Постанова від 06 липня 2026 р. у справі №636/520/26 — Другий апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 липня 2026 р.Справа № 636/520/26

Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Русанової В.Б.,

Суддів: Присяжнюк О.В. , Бегунца А.О. ,

за участю секретаря судового засідання Тютюник О.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Чугуївського міського суду Харківської області від 14.05.2026 (головуючий суддя І інстанції: Грошова Н.М.) по справі № 636/520/26

за позовом ОСОБА_1

до ІНФОРМАЦІЯ_1

про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся з позовом, в якому просив:

- скасувати постанову ІНФОРМАЦІЯ_2 № 7/13379 від 10.10.2025.

В обґрунтування позову зазначив, що його притягнуто до адміністративної відповідальності за те, що, будучи обмежено придатним до військової служби у воєнний час, повторно не пройшов у встановлений Законом строк (до 05.06.2025) ВЛК.

Водночас, вказував, що не був обізнаний про існування Закону України від 12.02.2025 № 4235-ІХ, згідно з яким громадяни України, визнані обмежено придатними до військової служби, мали пройти у встановлений строк повторний медичний огляд для визначення ступеня придатності, жодних повісток від ІНФОРМАЦІЯ_3 не отримував, під час перевірки документів зауважень від представників РТЦК та СП не надходило, як і вимог пройти повторно ВЛК.

Крім того, зауважував, що не був обізнаний про дату та час розгляду справи про адміністративне правопорушення, у зв`язку з чим його позбавили права на реалізацію прав, передбачених ст. 268 КУпАП.

Рішенням Чугуївського міського суду Харківської області від 14.05.2026 у задоволенні позову відмовлено.

Позивач, не погоджуючись з рішенням суду, подав апеляційну скаргу, в якій просив його скасувати, як постановлене з порушенням норм матеріального та процесуального права, при не повному з`ясуванні обставин справи та ухвалити нове, яким задовольнити позов.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що суд першої інстанції не врахував, що його притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 210-1 КУпАП, а саме за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію.

Водночас, ані Законом України «Про оборону України», ані Законом України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» не передбачено обов`язку громадян України до 05 червня 2025 року пройти повторний медичний огляд з метою визначення придатності до військової служби. Як наслідок, невиконання такої вимоги не має наслідком застосування до позивача санкцій, передбачених ст. 210-1 КУпАП.

Крім того, суд першої інстанції залишив поза увагою обставини проходження ОСОБА_1 ВЛК в день складання протоколу (07.10.2025), що проігноровано органом ТЦК та СП під час розгляду адміністративної справи та складання спірної постанови за відсутності позивача.

ІНФОРМАЦІЯ_4 (далі - відповідач) подав відзив на апеляційну скаргу, в якому, наполягаючи на законності та обґрунтованості рішення суду першої інстанції, просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення без змін.

Позивачем подано відповідь на відзив відповідача, в якому просить врахувати надані письмові пояснення та задовольнити позовні вимоги, а відзив на апеляційну скаргу вважати необґрунтованим та безпідставним.

Учасники справи про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином, просили розгляд справи проводити за їх відсутності.

Відповідно до ч.4 ст.229, ч.1 ст.308 КАС України справа розглядається в межах доводів та вимог апеляційної скарги, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції, апеляційну скаргу, відзиву на неї, дослідивши докази по справі, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 відповідно до ч. 1 ст. 35 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» є військовозобов`язаним.

07.10.2025 посадовою особою ІНФОРМАЦІЯ_3 складено протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 про вчинення ним адміністративного правопорушення, відповідальність за яке встановлена ч. 3 ст. 210-1 КУпАП (а.с. 30-31).

Протоколом встановлено, що 07.10.2025 працівниками Чугуївського РУП ГУНП в Харківській області, у зв`язку з перебуванням у розшуку за порушення правил військового обліку, було доставлено громадянина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 до ІНФОРМАЦІЯ_1 . В ході перевірки за даними Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів виявлено, що відносно військовозобов`язаного ІНФОРМАЦІЯ_3 направлено звернення за № Е 3088680 від 04.08.2025 до органів Національної поліції для доставлення гр. ОСОБА_1 , який скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ст. 210-1 КУпАП з метою складання протоколу за порушення ним правил військового обліку, а саме: не вчасно оновив облікові дані.

Так, ОСОБА_1 до набрання чинності Законом 3621-IX мав визначений ступінь придатності «непридатний до військової служби в мирний час, обмежено придатний у воєнний час» та у визначений Законом строк до 05.06.2025 не пройшов повторний медичний огляд з метою визначення придатності до військової служби за призовом по мобілізації, в особливий період згідно норм чинного законодавства.

З періоду оголошення Президентом України загальної мобілізації (указ від 24.02.2022 № 64/202) в Україні настав особливий період – воєнний стан, який діє по теперішній час, тому відповідальність за встановлене порушення передбачена ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.

Позивач ознайомлений зі змістом протоколу, правами та обов`язками, передбаченими ст. 268 КУпАП, а також інформацією про те, що розгляд справи про адміністративне правопорушення відбудеться 10.10.2025 о 10:00, про що свідчить його власноручний підпис у відповідних графах протоколу.

10.10.2025, на підставі протоколу, начальником ІНФОРМАЦІЯ_3 складено постанову № 7/13379, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП у вигляді штрафу в сумі 17 000,00 грн (зв.б. а.с. 3 – а.с. 5).

Постановою встановлено, що 07.10.2025 працівниками Чугуївського РУП ГУНП в Харківській області, у зв`язку з перебуванням у розшуку за порушення правил військового обліку, було доставлено громадянина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 до ІНФОРМАЦІЯ_1 . В ході перевірки за даними Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів виявлено, що відносно військовозобов`язаного ІНФОРМАЦІЯ_3 направлено звернення за № Е 3088680 від 04.08.2025 до органів Національної поліції для доставлення гр. ОСОБА_1 , який скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ст. 210-1 КУпАП з метою складання протоколу за порушення ним правил військового обліку, а саме: не вчасно оновив облікові дані.

Так, ОСОБА_1 до набрання чинності Законом 3621-IX мав визначений ступінь придатності «непридатний до військової служби в мирний час, обмежено придатний у воєнний час» та у визначений Законом строк до 05.06.2025 не пройшов повторний медичний огляд з метою визначення придатності до військової служби за призовом по мобілізації, в особливий період згідно норм чинного законодавства та вчинив правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.

Позивач, не погоджуючись з постановою по справі про адміністративне правопорушення, оскаржив її в судовому порядку.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що постанова є законною та обґрунтованою, відповідачем дотримано порядок розгляду справи про адміністративне правопорушення, отже підстави її скасування або зміни відсутні.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно зі ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Порядок та підстави притягнення до адміністративної відповідальності регулюються Кодексом України про адміністративні правопорушення (далі КУпАП).

Частинами 1, 2 ст. 7 КУпАП визначено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Тобто притягненню до адміністративної відповідальності особи обов`язково повинна передувати належна та вчинена відповідно до вимог чинного законодавства поведінка суб`єкта владних повноважень, а також установлення останнім факту вчинення особою адміністративного правопорушення, відповідальність за вчення якого передбачена чинним законодавством.

Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.

Згідно з п. 1 ст. 247 КУпАП обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, крім іншого, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, а також іншими документами.

За приписами ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення, крім іншого, зазначаються: відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі. Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності; при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу, а також викласти мотиви свого відмовлення від його підписання. При складенні протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз`яснюються її права і обов`язки, передбачені ст. 268 цього Кодексу, про що робиться відмітка у протоколі.

Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 283 КУпАП, постанова по справі про адміністративне правопорушення повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення.

Згідно із ст. 235 КУпАП територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов`язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України).

Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.

Відповідно до ч. 1 ст. 210-1 КУпАП порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію тягне за собою накладення штрафу на громадян від трьохсот до п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об`єднань - від однієї тисячі до однієї тисячі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно з ч. 3 ст. 210-1 КУпАП вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період тягне за собою накладення штрафу на громадян від однієї тисячі до однієї тисячі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об`єднань - від двох тисяч до трьох тисяч п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про оборону України» особливий період - це період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022, затвердженим Законом України від 24.02.2022 № 2102-ІХ, у зв`язку із військовою агресією Російської Федерації проти України на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України введений воєнний стан з 05 год. 30 хв. 24.02.2022 строком на 30 діб, який в подальшому неодноразово продовжувався та діє на час розгляду справи.

Згідно ч. 10 ст. 1 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов`язані, зокрема, проходити медичний огляд згідно з рішеннями комісії з питань взяття на військовий облік, комісії з питань направлення для проходження базової військової служби або військово-лікарської комісії відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров`я Служби безпеки України, а у Службі зовнішньої розвідки України, розвідувальному органі Міністерства оборони України чи розвідувальному органі центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону, - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України, розвідувального органу Міністерства оборони України чи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону, відповідно.

Відповідно до статті 2 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" правовою основою мобілізаційної підготовки та мобілізації є Конституція України, Закон України "Про оборону України", цей та інші закони України, а також видані відповідно до них нормативно-правові акти.

Судом встановлено, що позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за те, що він в умовах особливого періоду, будучи обмежено придатним до військової служби, повторно не пройшов медичний огляд у строк до 05.06.2025.

Так, 04 травня 2024 року набрав чинності Закон України від 21.03.2024 № 3621-IX «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліцейських на соціальний захист» (далі Закон № 3621-IX).

Відповідно до п. 2 «Прикінцевих та перехідних положень» Закону № 3621-IX, громадяни України, які були визнані обмежено придатними до військової служби до набрання чинності цим Законом, протягом дев`яти місяців з дня набрання чинності цим Законом підлягають повторному медичному огляду з метою визначення придатності до військової служби.

Військовозобов`язані, визнані непридатними до військової служби в мирний час, обмежено придатними у воєнний час, повторно оглядаються ВЛК районних, міських ТЦК та СП за місцем перебування на військовому обліку після додаткового обстеження. Направляє на обстеження лікар - член ВЛК районного, міського, про що вносить відповідний запис у реєстр ЕСОЗ. Медичний огляд цієї категорії громадян проводиться за графою II додатку 1 до цього Положення, а тих, які мають офіцерські звання,- за графою III додатку 1 до цього Положення.

Таким чином, Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліцейських на соціальний захист» від 21.03.2024 № 3621-IX (яким були внесені зміни до Закону № 2232-ХІІ, набрав чинності з 18.05.2024) скасовано статус «обмежено придатний» та установлено, що громадяни України, які були визнані обмежено придатними до військової служби до набрання чинності цим Законом, протягом дев`яти місяців з дня набрання чинності цим Законом підлягають повторному медичному огляду з метою визначення придатності до військової служби.

15.02.2025 набрав чинності Закон України «Про внесення зміни до пункту 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліцейських на соціальний захист» №4235-ІХ від 12 лютого 2025 року (далі - Закон №4235-ІХ), яким внесені зміни до Закону № 3621-IX та п. 2 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення викладено в новій редакції: «Установити, що громадяни України віком від 25 до 60 років, які були визнані обмежено придатними до військової служби до набрання чинності цим Законом (крім осіб, визнаних в установленому порядку особами з інвалідністю), з дня набрання чинності цим Законом зобов`язані до 5 червня 2025 року пройти повторний медичний огляд з метою визначення придатності до військової служби. Такі громадяни зобов`язані самостійно звернутися до територіального центру комплектування та соціальної підтримки (військовозобов`язані та резервісти Служби безпеки України - до Центрального управління або регіональних органів Служби безпеки України, військовозобов`язані та резервісти розвідувальних органів України - до відповідного підрозділу розвідувальних органів України) або через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного та резервіста з метою отримання направлення на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду».

Постановою Кабінету Міністрів України від 6 травня 2025 року № 519 внесені зміни до Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року № 560 зі змінами, зокрема абзац другий пункту 69 викладено в такій редакції: «Особи, які не проходили медичний огляд, або в яких закінчився строк дії рішення (постанови) про придатність до військової служби, або які були визнані обмежено придатними та не проходили повторний медичний огляд з метою визначення їх придатності до військової служби (за винятком тих, які визнані в установленому порядку особами з інвалідністю) направляються на військово-лікарську комісію».

Системний аналіз вказаних норм дає підстави стверджувати, що обов`язок з проходження повторного медичного огляду з метою визначення придатності до військової служби покладається на громадян України віком від 25 до 60 років, які були визнані обмежено придатними до військової служби до набрання чинності вказаним вище Законом (крім осіб, визнаних в установленому порядку особами з інвалідністю).

Вказані громадяни зобов`язані з 15 лютого 2025 року (дати набрання чинності Закону № 4235-ІХ) до 05 червня 2025 року самостійно звернутися до територіального центру комплектування та соціальної підтримки або через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного та резервіста з метою отримання направлення на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку у ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Зі змісту спірної постанови вбачається та визнається позивачем, що ОСОБА_1 визнаний непридатним до військової служби в мирний час, обмежено придатний до військової служби у воєнний час.

Отже, позивач мав обов`язок у строк до 05.06.2025 пройти повторний медичний огляд з метою визначення придатності до військової служби.

Разом з тим, з часу набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліцейських на соціальний захист» №3621-IX від 21.03.2024, в редакції Закону № 4235-ІХ від 12.02.2025, тобто, з 05.05.2024 по 05.06.2025 повторно медичний огляд позивач не проходив.

Невиконання цих дій у встановлений строк є підставою для притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП. Строк до 05.06.2025 встановлений для добровільного виконання вимоги закону, проте завершення цього строку не відміняє необхідність його виконання. Відповідно, весь час після 05.06.2025 особа, яка не виконала вимогу закону, знаходиться у стані триваючого правопорушення.

Доводи апелянта про проходження ним повторно ВЛК 07.10.2025 колегія суддів вважає такими, що не свідчать про виконання обов`язку до 05.06.2025 пройти повторний медичний огляд з метою визначення придатності до військової служби, який покладений пунктом 2 розділу II Закону України № 3621-ІХ від 21.03.2024 в редакції Закону України №4235-IX від 12.02.2025.

В свою чергу, несвоєчасне проходження повторного медичного огляду свідчить про наявність в діях позивача порушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.

Доводи скаржника щодо неможливості притягнення його до відповідальності за ст. 210-1 КУпАП, оскільки Законами України «Про оборону України», «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» не передбачено обов`язку громадян України до 05 червня 2025 року пройти повторний медичний огляд з метою визначення придатності до військової служби колегія суддів вважає помилковими, враховуючи те, що Закон № 3621-IX містить норми, що стосуються оборони, мобілізаційної підготовки та мобілізації та якими визначено кінцеву дату проходження повторного медичного огляду громадяни України віком від 25 до 60 років, які були визнані обмежено придатними до військової служби до набрання чинності цим Законом .

Доводи апелянта про те, що розгляд справи про адміністративне правопорушення відбувся за його відсутності колегія суддів вважає такими, що не свідчать про протиправність спірної постанови з огляду на обізнаність ОСОБА_1 про дату, час та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення, що вбачається з протоколу.

Натомість, участь особи у розгляді справи про адміністративне правопорушення є її правом, яким позивач не скористався, доказів подання ОСОБА_1 клопотань про неможливість прибуття до органу ТЦК та СП та відкладення розгляду справи матеріали справи не містять.

Таким чином, відповідач мав можливість розглянути справу за відсутності позивача.

Частиною 2 ст. 77 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Отже, у спірних правовідносинах відповідач діяв у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а також з використанням повноважень з метою, з якою ці повноваження йому надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено), добросовісно та розсудливо.

З урахуванням встановлених обставин справи, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, а отже постанова від 10.10.2025 прийнята правомірно, відповідно до закону в межах повноважень та у спосіб встановлений законодавством.

Відповідно до ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги спростовані наведеними вище обставинами та нормативно - правовим обґрунтуванням, у зв`язку з чим підстав для скасування рішення суду першої інстанції не вбачається.

Керуючись ст. ст. 286, 308, 310, 315, 316, 322, 325, 326, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Чугуївського міського суду Харківської області від 14.05.2026 по справі № 636/520/26 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню.

Головуючий суддя В.Б. Русанова

Судді О.В. Присяжнюк А.О. Бегунц