Постанова від 06 липня 2026 р. у справі №200/2570/26 — Перший апеляційний адміністративний суд

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 липня 2026 року справа №200/2570/26

м. Дніпро

Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: Гайдара А.В., Геращенка І.В., Казначеєва Е.Г., розглянув у порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 15 квітня 2026 року про повернення позовної заяви (головуючий суддя І інстанції – Смагар С.В.), складену в повному обсязі 15 квітня 2026 року, у справі № 200/2570/26 за позовом ОСОБА_1 до Національної асоціації адвокатів України в особі Ради адвокатів України про визнання протиправним та нечинним рішення, зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В :

До Донецького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Національної асоціації адвокатів України в особі Ради адвокатів України, в якому позивач просив суд:

- визнати протиправним та нечинним рішення Ради адвокатів України від 06.09.2022 “Про скликання Звітно-виборчого Шостого з`їзду адвокатів України” в частині не визначення дати проведення Звітно-виборчого Шостого з`їзду адвокатів України а саме “дата з`їзду буде визначено протягом трьох місяців після завершення воєнного стану”;

- зобов`язати Раду адвокатів України прийняти рішення, яким визначити день та час місце початку роботи Звітно-виборчого Шостого з`їзду адвокатів України, та питання що вносяться на його обговорення та повідомити адвокатів не пізніше як за двадцять днів до початку роботи З`їзду у строки, передбачені п. 5 ст. 54 Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність”..

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 07 квітня 2026 року позовну заяву залишено без руху, та встановлено позивачу строк 10 днів з дня отримання ухвали на усунення недоліків шляхом належного оформлення позовної заяви відповідно до вищезазначених норм Кодексу адміністративного судочинства України, зокрема, шляхом надання до суду заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду із зазначенням поважних причин пропуску строку.

13 квітня 2026 року від позивача суд отримав заяву, якою позивач висловив незгоду з ухвалою суду від 7 квітня 2026 року та власну правову позицію щодо строку звернення до суду із даним позовом, вимагаючи відкриття провадження в адміністративній справі.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 15 квітня 2026 року позовну заяву повернуто позивачу, у зв`язку з невиконанням вимог ухвали про залишення позову без руху.

Не погодившись із вищевказаною ухвалою, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить суд скасувати ухвалу суду першої інстанції, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

В обґрунтування апеляційної скарги, зазначив, що на виконання ухвали суду позивачем надано заяву з обґрунтуванням позиції шодо дотримання строку звернення до суду; також зазначив, що про існування спірного рішення дізнався 23.03.2026, отримавши його копію. Крім того, послався на триваючу бездіяльність відповідача.

Представники сторін в судове засідання не викликались.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги.

Суд, заслухав доповідь судді-доповідача, перевірив матеріали справи і обговорив доводи апеляційної скарги, перевірив юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідив правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, встановив наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Як вже зазначалось, ухвалою від 07 квітня 2026 року позовну заяву залишено без руху.

Згідно з п. 1ч. 4 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України позовна заява повертається позивачеві, якщо: позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Приймаючи спірну ухвалу (про повернення позовної заяви), суд першої інстанції виходив з того, що вимоги ухвали про залишення позовної заяви без руху не виконані.

Як вбачається з матеріалів справи, в ухвалі про залишення позову без руху, суд запропонував позивачу усунути недоліки позовної заяви шляхом належного оформлення позовної заяви відповідно до вищезазначених норм Кодексу адміністративного судочинства України, зокрема, шляхом надання до суду заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду із зазначенням поважних причин пропуску строку.

Повертаючи позовну заяву, суд першої інстанції вказав, що на виконання ухвали суду від 7 квітня 2026 року позивачем не надана заява про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду із зазначенням поважних причин пропуску строку.

Отже, суд першої інстанції приходить до висновку, що позивачем не виконані вимоги ухвали суду від 7 квітня 2026 року та не усунені недоліки позовної заяви щодо порушення частини 6 статті 161 КАС України у встановлений судом строк.

Стосовно посилання позивача на триваючу бездіяльність відповідача суд зазначає, що суд першої інстанції мав можливість встановити суть адміністративного позову; позовні вимоги, чи уточнення позовних вимог відповідно до ст.180 КАС України може проводитись судом першої інстанції у підготовчому судовому засіданні.

Крім того, суд зазначає, з огляду на доводи позивача, що для правильного вирішення питання дотримання позивачем строку звернення до суду з позовними вимогами суду першої інстанції необхідно з`ясувати наявність/відсутність у позивача об`єктивної можливості до 23.03.2026 (отримання копії спірного рішення від відповідача) бути обізнаним про порушення свого права.

За результатом установлення указаних обставин стане можливим установити початок відліку шестимісячного строку звернення до суду з цим позовом та, за необхідності, з`ясувати наявність поважних причин пропуску такого строку.

З урахуванням викладеного, Судова палата дійшла висновку, що суди першої та апеляційної інстанцій при вирішенні питання дотримання позивачем строку звернення до адміністративного суду допустили неправильне застосування норм права, у зв`язку із чим дійшли передчасного висновку про повернення позовної заяви позивачу…».

При цьому, суд першої інстанції під час розгляду справи по суті вимог мав можливість встановити всі обставини по справі, зокрема суть позовних вимог, наявність або відсутність поважних причин пропуску звернення до суду.

Тому, суд першої інстанції, приймаючи спірну ухвалу, діяв передчасно.

Відтак, суд вказує на порушення судом першої інстанції норм процесуального права при поверненні позовної заяви.

Відповідно до ст. 320 Кодексу адміністративного судочинства України підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є:

1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи;

2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими;

3) невідповідність висновків суду обставинам справи;

4) неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.

При цьому, формальні обставини повернення позовної заяви не можуть бути підставою для порушення прав позивача в частині не розгляду позовних вимог по суті.

Враховуючи вищевикладене суд дійшов висновку, що суд першої інстанції, повертаючи позовну заяву діяв з порушення норм процесуального права, а, відтак, ухвала суду першої інстанції є такою, що підлягає скасуванню та направленню до суду першої інстанції для продовження розгляду з огляду на положення ст. 320 Кодексу адміністративного судочинства України.

У зв`язку із ухваленням Вищою радою правосуддя рішення № 960/0/15-26 від 21.05.2026, яким, зокрема, із 01.06.2026 змінено територіальну підсудність Донецького окружного адміністративного суду, шляхом її передачі до Харківського окружного адміністративного суду, справа підлягає направленню для продовження розгляду до Харківського окружного адміністративного суду.

Керуючись ст. ст. 311, 320, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 15 квітня 2026 року у справі № 200/2570/26 – задовольнити.

Ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 15 квітня 2026 року у справі № 200/2570/26 - скасувати, а справу направити до для продовження розгляду до суду першої інстанції - Харківського окружного адміністративного суду.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена у касаційному порядку, встановленому ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України, протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 07 липня 2027 року.

Судді А.В. Гайдар

І.В. Геращенко

Е.Г. Казначеєв