4);

- протоколом зняття показань технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото-, кінозйомки, відеозапису від 06.01.2026, щодо перенесення відеозапису з нагрудного відеореєстратора на оптичний диск, на якому зафіксовано процес оголошення змісту повістки про явку для відправлення до військової частини на 08.12.2025 та безпосередній факт її вручення обвинуваченому. (кримінальне провадження т.1 а.с. 11-12);

- корінець повістки – розписка про отримання безпосередньо обвинуваченим під підпис повістки про явку для відправлення до військової частини, яку отримано обвинуваченим о 18.43 05.12.2025 (кримінальне провадження т.1 а.с. 18);

- на ім`я обвинуваченого картка обстеження та медичного огляду від 05.12.2025, висновок лікаря невропатолога від 05.12.2025, виписка №6408, висновок лікаря хірурга від 05.12.2025, клінічний аналіз крові, дослідження крові на сифіліс та гепатити від 05.12.2025, направлення на проведення обстеження з виявлення серологічних маркерів ВІЛ, облікова картка до військового квитка, довідка ВЛК від 05.12.2025 згідно якою проведено огляд обвинуваченого та встановлено діагнози: « Закритий консолідований перелом вертлюгової западини зліва. Закритий консолідований перелом лівої лонної кістки за зміщенням»; «Генералізована ідіопатична епілепсія (напади рідкі, останній в червні 2024 році)». На підставі статті 78б, 22б графи ІІ розкладу хвороб зроблено висновок, що обвинувачений придатний до служби у військових частинах забезпечення, ТЦК та СП, ВВН3, навчальних центрах, закладах (установах), медичних підрозділах, підрозділах логістики, зв`язку, оперативного забезпечення, охорони. Такі особи є непридатними до служби у підрозділах спеціального призначення, Десантно-штурмових військах, морській піхоті, на підводних човнах, надводних кораблях, у спецспорудах (кримінальне провадження т.1 а.с. 19-27).

Показами свідків обвинувачення.

Свідок ОСОБА_7 , яка була головою військово-лікарської комісії, в судовому засіданні пояснила, що 05.12.2025 обвинувачений пройшов медичний огляд. Під час роботи комісії було заслухано пояснення обвинуваченого та досліджено надані ним медичні документи, на підставі чого зроблено висновок про його придатність до військової служби з обмеженнями, зазначеними у довідці ВЛК. Свідок уточнила, що комісією враховано діагнози особи, зокрема «епілепсія» та «переломи кісток», що згідно зі ст. 22-б та ст. 78-б графи ІІ Розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби, служби у військовому резерві, є підставою для визнання особи придатною до служби у військових частинах забезпечення, ТЦК та СП, ВВНЗ, навчальних центрах, закладах (установах), медичних підрозділах, підрозділах логістики, зв`язку, оперативного забезпечення та охорони. Водночас такі особи є непридатними до служби у підрозділах спеціального призначення, Десантно-штурмових військах, морській піхоті, на підводних човнах, надводних кораблях та у спецспорудах.

Свідок ОСОБА_8 , лікарь-хірург, який проводив медичний огляд обвинуваченого у складі ВЛК, пояснив, що огляд здійснювався з дотриманням установлених правил і в межах його компетенції як профільного спеціаліста. Свідок зазначив, що всі відомості та скарги, повідомлені обвинуваченим, були належним чином враховані та відображені у відповідній медичній документації (висновок хірурга) та зроблено висновок про придатність на підставі ст. 78-б графи ІІ Розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби, служби у військовому резерві.

Також до матеріалів справи (які досліджувалися безпосередньо судом, згідно клопотання прокурора від 05.08.2024) долучено відповідні витяги з Єдиного реєстру досудових розслідувань про реєстрацію провадження, рапорт про виявлене правопорушення, що свідчить про дотримання процедури встановленої КПК України для початку досудового розслідування; відповідні постанови про створення групи слідчих, призначення групи прокурорів, постанова про зняття показань технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото, кінозйомки, відеозапису, ухвала слідчого судді від 08.01.2026 про тимчасовий доступ, постанова про визнання речовими доказами, протокол тимчасового доступу до речей і документів від 12.01.2026 з описом документів, повідомлення про підозру від 16.01.2026 з протоколом роз`яснення права на захист, що вказує про дотримання відповідних процесуальних процедур передбачених КПК України (т. 1, а.с. 3, 6-7, 1-9, 13-17, 38-43). Сторона захисту не навела жодних аргументів, які б свідчили про протилежне.

Оцінка доказів та доводів сторони захисту.

Показання свідка сторони захисту ОСОБА_9 щодо обставин призову обвинуваченого за мобілізацією у лютому 2022 року, виникнення у нього нападу епілепсії після видачі форми та зброї, подальшого переведення до роботи на кухні та повернення додому, суд не бере до уваги як такі, що не спростовують винуватість останнього. Зазначені події відбулися задовго до інкримінованого обвинуваченому діяння, а діагноз «епілепсія» був предметом дослідження та врахований під час проходження ВЛК 05.12.2025, за результатами якої обвинуваченого визнано придатним до служби у визначених категоріях військових частин. Таким чином, посилання на стан здоров`я у минулому не виправдовує умисного ігнорування обвинуваченим повістки про явку для відправлення до військової частини.

Суд також не бере до уваги доводи обвинуваченого щодо незадовільного стану здоров`я станом на 08.12.2025.

Як убачається з його пояснень, обвинувачений не перебував на медичному обліку, не проходив систематичних медичних оглядів після отримання травм та епілептичних нападів, проявляючи пасивну поведінку щодо необхідності належного лікування та підтримання стану здоров`я. Вжиті ним заходи обмежувалися самостійним прийманням знеболювальних препаратів.

У день, на який було призначено явку за повісткою, обвинувачений за медичною допомогою не звертався. Також він не вживав заходів щодо встановлення групи інвалідності.

За таких обставин, суб`єктивні твердження обвинуваченого про наявність підстав для встановлення групи інвалідності, які нібито мали бути враховані військово-лікарською комісією, без належних медичних висновків не можуть бути прийняті судом як обґрунтування поважності причин неявки.

При цьому надані відомості щодо перенесених переломів кісток та епілепсії були враховані ВЛК, за результатами чого визначено можливість проходження військової служби у відповідних військових частинах та установах.

Сукупність наведених обставин свідчить про свідоме ухилення обвинуваченого від явки за повісткою для відправлення до військової частини.

Суд наголошує, що в межах цього кримінального провадження він не наділений повноваженнями встановлювати медичні діагнози чи визначати ступінь придатності до військової служби. Водночас до повноважень військово-лікарської комісії не належить обов`язок проведення повної діагностики особи, яка самоусунулася від збору та подання актуальної медичної документації, обмежившись лише усними поясненнями.

Враховуючи повноту та несуперечливість сукупності досліджених доказів, суд дійшов висновку, що вина обвинуваченого у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення доведена.

Суд встановив, що ОСОБА_5 , діючи умисно, ухилився від призову на військову службу під час мобілізації в особливий період, чим вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ст. 336 КК України.

При призначенні покарання обвинуваченому суд враховує ступінь тяжкості, характер, спосіб та наслідки вчиненого злочину, його ставлення до вчиненого та поведінку після вчинення, особу винного, який раніше призивався за мобілізацією на військову службу, фактично її проходив, хоча фактично з незалежних від нього причини повернувся додому, офіційно не працює; за місцем проживання скарг не надходило, компрометуючі матеріали відсутні; не є опікуном, піклувальником, прийомним батьком, батьком вихователем, не утримує дітей чи осіб з інвалідністю, не здійснює постійний догляд за особами, які його потребують тощо; за даними лікаря нарколога та психіатра на обліку не перебуває; має діагноз «епілепсія»; має травму ока під загрозою його видалення; від наступних викликів до центру комплектування та соціальної підтримки не ухиляється; раніше не судимий; вчинив нетяжкий злочин, у сфері забезпечення призову та мобілізації; при цьому, свою вину в інкримінованому злочину визнав.

Обставиною, що пом`якшує покарання – є визнання вини та щире каяття.

Обставини, що обтяжують покарання в межах пред`явленого обвинувачення судом не встановлено.

У судових дебатах прокурор просив суд при призначенні покарання врахувати обставини справи, дані, що характеризують особу обвинуваченого, та призначити йому покарання у виді 3 років позбавлення волі із звільненням від відбування покарання з випробуванням.

Захисник та обвинувачений у судових дебатах підтримали позицію прокурора.

Заслухавши учасників судового провадження, дослідивши матеріали справи та врахувавши відсутність обставин, що обтяжують покарання, суд вважає за необхідне призначити обвинуваченому покарання в межах санкції статті Особливої частини КК України у виді позбавлення волі строком на 3 роки.

Водночас, керуючись принципом індивідуалізації покарання, суд погоджується з доводами сторін кримінального провадження про можливість виправлення обвинуваченого без ізоляції від суспільства. При цьому суд враховує щире каяття та ставлення обвинуваченого до вчиненого, його добросовісну поведінку, що виразилась у з`явленні до ТЦК та СП і проходженні військово-лікарської комісії, а також стан його здоров`я – наявність діагнозу «епілепсія» та отриману важку травму ока.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про можливість звільнення обвинуваченого від відбування призначеного покарання з випробуванням на підставі статті 75 КК України з покладенням на нього обов`язків, передбачених статтею 76 КК України.

Цивільний позов не заявлено.

Щодо речових доказів.

Так, постановою слідчого від 06.01.2026 долучено до матеріалів кримінального провадження речові докази, а саме: оптичний диск з написом «відео від 05.12.2025, ОСОБА_5 » на якому зафіксовано факт вручення повістки обвинуваченому.

Згідно з ч. 9 ст. 100 КПК України питання про спеціальну конфіскацію та долю речових доказів і документів, які були надані суду, вирішується судом під час ухвалення судового рішення, яким закінчується кримінальне провадження. Такі докази і документи повинні зберігатися до набрання рішенням законної сили.

При цьому, гроші, цінності та інше майно, які підшукані, виготовлені, пристосовані або використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та/або зберегли на собі його сліди, конфіскуються, крім випадків, коли власник (законний володілець) не знав і не міг знати про їх незаконне використання. У такому разі зазначені гроші, цінності та інше майно повертаються власнику (законному володільцю). Документи, що є речовими доказами, залишаються в матеріалах кримінального провадження протягом усього часу їх зберігання. Майно, яке не має ніякої цінності і не може бути використане, знищується, а у разі необхідності - передається до криміналістичних колекцій експертних установ або заінтересованим особам на їх прохання.

Оптичний диск, на якому зберігається відео вручення повістки, слід залишити в матеріалах кримінального провадження протягом усього часу їх зберігання.

Підстави для застосування спеціальної конфіскації відсутні.

Щодо відшкодування процесуальних витрат, такі відсутні.

Щодо заходів забезпечення кримінального провадження.

На підставі ухвали слідчого судді від 08.01.2026 було здійснено тимчасовий доступ до речей і документів.

Враховуючи, що у справі ухвалюється обвинувальний вирок, суд, керуючись положеннями ст. 100 КПК України, дійшов висновку, що цілі тимчасового доступу до документів досягнуті, а їх подальше зберігання у матеріалах кримінального провадження в оригіналах не є необхідним та це не зашкодить провадженню та повноті судового розгляду.

За таких обставин, суд вважає за необхідне після набрання вироком законної сили повернути оригінали документів, до яких було надано тимчасовий доступ, до ІНФОРМАЦІЯ_7 , залишивши їх належним чином завірені копії у матеріалах кримінального провадження протягом усього строку їх зберігання.

Інші заходи забезпечення кримінального провадження не застосовувалися.

Керуючись статтями 337, 349, 368-370, 376 Кримінального процесуального кодексу України, суд, -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_5 визнати винуватим у пред`явленому обвинуваченні у вчиненні злочину, передбаченого статтею 336 Кримінального кодексу України та призначити йому покарання у виді 3 (трьох) років позбавлення волі.

Згідно статті 75 Кримінального кодексу України звільнити ОСОБА_5 від відбування призначеного покарання, якщо він протягом визначеного іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього судом обов`язки. Тривалість іспитового строку для ОСОБА_5 встановити 2 (два) роки.

Згідно статті 76 частини 1 пунктів 1, 2, частини 3 пункту 2 Кримінального кодексу України покласти на ОСОБА_5 обов`язки:

1) періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання та роботи;

3) не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Речові докази:

1) оптичний DVD-R диск з написом «відео від 05.12.2025, ОСОБА_5 » на якому зафіксовано факт вручення повістки обвинуваченому – залишаються в матеріалах кримінального провадження протягом усього часу їх зберігання.

2) Оригінали документів, до яких було надано тимчасовий доступ на підставі ухвали слідчого судді Петриківського районного суду Дніпропетровської області від 08.01.2026 у справі №187/10/26 (провадження 1-кс/0187/2/26), а саме: розписка № 75 від 05.12.2025 на ім`я ОСОБА_5 , облікова картка до військового квитка на ім`я ОСОБА_5 ; картка обстеження та медичного огляду на ім`я ОСОБА_5 ; довідка військово-лікарської комісії № 2025-1205-1505-3188 від 05.12.2025, висновок лікаря невропатолога на ім`я ОСОБА_5 , висновок лікаря хірурга на ім`я ОСОБА_5 – повернути до ІНФОРМАЦІЯ_7 , залишивши їх належним чином завірені копії у матеріалах кримінального провадження протягом усього строку їх зберігання.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції. Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляції через Петриківський районний суд Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а обвинуваченим, який перебуває під вартою, - в той же строк з моменту вручення йому копії вироку.

Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення.

Роз`яснити обвинуваченому, захиснику право подати клопотання про помилування, право ознайомитися із журналом судового засідання і подати на нього письмові зауваження.

Суддя ОСОБА_1