Постанова від 06 липня 2026 р. у справі №753/13539/24 — Київський апеляційний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Апеляційне провадження: Доповідач - Кафідова О.В.

№ 22-ц/824/4815/2026

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ Справа №753/13539/24

07 липня 2026 року Київський апеляційний суд у складі колегії суддів Судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді - Кафідової О.В.

суддів - Оніщука М.І.

- Шебуєвої В.А.

розглянувши в порядку письмового провадженняапеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дарницького районного суду м. Києва від 05 листопада 2025 року, ухвалене під головуванням судді Якусика О.В., у цивільній справі за позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Престиж» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

в с т а н о в и в:

У липні 2024 року Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Престиж» (далі - ОСББ «Престиж») звернулося до суду з вищезазначеним позовом, у якому просило стягнути з ОСОБА_1 на свою користь заборгованість по внескам та платежам співвласників об`єднання у розмірі 13 232,75 грн, інфляційні втрати в розмірі 2 134,51 грн, 3% річних в розмірі 613,07 грн та судовий збір в розмірі 3 028 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач є власницею квартири АДРЕСА_1 та, відповідно, споживачем послуг з утримання будинку та прибудинкової території за вказаною адресою. У зв`язку із несвоєчасною сплатою внесків на утримання будинку та прибудинкової території у відповідача утворилася заборгованість у наведеному вище розмірі, яку позивач просить стягнути на свою користь.

Рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 05 листопада 2025 року позов ОСББ «Престиж» задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСББ «Престиж» заборгованість внескам та платежам співвласників об`єднання у розмірі 13232 (тринадцять тисяч двісті тридцять дві) гривні 75 копійок, інфляційні втрати в розмірі 2134 (дві тисячі сто тридцять чотири) гривні 51 копійку, 3% річних в розмірі 613 (шістсот тринадцять) гривень 07 копійок та судовий збір в розмірі 3028 (три тисячі двадцять вісім) гривень.

Не погоджуючись з таким рішенням, 22 листопада 2025 року відповідач подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що під час розгляду справи судом було істотно порушено норми процесуального права та порушено право відповідача на справедливий судовий розгляд, гарантоване статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Підставою для скасування рішення є неповідомлення відповідача належним чином про зміст позову та матеріали справи, порушення принципу змагальності сторін.

Суд, не дочекавшись можливості ознайомлення сторони із матеріалами справи та подання нею відзиву, фактично розглянув справу в односторонньому порядку, тоді як справа слухалася зі сповіщенням учасників. Така практика позбавила відповідача права висловити заперечення, надати докази і реалізувати право на захист.

У квітня 2026 року ОСББ «Престиж» подало відзив на апеляційну скаргу, в якому просило її відхилити, а рішення суду першої інстанції залишити без змін, посилаючись на його законність та обґрунтованість.

Відповідно до частини тринадцятої статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Згідно з вимогами частини першої статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції перевіряє справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши доповідь судді, вивчивши та дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 є власницею квартири АДРЕСА_1 .

15 листопада 2001 року проведено державну реєстрацію ОСББ «Престиж», яке здійснює обслуговування будинку АДРЕСА_2 .

Рішенням загальних зборів членів ОСББ «Престиж», оформлених протоколом від 08 січня 2021 року, затверджено щомісячний внесок співвласників на утримання, реконструкцію, реставрацію, проведення поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна, на виконання статутних цілей ОСББ «Престиж» у розмірі 2,50 грн (2,30 грн для перших поверхів) з кожного квадратного метру площі нерухомого майна, що є у співвласника будинку, який сплачується не пізніше останнього числа місяця, за який проводиться оплата.

Рішенням загальних зборів членів ОСББ «Престиж», оформлених протоколом від 05 лютого 2024 року, затверджено щомісячний внесок співвласників на утримання, реконструкцію, реставрацію, проведення поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна, на виконання статутних цілей ОСББ «Престиж» у розмірі 5,06 грн/м2 для 2-16 поверхів та 4,70 грн/м2 для 1 поверхів та 5,06 грн - за оренду приміщення спільної власності з 01 січня 2024 року, який сплачується не пізніше останнього числа місяця, за який проводиться оплата.

Звертаючись із позовом до суду, позивач зазначає, що у період з січня 2021 року по червень 2024 року у відповідача, як власниці квартири АДРЕСА_1 виникла заборгованість щодо сплати внесків за утримання будинку та прибудинкової території в розмірі 13 232,75 грн, на підтвердження чого позивач надав розрахунок заборгованості.

Статтею 509 ЦК України передбачено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язання вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Частиною першою статті 322 ЦК України установлено, що власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до частини першої статті 360 ЦК України співвласник відповідно до своєї частки у праві спільної часткової власності зобов`язаний брати участь у витратах на управління, утримання та збереження спільного майна, у сплаті податків, зборів (обов`язкових платежів), а також нести відповідальність перед третіми особами за зобов`язаннями, пов`язаними із спільним майном.

Відповідно до частин першої та другої статті 4 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку»,об`єднання створюється для забезпечення і захисту прав співвласників та дотримання їхніх обов`язків, належного утримання та використання спільного майна, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутними документами.

Об`єднання створюється як непідприємницьке товариство для здійснення функцій, визначених законом. Порядок надходження і використання коштів об`єднання визначається цим Законом та іншими законами України.

Згідно частин першої-п`ятої статті 10 вказаного Закону органами управління об`єднання є загальні збори об`єднання, правління, ревізійна комісія об`єднання. Вищим органом управління об`єднання є загальні збори. Загальні збори скликаються та проводяться в порядку, передбаченому цим Законом для установчих зборів з урахуванням положень цієї статті. Ініціатором загальних зборів є правління об`єднання або ініціативна група, яка складається не менш як з трьох власників квартир або нежитлових приміщень. Загальні збори скликаються не рідше одного разу на рік. Рішення загальних зборів, прийняте відповідно до статуту, є обов`язковим для всіх співвласників.

Відповідно до статті 15 Закону співвласник зобов`язаний, зокрема: виконувати рішення статутних органів, прийняті у межах їхніх повноважень; своєчасно і в повному обсязі сплачувати належні внески і платежі. Власник квартири та/або нежитлового приміщення зобов`язаний відповідно до законодавства забезпечити використання, утримання, реконструкцію, реставрацію, капітальний ремонт приміщень або їх частин без завдання шкоди майну і порушення прав та інтересів інших співвласників. Внески на утримання і ремонт приміщень або іншого майна, що перебуває у спільній власності, визначаються статутом об`єднання та/або рішенням загальних зборів.

Об`єднання має право відповідно до законодавства та статуту об`єднання, зокрема: встановлювати порядок сплати, перелік та розміри внесків і платежів співвласників, у тому числі відрахувань до резервного та ремонтного фондів; здійснювати контроль за своєчасною сплатою внесків і платежів (стаття 16 Закону).

Згідно зі статтею 17 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку»,для забезпечення виконання власниками приміщень своїх обов`язків об`єднання має право, зокрема: вимагати від співвласників своєчасної та у повному обсязі сплати всіх встановлених цим Законом та статутом об`єднання внесків і платежів, у тому числі відрахувань до резервного та ремонтного фондів; звертатися до суду в разі відмови співвласника відшкодовувати заподіяні збитки, своєчасно та у повному обсязі сплачувати всі встановлені цим Законом та статутом об`єднання внески і платежі, утому числі відрахування до резервного та ремонтного фондів.

Статтею 23 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» передбачено, що внески на утримання і ремонт приміщень або іншого майна, що перебуває у спільній власності, визначаються статутом об`єднання та/або рішенням загальних зборів.

Порядок сплати, перелік та розміри внесків і платежів співвласників, у тому числі відрахувань до резервного та ремонтного фондів, встановлюються загальними зборами об`єднання відповідно до законодавства та статуту об`єднання (стаття 21 Закону).

Відповідно до частин першої-третьої статті 12 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» витрати на управління багатоквартирним будинком включають:

1) витрати на утримання, реконструкцію, реставрацію, проведення поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна у багатоквартирному будинку;

2) витрати на оплату комунальних послуг стосовно спільного майна багатоквартирного будинку;

2-1) витрати, пов`язані з виконанням зобов`язань за кредитним договором, укладеним за програмами Фонду енергоефективності;

3) витрати на сплату винагороди управителю в разі його залучення;

4) інші витрати, передбачені рішенням співвласників або законом.

Витрати на управління багатоквартирним будинком розподіляються між співвласниками пропорційно до їхніх часток співвласника, якщо рішенням зборів співвласників або законодавством не передбачено іншого порядку розподілу витрат. Невикористання власником належної йому квартири чи нежитлового приміщення або відмова від використання спільного майна не є підставою для ухилення від здійснення витрат на управління багатоквартирним будинком.

Отже, відповідно до наведених вище вимог чинного законодавства, особа, яка є власником квартири/нежитлових приміщень, і водночас співвласником будинку, в якому створено об`єднання співвласників багатоквартирного будинку, зобов`язана брати участь у витратах на управління, утримання та збереження будинку, а об`єднання наділено правом у разі нездійснення цією особою таких дій звернутися до суду з позовом про стягнення нарахованих платежів по цим витратам.

Відповідно до положень ст. ст. 12, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Враховуючи наведене, встановивши, що відповідач неналежним чином виконує свої зобов`язання з оплати внесків за утримання будинку та прибудинкової території , які надаються позивачем, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про наявність правових підстав для стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за отримані послуги.

Посилання заявника на те, що її не було повідомлено про розгляд справи в суді першої інстанції, не заслуговують на увагу, оскільки такі доводи спростовуються наявними в матеріалах справи доказами. Так, відповідачу, яка має зареєстрований кабінет у Електронному суді, судові повістки та позовна заява з додатками направлялися як в електронному, так і в письмовому вигляді. Тобто відповідач не була позбавлена права на судовий захист. При цьому, колегія суддів звертає увагу, що оскаржуючи рішення суду першої інстанції, відповідач в апеляційній скарзі не навела доводів на спростування висновків суду першої інстанції по суті вирішеного спору та не спростувала наданий позивачем розрахунок заборгованості.

Таким чином, апеляційний суд не встановив неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні оскаржуваного судового рішення.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції. Судом першої інстанції повно встановлено обставини, що мають значення для справи, висновки суду відповідають наявним у матеріалах справах доказам. У свою чергу, відповідач заперечуючи наявну в нього заборгованість з оплати житлово-комунальних послуг не надав доказів на її спростування та не довів оплату ним вказаних послуг у спірний період.

Отже, зважаючи на наведене підстави для скасування рішення Дарницького районного суду м. Києва від 05 листопада 2025 року наведені в апеляційній скарзі відсутні.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких обставин, апеляційний суд приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції відповідає обставинам справи, ухвалене з дотриманням норм матеріального і процесуального права і не може бути змінено та скасовано з підстав, викладених в апеляційній скарзі.

Апеляційний суд, враховуючи відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи з положень ст. 141 ЦПК України не вбачає підстав для компенсації відповідачу понесених ним судових витрат на стадії апеляційного перегляду справи.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 268, 367, 368, 372, 374, 375, 381-381 ЦПК України, суд

у х в а л и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Дарницького районного суду м. Києва від 05 листопада 2025 року залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий: Судді: