Постанова від 05 липня 2026 р. у справі №520/6779/26 — Другий апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 липня 2026 р. Справа № 520/6779/26

Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Фоміної Л.О.,

Суддів: Бегунца А.О. , Русанової В.Б. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 06.05.2026, головуючий суддя І інстанції: Тітов О.М., майдан Свободи, 6, м. Харків, 61022, повний текст складено 06.05.26 по справі № 520/6779/26

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області , Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області

про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) звернулася до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (вул. Набережна Перемоги, буд. 26, м. Дніпро, Дніпропетровська обл., Дніпровський р-н, 49094, код ЄДРПОУ 21910427), Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (м-н Свободи, буд. 5, Держпром, 3 під`їзд, 2 пов., м. Харків, Харківський р-н, Харківська обл., 61022, ЄДРПОУ 14099344), в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати Рішення Головного управління Пенсійного фонду в Дніпропетровській області про відмову в перерахунку пенсії №204950021988 від 20.03.2026 року;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити перерахунок довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 в розмірі 70 відсотків, виходячи з розміру суддівської винагороди 374 400,00 грн. з 01.01.2026 року;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області здійснити виплату перерахованого довічного грошового утримання судді у відставці з 01.01.2026 року з урахуванням раніше виплачених сум.

В обґрунтування позову позивач зазначила, що рішення Головного управління Пенсійного фонду в Дніпропетровській області про відмову в перерахунку пенсії №204950021988 від 20.03.2026 є протиправним та підлягає скасуванню.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 06 травня 2026 р. позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (вул. Набережна Перемоги, буд. 26, м. Дніпро, Дніпропетровська обл., Дніпровський р-н, 49094, код ЄДРПОУ 21910427), Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (м-н Свободи, буд. 5, Держпром, 3 під`їзд, 2 пов., м. Харків, Харківський р-н, Харківська обл., 61022, ЄДРПОУ 14099344) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії задоволено.

Визнано протиправним та скасовано Рішення Головного управління Пенсійного фонду в Дніпропетровській області про відмову в перерахунку пенсії №204950021988 від 20.03.2026 року.

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити перерахунок довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 в розмірі 70 відсотків, виходячи з розміру суддівської винагороди 374 400,00 грн. з 01.01.2026.

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області здійснити виплату перерахованого довічного грошового утримання судді у відставці з 01.01.2026 з урахуванням раніше виплачених сум.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі 2129 (дві тисячі сто двадцять дев`ять) грн. 60 коп.

Відповідач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на те, що рішення є незаконним та необґрунтованим, просить скасувати рішення Харківського окружного адміністративного суду від 06.05.2026 р. по справі № 520/6779/26 та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області відмовити в повному обсязі.

Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги, відповідач зазначив, що оскільки з 01.01.2020 у суддів, які працюють на відповідних посадах, базовий розмір, з якого визначають посадові оклади, не змінювався і залишився на рівні 2102 грн, то підстав для перерахунку пенсії згідно ст. 142 Закону 1402-VIII немає.

Позивач подав відзив на апеляційну скаргу відповідача, в якому зазначила, що жодних належних правових обґрунтувань для скасування рішення суду першої інстанції апеляційна скарга не містить, у зв`язку з чим вона не підлягає задоволенню.

Вказала, що доводи апеляційної скарги Головного управління ПФУ в Харківській області є абсолютно неспроможними, повністю спростовуються положеннями Конституції України, статтями 130, 135 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», усталеною практикою Конституційного Суду України та правовими висновками Верховного Суду. Апелянт фактично намагається перекласти на Позивачку наслідки протиправного звуження гарантій матеріального забезпечення суддів у відставці, що є неприпустимим у правовій державі.

На підставі положень п.3 ч.1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України) справа розглянута в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, відзиву на неї, дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 , має статус судді у відставці Східного апеляційного господарського суду та звільнена згідно з рішенням Вищої ради правосуддя №1223/0/15-24 від 23.04.2024 «Про звільнення ОСОБА_1 з посади судді Східного апеляційного господарського суду у зв`язку з поданням заяви про відставку». Відрахована зі штату суду наказом №12/к від 25.04.2024 року.

Східним апеляційним господарським судом позивачці було видано довідку про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці від 29.04.2024 року № 08-36/004007, зі змісту якої встановлено, що станом на 26.04.2024 року посадовий оклад ОСОБА_1 складає 131375,00 грн., доплата за вислугу років 80 % - 105100,00 грн., разом сума суддівської винагороди - 236475,00 грн. Для визначення базового розміру посадового окладу судді був застосований показник прожиткового мінімуму у розмірі 2102,00 грн.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 16.09.2024 року у справі № 520/21039/24 було визнано протиправними дії Східного апеляційного господарського суду щодо нарахування та виплати позивачу у період з 01 січня 2021 року по 25 квітня 2024 року суддівської винагороди (в тому числі допомоги на оздоровлення, вихідна допомога при звільненні, компенсація за невикористані відпустки), виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді у розмірі 2102 грн.

Зобов`язано Східний апеляційний господарський суд (код ЄДРПОУ 42259888) провести нарахування та виплату суддівської винагороди за період з 01 січня 2021 року по 25 квітня 2024 року на підставі частин 2, 3 статті 135 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 №1402-VIII, виходячи з базового розміру посадового окладу судді апеляційного суду 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня 2021 року 2270 грн. 00 коп., на 1 січня 2022 року 2481 грн. 00 коп., на 1 січня 2023 року 2684 грн. 00 коп., на 1 січня 2024 року 3028 грн. 00 коп. з врахуванням виплачених сум та утриманням передбачених законом податків та обов`язкових платежів при їх виплаті.

Зобов`язано Східний апеляційний господарський суд (код ЄДРПОУ 42259888) видати довідку про суддівську винагороду для обчислення щомісячного грошового утримання судді у відставці станом на 26 квітня 2024 року, виходячи з посадового окладу у розмірі 189 250 грн. 00 коп. з врахуванням доплат за вислугу років у сумі 151 400 грн 00 коп. (разом 340 650 грн. 00 коп.), виходячи з базового розміру посадового окладу судді місцевого суду 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня 2024 року у сумі 3028 грн. 00 коп.

На виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 16.09.2024 року у справі № 520/21039/24 Східний апеляційний господарський суд видав ОСОБА_1 довідку про суддівську винагороду для обчислення щомісячного грошового утримання судді у відставці від 21.10.2024 року №248, виходячи з базового розміру посадового окладу судді місцевого суду 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня 2024 року у сумі 3028 грн. 00 коп., згідно з якою станом на 26.04.2024 року суддівська винагорода ОСОБА_1 , яка враховується при призначенні (перерахунку) щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці, складає 340 650,00 грн.

02 листопада 2024 року позивачка через веб-портал ПФУ звернулася до ГУ ПФУ в Харківській області із заявою про перерахунок довічного грошового утримання судді у відставці, на підставі наведеної довідки.

Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області №204950021988 від 08.11.2024 позивачці у перерахунку щомісячного довічного грошового утримання було відмовлено.

Вважаючи рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області №204950021988 від 08.11.2024 року про відмову у перерахунку щомісячного довічного грошового утримання протиправним, ОСОБА_1 звернулася до адміністративного суду із позовом. Спір розглядався в межах адміністративної справи №520/32171/24.

Постановою Верховного Суду від 17.11.2025 року у справі №520/32171/24 рішення Харківського окружного адміністративного суду від 27 січня 2025 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 19 березня 2025 року у справі №520/32171/24 було скасовано та прийнято нове рішення про відмову у позові ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії.

У постанові від 17.11.2025 року у справі № 520/32171/24 Верховний Суд дійшов висновку, що для визначення базового розміру посадового окладу судді, який враховується при розрахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, повинен застосовуватись прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі 2102,00 грн відповідно до Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік", та, відповідно, про те, що з 01 січня 2024 року не відбулась зміна розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, а отже, відсутні правові підстави для здійснення перерахунку щомісячного довічного грошового утримання позивачці як судді у відставці.

Крім того, рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 28.06.2024 у справі № 520/14224/24, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 02.09.2024, було визнано протиправними дії Головного Управління Пенсійного фонду України в Харківської області щодо призначення судді у відставці ОСОБА_1 щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з 27.04.2024 року у розмірі 60% винагороди судді.

Зобов`язано ГУ ПФУ в Харківській області провести перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 з дати призначення – 27.04.2024, із розрахунку 70% від суддівської винагороди судді, визначеної у довідці Східного апеляційного господарського суду №08-36/004007 від 29.04.2024 про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, виходячи із загального стажу роботи судді, що має право на відставку, 30 років 20 днів (стажу роботи на посаді судді 25 років 20 днів, та стаж (досвід) роботи (професійної діяльності) 5 років) з урахуванням виплачених сум.

У зв`язку із тим, що від висновків, викладених у постанові Верховного Суду від 17.11.2025 у справі № 520/32171/24 було відступлено об`єднаною палатою Касаційного адміністративного суду у складі судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав у постанові від 17.02.2026 по справі №200/2309/25, ОСОБА_1 звернулася за допомогою засобів поштового зв`язку до Головного управління Пенсійного фонду України у Харківській області із заявою про перерахунок довічного грошового утримання судді у відставці з 01.01.2026, посилаючись на наведену постанову Верховного Суду.

Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області №204950021988 від 20.03.2026 ОСОБА_1 було відмовлено в перерахунку щомісячного довічного грошового утримання, оскільки спеціальний прожитковий мінімум, який використовувався для розрахунку посадових окладів суддів, залишили на рівні 2102 грн., тобто зміни розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді з 01.01.2026 не відбулося.

Не погодившись з таким рішенням, позивач звернулася з позовом до суду.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що розмір суддівської винагороди, визначений ст. 135 Закону № 1402-VIII, і, відповідно, розмір щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, може змінитися лише у разі зміни прожиткового мінімуму для працездатних осіб, розмір якого встановлюється Законом України про бюджет на відповідний рік. Про ці зміни Пенсійний фонд дізнається безпосередньо з закону. За таких обставин, довідка про суддівську винагороду має виключно інформаційний характер. Видаючи таку довідку, голова суду чи інша особа, що діє від його імені, лише інформує Пенсійний фонд про розмір та складові суддівської винагороди судді, що працює на відповідній посаді, що підтверджується юридичною позицією Конституційного Суду України, висловленою у Рішенні від 18.02.2020 року №2-р/2020.

Обираючи спосіб ефективного захисту порушеного права, суд виснував, що оскільки рішення про відмову в перерахунку довічного утримання судді у відставці №204950021988 від 20.03.2026 прийнято Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, відповідний перерахунок довічного утримання ОСОБА_1 має здійснити саме Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області. Разом із цим, Пенсійним органом за місцем фактичного проживання позивачки є Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області. Отже, виплату перерахованого довічного грошового утримання та недоотриманих сум має здійснити саме Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області на обліку в якого перебуває позивачка, оскільки саме на даний пенсійний орган покладено обов`язок виплати їй пенсії.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам з урахуванням доводів сторін та висновків суду першої інстанції, колегія суддів зазначає таке.

Частиною 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі статтею 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй.

Норми Конституції України є нормами прямої дії. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.

Відповідно до статті 130 Конституції України держава забезпечує фінансування та належні умови для функціонування судів і діяльності суддів. У Державному бюджеті України окремо визначаються видатки на утримання судів з урахуванням пропозицій Вищої ради правосуддя. Розмір винагороди судді встановлюється законом про судоустрій.

Пункт 1 частини другої статті 92 Конституції України передбачає, що виключно законами України встановлюються, зокрема, Державний бюджет України.

Закон про Державний бюджет України - закон, який затверджує Державний бюджет України та містить положення щодо забезпечення його виконання протягом бюджетного періоду (пункт 24 частини першої статті 2 Бюджетного кодексу України).

Згідно з пунктом 6 частини першої статті 92 Конституції України, основи соціального захисту, а також форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.

Частиною першою статті 4 Закону України “Про судоустрій і статус суддів” від 2 червня 2016 року № 1402-VIII (далі - Закон № 1402-VIII) встановлено, що судоустрій і статус суддів в Україні визначаються Конституцією України та законом.

Питання виплати щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці врегульоване статтею 142 Закону 1402-VIII, частиною четвертою якого встановлено, що у разі зміни розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, здійснюється перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання.

Відповідно до частини першої статті 135 Закону 1402-VIII суддівська винагорода регулюється цим Законом та не може визначатися іншими нормативно-правовими актами.

Статтею 7 Закону України “Про Державний бюджет України на 2026 рік” установлено, що прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для працездатних осіб - 3328 гривень, а для основних соціальних і демографічних груп населення, зокрема, працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді, посадового окладу прокурора окружної прокуратури, посадових окладів працівників інших державних органів, оплата праці яких регулюється спеціальними законами, а також працівників податкових і митних органів, - на рівні, встановленому для відповідного державного органу станом на 31 грудня 2025 року.

Таким чином, Законом України “Про Державний бюджет України на 2026 рік” для визначення базового розміру посадового окладу судді передбачена спеціальна розрахункова величина, розмір якої становить 2102,00 грн.

Однією з гарантій належного здійснення правосуддя є створення необхідних умов для діяльності суддів, їх правового, соціального захисту та побутового забезпечення.

Визначені Конституцією України та Законом України “Про судоустрій і статус суддів” гарантії незалежності суддів є невід`ємним елементом їхнього статусу, поширюються на всіх суддів України та є необхідною умовою здійснення правосуддя неупередженим, безстороннім і справедливим судом.

Конституційний Суд України неодноразово в своїх рішеннях підкреслював, що конституційний принцип незалежності суддів означає також конституційно обумовлений імператив охорони матеріального забезпечення суддів від його скасування чи зниження досягнутого рівня без відповідної компенсації як гарантію недопущення впливу або втручання у здійснення правосуддя (рішення від 20 березня 2002 року № 5-рп/2002, від 01 грудня 2004 року № 19-рп/2004, від 11 жовтня 2005 року № 8-рп/2005, від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008, від 03 червня 2013 року № 3-рп/2013, від 04 грудня 2018 року № 11-р/2018).

30 вересня 2016 року набрали чинності зміни, внесені до Конституції України, згідно із Законом України від 02 червня 2016 року № 1401-VIII “Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)”, яким, зокрема, статтю 130 Основного Закону викладено в новій редакції, текст якої зазначено, і вперше закріплено спосіб визначення розміру суддівської винагороди, а саме, що “розмір винагороди судді встановлюється законом про судоустрій”.

Питання визначення розміру суддівської винагороди врегульовано статтею 135 Закону 1402-VIII (який з огляду як на свою назву, так і сферу правового регулювання (означену в його преамбулі), є законом про судоустрій в розумінні частини другої статті 130 Конституції України), зокрема, пунктами 1, 2 частини третьої якої визначено, що базовий розмір посадового окладу судді місцевого суду - 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року; судді апеляційного суду, вищого спеціалізованого суду - 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року;.

Отже, розмір посадового окладу судді, який є складовим елементом суддівської винагороди, залежить від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня календарного року.

Відповідно до статті 1 Закону України “Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії” від 05.10.2000 № 2017-III (далі - Закон № 2017-III) державні соціальні стандарти - встановлені законами, іншими нормативно-правовими актами соціальні норми і нормативи або їх комплекс, на базі яких визначаються рівні основних державних соціальних гарантій.

Державні соціальні стандарти і нормативи встановлюються з метою, зокрема, визначення механізму реалізації соціальних прав та державних соціальних гарантій громадян, визначених Конституцією України (положення статті 2 Закону № 2017-III).

Згідно з приписами статті 6 Закону № 2017-III базовим державним соціальним стандартом є прожитковий мінімум, встановлений законом, на основі якого визначаються державні соціальні гарантії та стандарти у сферах доходів населення, житлово-комунального, побутового обслуговування, соціального захисту, культури, охорони здоров`я та освіти.

Визначення прожиткового мінімуму, закладення правової основи для його встановлення та врахування при реалізації державою конституційної гарантії громадян на достатній життєвий рівень урегульовано Законом України “Про прожитковий мінімум” від 15.07.1999 № 966-XIV(далі - Закон № 966-XIV).

Відповідно до статті 1 Закону України № 966-XIV прожитковий мінімум - це вартісна величина достатнього для забезпечення нормального функціонування організму людини, збереження його здоров`я набору продуктів харчування (далі - набір продуктів харчування), а також мінімального набору непродовольчих товарів (далі - набір непродовольчих товарів) та мінімального набору послуг (далі - набір послуг), необхідних для задоволення основних соціальних і культурних потреб особистості.

Прожитковий мінімум визначається нормативним методом у розрахунку на місяць на одну особу, а також окремо для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення: дітей віком до 6 років; дітей віком від 6 до 18 років; працездатних осіб; осіб, які втратили працездатність.

До працездатних осіб відносяться особи, які не досягли встановленого законом пенсійного віку.

Зазначеною нормою Закону № 966-XIV визначено вичерпний перелік основних соціальних і демографічних груп населення, стосовно яких визначається прожитковий мінімум.

Статтею 4 Закону № 966-XIV встановлено, що прожитковий мінімум на одну особу, а також окремо для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення, щороку затверджується Верховною Радою України в законі про Державний бюджет України на відповідний рік. Прожитковий мінімум публікується в офіційних виданнях загальнодержавної сфери розповсюдження.

Слід зазначити, що Законом № 966-XIV не визначено такого виду прожиткового мінімуму, як “прожитковий мінімум для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді”. Вказаним законом судді не віднесені до окремої соціальної чи демографічної групи населення, стосовно яких прожитковий мінімум повинен встановлюватися окремо.

Натомість статтею 7 Закону України “Про Державний бюджет України на 2026 рік” установлено, що прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для працездатних осіб - 3328 гривень, а для основних соціальних і демографічних груп населення, зокрема, працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді, посадового окладу прокурора окружної прокуратури, посадових окладів працівників інших державних органів, оплата праці яких регулюється спеціальними законами, а також працівників податкових і митних органів, - на рівні, встановленому для відповідного державного органу станом на 31 грудня 2025 року.

Варто зазначити, що зміни до Закону № 1402-VIII в частині, яка регламентує розмір суддівської винагороди, а також в Закон № 966-XIV щодо визначення розміру прожиткового мінімуму не вносилися, тож законних підстав для зменшення розміру прожиткового мінімуму, який встановлено для працездатних осіб на 1 січня календарного року, з метою визначення суддівської винагороди, немає.

Водночас Закон України “Про Державний бюджет України на 2026 рік” фактично змінив складову для визначення базового розміру посадового окладу судді, що порушує гарантії незалежності суддів, одна з яких передбачена частиною другою статті 130 Конституції України і частиною третьою статті 135 Закону № 1402-VIII.

Колегія суддів наголошує, що Закон України “Про Державний бюджет України на 2026 рік” не повинен містити інакшого чи додаткового правового регулювання правовідносин, що охоплюються предметом регулювання інших законів України, особливо тієї сфери суспільних відносин, для яких діють спеціальні норми. Конституція України не надає закону про Державний бюджет України вищої юридичної сили стосовно інших законів.

На такі аспекти при підготовці, прийнятті та введенні в дію закону про Держбюджет звертав увагу Конституційний Суд України у рішеннях від 09 липня 2007 року № 6-рп/2007 та від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008.

Законом № 1402-VIII закріплено, що для визначення розміру суддівської винагороди до уваги повинен братися лише прожитковий мінімум для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року. Зазначена конституційна гарантія незалежності суддів не може бути змінена без внесення відповідних змін до закону про судоустрій, тобто суддівська винагорода не може обчислюватися із застосуванням величини, відмінної від тієї, що визначена Законом України “Про судоустрій і статус суддів”.

Таким чином, заміна гарантованої Конституцією України однієї зі складових суддівської винагороди - прожиткового мінімуму для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 01 січня 2026 року (3328,00 грн) на іншу розрахункову величину, яка Законом України “Про судоустрій і статус суддів” не передбачена (прожитковий мінімум для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді - 2102,00 грн), на підставі абзацу 5 статті 7 Закону України “Про Державний бюджет України на 2026 рік”, є протиправною.

Зазначені висновки узгоджуються з правовою позицією, висловленою судовою палатою з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у постанові від 17 лютого 2026 року у справі № 200/2309/25.

У постанові від 17 лютого 2026 року у справі № 200/2309/25 судова палата з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду відступила від висновків, викладених у постанові Верховного Суду від 17 листопада 2025 року у справі № 520/32171/24, у якій викладено правовий висновок про те, що для визначення базового розміру посадового окладу судді, який враховується при розрахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, повинен застосовуватись прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі 2102,00 грн відповідно до Закону України “Про Державний бюджет України на 2024 рік” та, відповідно, що з 01 січня 2024 року не відбулась зміна розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, а отже відсутні правові підстави для здійснення перерахунку щомісячного довічного грошового утримання позивачці як судді у відставці та сформувати такий:

у зв`язку зі збільшенням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, визначеного законом про Державний бюджет України на відповідний рік станом на 1 січня, а також зумовленим цим зростанням розміру суддівської винагороди, розрахунок якої здійснюється на основі прожиткового мінімуму, у суддів у відставці виникає право на перерахунок щомісячного довічного грошового утримання;

для визначення базового розміру посадового окладу судді, який враховується при обчисленні щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, підлягає застосуванню прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі, встановленому законом про Державний бюджет України на відповідний рік та, відповідно, у разі його збільшення порівняно з попереднім роком з 01 січня наявні правові підстави для здійснення перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці.

У справі №200/2309/25, як і у справі №520/6779/26, предмет спору стосується перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, а саме наявності підстав для здійснення такого перерахунку з огляду на зростання прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 1 січня календарного року.

Відмінність спірних відносин та фактичних обставин у справі №240/9028/24 від обставин справи, що розглядається, виключає можливість застосування правових висновків Великої Палати Верховного Суду, викладених у постанові від 24 квітня 2025 року у справі №240/9028/24, під час вирішення цього спору.

Крім того, як підтверджується матеріалами справи, Харківським окружним адміністративним судом у рішенні від 28.06.2024 року у справі №520/14224/24, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 02.09.2024 року, було визнано протиправними дії Головного Управління Пенсійного фонду України в Харківської області щодо призначення судді у відставці ОСОБА_1 щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з 27.04.2024 року у розмірі 60% винагороди судді та зобов`язано ГУ ПФУ в Харківській області провести перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 з дати призначення – 27.04.2024, із розрахунку 70% від суддівської винагороди судді, визначеної у довідці Східного апеляційного господарського суду №08-36/004007 від 29.04.2024 про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, виходячи із загального стажу роботи судді, що має право на відставку, 30 років 20 днів (стажу роботи на посаді судді 25 років 20 днів, та стаж (досвід) роботи (професійної діяльності) 5 років) з урахуванням виплачених сум.

Отже, позивачка має право на отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці у розмірі 70% від розміру суддівської винагороди.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що враховуючи зміну розміру посадового окладу судді, який є складовою суддівської винагороди внаслідок зростання прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в силу ст. 135 Закону № 1402-VIII наявні підстави для перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці починаючи з 01.01.2026 року, виходячи з розміру суддівської винагороди судді апеляційного суду, визначеної із застосуванням розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановлених на 01 січня 2026 року – 3328,00 грн. в розмірі 70% від розміру суддівської винагороди.

Щодо зобов`язання відповідача провести позивачу перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з посадовим окладом, розрахованим з прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01 січня 2026 року - 3328 гривень без надання оновленої довідки, колегія суддів зазначає таке.

Відповідно до частини 4 статті 142 Закону №1402-VIII у разі зміни розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, здійснюється перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання.

Отже, усі судді у відставці, яким призначено щомісячне довічне грошове утримання, мають право на його перерахунок у разі зміни розміру складових суддівської винагороди.

Перерахунок щомісячного довічного грошового утримання органами, що призначають щомісячне довічне грошове утримання, регулюється розділом IV Порядку подання документів для призначення (перерахунку) і виплати щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці органами Пенсійного фонду України, затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України від 25.01.2008 №3-1 (в редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 09.02.2023 № 7-2, яка набрала чинності 20.03.2023) (далі - Порядок № 3-1).

За Порядком № 3-1 перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці здійснюється або (1) на підставі списків, згідно яких відповідні органи видають довідки про суддівську винагороду працюючого судді/довідки про винагороду працюючого судді Конституційного Суду України за відповідною посадою станом на дату, з якої відбулось підвищення розміру суддівської винагороди/винагороди судді Конституційного Суду України, що враховується для перерахунку щомісячного довічного грошового утримання, для кожного судді, зазначеного в списку, або (2) за зверненням судді у відставці шляхом подання до пенсійного органу заяви про перерахунок щомісячного довічного грошового утримання та довідки про суддівську винагороду судді у відставці, видану компетентним органом.

Верховний Суд уже розглядав питання стосовно механізму перерахунку розміру щомісячного довічного утримання суддів і у постанові від 27.10.2022 у справі № 640/10564/21 зазначив:

“Довідка про суддівську винагороду працюючого судді за відповідною посадою не є юридичним фактом, з яким пов`язується виникнення права на перерахунок. Суддівська винагорода визначається безпосередньо законом.

Відповідно до ст. 135 Закону № 1402-VIII суддівська винагорода складається з посадового окладу та доплат за: 1) вислугу років; 2) перебування на адміністративній посаді в суді; 3) науковий ступінь; 4) роботу, що передбачає доступ до державної таємниці.

Базовий розмір посадового окладу судді Верховного Суду становить 75 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року. До базового розміру посадового окладу додатково застосовуються регіональні коефіцієнти, зокрема, 1,25 - якщо суддя здійснює правосуддя у суді, що розташований у населеному пункті з кількістю населення щонайменше один мільйон осіб.

Розмір доплат за вислугу років; перебування на адміністративній посаді в суді; науковий ступінь; роботу, що передбачає доступ до державної таємниці теж визначений безпосередньо законом.

Відомості про суд, де працював суддя, вислугу років, перебування на адміністративній посаді в суді; науковий ступінь; роботу, що передбачає доступ до державної таємниці подаються до Пенсійного фонду під час призначення судді щомісячного довічного грошового утримання і зберігаються у матеріалах особової справи. Ці відомості залишаються незмінними

Розмір суддівської винагороди, визначений ст. 135 Закону № 1402-VIII, і, відповідно, розмір щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, може змінитися лише у разі зміни прожиткового мінімуму для працездатних осіб, розмір якого встановлюється Законом України про бюджет на відповідний рік. Про ці зміни Пенсійний фонд знає безпосередньо з закону.

За таких обставин, довідка про суддівську винагороду має виключно інформаційний характер. Видаючи таку довідку, голова суду чи інша особа, що діє від його імені, лише інформує Пенсійний фонд про розмір та складові суддівської винагороди судді, що працює на відповідній посаді.

Суд також звертає увагу на юридичну позицію Конституційного Суду України, висловлену у Рішенні від 18.02.2020 № 2-р/2020 (ч. 6 п. 16) про “автоматичне” здійснення перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці у разі збільшення розміру такої винагороди.

Положення п. 1, 3 Розділу ІІ та п.2 Розділу ІІІ Порядку № 3-1, які передбачають необхідність звернення судді та надання довідки про суддівську винагороду працюючого судді за відповідною посадою для перерахунку щомісячного довічного грошового утримання, не узгоджуються з принципом “автоматичності” перерахунку, про який йдеться у Рішенні Конституційного Суду України від 18.02.2020.

Рада суддів України теж неодноразово звертала увагу Пенсійного фонду України на необхідність запровадження “автоматичного” перерахунку та внесення змін до Порядку № 3-1. Зокрема, у рішеннях від 01.03.2019 № 12, від 09.04.2021 № 7.

Отже, незважаючи на чітку позицію Конституційного Суду України (ч. 6 п. 16 Рішення від 18.02.2020 № 2-р/2020) та необхідність її безумовного виконання, незважаючи на неодноразові звернення Ради суддів України, відповідні зміни в частині “автоматичного” перерахунку до Порядку № 3-1 Пенсійним фондом України не внесено.

Зважаючи на вищенаведене, суд дійшов висновку, що до внесення змін до законодавства щодо статусу суддів Верховного Суду України на виконання Рішення Конституційного Суду України від 18.02.2020 № 2-р/2020, Пенсійний фонд України та/або його органи повинен проводити перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді Верховного Суду України у відставці у разі зміни розміру складових суддівської винагороди судді Верховного Суду, що працює на відповідній посаді, автоматично, незалежно від подання довідки про суддівську винагороду судді, що працює на відповідній посаді”.

Згодом такий висновок підтримано Верховним Судом у постановах від 12.09.2023 у справі № 540/7777/21 та від 27.11.2023 у справі № 640/16655/21.

Застосовуючи зазначений висновок до спірних правовідносин, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позовних вимог, оскільки на виконання Рішення Конституційного Суду України від 18.02.2020 № 2-р/2020, Пенсійний фонд України та/або його органи повинні проводити перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, автоматично, незалежно від подання довідки про суддівську винагороду судді, що працює на відповідній посаді.

Наведене вище також узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 12.09.2024 у справі №580/2522/24 в подібних правовідносинах.

Доводи апеляційної скарги зазначених висновків суду не спростовують.

Водночас, зважаючи на те, що апеляційна скарга не містить доводів незгоди з висновками суду в частині обраного способу захисту порушеного права, колегія суддів не вбачає підстав для перегляду вказаних висновків суду першої інстанції.

Частиною 1 статті 315 КАС України визначено, що за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Відповідно до статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Під час апеляційного провадження, колегія суддів не встановила таких порушень судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, які б призвели до неправильного вирішення справи по суті, які були предметом розгляду і заявлені в суді першої інстанції.

Доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження в ході розгляду справи судом апеляційної інстанції, спростовані зібраними по справі доказами та встановленими обставинами, з наведених підстав висновків суду в оскаржуваній частині не спростовують.

Таким чином, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції, є обґрунтованим, прийнятим на підставі з`ясованих та встановлених обставин справи, які підтверджуються доказами, та ухваленим з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін.

Керуючись ст. ст. 241, 242, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області - залишити без задоволення.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 06.05.2026 по справі № 520/6779/26 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя Л.О. Фоміна

Судді А.О. Бегунц В.Б. Русанова