Суд: Київський апеляційний суд
Інстанція: Апеляційна
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: надання послуг
Дата: 06 липня 2026 р.
Справа: №756/16358/24
Суддя: Соколова Вікторія Вячеславівна
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
07 липня 2026 року м. Київ
Справа №756/16358/24
Апеляційне провадження №22-ц/824/8514/2026
Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: судді-доповідача: Соколової В.В.
суддів: Желепи О.В., Поліщук Н.В.
за участю секретаря Липченко О.С.
розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Оболонського районного суду міста Києва, ухваленого під головуванням судді Луценка О.М. 28 серпня 2025 року в м. Київ та на додаткове рішення Оболонського районного суду міста Києва, ухваленого під головуванням судді Луценка О.М. 03 жовтня 2025 року в м. Київ,
у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестбудгаличина» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості та за зустріним позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестбудгаличина», третя особа: ОСОБА_2 про захист прав споживачів, визнання дій незаконними, зобов`язання вчинити певні дії та відшкодування моральної шкоди,
В С Т А Н О В И В
Короткий зміст первісних та зустрічних позовних вимог.
У грудні 2024 року ТОВ «Інвестбудгаличина» звернулося до суду з вищевказаним позовом, в якому просило стягнути з ОСОБА_1 на свою користь 13 008 грн 34 коп. Судові витрати покласти на відповідача.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач є власником квартири АДРЕСА_1 , а зазначений будинок перебуває на утриманні позивача, мешканцям якого ним надаються житлово - комунальні послуги.
Вказаний будинок перебуває на балансі позивача з 23 жовтня 2019 року на підставі договору про передачу на баланс багатоквартирного житлового будинку №ДІ230819 від 23 жовтня 2019 року, для мешканців надаються житлово-комунальні послуги.
Наказом ТОВ «Інвестбудгаличина» №54 від 23 жовтня 2019 року затверджено тариф на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій для будинку АДРЕСА_2 у розмірі 12,10 грн за 1 кв.м.
Позивач, який здійснює обслуговування будинку та прибудинкової території на підставі договору про передачу в управління багатоквартирного житлового будинку та додаткової угоди до нього, зобов`язання виконує належним чином.
Натомість, відповідач свої зобов`язання не виконує, не здійснює платежів за отримані послуги, у зв`язку з чим утворилась заборгованість, яка станом на 26 грудня 2024 року становить 13 008,34 грн.
У лютому 2025 року ОСОБА_1 звернувся до суду із зустрічним позовом до ТОВ «Інвестбудгаличина» про захист прав споживачів, визнання дій незаконними, зобов`язання вчинити певні дії, у якому просив:
- визнати незаконними дії ТОВ «Інвестбудгаличина» щодо видачі Наказу № 54від 23 жовтня 2019 року «Про затвердження типового Договору про надання послуг з управління, утримання будинків і споруд, прибудинкових територій, та сприяння у отриманні комунальних послуг у житловому комплексі ( АДРЕСА_2 ) та скасувати затверджений цим Наказом тариф у розмірі 12,10 грн за кв.м. та типовий Договір про надання послуг з управління, утримання будинків і споруд, прибудинкових територій, та сприйняття у отриманні комунальних послуг у житловому комплексі ( АДРЕСА_2 );
- визнати незаконними дії ТОВ «Інвестбудгаличина» по нарахуванню ОСОБА_1 за житлово-комунальні послуги за адресою: АДРЕСА_3 плати за послугу «Утримання будинків та прибудинкових територій» в сумі 87 02,50 грн, за період з листопада 2021 року по вересень 2023 року;
- зобов`язати ТОВ «Інвестбудгаличина» припинити дії по нарахуванню ОСОБА_1 заборгованості з оплати житлово-комунальних послуг за адресою: АДРЕСА_3 , в сумі 13 008,34 грн 34;
- визнати незаконними дії ТОВ «ІНВЕСТБУДГАЛИЧИНА» по нарахуванню ОСОБА_1 за житлово-комунальні послуги за адресою: АДРЕСА_3 , плати за додаткові послуги «сервіс відеоспостереження» в сумі 1 065 грн, « служби консьєржів» в сумі 4 070 грн та плати за «додаткові інформаційні послуги» в сумі 9 грн, за період з листопада 2021 року по вересень 2023 року;
- визнати незаконними дії ТОВ «Інвестбудгаличина» по нарахуванню ОСОБА_1 за житлово-комунальні послуги за адресою: АДРЕСА_3 , плати за послуги з «відшкодування витрат холодної води та водовідведення» в сумі 2 179,22 грн, «відшкодування за абонентське обслуговування» у сумі 103 грн, за період з листопада 2021 року по грудень 2024 року;
- стягнути з ТОВ «Інвестбудгаличина» на користь ОСОБА_1 перепалату за житлово-комунальні послуги за адресою: АДРЕСА_3 , зокрема за відшкодування витрат холодної води та водовідведення» в сумі 652,18 грн;
- визнати незаконними дії ТОВ «Інвестбудгаличина» по нарахуванню ОСОБА_1 щодо нездійснення перерахунку вартості послуг з управління багатоквартирним будинком АДРЕСА_2 за актами претензіями;
- стягнути з ТОВ «Інвестбудгаличина» на користь ОСОБА_1 в рахунок відшкодування моральної шкоди 10 000 грн.
Зустрічні позовні вимоги обґрунтовано тим, що згідно договору про передачу на баланс багатоквартирного житлового будинку № ДІ230819 від 23 жовтня 2019 року, укладеного між ТОВ «Фірма Інтергал» та ТОВ «Інвестбудгаличина» передає, а балансоутримувач приймає на баланс об`єкт: «будівництво житлового торговельно- офісного комплексу з вбудовано-прибудованими приміщеннями та наземно-підземним паркінгом на АДРЕСА_2 » та зобов`язується виконувати функції балансоутримувача багатоквартирного житлового будинку з вбудованими нежитловими приміщеннями, відповідно до Закону України «Про житлово- комунальні послуги».
Відповідно до п.2.1. розділу 2 цього Договору, датою передачі будинку на баланс балансоутримувача є дата підписання акта приймання-передачі будинку з балансу на баланс, згідно п. 1.8 Договору. Балансоутримувач з дати підписання акта приймання-передачі будинку з балансу на баланс укладає угоди на постачання теплової енергії, електричної енергії, води та послуг водовідведення для потреб будинку у встановленому законодавством порядку.
Додатком №1 до зазначеного договору є акт приймання-передачі будинку з балансу на баланс. Зі змісту вказаного акту, укладеного 23 жовтня 2019 року між замовником та балансоутримувачем випливає, що ТОВ «Фірма Інтергал» передає, а ТОВ «Інвестбудгаличина» приймає: на баланс та зобов`язується виконувати функції балансоутримувача багатоквартирного житлового будинку, який знаходиться за адресом АДРЕСА_4 в межах вул.. Дегтяренка та Майорова ). Комісія з метою фіксування технічного стану багатоквартирного будинку перед списанням проводить його огляд. Під час огляду комісія може використовувати наявну в балансоутримувача технічну документацію (акт прийняття в експлуатацію, матеріали технічної інвентаризації, плани зовнішніх мереж тощо), а також дані бухгалтерського обліку щодо будинку. За результатами роботи комісії складається акт про списання багатоквартирного будинку з балансу за формою згідно з додатком. Акт про списання багатоквартирного будинку з балансу підписується всіма членами комісії та затверджується балансоутримувачем. Після затвердження балансоутримувачем акта про списання багатоквартирного будинку з балансу процедура списання відповідного будинку вважається закінченою. Копія акта про списання багатоквартирного будинку з балансу надається балансоутримувачем співвласнику (співвласникам) багатоквартирного будинку, об`єднанню співвласників багатоквартирного будинку (асоціації об`єднань співвласників багатоквартирного будинку) за його (їх) зверненням.
Зазначене вказує на те, що вищезазначений Акт приймання-передачі Будинку з балансу на баланс від 23 жовтня 2019 року складений в порушення вказаного Порядку, оскільки фіксує не списання з балансу ТОВ «Фірма Інтергал» Об`єкт: «Будівництво житлово-торговельного комплексу з вбудовано-прибудованими приміщеннями та наземно-підземним паркінгом, а передачу його на баланс іншому підприємству, а саме: ТОВ «Інвестбудгаличина», при цьому він підписаний комісією у складі лише трьох осіб, без залучення уповноваженої особи від співвласників багатоквартирного будинку, за відсутністю відповідного розпорядчого документа ТОВ «Фірма Інтеграл» про списання цього об`єкта нерухомого майна та без передачі копії цього Акту співвласнику (співвласникам) багатоквартирного будинку, а тому такий документ не може вважатись законним, а правочини щодо передачі об`єкта нерухомого майна, який оформлений зазначеним Актом є нікчемним.
Окрім того позивачем не надано суду доказів того, що співвласниками багатоквартирного будинку АДРЕСА_2 було прийнято рішення про визнання ТОВ «Інвестбудгаличина» управителем даного будинку з Товариством було укладено від імені всіх співвласників договір про надання послуг з управління багатоквартирним будинком з визначенням за домовленістю сторін вартості такої послуги. У порушення вказаних вимог закону представник позивача за первісним позовом не надав відповідних доказів на підтвердження того, що будинок АДРЕСА_2 знаходиться на утриманні у ТОВ «Інвестбудгаличина», для мешканців якого ним надаваються житлово-комунальні послуги та письмово не повідомив суд про причини, з яких не може бути подано належно засвідчену копію такого письмового доказу.
Крім того, представником позивача за первісним позовом не надано до суду жодних договорів укладених ТОВ «Інвестбудгаличина» на постачання теплової енергії, електричної енергії, води та послуг водовідведення для потреб Будинку АДРЕСА_2 з 23 жовтня 2019 року і до моменту звернення в суд з даним позовом. Отже ТОВ «Інвестбудгаличина» не набуло статусу управляючої компанії багатоквартирного будинку АДРЕСА_2 відповідно до вимог чинного законодавства, тому вартість та складові тарифу послуги з управління багатоквартирним будинком представником позивача у первісному позові не наводяться, а безпідставно зазначається про стягнення заборгованості за внесками на утримання житла та комунальних послуг.
Окрім того позивач просить стягнути моральну шкоду, оскільки зазнав душевних страждань у зв`язку із незаконними діями позивача, яку оцінює в 10 000 грн.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції.
Рішенням Оболонського районного суду міста Києва від 28 серпня 2025 року позов ТОВ «Інвестбудгаличина» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Інвестбудгаличина» заборгованість у розмірі 13 008 грн 34 коп та судовий збір у розмірі 3 028 грн.
В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 до ТОВ «Інвестбудгаличина» про захист прав споживачів, визнання дій незаконними, зобов`язання вчинити певні дії та відшкодування моральної шкоди - відмовлено.
Рішення мотивоване тим, що відповідач є власником квартири АДРЕСА_1 , загальною площею 32,8 кв. м., що підтверджується долученою до матеріалів позовної заяви копією Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна. Вказаний будинок перебуває на балансі позивача з 23 жовтня 2019 року на підставі договору про передачу на баланс багатоквартирного житлового будинку № ДІ230819 від 23 жовтня 2019 року, для мешканців надаються житлово-комунальні послуги. Наказом ТОВ «Інвестбудгаличина» №54 від 23 жовтня 2019 року затверджено тариф на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій для будинку АДРЕСА_2 у розмірі 12,10 грн за 1 кв.м. Натомість, відповідач свої зобов`язання не виконує, не здійснює платежів за отримані послуги, у зв`язку з чим утворилась заборгованість, яка станом на 26 грудня 2024 року становить 13 008 грн 34 коп. Таким чином, суд прийшов до висновку, що в межах даного спору ТОВ «Інвестбудгаличина» правомірно пред`явлено вимоги до відповідача про стягнення заборгованості в розмірі 13 008 грн 34 коп.
Щодо зустрічних позовних вимог ОСОБА_1 суд дійшов висновку, що обраний відповідачем спосіб захисту шляхом визнання неправомірними дій позивача щодо нарахування заборгованості та зобов`язання припинити нарахування заборгованості не захистить порушене право позивача.
Крім того, у разі неналежного утримання будинку, забезпечення його технічного ремонту, відповідач не позбавлений права звернутись до балансоутримувача будинку з вимогами про проведення такого ремонту. Враховуючи викладене, суд прийшов до висновку про відсутність підстав для задоволення позову. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування. Суд дійшов висновку, що вимоги відповідача в частині відшкодування моральної шкоди не підлягають задоволенню, оскільки в порушення вимог ст. 81 ЦПК Україниним не надано жодного доказу на підтвердження тих обставин, на які вона посилається як на підставу для відшкодування моральної шкоди. Дослідивши всі надані письмові докази по справі, суд у задоволенні позовних вимог за зустрічним позовом відмовив у повному обсязі.
Додатковим рішенням Оболонського районного суду міста Києва від 03 жовтня 2025 року стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Інвестбудгаличина» витрати на правничу допомогу у розмірі 4 800 грн 83 коп.
Додаткове рішення мотивоване тим, що враховуючи складність справи, тривалість її розгляду, обсяг наданих адвокатом послуг та значення справи для сторін, суд прийшов до висновку, що обсяг понесених позивачем витрат на правничу допомогу є реальним та документально підтвердженим, тому заява підлягає задоволенню.
Короткий зміст вимог і доводів апеляційної скарги.
Не погодився із рішенням та додатковим рішенням суду першої інстанції ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій зазначає, що висновки суду першої інстанції суперечать матеріалам справи та зроблені внаслідок порушення норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.
В обґрунтування апеляційної скарги вказано, що з 27 лютого 2024 року і на момент розгляду справи, не являвся власником спірної квартири про що також зазначив у зустрічній позовній заяві та зазначив адресу зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_7 .
Посилається на те, що з власником квартири АДРЕСА_1 з 27 лютого 2024 року є ОСОБА_3 на підставі договору купівлі-продажу.
Звертає увагу, що з 27 лютого 2024 року не виникає жодних зобов`язань по утриманню вказаної квартири та оплати будь-яких житлово-комунальних послуг за адресою її місцезнаходження.
Зазначає, що вимоги позивача про стягнення заборгованості, яка утворилась у період з 01 листопада 2021 року по 12 грудня 2024 року і станом на 12 грудня 2024 року складає 13 008,34 грн є незаконними та необґрунтованими, оскільки включають нарахування оплат за період з березня 2024 року по грудень 2024 року та пред`явлені до неналежного відповідача, що є самостійною підставою для відмови у задоволенні первісного позову.
Крім того, матеріали справи не містять належних та допустимих доказів вчинення забудовником дій, а позивачем не було надано суду копію наказу керівника ТОВ «Фірма Інтеграл» про списання багатоквартирного будинку за адресою: АДРЕСА_2 з балансу підприємства, доведення цього наказу до відома співвласників вказаного будинку, утворення комісії у складі не менше п`яти осіб для списання будинку і залучення до цієї процедури уповноваженої особи від співвласників багатоквартирного будинку, складання і затвердження акту про списання вказаного будинку з балансу ТОВ «Фірма Інтеграл». В той же час, матеріали справи не містять доказів перебування на балансі у ТОВ «Інвестбудгаличина» будинку за адресою: АДРЕСА_2 як на момент пред`явлення позову, так і на час ухвалення судом рішення по справі.
Вказано, що позивачем не було доведено належними, допустимими та достовірними доказами, що житловий будинок за адресою, вказаною у його спірному наказі є будинком, у якому знаходиться спірна квартира відповідача, також те, що між ним і відповідачем був укладений договір про надання послуг з управління, утримання будинків і споруд, прибудинкових територій, сприяння в отриманні комунальних послуг у житловому будинку.
Зазначає, що довідка про нарахування та сплату послуг за утримання житла та комунальних послуг, включає неправомірне нарахування у період з листопада 2021 року по вересень 2023 року плати за додаткові послуги «сервіс відеоспостереження» в сумі 1065 грн, «служби консьєржів» у сумі 4070 грн та «додаткові послуги» в сумі 9 грн.
Скаржник не погоджується з висновками суду першої інстанції про відмову у задоволенні зустрічного позову. Такий висновок не ґрунтується на матеріалах справи та зроблений судом внаслідок поверхневого ознайомлення зі змістом зустрічної позовної заяви та відсутністю відзиву на зустрічний позов, про що в рішенні взагалі не зазначено.
Посилається на те, що з прохальної частини зустрічної позовної заяви, вбачається, що були пред`явлені вимоги по перше: про визнання незаконними дії ТОВ «Інвестбудгаличина» по нарахуванню плати за послуги, а не як зазначено в оскаржуваному рішенні «визнання дій відповідача щодо нарахування заборгованості», а по-друге: вимоги про стягнення передплати за ЖК послуги, які судом першої інстанції фактично вирішені не були і зникли з назви зустрічної позовної заяви, зазначеної в оскаржуваному рішенні.
Щодо оскарження додаткового рішення від 03 жовтня 2025 року ОСОБА_1 зазначає, що дане рішення ухвалене за його відсутності, оскільки він не був належним чином повідомлений про дату, час і місце його призначення.
Звертає увагу, що копія рішення не була йому вручена в порядку встановленому ч. 5 ст. 272 ЦПК України, через що тривалий час був необізнаний про його наявність і не мав можливості своєчасно реалізувати право на його апеляційне оскарження.
На підставі викладеного, просить скасувати рішення Оболонського районного суду міста Києва від 28 серпня 2025 року та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні первісного позову та задовольнити зустрічний позов ОСОБА_1 . Скасувати додаткове рішення Оболонського районного суду міста Києва від 03 жовтня 2025 року.
Процесуальні дії учасників справи.
Відзиву на апеляційну скаргу до суду не надійшло.
Учасники справи в судове засідання не з`явились, про час та місце розгляду справи повідомлялись в порядку визначеному процесуальним законом. Від ОСОБА_1 надійшла заява про розгляд прави за його відсутності. У зв`язку з цим колегія суддів вважала за можливе розглянути справу у відсутність осіб, які не з`явилися.
В порядку ч.ч. 4,5 ст. 268 ЦПК України у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення. Датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Заслухавши доповідь судді, вивчивши та дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів виходить з такого.
Фактичні обставини справи.
ОСОБА_1 до 27 лютого 2024 року був власником квартири АДРЕСА_1 , загальною площею 32,8 кв. м., що підтверджується долученою до матеріалів позовної заяви копією Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна. (т.1 а.с. 25)
Вказаний будинок перебуває на балансі позивача на підставі договору про передачу ТОВ «Фірма «Інтеграл» на баланс багатоквартирного житлового будинку № ДІ230819 від 23 жовтня 2019 року, що також підтверджується актом приймання-передачі будинку з балансу на баланс від 23 жовтня 2019 року, який є додатком № 1 до нього (т.1 а.с.21 на звороті -24)
Наказом ТОВ «Інвестбудгаличина» №54 від 23 жовтня 2019 року затверджено тариф на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій для будинку АДРЕСА_2 у розмірі 12,10 грн за 1 кв.м.
Відповідно до довідки заборгованість ОСОБА_1 за період з 01 листопада 2021 року по 12 грудня 2024 року складає 13008, 34 грн. (т.1 а.с. 24 на звороті)
До зустрічного позову було надано копію акту приймання-передачі будинку на обслуговування від 18 червня 2019 року, що складений відповідно до умов договору про передачу на баланс багатоквартирного житлового будинку № ДІ180619 від 18 червня 2019 року (т.1 а.с. 50-51).
Окрім того ОСОБА_1 долучив копії претензій щодо ненадання послуги «сервіс відеоспостереження» щодо неякісного прибирання сходових кліток та освітлення місць загального користування та адресованої власником кв. АДРЕСА_8 - ОСОБА_2 директору ТОВ «Інвестбудгаличина» від 02 грудня 2020 року, від 12 липня 2021 року копії актів-претензій до ТОВ «Інвестбудгаличина» про перерву в наданні послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, їх ненадання або надання не в повному обсязі від споживача ОСОБА_2 від 03 грудня 2020 року, 16 липня 2021 року, копію заяви про передачу судової кореспонденції та актів-претензій від 02 серпня 2021 року, копію претензії щодо надання неякісних житлово-комунальних послуг від 27 квітня 2023 року, копії актів-претензій про перерву в наданні послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, їх ненадання або надання не в повному обсязі від 01 травня 2023 року, копія відповіді від ПрАТ «ДТЕК Київські електромережі» адресованої ОСОБА_2 з датком (інформація щодо відключень електропостачання). (а.а. 50-75)
Рішенням Оболонського районного суду міста Києва від 11 вересня 2024 року позов задоволено частково. Визнано незаконними дії ТОВ «Інвестбудгаличина» по нарахуванню ОСОБА_2 по особовому рахунку № НОМЕР_1 за житлово-комунальні послуги за адресою: АДРЕСА_9 плати за послуги сервісу відеоспостереження за період з листопада 2019 по липень 2021 року. В іншій частині позовних вимог відмовлено. Вирішено питання судових витрат. (а.с. 97-100)
Постановою Київського апеляційного суду від 17 червня 2025 року вказане вище рішення суду скасовано та ухвалено нове, яким зобов`язано ТОВ «Інвестбудгаличина» здійснити перерахунок заборгованості за житлово-комунальні послуги з листопада 2019 року по серпень 2021 року по о/рах НОМЕР_2 квартири АДРЕСА_8 . Вирішено питання судових витрат. В іншій оскарженій частині рішення суду залишено без змін. (а.с. 101-106)
Постановою приватного виконавця ВП № НОМЕР_3 від 30 липня 2025 року відкрито виконавче провадження на підставі виконавчого листа № 756/13560/21 від 23 липня 2023 року, де стягувачем є ОСОБА_2 (а.см. 107)
За даними Єдиного державного реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ОСББ «Яскравий-6», місце знаходження якого: АДРЕСА_1 було зареєстровано 31 травня 2023 року. (т.1 а.с.53)
Застосовані норми права.
Вимогами ст.322 Цивільного кодексу України визначено, що тягар утримання майна покладається на власника, а саме: власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно зі ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст.ст. 610-612 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
Згідно з ст. 67, ч. 1 ст. 68 ЖК України (чинного на момент виникнення спірних правовідносин), плата за комунальні послуги (водопостачання, газ, теплова енергія та інші послуги) береться, крім квартирної плати, за затвердженими в установленому порядку тарифами. Наймач зобов`язаний своєчасно вносити квартирну плату та плату за комунальні послуги.
Частинами 2, 3 ст. 162 ЖК України встановлено, що плата за комунальні послуги береться крім квартирної плати за затвердженими в установленому порядку тарифами. Строки внесення квартирної плати і плати за комунальні послуги визначаються угодою сторін. Наймач зобов`язаний своєчасно вносити квартирну плату і плату за комунальні послуги.
В силу п.5 ч.1 ст.1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та перебування осіб у жилих і нежилих приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил; споживач - фізична чи юридична особа, яка отримує або має намір отримати житлово-комунальну послугу.
Згідно зі ст.5 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», до житлово-комунальних послуг належать: житлова послуга - послуга з управління багатоквартирним будинком. Послуга з управління багатоквартирним будинком включає: утримання спільного майна багатоквартирного будинку, зокрема прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, виконання санітарно-технічних робіт, обслуговування внутрішньобудинкових систем (крім обслуговування внутрішньобудинкових систем, що використовуються для надання відповідної комунальної послуги у разі укладення індивідуальних договорів про надання такої послуги, за умовами яких обслуговування таких систем здійснюється виконавцем), утримання ліфтів тощо; купівлю електричної енергії для забезпечення функціонування спільного майна багатоквартирного будинку; поточний ремонт спільного майна багатоквартирного будинку; комунальні послуги - послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, поводження з побутовими відходами.
Положеннями ч. 1 ст. 6 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» визначено, що учасниками правовідносин у сфері надання житлово-комунальних послуг є: споживачі (індивідуальні та колективні); управитель; виконавці комунальних послуг.
Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», споживач зобов`язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.
Пунктом п. 7 ч. 3 ст. 8 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачено, що управитель багатоквартирного будинку має право вести претензійно-позовну роботу у разі виникнення заборгованості за надані послуги в порядку і строки, встановлені законом та/або договором.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 зазначеного Закону споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору.
Згідно з ч. 1 ст. 10 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» ціни (тарифи) на житлово-комунальні послуги встановлюються за домовленістю сторін, крім випадків, коли відповідно до закону ціни (тарифи) є регульованими. У такому разі ціни (тарифи) встановлюються уповноваженими законом державними органами або органами місцевого самоврядування відповідно до закону.
Згідно з п. п. 4, 17 Правил користування приміщеннями житлових будинків та прибудинковими територіями, власник житла та наймач квартири зобов`язаний за рахунок власних коштів оплачувати всі витрати, пов`язані з утриманням житлового будинку і закріпленої прибудинкової території. Власники та наймачі квартир зобов`язані вносити на відповідний рахунок власника будинку плату за обслуговування і ремонт будинку.
Із зазначених положень Закону вбачається, що споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Факт відсутності договору про надання житлово-комунальних послуг сам по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі.
Аналогічний правовий висновок викладено в постанові Верховного Суду України від 20 квітня 2016 року у справі № 6-2951цс15 та постанові Верховного Суду від 02 грудня 2020 року у справі № 761/48615/18.
Споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Відсутність письмово оформленого договору з позивачем не позбавляє відповідача обов`язку оплачувати надані йому послуг (постанова Верховного Суду від 18 березня 2019 року у справі №210/5796/16-ц)
Відповідно до положень ст.ст. 12, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.
Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Мотиви, з яких виходить апеляційний суд
З наведених обставин справи вбачається, що ОСОБА_1 до 27 лютого 2024 року був власником квартири АДРЕСА_1 загальною площею 32,8 кв.м.
Вказаний багатоквартирний будинок з 23 жовтня 2019 року перебуває на балансі та в управлінні ТОВ «Інвестбудгаличина» на підставі договору про передачу на баланс багатоквартирного житлового будинку № ДІ230819 від 23 жовтня 2019 року, укладеного з забудовником ТОВ «Фірма «Інтеграл», та акта приймання-передачі (Додаток № 1 до Договору). Наказом ТОВ «Інвестбудгаличина» № 54 від 23 жовтня 2019 року затверджено тариф на послуги з утримання будинку та прибудинкової території у розмірі 12,10 грн за 1 кв.м.
Матеріалами справи підтверджується, що станом на дату звернення ТОВ «Інвестбудгаличина» з позовом до суду (грудень 2024 року) за особовим рахунком квартири № 364 обліковувався зафіксований борг у розмірі 13 008,34 грн, який сформувався за період з 01 листопада 2021 року грудень 2024 року. Водночас сума боргу в розмірі 13 008,34 грн мала місце станом вересень 2023 року. Нарахування за даним рахунком припинилися та перестали змінюватися у період з вересня 2023 року по лютий 2024 року. Мали місце нарахування у березні, квітні та серпні 2024 року, проте мала місце і їх оплата у відповідних місяцях 2024 року, тобто ці нарахування не входять до суми боргу. А отже доводи апеляційної скарги відповідача щодо відчуження квартири у лютому 2024 року, не спростовують заявлену позивачем до стягнення суму боргу, оскільки остання виникла у період коли саме відповідач був власником квартири і, відповідно, несе тягар її утримання.
Посилання скаржника на судові рішення у справі за позовом ОСОБА_2 (кв. 155) колегія суддів відхиляє, оскільки вказані судові акти ухвалені за результатом дослідження обставин надання послуг за іншим особовим рахунком, у інший період часу та за інших фактичних обставин справи. Вказані рішення мають індивідуальний характер, не мають преюдиційного значення для даного спору в розумінні статті 82 ЦПК України та не звільняють ОСОБА_1 від обов`язку доказування заперечень щодо нарахувань по його власному особовому рахунку (кв. 364 ).
Жодних належних доказів, які б свідчили про ненадання ТОВ «Інвестбудгаличина» послуг з утримання будинку, та/або інших послуг безпосередньо ОСОБА_1 у період його проживання та володіння майном, матеріали справи не містять.
За таких обставин суд першої інстанції дійшов правомірного висновку про обґрунтованість первісних позовних вимог та наявність підстав для стягнення заборгованості в сумі 13 008,34 грн.
Доводи апеляційної скарги про те, що акт приймання-передачі від 23 жовтня 2019 року є нікчемним, оскільки складений з порушенням порядку списання багатоквартирного будинку з балансу (без залучення уповноваженої особи від співвласників, за відсутності розпорядчого документа про списання та комісії у складі 5 осіб), колегія суддів відхиляє. Зазначений договір та акт були укладені 23 жовтня 2019 року, а ОСББ «Яскравий-6» було зареєстровано в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 31 травня 2023 року. Договір про передачу будинку в управління та балансоутримання є чинним, у встановленому законом порядку недійсним не визнавався, а тому є обов`язковим для виконання сторонами та створює відповідні правові наслідки щодо обслуговування будинку.
Відмовляючи у задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 , суд першої інстанції обґрунтовано виходив з того, що визнання дій управителя незаконними щодо нарахування плати за житлово-комунальні послуги та зобов`язання припинити нарахування боргу не є ефективним та самостійним способом захисту порушеного права в межах чинного законодавства, оскільки дані обставини є предметом дослідження суду як заперечення проти первісного позову про стягнення боргу.
Із зазначених положень вбачається, що споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Отже, під час розгляду справи про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги визначальним є встановлення факту надання обслуговуючою організацією (позивачем) житлово-комунальних послуг особам, які є їх споживачами (відповідачу, відповідачам), та правильність нарахування заборгованості за житлово-комунальні послуги згідно з чинними тарифами. Проте, як вже вказано вище, даних про відсутність виконання позивачем своїх договірних зобов`язань у період за який має місце заборгованість, матеріали справи не містять.
Вимоги про стягнення переплати за послуги водовідведення в сумі 652,18 грн не підтверджені платіжними документами, які б вказували на надлишкове внесення ОСОБА_1 грошових коштів.
Вимоги про відшкодування моральної шкоди у розмірі 10000 грн обґрунтовано відхилені судом через повну відсутність у матеріалах справи доказів на підтвердження факту заподіяння відповідачу душевних страждань чи погіршення стану здоров`я внаслідок дій позивача.
Щодо доводів апеляційної скарги в частині оскарження додаткового рішення Оболонського районного суду міста Києва від 03 жовтня 2025 року, колегія суддів зазначає таке.
В порядку визначеному ч. 3 ст. 270 ЦПК України додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення, а в разі якщо суд вирішує лише питання про судові витрати - без повідомлення учасників справи.
В порядку визначеному ч.ч.1,2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.
З тексту додаткового судового рішення вбачається, що предметом розгляду були виключно вимоги про стягнення судових витрат. Копію заяви про стягнення витрат на правничу допомогу разом із додатками було направлено відповідачу ОСОБА_1 безпосередньо позивачем. А відсутність повідомлення відповідача про розгляд питання про ухвалення додаткового рішення коли суд вирішує лише питання про судові витрати не є порушенням наведеної вище норми законодавства.
У даній справі матеріалами провадження беззаперечно підтверджено факт повного задоволення первісного позову ТОВ «Інвестбудгаличина», що є законною підставою для відшкодування судових витрат. До заяви долучено належні докази на підтвердження понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 4800,83 грн. Вказана сума є повністю співмірною зі складністю справи, обсягом виконаних адвокатом робіт та витраченим часом. Будь-яких обґрунтованих заперечень чи доказів її неспівмірності відповідачем суду надано не було ні суду першої, ні суду апеляційної інстанції.
Враховуючи, що рішення суду першої інстанції по суті позовних вимог є законним, обґрунтованим та залишається апеляційним судом без змін, додаткове рішення суду як похідне від основного судового акта також не підлягає скасуванню. Оскільки факт направлення заяви позивачем особисто та понесення ним витрат повністю доведений, а право на їх відшкодування стороні, на користь якої ухвалено рішення, прямо передбачено статтею 141 ЦПК України.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції та додаткове рішення ухвалені з додержанням норм матеріального і процесуального права, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду і не дають підстав для їх скасування.
Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги.
Відповідно до статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
За таких підстав апеляційна скарга відповідача підлягає залишенню без задоволення, а рішення та додаткове рішення - залишенню без змін.
Розподіл судових витрат.
Згідно з частиною 13 статті 141, підпунктами «б», «в» пункту 4 частини першої статті 382 ЦПК України суд апеляційної інстанції має вирішити питання щодо нового розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді першої інстанції, у випадку скасування та ухвалення нового рішення або зміни судового рішення; щодо розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.
Оскільки апеляційну скаргу залишено без задоволення, а оскаржувані судові рішення без змін, розподіл судових витрат судом апеляційної інстанції не здійснюється.
Керуючись ст. ст. 367, 374, 375, 381- 384 ЦПК України, суд апеляційної інстанції
П О С Т А Н О В И В
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Рішення Оболонського районного суду міста Києва від 28 серпня 2025 року та додаткове рішення Оболонського районного суду міста Києва від 03 жовтня 2025 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її ухвалення, може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 (тридцяти) днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя-доповідач: В.В. Соколова
Судді: О.В. Желепа
Н.В. Поліщук
Оригінал: reyestr.court.gov.ua