Рішення від 06 липня 2026 р. у справі №177/834/26 — Криворізький районний суд Дніпропетровської області

Справа № 177/834/26

Провадження № 2/177/953/26

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

07 липня 2026 року

Криворізький районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Суботіної С. А.

за участі: секретаря Ференц Я. З.,

розглянувши у відкритому засіданні в залі суду в м. Кривому Розі цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про звільнення від сплати аліментів та стягнення аліментів, -

В С Т А Н О В И В:

Представник позивача ОСОБА_1 , адвокат Ярмолюк Л.В., звернулася 17.03.2026 до суду з указаним позовом та просила звільнити ОСОБА_1 від сплати аліментів, скасувавши судовий наказ у справі № 177/488/24, виданий Криворізьким районним судом Дніпропетровської області, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліментів на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі від усіх видів його заробітку (доходу); стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі від усіх видів її заробітку (доходу), але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з дня подання позовної заяви і до досягнення дитиною повноліття.

В обґрунтування позову вказано, що під час перебування в зареєстрованому шлюбі, у сторін ІНФОРМАЦІЯ_1 народився син ОСОБА_4 . Згідно з рішення суду від 10.04.2024 шлюб між сторонами розірвано. Судовим наказом Криворізького районного суду Дніпропетровської області від 07.03.2024 стягнуто аліменти на утримання сина на користь відповідача. Дитина проживає з позивачем та перебуває на його повному утриманні. Відповідач проживає окремо, будь-якої участі у забезпеченні дитини не бере. Оскільки спільний син сторін проживає та перебуває на утриманні позивача, підстави для стягнення з нього аліментів відсутні, у зв`язку з чим, останній звернувся з цим позовом до суду.

Ухвалою судді Криворізького районного суду Дніпропетровської області від 23.03.2026 позовна заява прийнята до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.

Правом на участь у судовому засіданні сторони не скористались, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. Надано заяви, кожним окремо, про розгляд справи за їх відсутності.

Позивач наполягав на задоволенні позову, відповідач позов визнала.

Оцінюючи характер процесу, значення справи для сторін, суд вважає за можливе ухвалити рішення за відсутності сторін, із урахуванням поданих ними заяв, що не суперечить ст. 223 ЦПК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі, якщо, відповідно до положень цього Кодексу, розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши письмові докази в справі, надавши їм оцінку в сукупності, суд дійшов до наступного висновку.

Судом встановлено, що у сторін ІНФОРМАЦІЯ_1 народився син, ОСОБА_4 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 (а.с.16).

ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебували в зареєстрованому шлюбі, який рішенням Криворізького районного суду Дніпропетровської області від 10.04.2024 (справа № 177/2558/23), розірвано (а.с.27-28).

Судовим наказом Криворізького районного суду Дніпропетровської області від 07.03.2026 у справі № 177/488/24 із ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 стягнуто аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі від усіх видів його заробітку (доходу), але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, до досягнення дитиною повноліття.

Згідно з постановою державного виконавця Криворізького ВДВС від 24.04.2024, судовий наказ № 177/488/24 повернуто ОСОБА_2 без виконання на підставі п. 6 ч. 4 ст. 4 Закону України «Про виконавче провадження» (а.п.24). Повторно до виконання не пред`являвся, що сторонами не заперечується.

ОСОБА_4 зареєстрований та проживає разом із батьком, ОСОБА_1 , за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується довідкою про реєстрацію місця проживання (а.с.20,29), актом проживання особи (а.с.21).

Як слідує з довідки за підписом старости Веселівського старостинського округу Литвиненка Є. від 16.03.2026 № 45 (а.с.23), ОСОБА_4 зареєстрований та проживає з батьком, ОСОБА_1 , який опікується сином, забезпечує йому належне виховання та матеріальне забезпечення.

Згідно з акта про не проживання від 12.12.2025 (а.с.30), ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1 , не проживає, взагалі не з`являється, участі у вихованні сина не бере.

Відповідно до ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства», кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Батько і мати мають рівні права та обов`язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов`язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини.

Згідно зі ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства», на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Відповідно до ст. 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою.

Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

У ст. 180 СК України передбачено обов`язок батьків утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Сплата аліментів за рішенням суду є одним із способів виконання обов`язку утримувати дитину тим з батьків, хто проживає окремо від дитини.

Відповідно до ст. 181 СК України, способи виконання батьками обов`язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 179 СК України, аліменти, одержані на дитину, є власністю дитини. Той із батьків або інших законних представників дитини, на ім`я якого виплачуються аліменти, розпоряджається аліментами виключно за цільовим призначенням в інтересах дитини.

Відповідно до ч. ч. 1-3 ст. 181 СК України, способи виконання батьками обов`язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними.

За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі.

За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Згідно з ч. 5 ст. 183 СК України, той із батьків або інших законних представників дитини, разом із яким проживає дитина, має право звернутися до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів.

У постанові Верховного Суду від 04.09.2019 у справі № 711/8561/16-ц (провадження № 61-21318св18) зроблено висновок про те, що аліменти це кошти, спрямовані на забезпечення дитини всім необхідним для повноцінного розвитку, тому вони можуть бути стягнуті лише на користь того з батьків, хто проживає з дитиною та бере більш активну участь у її вихованні. У цьому аспекті доведенню підлягають саме ті обставини, що діти постійно, а не тимчасово проживають із тим з батьків, хто сплачував аліменти.

Відповідно до ч. 4 ст. 273 ЦПК України, якщо після набрання рішенням суду законної сили, яким з відповідача присуджені періодичні платежі, зміняться обставини, що впливають на визначені розміри платежів, їх тривалість чи припинення, кожна сторона має право шляхом пред`явлення нового позову вимагати зміни розміру, строків платежів або звільнення від них.

Зазначені норми не встановлюють вичерпного переліку обставин, які можуть бути підставою для звільнення (повного або часткового) від сплати аліментів. Питання про те, чи мають обставини, на які посилається платник аліментів, істотне значення, у кожному конкретному випадку вирішує суд.

Із урахуванням предмета цього спору (звільнення від сплати аліментів), однією з обставин, яка підлягає доказуванню у справі є те, із ким саме з батьків проживає дитина на час вирішення спору судом та ухвалення рішення в справі, зокрема з одержувачем аліментів чи з їх платником.

Як встановлено під час судового засідання, дитина, ОСОБА_4 , проживає разом із батьком, ОСОБА_1 , який несе витрати на утримання дитини.

Вказані обставини відповідачем не спростовано, доказів утримання дитини матір`ю не надано.

Водночас, мати, ОСОБА_2 проживає окремо від дитини, фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_2 .

Тобто дитина не мешкає постійно з матір`ю, а витрати на утримання дитини, несе позивач.

Із аналізу ст. ст. 267 - 271 СК України вбачається, що припинення стягнення аліментів є можливим у тому випадку, коли одержувач аліментів, наприклад, мати дитини, не витрачає отримувані нею аліменти на дитину, або ж у випадку, коли дитина з певного часу перебуває на утриманні іншого з батьків, із якого вже стягуються аліменти. У такому випадку відбувається припинення стягнення аліментів на ім`я одержувача аліментів - матері дитини. При цьому обов`язок батька - платника аліментів утримувати дитину не припиняється.

Припинення стягнення аліментів можливе, зокрема, тоді, коли дитина проживає з іншим із батьків, який її повністю утримує. У такому разі відбувається припинення стягнення аліментів на ім`я їх одержувача (постанова Верховного Суду від 28.09.2022 у справі № 686/18140/21 (провадження № 61-6611св22)

Із наведеного слідує, що факт проживання дитини з батьком, із якого стягуються аліменти на користь матері на утримання дитини, є істотною обставиною для звільнення позивача від сплати аліментів.

Наявність рішення про стягнення аліментів не є перешкодою для вирішення спору про припинення такого стягнення і стягнення аліментів на користь іншого з батьків, бо саме у зміні обставин, які існували на момент ухвалення першого рішення, полягає новий спір (постанова Верховного Суду від 03.02.2021 у справі № 520/21069/18 (провадження № 61-1347св20).

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги позивача щодо припинення стягнення з нього аліментів є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Припинення стягнення аліментів на користь відповідача буде сприяти забезпеченню інтересів дитини.

Щодо позовних вимог про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини, суд, дослідивши матеріали справи, встановив наступне.

Відповідно до ч. 8 ст. 7 СК України, регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим врахуванням інтересів дитини.

Згідно зі ст. 27 Конвенції про права дитини, батько або (і) інші особи, що виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здатностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Одним із основних прав дитини є право на утримання, яке кореспондується з конституційним обов`язком батьків утримувати дітей до їх повноліття та знайшло своє закріплення у Сімейному Кодексі України.

Відповідно до роз`яснень у п. 17 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» від 15.05.2006 № 3, за відсутності домовленості між батьками про сплату аліментів на дитину той із них, із ким вона проживає, вправі звернутися до суду з відповідним позовом. Згідно з ч. 3 ст. 181 СК України, аліменти на дитину присуджуються в частці від заробітку (доходу) її матері, батька (ст. 183 цього кодексу), або в твердій грошовій сумі (ст. 184 СК України) і виплачується щомісячно.

Згідно з ч. 1 ст. 182 СК України, при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.

Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Виходячи з принципів змагальності, всебічності та повноти з`ясування обставин справи, розумності та справедливості, найкращих інтересів дитини, визнання відповідачем позову, суд вважає за можливе стягнути з відповідача аліменти в розмірі від її доходу, на утримання дитини, сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до його повноліття, на користь позивача, ОСОБА_1 , що буде відповідати інтересам дитини та обох батьків.

На підставі ст. 191 СК України, аліменти з відповідача підлягають стягненню з моменту пред`явлення позову до суду, тобто з 17.03.2026 до досягнення дитиною повноліття.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України, суд допускає негайне виконання рішень у справах про стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.

Згідно з ч. 1 ст. 141 ЦПК України, стороні на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Відповідно до ч. 1 ст. 142 ЦПК України, у разі визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті, суд у рішенні у порядку встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору сплаченого при поданні позову.

Оскільки до початку розгляду справи по суті відповідач визнала позов, суд вважає за необхідне повернути позивачу з державного бюджету 50% судового збору сплаченого ним при поданні позову, що складає 665,60 грн.

Беручи до уваги задоволення позовних вимог, повернення позивачу з державного бюджету 50% судового збору, сплаченого при поданні позову до суду, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача решту судових витрат, понесених ним при подачі позову, що складає 665,60 грн (а.с.37).

Керуючись ст. ст. 4, 5, 13, 19, 76-81, 89, 95, 133, 141, 206, 247, 258-259, 263-265, 273, 274, 287, 354, 355, 430 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про звільнення від сплати аліментів та стягнення аліментів, – задовольнити.

Припинити стягнення аліментів із ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ), за судовим наказом Криворізького районного суду Дніпропетровської області від 07.03.2024 № 177/488/24, на користь ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрованою не значиться), на утримання неповнолітнього сина, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі від всіх видів заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму та не більше 10 прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, щомісячно, починаючи з 05.03.2024 та до досягнення дитиною повноліття.

Стягувати з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрованою не значиться) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ), аліменти на утримання дитини, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі від всіх видів її заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з дня пред`явлення позову, 17.03.2026 і до досягнення дитиною повноліття.

Повернути ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 )із державного бюджету 50 (п`ятдесят) відсотків судового збору, сплаченого ним при подачі позову до суду, що складає 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок.

Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрованою не значиться), на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ), судовий збір, сплачений при подачі позову, у розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок.

Допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.

Після набрання рішенням суду законної сили видати виконавчий лист для пред`явлення до виконання у порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження».

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів після проголошення рішення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 07.07.2026

Суддя: