Постанова від 06 липня 2026 р. у справі №199/6795/26 — Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпра

Справа № 199/6795/26

(3/199/1962/26)

ПОСТАНОВА

іменем України

07.07.2026 місто Дніпро

Суддя Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпра Щербина-Почтовик І.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу про адміністративне правопорушення відносно: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України,військовослужбовця, проживаючого у будинку АДРЕСА_1 , - який притягується до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 130 КУпАП,

-раніше 05.06.2026 Амур-Нижньодніпровським районним судом міста Дніпра притягався до відповідальності за за ч. 3 ст. 17220 КУпАП

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до рішення Вищої ради правосуддя № 2797/0/15-24 від 24.09.2024, змінено з 7 жовтня 2024 року територіальну підсудність судових справ Добропільського міськрайонного суду Донецької області шляхом її передачі до Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпра.

04.05.2026 року о 17:41 годині по автошляху Т0515 в с.Копані водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Volkswagen» державний номерний знак НОМЕР_1 з явними ознаками наркотичного сп`яніння, а саме зіниці очей які не реагують на світло, тремтіння пальців рук, неприродна блідість. Від проходження медичного огляду на стан наркотичного сп`яніння у встановленому законом порядку водій ОСОБА_1 – відмовився. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху, за що передбачена адміністративна відповідальність ч. 1 ст. 130 КУпАП.

У судове засідання, будучи належним чином сповіщеним про дату та час розгляду справи ОСОБА_1 не з`явився. Про обізнаність з приводу дати та часу розгляду справи свідчить довідка про доставку ОСОБА_1 смс-повідомлення.

Захисник ОСОБА_1 – адвокат Ковалик М.Ф. подала до суду клопотання про закриття провадження у справі у зв`язку із відсутністю у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, посилаючись на те, що проведення огляду на стан наркотичного сп`яніння на місці зупинки не проводилось, та не було запропоновано, а пройти огляд в закладі охорони здоров`я ОСОБА_1 відмовився з поважних підстав, оскільки діяв у стані крайньої необхідності.

З метою дотримання розумних строків розгляду справи, суд, не вбачає підстав для задоволення заявленого клопотання захисника Ковалик М.Ф. про відкладення розгляду справу у зв`язку і перебуванням останньої у відпустці, оскільки неявка до суду, як самої захисниці так і ОСОБА_1 , не є перешкодою для розгляду справи, з урахуванням приписів ч. 1 ст. 268 КУпАП.

Вивчивши матеріали справи, вважаю, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, підтверджується повністю дослідженими в судовому засіданні доказами.

Так, відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 657129, 04.05.2026 року о 17:41 годині по автошляху Т0515 в с.Копані водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Volkswagen» державний номерний знак НОМЕР_1 з явними ознаками наркотичного сп`яніння, а саме зіниці очей які не реагують на світло, тремтіння пальців рук, неприродна блідність. Від проходження медичного огляду на стан наркотичного сп`яніння у встановленому законом порядку водій ОСОБА_1 – відмовився. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху, за що передбачена адміністративна відповідальність ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Одночасно слід зазначити, що викладені обставини підтверджуються наявним в матеріалах провадження відеозаписом з нагрудної камери поліцейського, з якого зокрема вбачається, що будь – яких порушень прав ОСОБА_1 не було. Про факт керування саме ОСОБА_1 транспортним засобом «Volkswagen» державний номерний знак НОМЕР_1 свідчить відеозапис з бодікамери поліцейського, з якого вбачається що момент зупинки транспортного засобу та що саме ОСОБА_1 перебуває на водійському сидінні транспортного засобу (00 хвилина 43 секунда відеозапису №1), при цьому інших пасажирів транспортний засіб не містив. На пропозицію пройти огляд на стан наркотичного сп`яніння у медичному закладі, водій ОСОБА_1 відмовився (03 хвилина 10 секунда відеозапису №1).

За таких обставин дії ОСОБА_1 вірно кваліфіковані за ч. 1 ст. 130 КУпАП, як відмова від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп`яніння.

Суд відхиляє як неспроможні доводи захисника Ковалик М.Ф. про те, що працівники поліції не пропонували ОСОБА_1 пройти огляд на стан наркотичного сп`яніння на місці зупинки, оскільки огляд на стан наркотичного сп`яніння проводиться виключно у спеціально визначених закладах охорони здоров`я лікарями, які мають відповідну сертифікацію для лабораторних досліджень.

Твердження захисника про те, що ОСОБА_1 діяв у стані крайньої необхідності, є безпідставними з огляду на таке.

Відповідно до ст. 17 КУпАП, особа, яка діяла у стані крайньої необхідності, необхідної оборони або яка була у стані неосудності, не підлягає адміністративній відповідальності.

Згідно зі ст. 18 КУпАП, не є адміністративним правопорушенням дія, яка хоч і передбачена цим Кодексом або іншими законами, що встановлюють відповідальність за адміністративні правопорушення, але вчинена у стані крайньої необхідності, тобто для усунення небезпеки, яка загрожує державному або громадському порядку, власності, правам і свободам громадян, установленому порядку управління, якщо ця небезпека за цих обставин не могла бути усунута іншими засобами і якщо заподіяна шкода є менш значною, ніж відвернена шкода.

Крайня необхідність - це випадок зіткнення двох інтересів, які рівною мірою охороняються законом, і при якій заради збереження більш важливого інтересу заподіюється шкода меншому інтересові.

Крайню необхідність можна визнати правомірною лише за таких обставин (ознак): небезпека не може бути усунена іншим шляхом, окрім як заподіянням шкоди, тобто крайня необхідність є єдиним засобом захисту від небезпечних дій; при крайній необхідності шкода завдається не джерелу небезпеки, а інтересам третіх осіб; шкода, яка заподіюється при крайній необхідності, повинна бути меншою, ніж та, якій запобігли.

Спосіб збереження охоронюваного законом інтересу за рахунок іншого повинен бути саме крайнім. Якщо для запобігання небезпеці, що загрожує, в особи є шлях, не пов`язаний із заподіянням шкоди, вона повинна обрати саме цей шлях. Інакше посилання на стан крайньої необхідності виключається. Шкода, заподіяна у стані крайньої необхідності, повинна бути менш значною, ніж відвернена шкода. Заподіяння шкоди, рівної тій, що могла бути спричинена, або шкоди більшої не може бути виправдане станом крайньої необхідності. Зокрема, не можна рятувати одне благо за рахунок заподіяння шкоди рівноцінному благу. Питання про те, яку шкоду вважати більш значною, а яку меншою, є питанням факту й вирішується в кожному конкретному випадку залежно від конкретних обставин справи. В основу оцінки шкоди заподіяної й шкоди відверненої повинні бути покладені як об`єктивний, так і суб`єктивний критерії, проте визначальним має бути об`єктивний критерій.

Між тим, захисником не надано доказів виконання ОСОБА_1 невідкладного бойового або іншого завдання, тобто доказів які б свідчили про перебування ОСОБА_1 у стані крайньої необхідності.

Відповідно до ч. 1 ст. 284 КУпАП по справі про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить одну з таких постанов: 1) про накладення адміністративного стягнення;2) про застосування заходів впливу, передбачених статтею 241 цього Кодексу;3) про закриття справи.

Оскільки під час розгляду справи встановлена вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення і останній підлягає адміністративній відповідальності, по справі необхідно винести постанову, передбачену п. 1) ч. 1 ст. 284 КУпАП, а саме: про накладення адміністративного стягнення у виді штрафу з позбавленням права керувати транспортними засобами.

Оскільки саме це стягнення, буде необхідним і достатнім для виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

При цьому суд враховує, що керування в стані наркотичного чи іншого сп`яніння є найбільш тяжким порушенням у сфері безпеки дорожнього руху. Тяжкість обумовлена ступенем суспільної небезпеки, яка завдається вказаним діянням.

Керуючись ст.ст. 283, 284 КУпАП,

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

ОСОБА_1 накласти адміністративне стягнення за ч. 1 ст. 130 КУпАП у виді штрафу у розмірі 1000 (тисяча) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, тобто в сумі 17000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 1 (один) рік.

На підставі ст. 401 КУпАП стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір за ставкою 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто в сумі 665.60 гривень.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених ч. 5 ст. 7 та ч. 1 ст. 287 КУпАП.

Апеляційна скарга подається до Дніпровського апеляційного суду через Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпра.

На підставі ч.2 ст.308 КУпАП у разі не сплати штрафу протягом 15 днів з дня вручення копії цієї постанови, а в разі оскарження - не пізніше як через 15 днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення, органом державної виконавчої служби в порядку примусового виконання з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу.

Суддя: І.В. Щербина-Почтовик