Постанова від 05 липня 2026 р. у справі №520/4621/25 — Другий апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 липня 2026 р. Справа № 520/4621/25

Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Макаренко Я.М.,

Суддів: Жигилія С.П. , Перцової Т.С. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Харківської митниці на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 29.05.2025, головуючий суддя І інстанції: Сліденко А.В., м. Харків, по справі № 520/4621/25

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮНИСОЛ"

до Харківської митниці

про визнання протиправними та скасування рішення, картки відмови,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ЮНИСОЛ" (надалі за текстом - позивач, заявник, ТОВ "ЮНИСОЛ") звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Харківської митниці (надалі по тексту – відповідач, митний орган), в якому просив суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості №UA807000/2025/000048/2 від 31.01.2025 року;

- визнати протиправним та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA807200/2025/000054 від 31.01.2025 року.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 29.05.2025 року позов задоволено.

Визнано протиправним та скасовано рішення Харківської митниці про коригування митної вартості товарів №UА807000/2025/000048/2 від 31.01.2025 року.

Визнано протиправною та скасовано картку відмови Харківської митниці в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення UA807200/2025/00054 від 31.01.2025 року.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Харківської митниці на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮНИСОЛ" 2422,40 грн (дві тисячі чотириста двадцять дві гривні 40 копійок) у якості компенсації витрат на оплату судового збору та 3500,00 грн (три тисячі п`ятсот гривень 00 копійок) у якості компенсації витрат на оплату професійної правничої допомоги.

Відповідач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати рішення Харківського окружного адміністративного суду від 29.05.2025 року по справі №520/4621/25 та ухвалити нове судове рішення, яким повністю відмовити в задоволенні позову ТОВ «Юнисол».

Позивач надав відзив на апеляційну скаргу, в якому, посилаючись на законність та обгрунтованість оскаржуваного судового рішення, просить залишити апеляційну скаргу Харківської митниці без задоволення, а рішення Харківського окружного адміністративного суду від 29.05.2025 року у справі №520/4621/25 без змін.

Колегія суддів, заслухавши доповідь обставин справи, перевіривши рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що вимоги апеляційної скарги підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що заявник пройшов передбачену законодавством процедуру державної реєстрації, набув статус юридичної особи приватного права, є резидентом України.

Між заявником (у якості покупця) та компанією ZHANGZHOU J.Z. COMMERCE CO., LTD (Китай) (у якості постачальника) було укладено зовнішньоекономічний контракт №1810 від 18.10.2022р. (далі за тестом - Контракт), відповідно до умов пункту 1.1 якого Постачальник передає у власність Покупця Товар, кількість, асортимент (номенклатура), якого узгоджується сторонами в Інвойсах.

Відповідно до п.1.2. Контракту № 1810 від 18.10.2022 при передачі Товару Постачальник надає Покупцеві такі документи: Інвойс; CMR (товарно-транспорту накладну); пакувальний лист; сертифікат походження.

Загальна вартість поставленого товару за комерційним інвойсом №JZE240906 від 19.11.2024 становить 22 627,44 доларів США.

Відповідно до п. 3.2 Контракту Товар поставляється Постачальником на умовах EXW Китай, у відповідності до міжнародних правил тлумачення термінів «Інкотермс» в редакції 2010 року, якщо інші умови поставки не передбачені сторонами в Інвойсі.

У пункт 3.2 Контракту внесено зміни додатковою угодою б/н від 29.10.2022 та викладено пункт 3.2 у наступній редакції: «Товар поставляється Постачальником на умовах FOB-Xiamen, China, у відповідності до міжнародних правил тлумачення термінів «Інкотермс» в редакції 2010 року, якщо інші умови поставки не передбачені сторонами в Інвойсі».

Відповідно до пункту 2.1 Контракту ціна Товару вказується в Інвойсах на кожну окрему партію Товару.

Відповідно до пункту 2.8 Контракту умови оплати прописані в інвойсі або передплата 100% вартості до відвантаження.

У межах даного Контракту у січні 2025 року відбулась поставка до України (тобто імпорт товару) товар №1: Нетканий синтетичний матеріал 100% поліестер, у листах, щільністю більше 150г/м2, без покриття: NONWOVEN SHEET 0.80MM/1.00Mx1.50M -400шт. 1.00MM/1.00Mx1.50M -1750шт. 1.40MM/1.00Mx1.50M -2250шт.; товар №3: Текстильний етілвінілацетатний матеріал в рулонах, з приклеїним шаром поліестерової тканини типу "трикотаж", пофарбований: BLACK D01# FABRIC COATED WITH 6# BLACK EVA 2.00MM/60" x 50M -1500м. 3.00MM/60" x 50M -1500м., текстильний етілвінілацетатний матеріал в рулонах, з приклеїним шаром поліестерової тканини типу "велюр", пофарбований, при цьому текстильний матерiал створює лицьовий бiк: 90GSM BLACK VELOUR(SUEDE) COATED WITH 6# BLACK EVEA 20MM/60" x 50M -1500м.

30.01.2025 року заявником було подано до суб`єкта владних повноважень електронну митну декларацію №25UA807200001207U0.

У графі 22 указаної митної декларації указана загальна сума за рахунком у - 22627,44 доларів США, а у графі 42 митної декларації товару №1 у 5548,00 доларів США, товару №3 у 5190,00 доларів США.

Разом із указаною митною декларацією заявником до суб`єкта владних повноважень були подані: пакувальний лист, комерційний інвойс №JZE240906 від 19.11.2024, коносамент № XHSE070740430 від 24.11.2024, CMR №770793 від 28.01.2025, сертифікат походження товару №24С3506М0291/50025 від 25.11.2024, акт про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу №UA500110/2025/000062 від 28.01.2025, Swift банківську виписку з АТ «СЕНС БАНК» за 23.09.2024 (контрольний номер транзакції/transactional reference number 230924/1868686) та за 06.11.2024 (контрольний номер транзакції/transactional reference number 061124/1884459), договір транспортного експедирування №20/12 від 20.12.2022, заявка №21174 від 24.01.2025, рахунок-фактура №СФ-42174 від 24.01.2025 за контейнером MRSU6936040, контракт № 1810 від 18.10.2022 та додаткову угоду до нього, договір доручення №844 від 15.04.2024 (про надання послуг митного брокера), митна декларація країни відправлення (Китаю) за №370820240000726123 від 19.11.2024.

Під час вивчення цих документів відповідачем - суб`єктом владних повноважень було виявлено, що за іншою митною декларацією рівень митної вартості на подібний (аналогічний) товар (за судженням суб`єкта владних повноважень) становить - товар №1 - 4,68 дол. США за 1 кг, товар №3 - 3,97 дол. США за 1 кг, а подані до митного оформлення товару документи містять суттєві розбіжності та недоліки і не повною мірою підтверджують самостійно обчислену заявником митну вартість товару.

Тому суб`єктом владних повноважень була застосована процедура консультацій з приводу рівня митної вартості товару і заявнику було запропоновано додатково подати: рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); виписку з бухгалтерської документації; ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; каталоги, специфікації, загальні прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення з перекладом (згідно ст. 254 МКУ); висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини (бажано ДП Держзовнішінформ або ДП Укрпромзовнішекспертиза) з урахуванням Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб митних органів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, затверджених наказом ДМС України від 01.07.2021 №476; транспортно-експедиційні рахунки, заявки перевезення, договори тощо.

Декларант листом №30/01 від 30.01.2025 року додатково надав митниці: рахунок-фактуру JZE240906 від 19.11.2024, пакінг лист б.н від 19.11.2024 року, коносамент XHSE070740430 від 24.11.2024 року, CMR 770793 від 28.01.2025 року, сертифікат про походження товару 24С3506М0291/50025 від 25.11.2025 року, SWIFT від 23.09.2024 року, SWIFT від 06.11.2024 року, довідку про транспортні витрати 21174 від 24.01.2025 року, рахунок про транспортні витрати СФ-42174 від 24.01.2025 року, прайс-лист від 30.10.2024 року, зовнішньоекономічний договір 1810 від 18.10.2022 року, доповнення до зовнішньоекономічного договору 3 від 17.10.2024 року, специфікацію JZE240906 від 18.11.2024 року, експортну декларацію відправника 370820240000726123 від 19.11.2024 року, акт про проведення огляду UA500110/2025/000062 від 28.01.2025 року, договір про надання послуг митного брокера 844 від 15.04.2024 року, договір перевезення № 20/12 від 20.12.2022 року, заявку № 21174 від 24.01.2025 року, рішення Харківського окружного адміністративного суду від 11.09.2023 року у справі №520/17394/23, рішення Харківського окружного адміністративного суду від 10.05.2023 року у справі №520/4335/23, рішення Харківського окружного адміністративного суду від 02.07.2024 року у справі №520/8422/24.

Електронним повідомленням 0da599d3-70e3-4ed1-b865-85f8090f730d від 31.01.2025 року відповідач зазначив, що в доповнення до попереднього повідомлення необхідно додатково надати: транспортний договір щодо морського перевезення згідно коносаменту XHSE070740430; банківський платіжний документ, що підтверджує факт передоплати згідно умов коносамента XHSE070740430; переклад експортної митної декларації.

Доказів подання додаткових документів у відповідь на повідомлення відповідача матеріали справи не містять.

За результатами проведеного контролю митної вартості товару відповідачем 31.01.2025 року було видано рішення №UA807000/2025/000048/2 про коригування митної вартості товару, відповідно до якого митна вартість товару визначена митницею за другорядним методом (за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів) на підставі цінової інформації, наявної в ЄАІС товар №1 - МД №25UA209230005497U1 від 27.01.2025р. (UA209230/2025/006497) (Товар №5), товар №3 - №24UA807200019014U2 від 26.12.2024р. (UA807200/2024/19014) (Товар №2). Рівень митної вартості встановлений товар №1 - 4,68 дол. США за 1 кг, товар №3 - 3,97 дол. США за 1 кг, а тому відповідачем було збільшено митну вартість товару на 100.720,31 грн.

Юридичною підставою для прийняття оскарженого рішення владний суб`єкт обрав положення ст.ст. 54-64 Митного кодексу України, а фактичною підставою слугувало судження суб`єкта владних повноважень про спрацювання модуля АСАУР, недостатність поданих документів для визначення складових митної вартості, розбіжності в ціновій інформації щодо товарів, митне оформлення яких вже здійснено.

31.01.2025 року на підставі рішення про коригування митної вартості товару відповідачем також видано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UА807200/2025/000054.

Заявник виконав владні вимоги згаданих рішень суб`єкта владних повноважень і оформив ввезення товару за визначеним Митницею показником митної вартості товару за митною декларацією №25UА807200001342U0 від 31.01.2025 року та додатково сплатив мито у розмірі 17.714,11 грн та ПДВ у розмірі 83.006.20 грн. Разом 100.720,31 грн.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з протиправності оскаржуваних рішення про коригування митної вартості товару та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, але з інших мотивів та підстав, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно вимог частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів осіб і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Отже, під час розгляду спорів щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єктів владних повноважень, суд зобов`язаний незалежно від підстав, наведених у позові, перевіряти оскаржувані рішення, дії та бездіяльність на їх відповідність усім зазначеним вимогам.

Суд апеляційної інстанції перевіривши оскаржувані рішення про коригування митної вартості товару та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення на відповідність критеріям, наведеним у ч.2 ст.2 КАС України, приходить до висновку, що такі рішення прийнято незаконно, виходячи з наступного.

З матеріалів справи слідує, що між позивачем (у якості покупця) та компанією ZHANGZHOU J.Z. COMMERCE CO., LTD (Китай) (у якості постачальника) було укладено зовнішньоекономічний контракт №1810 від 18.10.2022 року, відповідно до умов пункту 1.1 якого постачальник передає у власність покупця товар, кількість, асортимент (номенклатура), якого узгоджується сторонами в інвойсах.

Відповідно до п. 2.1 контракту ціна товару вказується в інвойсах на кожну окрему партію товару.

Відповідно до пункту 2.8 контракту умови оплати прописані в інвойсі або передплата 100% вартості до відвантаження.

Пунктом 3.2 контракту, зі змінами внесеними додатковою угодою б/н від 29.10.2022 року, передбачено, що товар поставляється постачальником на умовах FOB-Xiamen, China, у відповідності до міжнародних правил тлумачення термінів «Інкотермс» в редакції 2010 року, якщо інші умови поставки не передбачені сторонами в Інвойсі.

30.01.2025 року до митного поста «Барабашово» Харківської митниці ТОВ «ЮНИСОЛ» (код 42171484) була подана до митного контролю та митного оформлення електронна митна декларація (далі-МД) № UA807200/2025/001207 (25UA807200001207U0) на товари:- №1: Нетканий синтетичний матеріал 100% поліестер, у листах, щільністю більше 150г/м2, без покриття: NONWOVEN SHEET 0.80MM/1.00Mx1.50M-400шт.1.00MM/1.00Mx1.50M -1750шт. 1.40MM/1.00Mx1.50M -2250шт.; - №3:Текстильний етілвініл ацетатний матеріал в рулонах, з приклеїним шаром

поліестерової тканини типу "трикотаж", пофарбований: BLACK D01# FABRIC COATED WITH 6# BLACK EVA2.00MM/60" x 50M -1500м. 3.00MM/60" x 50M -1500м.,текстильний етілвінілацетатний матеріал в рулонах, з приклеїним шаром поліестерової тканини типу "велюр", пофарбований, при цьому текстильний матерiал створює лицьовий бiк: 90GSM BLACKVELOUR(SUEDE) COATED WITH 6# BLACK EVEA 20MM/60" x 50M -1500м., що надійшли на адресу ТОВ «ЮНИСОЛ» за зовнішньоекономічним контрактом з ZHANGZHOU J. Z. COMMERCE CO., LTD, 2404,8TH BLDG., BIHU SHUANGXI, NO.: 9, HUBIN RD.,LONGWEN DIST., ZHANGZHOU CITY, FUJIAN PROVINCE, CHINA.

Згідно поданої митної декларації декларантом було застосовано метод визначення митної вартості товару за ціною договору (контракту).

Згідно МД за №25UA807200001207U0 до митного оформлення було задекларовано 3 вида товару на загальну суму 22627,44 доларів США, зокрема:у графі 42 цієї ж митної декларації указана ціна за товар №1 - 5548,00 доларів США, за товар №3 - 5190,00 доларів США.

Згідно ст. 49 Митного кодексу України, митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Частинами 4, 5 статті 58 Митного кодексу України визначено, що митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті. Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

Згідно частини 10 статті 58 Митного кодексу України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, до яких зокрема, віднесені витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; витрати на страхування цих товарів.

Згідно з ч. 1 ст.54 Митного кодексу України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Відповідно до ч.1 ст. 53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування(ч.2 ст. 53 МК України).

Відповідно до Порядку заповнення митних декларацій на бланку єдиного адміністративного документа, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 30.05.2012 №651, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14.08.2012 за №1372/21684, у графі 44 митної декларації зазначаються відомості про необхідні для здійснення митного контролю та митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення документи.

Відповідно до графи 44 поданої МД декларантом позивача надано: пакувальний лист, комерційний інвойс №JZE240906 від 19.11.2024 року, коносамент № XHSE070740430 від 24.11.2024 року, CMR№770793 від 28.01.2025 року, сертифікат походження товару №24С3506М0291/50025 від 25.11.2024 року, акт про проведення огляду(переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу №UA500110/2025/000062 від 28.01.2025 року, Swift банківську виписку з АТ «СЕНС БАНК» за 23.09.2024 року (контрольний номер транзакції/transactional reference number 230924/1868686) та за 06.11.2024 року (контрольний номер транзакції/transactional reference number 061124/1884459), заявку №21174 від 24.01.2025 року, рахунок-фактуру №СФ-42174 від 24.01.2025 року за контейнером MRSU6936040, контракт № 1810 від 18.10.2022 року та додаткову угоду до нього, договір доручення №844 від 15.04.2024 року (про надання послуг митного брокера), митну декларацію країни відправлення (Китаю) за №370820240000726123 від 19.11.2024 року.

Таким чином, декларантом позивача було надано документи в підтвердження заявленої митної вартості товару, передбачені ч.2 ст. 53 МК України.

Проте митний орган, не погодившись з заявленою декларантом митною вартістю товару №1,№3, прийняв рішення про коригування митної вартості товарів №UA807000/2025/000048/2 від 31.01.2025 року за другорядним (резервним) методом у відповідності до статті 64 МКУ.

Відповідно до ч.1 ст. 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Згідно з ч.6 ст. 54 МК митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Отже, митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом митною вартістю та прийняти рішення про коригування митної вартості товару виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що декларантом заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товару.

Митний орган, посилаючись на те, що в поданих документах містились розбіжності та були відсутні всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та відомості щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари прийняв рішення про коригування митної вартості товару №1,№3 за №UA807000/2025/000048/2 від 31.01.2025 року.

Проте, колегія суддів вважає рішення про коригування митної вартості товару №1,№3 за №UA807000/2025/000048/2 від 31.01.2025 року незаконним, з огляду на наступне.

Відповідно до п.п. 1,2 ч. 5 ст. 54 МК України, митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості.

Частиною третьою статті 53 МК встановлено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи.

Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, і таке інше.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

При цьому, витребувати необхідно лише ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 Митного кодексу України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Отже, витребування додаткових документів можливе у разі наявності обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості.

З матеріалів справи слідує, що прийняттю оспорюваного рішення про коригування митної вартості спірного товару передувала процедура проведення консультацій з метою обгрунтування вибору методу визначення митної вартості за результатами якої декларанта позивача було зобов`язано надати додаткові документи шляхом направлення декларанту повідомлень від 30.01.2025 року та від 31.01.2025 року.

Згідно вказаних повідомлень митним органом у декларанта в підтвердження заявленої митної вартості товару було витребувано додаткові документи, передбачені ч.3 ст. 53 МК України.

В обгрунтування таких дій відповідач зазначає, що декларантом під час митного оформлення товару митну вартість не підтверджено в повній мірі документально, документи, що були подані декларантом в підтвердження митної вартості разом з МД не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Отже, як зазначає відповідач, підставою для витребування додаткових документів була наявність обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

У відповідності до п.2 ч.4 ст. 54 МК України митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію про причини, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана.

Отже, у разі невизнання митним органом заявленої митної вартості товару декларант письмово повідомляється про причини, за яких заявлена митна вартість не може бути визнана.

Між тим, надіслане декларанту електронне повідомлення не містить обгрунтованих відомостей про причини, за яких заявлена декларантом митна вартість не може бути визнана, в повідомленні не зазначено, які саме документи, визначені ч.2 ст. 53 МК України, подані декларантом під час митного оформлення товару в підтвердження митної вартості товару, містили неповні відомості щодо митної вартості товару та яких документів, визначених ч.2 ст. 53 МК України, не вистачало для визнання заявленої митної вартості товару.

Колегія суддів зазначає, що митний орган зобов`язаний зазначити конкретні обставини, які викликали сумніви у правильності визначення митної вартості декларантом, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обгрунтувати необхідність перевірки сумнівних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

Проте, колегія суддів зазначає, що електронні повідомлення відповідача не містять обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано, тобто, не наведено, які недоліки в поданих документах, визначених ч.2 ст. 53 МК України, або їх відсутність стали підставою для відмови у митному оформленні за митною вартістю зазначеною декларантом позивача.

Між тим, Харківською митницею 30.01.2025 року повідомлено декларанта про необхідність подання протягом 10 календарних днів додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості, а саме:

3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

4) виписку з бухгалтерської документації;

5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;

6) каталоги, специфікації, загальні прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

7) копію митної декларації країни відправлення з перекладом (згідно ст. 254 МКУ);

8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини (бажано ДП Держзовнішінформ або ДП Укрпромзовнішекспертиза) з урахуванням Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб митних органів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, затверджених наказом ДМС України від 01.07.2021 № 476;

9) транспортно-експедиційні рахунки, заявки перевезення, договори тощо.

Декларант листом №30/01 від 30.01.2025 року додатково надав митниці: рахунок-фактуру JZE240906 від 19.11.2024 року, пакінг лист б.н від19.11.2024 року, коносамент XHSE070740430 від 24.11.2024 року, CMR № 770793 від 28.01.2025 року, сертифікат про походження товару 24С3506М0291/50025 від 25.11.2025 року, SWIFT від 23.09.2024 року, SWIFT від 06.11.2024 року, довідку про транспортні витрати 21174 від 24.01.2025 року, рахунок про транспортні витрати СФ-42174 від 24.01.2025 року, прайс-лист від 30.10.2024 року, зовнішньоекономічний договір №1810 від 18.10.2022 року, доповнення до зовнішньоекономічного договору №3 від 17.10.2024 року, специфікацію JZE240906 від 18.11.2024 року, експортну декларацію відправника 370820240000726123 від 19.11.2024 року, акт про проведення огляду UA500110/2025/000062 від 28.01.2025 року, договір про надання послуг митного брокера 844 від 15.04.2024, договір перевезення № 20/12 від 20.12.2022, заявку №21174 від 24.01.2025 року, рішення Харківського окружного адміністративного суду від 11.09.2023 року у справі №520/17394/23, рішення Харківського окружного адміністративного суду від 10.05.2023 року у справі №520/4335/23, рішення Харківського окружного адміністративного суду від 02.07.2024 року у справі №520/8422/24.

31.01.2025 року в доповнення до попереднього повідомлення митний орган просив додатково надати: - транспортний договір щодо морського перевезення згідно коносаменту XHSE070740430; - банківський платіжний документ, що підтверджує факт передоплати згідно умов коносамента XHSE070740430; - переклад експортної митної декларації.

У відповідь на вказане повідомлення відповідача додаткових документів декларантом подано не було.

При цьому, колегія суддів зазначає, що витребувати необхідно лише ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 Митного кодексу України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації, що узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, наведеною у постанові від 15 лютого 2024 року по справі № 815/5838/17.

За результатами проведеного контролю митної вартості товару відповідачем 31.01.2025 року було видано рішення №UA807000/2025/000048/2 про коригування митної вартості товару №1,№3.

В обгрунтування вказаного рішення відповідач посилається на те, що використані декларантом відомості не підтверджені в повній мірі документально, подані декларантом документи для підтвердження митної вартості містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, зокрема:

-наявні рішення про визначення митної вартості за одним із товарів по даному підприємству (код УКТЗЕД 5603149000);

-декларантом не надано транспортний договір щодо морського перевезення згідно коносаменту XHSE070740430;

-у коносаменті XHSE070740430 відсутні підписи уповноваженої особи перевізника (капітана, судноплавного агента), що може свідчити про нечинність такого коносаменту;

-відсутній банківський платіжний документ, що підтверджує оплату морського перевезення згідно коносаменту XHSE070740430;

-відсутні банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг, що суперечить вимогам наказу МФУ від 24.05.2012 №599 «Про затвердження форми декларації митної вартості та правил її заповнення» та суперечить умовам рахунку від 24.01.2025 №СФ-42174;

-контракт від 18.11.2024 №JZE240906 не засвідчений підписом покупця (особи, уповноваженої на укладання контракту), що не відповідає вимогам ст.207 ЦК України;

-відсутні каталоги, загальні справжні прейскуранти (прайс-листи) від виробника товару;

-відсутній переклад митної декларації країни відправлення 19.11.2024 року №370820240000726123, що суперечить вимогам ст. 254 МКУ;

-декларантом порушено умови заповнення графи 4 декларації митної вартості згідно наказу МФУ від 24.05.2012 №599, а саме: не зазначено реквізити документів, що підтверджують заявлену митну вартість;

- в CMR від 28.01.2025 року №770793, наданої до митного оформлення, в графі 22 відсутній підпис відправника, в графі 23 відсутній підпис перевізника;

- в CMR від 28.01.2025 року №770793, наданої до митного оформлення, порушено умови заповнення графи 4;

- відсутній договір із особою, на підставі якого було надано рахунок від 24.01.2025 року №СФ-42174;

- згідно п. 2.2 контракту від 18.10.2024 року №1810 в ціну товару включено тільки вартість експортної тари(упаковки) та маркування, навантажувально-розвантажувальні послуги не включені у вартість товару, в наданих транспортних документах відсутня інформація щодо навантажувально-розвантажувальних робіт, таким чином відомості стосовно такої складової митної вартості як транспортування не підтверджені документально, не визначені кількісно та достовірно, що суперечить положенням п. 2 ч.2 ст. 52 МКУ, ч. 2, 9, 10 та 21 ст. 58 МКУ.

Зазначені обставини, на думку відповідача, виключали можливість перевірки митним органом числового значення заявленої митної вартості та обумовлювали необхідність запитувати від декларанта додаткові документи та відомості.

Суд першої інстанції погодився з висновками відповідача про обгрунтованість сумнівів митниці у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару №1,№3 з підстав наведених у рішенні про коригування митної вартості товару за №UA807000/2025/000048/2 від 31.01.2025 року, при цьому такий висновок не обгрунтував.

Колегія суддів вважає висновки суду першої інстанції про обгрунтованість сумнівів митниці у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару №1,№3 помилковими, виходячи з наступного.

Щодо посилання відповідача на неможливість перевірки митним органом числового значення заявленої митної вартості товару через те, що декларантом не надано транспортний договір щодо морського перевезення згідно коносаменту XHSE070740430 колегія суддів зазначає таке.

Пунктом 3.2 контракту, зі змінами внесеними додатковою угодою б/н від 29.10.2022 року, передбачено, що товар поставляється постачальником на умовах FOB-Xiamen, China, у відповідності до міжнародних правил тлумачення термінів «Інкотермс» в редакції 2010 року, якщо інші умови поставки не передбачені сторонами в інвойсі.

Згідно інвойсу № JZE240906 від 19.11.2024 року умовами поставки товару є FOB-Xiamen, China, географічними пунктами поставки є: порт відвантаження Xiamen, China-порт призначення Чорноморськ, Україна.

Згідно правил Інкотермс-2010 FOB FREE ON BOARD (... named port of shipment) ФРАНКО-БОРТ (... назва порту відвантаження) . Термін "франко-борт" означає, що поставка є здійсненою

продавцем, коли товар перейшов через поручні судна в названому

порту відвантаження. Це означає, що з цього моменту усі витрати й

ризики втрати чи пошкодження товару повинен нести покупець. Термін

FOB зобов`язує продавця здійснити митне очищення товару для

експорту. Цей термін може застосовуватися тільки у випадках

перевезення товару морським або внутрішнім водним транспортом.

В підтвердження факту завантаження товару на борт судна свідчить коносамент XHSE070740430.

За умовами поставки FOB згідно Інкотермс 2010 покупець зобов`язаний нести всі ризики втрати чи пошкодження товару з моменту переходу товару через поручні судна в названому порту відвантаження (Xiamen, China), покупець зобов`язаний за власний рахунок укласти договір перевезення товару від названого порту відвантаження (Xiamen, China).

З матеріалів справи слідує, що позивачем було укладено з ТОВ «ТГЛ Україна» (експедитор) договір транспортного експедирування №20/12 від 20.12.2022 року.

Вказаний договір на запит митного органу додатково надавався листом №30/01 від 30.01.2025 року.

Відповідно до п. 1.1 договору транспортного експедирування №20/12 від 20.12.2022 року експедитор зобов`язується за плату та за рахунок клiєнта зробити або органiзувати надання транспортно-експедиторських послуг, пов`язаних з органiзацiєю та забезпеченням перевезень експортно-iмпортних i транзитних вантажiв клiєнта, а також додаткових послуг, необхiдних для доставки вантажу.

Згідно з пп. 2.2.1, 2.2.2 п.2.2 вказаного договору експедитор зобов`язаний забезпечувати якiсне транспортне обслуговування, а також органiзацiю перевезення вантажiв клiєнта рiзними видами транспорту по територiї України та за її межами вiдповiдно до заявки клiєнта. Залучати транспортнi засоби та забезпечувати ix подання в порти, на ж/д станцiї, склади, термiнали або iншi об`єкти для своєчасного вiдвантаження/доставки вантажiв.

На виконання вказаного договору позивачем було надано заявку №21174 від 24.01.2025 року, рахунок-фактуру №СФ-42174 від 24.01.2025 року за контейнером MRSU6936040, довідку про транспорті витрати з міжнародного перевезення вантажу в контейнері MRSU6936040 вих. №21174 від 24.01.2025 року.

Згідно рахунку-фактури №СФ-42174 від 24.01.2025 року та довідки про транспорті витрати з міжнародного перевезення вантажу в контейнері MRSU6936040 вих. №21174 від 24.01.2025 року вартість морського перевезення за маршрутом порт Ксямен,Китай-порт Чорноморськ,Україна склала 298 707,00 грн.

Отже, наведені транспортні документи підтверджують морське перевезення товару та його вартість.

Перевезення за коносаментом XHSE070740430 здійснювала компанія перевізник NINGBO TOGETHER SHIPPING CO.,LTD, яка була залучена експедитором ТОВ «ТГЛ Україна.

Відсутність договору морського перевезення за коносаментом XHSE070740430 обґрунтована тим, що замовником морського перевезення є експедитор ТОВ «ТГЛ Україна».

Таким чином, наведені посилання митного органу колегія суддів вважає необгрунтованими.

Щодо посилання відповідача на неможливість перевірки митним органом числового значення заявленої митної вартості товару через те, що у коносаменті XHSE070740430 відсутні підписи уповноваженої особи перевізника (капітана, судноплавного агента), що може свідчити про нечинність такого коносаменту колегія суддів зазначає таке.

Відповідно до приписів МК України для митних цілей використовується вартість товарів, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Коносамент — товаророзпорядчий документ, цінний папір, який видає морський перевізник вантажу його відправнику і в якому перевізник засвідчує прийняття вантажу до перевезення і зобов`язання доставити вантаж до пункту призначення і передати його одержувачу.

Сам по собі коносамент не є документом, що підтверджує складові митної вартості товару, що перевозиться на морському судні, він не містить у собі відомостей про ціну товару, обов`язковість його подання при митному оформленні не передбачена ч. 2 ст. 53 МК України.

Таким чином, наведені посилання митного органу колегія суддів вважає необгрунтованими.

Щодо посилання відповідача на неможливість перевірки митним органом числового значення заявленої митної вартості товару через те, що відсутній банківський платіжний документ, що підтверджує оплату морського перевезення згідно коносаменту XHSE070740430, відсутні банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг, що суперечить вимогам наказу МФУ від 24.05.2012 №599 «Про затвердження форми декларації митної вартості та правил її заповнення» колегія суддів зазначає таке.

Вартість фрахту згідно коносаменту XHSE070740430 включена у вартість морського перевезення за маршрутом порт Ксямен (Китай) - порт Чорноморськ (Україна). Згідно рахунку-фактури №СФ-42174 від 24.01.2025 року та довідки про транспорті витрати з міжнародного перевезення вантажу в контейнері MRSU6936040 вих. №21174 від 24.01.2025 року вартість морського перевезення за маршрутом порт Ксямен,Китай-порт Чорноморськ,Україна склала 298 707,00 грн.

Оплату транспортно-експедиційних послуг відповідно до вказаного рахунку було проведено 06.02.2025 року, що підтверджується платіжною інструкцією № 1534 від 06.02.2025 року.

При цьому, колегія суддів зазначає, що оплата рахунку-фактури №СФ-42174 від 24.01.2025 року поза межами строків наведених у рахунку не доводить відсутності факту самої оплати та невірності її розміру.

Крім того, згідно з правовою позицією Верховного Суду, викладеної у постанові від 31.05.2019 у справі № 804/16553/14 якщо законом не визначено доказ (докази), виключно яким(-ми) повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення, то такі витрати можуть підтверджуватися будь-якими доказами. Митний кодекс України не визначив вид доказів, якими повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення товарів (не вказав, що такими доказами можуть бути лише фінансові та/або бухгалтерські документи).

В підтвердження факту понесення витрат на транспортування товару позивачем було надано рахунок-фактуру №СФ-42174 від 24.01.2025 року за контейнером MRSU6936040, довідку про транспорті витрати з міжнародного перевезення вантажу в контейнері MRSU6936040 вих. №21174 від 24.01.2025 року, платіжну інструкцію № 1534 від 06.02.2025 року.

Таким чином, наведені посилання митного органу колегія суддів вважає необгрунтованими.

Щодо посилання відповідача на неможливість перевірки митним органом числового значення заявленої митної вартості товару через те, що контракт від 18.11.2024 року №JZE240906 не засвідчений підписом покупця (особи, уповноваженої на укладання контракту), що не відповідає вимогам ст.207 ЦК України колегія суддів зазначає таке.

З матеріалів справи слідує, що митне оформлення товару за МД №25UA807200001207U0 від 30.01.2025 року відбувалося за контрактом від №1810 від 18.10.2022 року, а не за контрактом від 18.11.2024 року №JZE240906.

В доповнення до контракту №1810 від 18.10.2022 року митному органу було надано специфікацію №JZE240906 від 19.11.2024 року, яка містить підписи покупця.

Також, разом з зазначеною МД було надано комерційний інвойс №JZE240906 від 19.11.2024 року, при цьому форма комерційного інвойсу №JZE240906 від 19.11.2024 року не містить графи для підпису покупця.

Таким чином, наведені посилання митного органу колегія суддів вважає необгрунтованими.

Щодо посилання відповідача з приводу неможливості перевірки митним органом числового значення заявленої митної вартості товару через відсутність каталогів, загальних справжніх прейскурантів (прайс-листів) виробника товару колегія суддів зазначає наступне.

Каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару входять до переліку додаткових документів, визначених частиною 3 статті 53 МК України, та не є документами, визначеними ч.2 ст.53 МК України, що підтверджують митну вартість товару.

Прейскурант (прайс-лист) - це довідник цін (тарифів) на товари та/або види послуг, який адресований невизначеному колу покупців.

При цьому, прайс-лист є документом довільної форми й чинне законодавство не встановлює вимог до форми та змісту прайс-листів, які можуть оформлюватись не лише виробником товару, а й продавцем у довільній формі на власний розсуд; наявність чи відсутність у прайс-листі певних відомостей (реквізитів) сама по собі не може свідчити про заниження митної вартості товарів.

Аналогічний за змістом висновок зазначено Верховним Судом у постанові від 08.12.2022 у справі № 420/2792/19.

У постанові від 23.10.2020 у справі № 810/690/17 Верховний Суд вказує, що прайс-лист: по-перше, не є основним документом відповідно до частини другої статті 53 Митного кодексу України, який підтверджує митну вартість товарів, по-друге, прайс-лис - це довідник цін (тарифів) на товари та/або види послуг, який адресований невизначеному колу покупців, по-третє, жодний нормативний акт, зокрема міжнародний, не встановлює вимоги до форми та змісту прайс-листів. Тобто прайс- лист є документом довільної форми, а тому митний орган не може посилатися на неповноту чи обмеженість його відомостей як на підставу для коригування митної вартості товару.

При цьому, з матеріалів справи слідує, що позивачем у відповідь на повідомлення митниці під час митного оформлення товару було подано за кодом «3014» прайс-лист від 30.10.2024 року, вказана інформація підтверджується розділом 44 митної декларації від 31.01.2025 №25UA807200001342U0 (доповненням № 1 до неї), за якою товар було випущено у вільний обіг.

Таким чином, наведені посилання митного органу колегія суддів вважає необгрунтованими.

Щодо посилання відповідача з приводу неможливості перевірки митним органом числового значення заявленої митної вартості товару через відсутність перекладу митної декларації країни відправлення від 19.11.2024 року №370820240000726123, що суперечить вимогам ст. 254 МКУ колегія суддів зазначає таке.

Митна декларація країни відправлення не відноситься до переліку документів, визначених ч.2 ст. 53 МК України, які підтверджують митну вартість товару, а може бути витребувана як додатковий документ відповідно до ч.3 ст. 53 МК України.

Відповідачем було витребувано переклад митної декларації країни відправлення.

Відповідно до ст. 254 МКУ документи, необхідні для здійснення митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України при здійсненні зовнішньоекономічних операцій, подаються митному органу українською мовою, офіційною мовою митних союзів, членом яких є Україна, або іншою іноземною мовою міжнародного спілкування. Митні органи вимагають переклад українською мовою документів, складених іншою мовою, ніж офіційна мова митних союзів, членом яких є Україна, або іншою іноземною мовою міжнародного спілкування, тільки у разі, якщо дані, які містяться в них, є необхідними для перевірки або підтвердження відомостей, зазначених у митній декларації. У такому разі декларант забезпечує переклад зазначених документів за власний рахунок.

З аналізу наведеної норми слідує, що переклад документів, необхідних для здійснення митного контролю та митного оформлення товарів, українською мовою або офіційною мовою митних союзів, членом яких є Україна або іншою іноземною мовою міжнародного спілкування надається на вимогу митного органу у разі якщо дані, які містяться в них, є необхідними для перевірки або підтвердження відомостей, зазначених у митній декларації.

Проте, митним органом у повідомленні від 31.10.2025 року та рішенні про коригування митної вартості товарів №UA807000/2025/000048/2 від 31.01.2025 року не обгрунтовано необхідність даних, що містяться у декларації країни відправлення, для перевірки або підтвердження відомостей, зазначених у митній декларації.

Таким чином, посилання відповідача про неможливість перевірки митним органом числового значення заявленої митної вартості товару через не надання позивачем до митниці митної перекладу декларації країни відправлення відповідно до вимог статті 254 МКУ є необгрунтованим.

Щодо посилання відповідача з приводу неможливості перевірки митним органом числового значення заявленої митної вартості товару через порушення декларантом умов заповнення графи 4 декларації митної вартості згідно наказу МФУ від 24.05.2012 №599, а саме: не заповнено реквізити документів, що підтверджують заявлену митну вартість колегія суддів зазначає таке.

Відповідно до приписів МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Проте відповідачем не обгрунтовано яким чином наявність чи відсутність заповнення графи 4 декларації митної вартості впливає на підтвердження чи спростування числового значення заявленої митної вартості.

При цьому, графа 4 декларації митної вартості №25UA807200001207U0 від 30.01.2025 року містить коди наданих до митного оформлення документів згідно з класифікатором документів. Також, перелік належних документів міститься на звороті ДМВ, про що зазначено в графі 4.

Отже, наведені посилання митного органу є необгрунтованими.

Щодо посилання відповідача з приводу неможливості перевірки митним органом числового значення заявленої митної вартості товару через те, що в графі 22 CMR від 28.01.2025 року №770793, наданій до митного оформлення, відсутній підпис відправника, а в графі 23 відсутній підпис перевізника, також порушено умови заповнення графи 4 колегія суддів зазначає таке.

Відповідно до приписів МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Проте відповідачем не обгрунтовано яким чином наявність чи відсутність підпису відправника та перевізника в CMR від 28.01.2025 року №770793 впливає на підтвердження чи спростування числового значення заявленої митної вартості.

В графі 4 CMR від 28.01.2025 року №770793 вказане позначення «ЧРП».

Позивач зазначив, що «ЧРП» це абревіатурне позначення Чорноморського рибного порту.

Згідно пункту 5 акту про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу №UA500110/2025/000062 від 28.01.2025 року «Місце проведення огляду (переогляду)» вказано: ЗМК, оглядова рампа ЧРП.

Враховуючи, що огляд контейнеру MRSU6936040 проводився в зоні митного контролю на оглядовій рампі Чорноморського рибного порту, то вантажна накладна - CMR від 28.01.2025 року №770793 складена без порушень заповнення графи 4, оскільки в ній вказано місце завантаження товару (вантажу) «ЧРП».

Отже, наведені посилання митного органу є необгрунтованими.

Щодо посилання відповідача з приводу неможливості перевірки митним органом числового значення заявленої митної вартості товару через відсутність договору із особою, на підставі якого було надано рахунок від 24.01.2025 року №СФ-42174, а також через не включення у вартість товару навантажувально-розвантажувальні послуги, оскільки в наданих транспортних документах відсутня інформація щодо навантажувально-розвантажувальних робіт, таким чином відомості стосовно такої складової митної вартості як транспортування не підтверджені документально колегія суддів зазначає таке.

З матеріалів справи слідує, що поставка товару в рамках контракту № 1810 від 18.10.2022 року з Китаю до України відбувалася на умовах FOB.

Відповідно до правил Інкотермс 2010, поставка товару на умовах FOB вважається здійсненою продавцем, коли товар перейшов через поручні судна в названому порту відвантаження (Xiamen, China).

Отже, витрати на навантаження товару в порту відвантаження (Xiamen, China) за умовами поставки FOB поніс продавець.

Між позивачем та ТОВ «ТГЛ Україна» (експедитор) було укладено договір транспортного експедирування №20/12 від 20.12.2022 року.

Вказаний договір на запит митного органу додатково надавався митниці листом №30/01 від 30.01.2025 року.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про транспортно-експедиторську діяльність» транспортно-експедиторська послуга - робота, що безпосередньо пов`язана з організацією та забезпеченням перевезень експортного, імпортного, транзитного або іншого вантажу за договором транспортного експедирування.

Відповідно до ч.1 ст. 8 вказаного Закону передбачено, що експедитори надають клієнтам послуги відповідно до вимог законодавства України та держав, територією яких транспортуються вантажі, згідно з переліком послуг, визначеним у правилах здійснення транспортно-експедиторської діяльності, а також інші послуги, визначені за домовленістю сторін у договорі транспортного експедирування.

Згідно з ч.3 ст. 8 цього Закону експедитори за дорученням клієнтів надають інші допоміжні та супутні перевезенням транспортно-експедиторські послуги, що передбачені договором транспортного експедирування і не суперечать законодавству.

Відповідно до п. 1.1 договору транспортного експедирування №20/12 від 20.12.2022 року експедитор зобов`язується за плату та за рахунок клiєнта зробити або органiзувати надання транспортно-експедиторських послуг, пов`язаних з органiзацiєю та забезпеченням перевезень експортно-iмпортних i транзитних вантажiв клiєнта, а також додаткових послуг, необхiдних для доставки вантажу.

Згідно з пп. 2.2.1, 2.2.2, 2.2.3 п.2.2 вказаного договору експедитор зобов`язаний забезпечувати якiсне транспортне обслуговування, а також органiзацiю перевезення вантажiв клiєнта рiзними видами транспорту по територiї України та за її межами вiдповiдно до заявки клiєнта. Залучати транспортнi засоби та забезпечувати ix подання в порти, на ж/д станцiї, склади, термiнали або iншi об`єкти для своєчасного вiдвантаження/доставки вантажiв. Робити послуги, пов`язанi з прийомом, накопиченням, сортуванням, складуванням, завантаженням, вивантаженням, зберiганням, перевезенням вантажiв.

Отже, до обов`язків експедитора наведеним вище договором було віднесено здійснення вантажно-розвантажувальних робіт, які віднесено до транспортно-експедиторських послуг.

В підтвердження факту надання позивачу транспортно-експедиторських послуг на виконання договору транспортного експедирування №20/12 від 20.12.2022 року та їх вартості експедитором ТОВ «ТГЛ Україна» позивачу було надано рахунок-фактуру №СФ-42174 від 24.01.2025 та довідку про транспорті витрати з міжнародного перевезення вантажу в контейнері MRSU6936040 вих. №21174 від 24.01.2025 року, згідно яких вартість морського перевезення за маршрутом порт Ксямен,Китай-порт Чорноморськ,Україна склала 298 707,00 грн.

Надані позивачем документи в підтвердження митної вартості товарів у своїй сукупності підтверджують числові значення митної вартості товару та не містять розбіжностей.

Отже, наведені посилання митного органу є необгрунтованими.

Контролюючий орган не навів переконливих аргументів, що надані декларантом документи в своїй сукупності не підтверджують числові значення складових митної вартості товару та не дають можливість здійснити митне оформлення товару за визначеним декларантом основним методом - за ціною договору, не обґрунтував висновки належними та беззаперечними доказами для виникнення правових підстав по застосуванню другорядного методу. Наявність у митного органу обґрунтованих сумнівів щодо правильності визначеної декларантом митної вартості товару у цій справі відповідачем не доведена.

Розбіжність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товару та рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, може бути лише підставою для сумніву у правильності визначення митної вартості, проте не є достатньою підставою для висновку про недостовірність даних щодо заявленої декларантом митної вартості та, як наслідок, коригування митної вартості за другорядними методами.

Аналогічний висновок щодо застосування норм матеріального права викладений в постанові Верховного Суду від 21.08.2018 року у справі № 804/1755/17.

Верховний Суд у постанові від 09.02.2022 року у справі № 520/12621/2020 вказав, що сам лише факт спрацювання системи управління ризиками не є підставою для проведення коригування заявленої декларантом митної вартості товарів. Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які саме документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника. При цьому, митний орган зобов`язаний довести обґрунтованість цього сумніву, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Також, колегія суддів зазначає, що відомості з АСАУР носять допоміжний інформаційних характер та не є безперечним доказом заниження митної вартості товарів в разі наявності у декларанта всіх документів, які підтверджують обґрунтованість заявленої митної вартості товару за ціною договору та не мають розбіжностей, які б не давали можливість визначити вартість товару, що узгоджується з висновками Верховного Суду наведеними у постанові від 25 серпня 2023 року по справі № 810/693/17.

З огляду на вище наведене, колегія суддів вважає необгрунтованими посилання відповідача у апеляційній скарзі на висновки Верховного Суду, оскільки відповідачем не визначено встановлених під час митного оформлення розбіжностей в наданих позивачем документах на підтвердження митної вартості товару.

При цьому, наведені в апеляційній скарзі доводи відповідача, що обов`язок доведення митної ціни товару лежить на позивачу з посиланням на висновки Верховного Суду колегія суддів до уваги не бере, оскільки у цій справі підприємством позивача було надано до митного оформлення необхідний перелік документів, передбачений ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України в підтвердження митної вартості товару, а відповідачем не надано доказів наявності в поданих документах розбіжностей.

Посилання відповідача в апеляційній скарзі на не підтвердження декларантом позивача митної вартості товару за основним методом - за ціною договору через відсутність у митного органу калькуляції транспортних витрат, що містить відомості про маршрут перевезення, його протяжність у кілометрах до місця ввезення на митну територію України та по митній території України, розмір тарифної ставки на перевезення за одиницю виміру (вагу) товару за 1 кілометр маршруту колегія суддів до уваги не бере та зазначає, що рішення про коригування митної вартості з цих підстав не приймалося.

Між тим, колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції, що приймаючи оспорюване рішення про коригування митної вартості товару митницею не було дотримано вимог ст. 60 МК України, з огляду на таке.

У відповідності до ч. 1 ст. 60 МК України у разі якщо митна вартість оцінюваних товарів не може бути визначена згідно з положеннями статей 58 і 59 цього Кодексу, за митну вартість береться прийнята митним органом вартість операції з подібними (аналогічними) товарами, які продано на експорт в Україну і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього.

Отже, митна вартість за правилами ст. 60 МК України розраховується за прийнятою митним органом вартістю операції з подібними (аналогічними) товарами, які продано на експорт в Україну і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього.

Між тим, з оскаржуваного рішення про коригування митної вартості слідує, що митним органом визначення митної вартості спірного товару здійснено за другорядним (резервним) методом відповідно до ст. 64 МК України на підставі наявної інформації у митного органу.

У відповідності до ч.1,2 ст. 64 МК України у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GAТТ). Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях.

Згідно Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України за № 598 від 24.05.2012 року у графі 33 рішення у випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (стаття 64 Кодексу) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.

Так, у рішенні про коригування митної вартості зазначено, що на підставі МД №UA209230/2025/006497 від 27.01.2025 (25UA209230006497U1) (товар 5) митну вартість товару №1 було скориговано до рівня - 4,68 дол. США/кг, на підставі МД №UA807200/2024/19014 від 26.12.2024 (24UA807200019014U2) (товар 2) товар №3 було скориговано до рівня - 3,97 дол.США/кг (0,95 дол.США/м?).

Відповідач зазначив, що при коригуванні митної вартості товару №1 митним органом було враховано: код за УКТ ЗЕД 5603149000, товар із однаковою назвою листів NONWOVEN SHEET, країну походження Китай (CN), вагу нетто 2394 кг, умови поставки FOB; при коригуванні митної вартості товару №3 митним органом було враховано: код за УКТ ЗЕД 5903909100, товар із однаковою назвою EVA, країну походження Китай (CN), вагу нетто 2000 кг.

За таких обставин доводи апеляційної скарги, що суд першої інстанції дійшов до помилкового висновку про порушення митним органом приписів ст. 60 МУ України є обгрунтованими.

Відповідно до ч.12 ст. 264 МК України у разі відмови у прийнятті митної декларації посадовою особою митного органу заповнюється картка відмови у прийнятті митної декларації за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. Один примірник зазначеної картки невідкладно вручається (надсилається) декларанту або уповноваженій ним особі. Інформація про відмову у прийнятті для оформлення електронної митної декларації надсилається декларанту електронним повідомленням, засвідченим електронним цифровим підписом посадової особи митного органу.

Враховуючи, що картка відмови у прийнятті митної декларації відповідачем заповнена у зв`язку з прийняттям оспорюваного рішення про коригування митної вартості товарів, яке є незаконним, то колегія суддів приходить до висновку про незаконність картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення.

Доводи апеляційної скарги про те, що вимога позивача про скасування картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA807200/2025/000054 від 31.01.2025 року є неналежним способом захисту прав позивача, оскільки картка відмови не може бути окремим предметом оскарження через те, що вона вичерпала свою дію фактом її виконання позивачем шляхом здійснення декларування товарів за новою митною декларацією колегія суддів до уваги не бере, оскільки вказана картка відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення є рішенням суб`єкта владних повноважень, прийнята на підставі рішення про коригування митної вартості товарів №UA807000/2025/000048/2 від 31.01.2025 року, яке судом визнано протиправним, а отже є протиправною.

Посилання відповідача в апеляційній скарзі на постанову Верховного Суду від 27.08.2024 у справі №120/15468/23, у якій Верховний Суд дійшов висновку про те, що рішення про коригування митної вартості та картка відмови в прийняті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення є взаємопов`язаними однаковими правовідносинами, відтак вказані рішення у випадку їх спільного оскарження розцінюються як одне ціле в підтвердження своїх доводів про те, що картка відмови не може бути окремим предметом оскарження, оскільки вичерпала свою дію фактом її виконання позивачем шляхом здійснення декларування товарів за новою митною декларацією колегія суддів до уваги не бере та зазначає, що такі висновки Верховного Суду у справі №120/15468/23 стосуються сплати судового збору, тоді як у даній справі таке питання не є предметом розгляду.

При цьому, відповідно до правової позиції, висловленої Верховним Судом у постанові від 23.07.2021 по справі № 820/3979/17, оскаржена в судовому порядку картка відмови носить похідний характер від прийнятих рішень про коригування митної вартості, а тому вимога про визнання її протиправною є правомірною та обґрунтованою.

Відповідно до вимог ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Між тим, відповідачем не виконано обов`язок покладений приписами вказаної статті та не доведено правомірності оспорюваних рішення про коригування митної вартості товарів та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення.

На підставі викладеного, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про задоволення позову, але частково з інших мотивів та підстав зазначених вище.

Відповідно до п. 30. Рішення Європейського Суду з прав людини у справі v. Finland від 27 вересня 2001 р., рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя.

Однак, згідно із п. 29 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі Ruiz Torija v. Spainвід 9 грудня 1994 р., статтю 6 п. 1 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи.

Пунктом 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень визначено, що обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Згідно з положеннямист. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Згідно зіст. 316 КАС Українисуд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

У відповідності до ч. 1 ст. 317 КАСУ підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є:

1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи;

2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими;

3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи;

4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

З урахуванням наведеного вище, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позову, але частвово з інших мотивів та підстав, наведених вище, в зв`язку з чим рішення суду першої інстанції підлягає зміні в частині мотивів та підстав задоволення позову.

Керуючись ст. ст. 311, 315, 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Харківської митниці - задовольнити частково.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 29.05.2025 по справі № 520/4621/25 - змінити в частині мотивів і підстав задоволення позову.

В іншій частині рішення Харківського окружного адміністративного суду від 29.05.2025 року по справі №520/4621/25 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя Я.М. Макаренко

Судді С.П. Жигилій Т.С. Перцова