Постанова від 05 липня 2026 р. у справі №355/699/24 — Київський апеляційний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

справа № 355/699/24

провадження № 22-ц/824/5784/2026

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 липня 2026 року м. Київ

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів:

судді - доповідача Кирилюк Г. М.

суддів: Рейнарт І. М., Ящук Т. І.

при секретарі Черняк Д. Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором про інвестування в створення проекту, за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - адвоката Реви Інни Олександрівни на рішення Баришівського районного суду Київської області від 17 листопада 2025 року в складі судді Троценко Т. А.,

установив:

23.04.2024 ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором про інвестування в створення проекту.

Мотивував свої вимоги тим, що 01 лютого 2018 року між ОСОБА_1 (інвестор) та ОСОБА_2 (отримувач) укладено договір про інвестування в створення проекту.

За умовами вказаного договору сторони зобов`язались спільними силами забезпечити реалізацію інвестиційного проекту, де інвестор здійснює цільове фінансування отримувача шляхом надання інвестицій, а отримувач забезпечує використання інвестицій для створення інвестиційного проекту та відповідає за його реалізацію ( п.1.1).

Під «інвестиційним проектом» сторони розуміють створення сонячної електростанції в умовах приватного домогосподарства, що на праві приватної власності належить отримувачу та знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (п. 1.2.).

Результати експлуатації об`єкту, в тому числі винагорода, отримана від продажу електроенергії за зеленим тарифом розподіляються між сторонами в наступному відношенні:

інвестор отримує 90% результату від експлуатації об`єкту;

отримувач отримує 10% результату від експлуатації об`єкту ( п.5.3, 5.3.1, 5.3.2).

Отримувач зобов`язаний перерахувати на користь інвестора отримані від діяльності об`єкта кошти протягом 3 (трьох) календарних днів від моменту їх надходження. Перерахунок здійснюється безготівковим шляхом на картковий рахунок інвестора або готівкою ( п. 5.4).

Отримувач проводить розрахунки з інвестором використовуючи реквізити банківського рахунку інвестора, що в довільній формі надається інвестором отримувачу ( п.5.5).

29 липня 2020 року між ТОВ «Київська обласна енергопостачальна компанія» та ОСОБА_2 укладено договір №419510011 про купівлю-продаж електричної енергії за «зеленим» тарифом приватним домогосподарством.

Починаючи з дня укладення вказаного договору та станом на сьогоднішній день ОСОБА_2 отримала від ТОВ «Київська обласна енергопостачальна компанія» грошові кошти за продану електричну енергію у розмірі 652 820,24 грн, перерахувала позивачу в сумі 32 029,88 грн заборгованість становить 555 508,34 грн.

Посилаючись на вказані обставини та вимоги ч. 2 ст. 625 ЦК України, позивач просив суд стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за договором про інвестування в створення проекту у розмірі 908 997,24 грн, з них: 555 508,34 грн - заборгованість за основним зобов`язанням; 61 228 грн - 3% річних, 292 260,90 грн - інфляційні втрати, які нараховані за період з 29.07.2020 - 31.03.2024. Також просив відшкодувати судові витрати по сплаті судового збору в сумі 9 089,97 грн.

Рішенням Баришівського районного суду Київської області від 17 листопада 2025 року в задоволенні позову відмовлено.

Суд першої інстанції виходив з того, що позивач не підтвердив достатніми та належними доказами розмір заборгованості за договором про інвестиції.

Суд взяв до уваги пояснення відповідача про те, що вона перебувала у фактичних шлюбних відносинах з ОСОБА_3 , вони мають двох малолітніх дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

За весь час перебування у фактичних шлюбних відносинах з сином позивача доходом від інвестиційної діяльності володів та розпоряджався останній.

У вересні 2021 року ОСОБА_2 та ОСОБА_3 припинили фактичні шлюбні відносини, а 03.09.2021 між ними було укладено нотаріально посвідчений договір про сплату аліментів та участь у вихованні та утриманні дітей. Саме внаслідок цих дій усно узгоджувалося про те, що доходи від даного проекту не перераховуються позивачу, а залишатимуться в рахунок сплати аліментів за договором між батьками про сплату аліментів.

У ОСОБА_3 виникла заборгованість зі сплати аліментів. Між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 була досягнута домовленість про те, що останній підтвердив факт повної сплати аліментів по 18.05.2022, а вона у цей же день надала йому довіреність, якою уповноважила ОСОБА_3 бути її представником з питань розпорядження грошовими коштами на поточному рахунку в форматі IBAN НОМЕР_1 , відкритого у АТ «Креді Агріколь Банк» на її ім`я, перед ТОВ «Київська обласна енергопостачальна компанія» у будь-яких питаннях, які можуть стосуватися її згідно укладеного 29.07.2020 договору №419510011 про купівлю-продаж електричної енергії за «ЗЕЛЕНИМ» тарифом приватним домогосподарством, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Вказаний рахунок є саме тим рахунком, на який ТОВ «Київська обласна енергопостачальна компанія» здійснює перерахування грошових коштів за договором про купівлю-продаж електричної енергії.

Згідно банківських виписок суми та дати надходжень, наведені позивачем у повідомленні від 29.07.2023, є саме ті, що зазначені у виписці по рахунку НОМЕР_1 , відкритому у АТ «Креді Агріколь Банк» за період з 17.05.2022 по 23.04.2024, тобто ті, розпорядження якими здійснює син позивача ОСОБА_3 за погодженням з позивачем.

Вказані обставини позивачем не спростовані.

Суд взяв до уваги доводи відповідача про те, що Акти приймання-передачі товару (електричної енергії) не відображають дійсні дані щодо розрахунку ТОВ «Київська обласна енергопостачальна компанія» за продаж їй електричної енергії, обсяги платежу та момент проведення фактичного розрахунку, а тому не можуть бути підтвердження її заборгованості перед позивачем.

Крім того, судом враховано, що з 20.05.2022 по теперішній час ОСОБА_2 перебуває за межами України, тому не може відповідати за дії свого довірителя ОСОБА_3 , який не здійснював розрахунки з ОСОБА_1 по укладеному з нею договору про інвестиції.

Оскільки відповідачка виконала дії, які свідчать про її добросовісну поведінку стосовно укладеного договору про інвестиції, а саме надала довіреність на вчинення дій по його належному виконанню сину позивача, підстави на накладення на неї санкцій, передбачених ч. 2 ст. 625 ЦК України, відсутні.

15.12.2025 представник ОСОБА_1 - адвокат Рева І. О. через підсистему «Електронний суд» подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Баришівського районного суду Київської області від 17 листопада 2025 року та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Зазначає, що суд першої інстанції не врахував, що:

- відповідачем визнано факт укладення договору;

- предметом спору є заборгованість відповідача перед позивачем за період з 31.07.2020 по 31.03.2024 ( в той час як довіреність, на яку посилається суд першої інстанції, видана 18.05.2022); .

- син позивача ОСОБА_3 , не є стороною договору про інвестування в створення проекту, умови договору не містять положень про можливість залучення третіх осіб для його виконання;

- ОСОБА_3 припинив спілкування з позивачем задовго до звернення останнього з вказаною позовною заявою;

- в провадженні Києво-Святошинського районного суду Київськоїобалсті перебувала справа за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів за період з 11.06.2022 по 28.05.2024 (що частково співпадає з періодом стягнення в межах справи №355/699/24) в розмірі 615 975,13 грн. Рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 08 жовтня 2024 року №369/900/23 позовні вимоги задоволено в повному обсязі. Постановою Київського апеляційного суду від 01 липня 2025 року рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 08 жовтня 2024 року скасовано та ухвалено нове судове рішення, яким з ОСОБА_3 стягнуто на користь ОСОБА_2 заборгованість зі сплати аліментів в розмірі 308 400 грн, пеню за прострочення сплати аліментів у розмірі 20 000 грн, отже твердження відповідача та суду щодо відсутності спору щодо аліментів є таким, що не відповідає дійсності;

- відповідач не вживала заходів для скасування довіреності, виданої на ім`я ОСОБА_3 , кошти від продажу електроенергії не намагалася повернути, незважаючи на те, що мала конфлікт з останнім;

- твердження сторони відповідача про те, що інформація в актах приймання-передачі товару (електричної енергії) не відображає дійсних надходжень грошових коштів на рахунок відповідача нічим не підтверджується, окрім того, в матеріалах справи відсутні відомості про те, що відповідач вживала заходів щодо стягнення несплачених сум з ТОВ «Київська обласна енергопостачальна компанія» для можливості виконання зобов`язань перед позивачем, натомість матеріали справи містять докази перерахування відповідачу вказаних грошових коштів - лист ТОВ «Київська обласна енергопостачальна компанія №3206 від 22.11.2024.

Отже, наявність заборгованості підтверджується належними та допустимими доказами. Відповідачем не доведено, що грошові кошти їй не були перераховані.

Щодо посилання відповідача та суду на існування домовленостей щодо аліментних зобов`язань між сином позивача та відповідачем зазначила, що стороною відповідача було визнано існування домовленостей між нею, позивачем та сином позивача про те, що кошти, отримані відповідачем за договором про інвестування з моменту укладення договору від 03.09.2021 по 18.05.2022 будуть перераховані в рахунок сплати аліментів за договором між батьками про сплату аліментів, участь у вихованні та утриманні дітей від 03.09.2021.

Разом з цим, у січні 2023 року ОСОБА_5 звернулась до Києво-Святошинського районного суду Київської області з позовом до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за сплати аліментів за період з 11.06.2022 по 28.05.2024 року в сумі 308 400 грн, пені, 3% річних та інфляційних втрат.

Постановою Київського апеляційного суду від 012 липня 2025 року (справа №369/900/23) ухвалено рішення про стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 заборгованості зі сплати аліментів за період з 11.06.2022 по 28.05.2024 в розмірі 308 400 грн та пені за прострочення сплати аліментів у розмірі 20 000 грн.

Вказаним судовим рішенням встановлено, що за домовленістю між батьком відповідача та позивачем частка прибутку інвестора 90% від експлуатації об`єкту утримувалась ОСОБА_5 в рахунок сплати аліментів за договором між батьками про сплату аліментів, участь у вихованні та утриманні дітей від 03 вересня 2021 року (взаємозалік вимог). Однак, у лютому 2023 року ОСОБА_2 повернула на рахунок батька відповідача перераховані їй кошти, внаслідок чого утворилась заборгованість по аліментам з червня 2022 року по лютий 2023 року. ОСОБА_2 самостійно відмовилася від домовленостей з батьком відповідача про те, що частка прибутку інвестора 90% від експлуатації об`єкту утримувалась позивачем в рахунок сплати аліментів.

Зазначає, що наразі в результаті «домовленостей» створилась ситуація, за якої син позивача ОСОБА_3 має обов`язок сплатити на користь відповідача аліменти за період з 11.06.2022 по 28.05.2024 у розмірі 308 400 грн, а відповідач в свою чергу за період з 11.06.2022 по 31.03.2024 перед позивачем обов`язку щодо сплати боргу за договором про інвестування не має.

Вважає, що вказаним судовим рішенням відповідач отримала перевагу та вигоду від власних недобросовісних дій (уникнула обов`язку сплати боргу за договором про інвестування в створення проекту), в тому час як позивач поніс збитки у вигляді неотриманого прибутку, а його син - зобов`язання щодо сплати аліментів.

Довіреність від 18.05.2022 на ім`я сина відповідача ОСОБА_3 не містила зобов`язання здійснювати виконання договору про інвестування в створення проекту від 01.02.2018 року, укладеного між ОСОБА_1 та ОСОБА_5 .

Правом надання відзиву на апеляційну скаргу учасники справи не скористались.

В судовому засіданні представник ОСОБА_1 - адвокат Рева І.О. апеляційну скаргу підтримала та просила її задовольнити.

Представник ОСОБА_2 - адвокат Григораш К. М. просила в задоволенні апеляційної скарги відмовити, рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Інші учасники справи в судове засідання не з`явились, про день, час та місце розгляду справи повідомлені судом належним чином.

Переглянувши справу за наявними в ній доказами, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Відповідно до статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Об`єктом захисту є порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов`язане з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, спричинена поведінкою іншої особи.

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина перша статті 16 ЦК України).

Зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку (частина перша статті 509 ЦК України).

Відповідно до частини першої статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Судом встановлено, що 01 лютого 2018 року між ОСОБА_1 (інвестор) та ОСОБА_2 (отримувач) укладено договір про інвестування в створення проекту.

За умовами вказаного договору сторони зобов`язались спільними силами забезпечити реалізацію інвестиційного проекту, де інвестор здійснює цільове фінансування отримувача шляхом надання інвестицій, а отримувач забезпечує використання інвестицій для створення інвестиційного проекту та відповідає за його реалізацію ( п.1.1).

Під «інвестиційним проектом» сторони розуміють створення сонячної електростанції в умовах приватного домогосподарства, що на праві приватної власності належить отримувачу та знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (п. 1.2.).

Відповідно до п. 5.3 цього договору результати експлуатації об`єкту, в тому числі винагорода, отримана від продажу електроенергії за зеленим тарифом розподіляються між сторонами в наступному відношенні:

інвестор отримує 90% результату від експлуатації об`єкту ( п. 5.3.1);

отримувач отримує 10% результату від експлуатації об`єкту (5.3.2).

Отримувач зобов`язаний перерахувати на користь інвестора отримані від діяльності об`єкта кошти протягом 3 (трьох) календарних днів від моменту їх надходження. Перерахунок здійснюється безготівковим шляхом на картковий рахунок інвестора або готівкою ( п. 5.4).

Отримувач проводить розрахунки з інвестором використовуючи реквізити банківського рахунку інвестора, що в довільній формі надається інвестором отримувачу ( п.5.5).

29 липня 2020 року між ТОВ «Київська обласна енергопостачальна компанія» (постачальник універсальних послуг) та ОСОБА_2 (споживач) укладено договір №419510011 про купівлю-продаж електричної енергії за «зеленим» тарифом приватним домогосподарством.

За цим договором споживач має право продавати постачальнику універсальних послуг електричну енергію, вироблену з енергії сонячного випромінювання та/або енергії вітру об`єктами електроенергетики (генеруючими установками) приватного домогосподарства, а постачальник універсальних послуг бере на себе зобов`язання купувати у споживача електричну енергію за «зеленим» тарифом, встановленим НКРЕКП, в обсязі, що перевищує місячне споживання електричної енергії приватним домогосподарством, у строки, передбачені цим договором.

Відповідно до п. 4.6 договору постачальником універсальних послуг щомісяця на основі отриманих показів засобу вимірювальної техніки не пізніше 10 числа місяця, наступного за розрахунковим, подає споживачу звіт про покази засобу вимірювальної технічки, обсяги та напрямки перетоків прийнятої-переданої електричної енергії, а також складає Акт приймання-передавання товару (електричної енергії) за встановленою постачальником універсальних послуг формою, який підписується сторонами у двох примірниках ( по одному примірнику для кожної із сторін) , після чого виникає підстава для взаєморозрахунків.

На виконання ухвали Баришівського районного суду Київської області від 05 листопада 2024 року ТОВ «Київська обласна енергопостачальна компанія» листом від 22.11.2024 року №3206 надала інформацію про перераховані ОСОБА_2 кошти за купівлю виробленої електричної енергії за договором, а також завірені роздруківки сформованих та надісланих ОСОБА_2 засобами електронного зв`язку актів приймання-передавання товару (електричної енергії) за договором у кількості 45 одиниць, які не містять підписів сторін (а.с. 22 -69 т. 2).

Матеріали справи містять виписку по картковому рахунку ОСОБА_2 за період з 17.05.2022 по 23.04.2024, в якій відображено перерахування ТОВ «Київська обласна енергопостачальна компанія» на її рахунок сум коштів по договору:

30.06.2022 - 5 518,14 грн; 27.07.2022 - 10 929 23 грн; 29.08.2022 - 11 072,49 грн; 28.09.2022 - 9 344,87 грн; 27.10.2022 - 7 772, 94 грн; 29.11.2022 - 4 243,59 грн; 28.12.2022 - 4 421,19 грн; 27.01.2023 - 912,67 грн; 28.02.2023 - 1 321,47 грн; 08.03.2023 - 4 076,41 грн; 21.03.2023 - 10 231,47 грн; 06.04.2023 - 12 259,89 грн; 27.04.2023 - 7 701,10 грн; 04.05.2023 - 16 244,92 грн; 31.05.2023 - 11 189,40 грн; 13.07.2023 - 16 384,96 грн; 21.07.2023 - 12 743,08 грн; 26.07.2023 - 32 468,31 грн; 03.08.2023 - 12 327,26 грн; 30.08.2023 - 28 179,07 грн; 04.09.2023 - 10 099,82 грн; 25.09.2023 - 6 324,55 грн; 24.10.2023 - 8 711,42 грн; 21.11.2023 - 1 651,99 грн; 22.11.2023 - 29 436,64 грн; 06.12.2023 - 26 515,26 грн; 13.12.2023 - 14 812,91 грн; 21.12.2023 - 2 523,15 грн; 25.12.2023 - 28 198,68 грн; 03.01.2024 - 7 278,14 грн; 30.01.2024 - 3 864,91 грн; 28.02.2024 - 5 449,58 грн; 29.03.2024 - 7 923,78 грн (а.с. 52 - 56 т.2) .

Звертаючись до суду з даним позовом, позивач посилався на те, що відповідачка не належним чином виконувала взяте на себе зобов`язання за договором про інвестування в створення проекту, внаслідок чого за період з липня 2020 року по березень 2024 року виникла заборгованість в сумі 555 508, 34 грн, враховуючи частково сплачених коштів в сумі 32 029,88 грн ( 652 820,24 грн - 32 029,88 грн = 555 508, 34 грн).

Як вбачається з матеріалів справи, 03 вересня 2021 року між ОСОБА_2 та сином позивача - ОСОБА_3 укладено договір між батьками про сплату аліментів, участь у вихованні та утриманні дітей, який посвідчений 03 вересня 2021 року Левчуком Ю. М., приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу, зареєстрований в реєстрі за №3824, яким урегульовано права і обов`язки сторін по утриманню та вихованню спільних дітей.

Постановою Київського апеляційного суду від 01 липня 2025 року ( справа №369/900/23) позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості по аліментам, пені, 3% річних та інфляційних втрат задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 заборгованість зі сплати аліментів в розмірі 308 400 грн ( за період з 11 червня 2022 року по 28 травня 2024 року), пеню за прострочення сплати аліментів у розмірі 20 000 грн. В решті позову відмовлено.

Вказаним судовим рішенням встановлено, що 01 лютого 2018 року між батьком відповідача - ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було укладено договір про інвестування в створення проекту. За домовленістю між батьком відповідача та позивачем частка прибутку інвестора 90% від експлуатації об`єкту утримувалась позивачем в рахунок сплати аліментів за договором між батьками про сплату аліментів, участь у вихованні та утриманні дітей від 03 вересня 2021 року (взаємозалік вимог). Однак, у лютому 2023 року ОСОБА_2 повернула на рахунок батька відповідача перераховані їй кошти, внаслідок чого утворилася заборгованість по аліментам.

Згідно заяви ОСОБА_2 від 18 травня 2022 року, нотаріально посвідченої нотаріусом Київського міського нотаріального округу Житняк С.В., зареєстрованої в реєстрі за №382, підтверджується сплата аліментів ОСОБА_3 по 18 травня 2022 року в повному обсязі відповідно до умов договору між батьками про сплату аліментів, участь у вихованні та утриманні дітей, посвідченого 03 вересня 2021 року Левчуком Ю.М., приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу, зареєстрованого в реєстрі за №3824.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Рева І.О. не заперечувала існування між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 домовленості про те, що винагорода інвестора, отримана від продажу електроенергії за зеленим тарифом відповідно до договору про інвестування в створення проекту від 01 лютого 2018 року, буде спрямована в рахунок сплати аліментів за договором між батьками про сплату аліментів, участь у вихованні та утриманні дітей від 03 вересня 2021 року, укладеного між його сином ОСОБА_3 та ОСОБА_2 .

Разом з тим, ОСОБА_2 в односторонньому порядку розірвала вказану домовленість, звернулась до суду з позовом до сина позивача про стягнення заборгованості за аліментами, та 05 лютого 2023 року перерахувала грошові кошти на рахунок ОСОБА_1 , які вона отримала як плату за договором про інвестування в створення проекту від 01 лютого 2018 року, а саме: 763, 05 грн (за листопад) ; 3 712, 94 грн ( за жовтень); 3 554,35 грн (за вересень); 6 486,95 ( за серпень); 7 648,83 ( за липень); 9 031,32 ( за червень), всього 31 170,44 грн, що підтверджується випискою по банківському рахунку ОСОБА_1 (а.с.78 т. 1).

Відповідно до ч. 1 ст. 82 ЦПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників.

Висновок суду першої інстанції про відсутність належних доказів на підтвердження розміру невиконаного зобов`язання ОСОБА_2 за договором про інвестування в створення проекту від 01 лютого 2018 року є необґрунтованим.

Виписки по банківським рахункам сторін, в сукупності з актами приймання-передачі товару (електричної енергії) та інформацією про перераховані ОСОБА_2 кошти , які були надані ТОВ «Київська обласна енергопостачальна компанія» на запит суду, а також з огляду на встановлену судовим рішенням в справі №369/900/23, яке набуло законної сили, обставину існування домовленості між сторонами про врахування винагороди ОСОБА_1 як інвестора, отриманої ОСОБА_2 від продажу електроенергії за зеленим тарифом, в рахунок сплати аліментів сином позивача ОСОБА_3 , яка в подальшому була розірвана за рішенням відповідача, є достатніми доказами по справі на підтвердження як розміру заборгованості, так і періоду, за який вона виникла.

З огляду на те, що усна домовленість між сторонами щодо можливості використання грошових коштів, отриманих за вказаним договором, існування якої визнається позивачем, була припинена, починаючи з червня 2022 року відповідачка була зобов`язана протягом 3 календарних днів від моменту надходження коштів на її рахунок, здійснювати перерахування 90% коштів, отриманих від ТОВ «Київська обласна енергопостачальна компанія» за договором №419510011 про купівлю-продаж електричної енергії за «зеленим» тарифом приватним домогосподарством, на рахунок позивача.

Доводи сторони відповідача про те, що 18 травня 2022 року ОСОБА_2 уповноважила ОСОБА_3 бути її представником в АТ «Креді Агріколь Банк» з питань розпорядження грошовими коштами на поточному рахунку, відкритого в цьому банку на її ім`я з будь-яких питань, що можуть стосуватися її згідно укладеного 29.07.2020 договору № 419510011 про купівлю-продаж електричної енергії за «зеленим» тарифом приватним домогосподарством, а тому з цієї дати вона не здійснює розпорядження коштами, що надходять від ТОВ «Київська обласна енергопостачальна компанія», не можуть слугувати достатньою підставою для звільнення відповідача від відповідальності за невиконання умов укладеного договору з відповідачем.

Так, ОСОБА_3 не був стороною договору № 419510011 про купівлю-продаж електричної енергії за «зеленим» тарифом приватним домогосподарством, умови якого також не містять положень про можливість залучення третіх осіб для його виконання.

Матеріали справи також не містять доказів того, що ОСОБА_3 виконував обов`язки ОСОБА_2 з перерахування коштів за договором на рахунок ОСОБА_1 , а останній проти цього заперечував.

Надані стороною відповідача копії електронного листування ( а. с. 157, 174- 185 т. 1) не є належними та достатніми доказами на підтвердження згоди позивача на те, що 90% коштів від продажу електроенергії за «зеленим» тарифом буде отримувати його син.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідачем не надано належних та достатніх доказів на підтвердження виконання взятого на себе зобов`язання з перерахування грошових коштів за договором №419510011 про купівлю-продаж електричної енергії за «зеленим» тарифом приватним домогосподарством.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до статті 611 ЦК України в разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (частина перша статті 612 ЦК України).

Дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності колегія суддів дійшла висновку про те, що відповідачка починаючи з червня 2022 року не виконувала належним чином взяті на себе зобов`язання, внаслідок чого виникла заборгованість в сумі 303 632,51 грн ( 334 829,95 грн - 31 197,44 грн ), яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Відповідно до статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За змістом частини другої статті 625 ЦК України нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних входить до складу грошового зобов`язання і є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступає способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації від боржника за неналежне виконання зобов`язання.

У статті 625 ЦК України визначені загальні правила відповідальності за порушення будь-якого грошового зобов`язання незалежно від підстав його виникнення (договір чи делікт). Тобто приписи цієї статті поширюються на всі види грошових зобов`язань, якщо інше не передбачено договором або спеціальними нормами закону, який регулює, зокрема, окремі види зобов`язань. Такий висновок зробила Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16 травня 2018 року у справі № 686/21962/15-ц (провадження № 14-16цс18).

З огляду на прострочення відповідачем грошового зобов`язання, наявні правові підстави для покладення на неї відповідальності за порушення грошового зобов`язання у вигляді трьох відсотків річних в сумі 5 939,97 грн та інфляційної складової в сумі 10 294,35 грн, відповідно до наведеного нижче розрахунку.

Дата оплати (+3 дні)Сума90% від сумиДата сплатиСплаченоБоргПеріод нарахування до 05.02.2023К-сть днів3%інфляціяПеріод нарахуванняК-сть днів3%інфляція

30.06.2022 (03.07.2022)5 518,144 966,3305.02.20239 031,32-4 064,9904.07.2022 - 05.02.202321788,58431,68 ----

27.07.2022 (30.07.2022)10 829,239 746,3105.02.20237 648,832 097,4831.07.2022 - 05.02.2023190152,20773,5206.02.2023-31.03.202442072.36115,48

29.08.2022 (01.09.2022)11 072,499 965,2405.02.20236 486,953 478,2902.09.2022 - 05.02.2023157128,59673,8706.02.2023 - 31.03.2024420120191,50

28.09.2022 (01.10.2022)9 344,878 410,3805.02.20233 554,354 856,0302.10.2022 - 05.02.202312787,79401,3006.02.2023 -31.03.2024420167,53267,36

27.10.2022 (30.10.2022)7 772,946 995,6505.02.20233 712,943 282,7131.10.2022 - 05.02.20239856,35155,0306.02.2023 -31.03.2024420113,25180,74

29.11.2022 (02.12.2022)4 243,593 819,2305.02.2023 763,053 056,1803.12.2022 - 05.02.20236520,4057,5006.02.2023 -31.03.2024420105,44168,26

28.12.2022 (31.12.2022)4 421,193 979,073 979,0701.01.2023 - 31.03.2024456149,05252,66

27.01.2023 (30.01.2023)912,67821,40821,4031.01.2023 - 31.03.202442628,7445,22

28.02.2023 (03.03.2023)1 321,471 189,321 189,3204.03.2023 - 31.03.202439438,4956,74

08.03.2023 (11.03.2023)4 076,413 668,773 668,7712.03.2023 - 31.03.2024386116,32175,08

21.03.2023 (24.03.2023)10 231,479 208,329 208,3225.03.2023 - 31.03.2024373282,12269,87

06.04.2023 (09.04.2023)12 259,8911 033,9011 033,9010.04.2023 - 31.03.2024357323,54355,73

27.04.2023 (30.04.2023)7 701,106 930,996 930,9901.05.2023 - 31.03.2024336191,27209,17

04.05.2023 (07.05.2023)16 244,9214 620,4314 620,4308.05.2023 - 31.03.2024329395,05441,23

31.05.2023 (03.06.2023)11 189,4010 070,4610 070,4604.06.2023 - 31.03.2024302249,76252,30

13.07.2023 (16.07.2023)16 384,9614 746,4614 746,4617.07.2023 - 31.03.2024259313,62340,01

21.07.2023 (24.07.2023)12 743,0811 468,7711 468,7725.07.2023 - 31.03.2024251236,37264,43

26.07.2023 (29.07.2023)32 468,3129 221,4829 221,4830.07.2023 - 31.03.2024246590,24673,75

03.08.2023 (06.08.2023)12 327,2611 094,5311 094,5307.08.2023 - 31.03.2024238216,80255,80

30.08.2023 (02.09.2023)28 179,0725 361,1625 361,1603.09.2023 - 31.03.2024211439,31953,15

04.09.2023 (07.09.2023)10 099,829 089,849 089,8408.09.2023 - 31.03.2024206153,72341,62

25.09.2023 (28.09.2023)6 324,555 692,105 692,1029.09.2023 -31.03.202418586,43184,54

24.10.2023 (27.10.2023)8 711,427 840,277 840,2728.10.2023 - 31.03.2024156100,37189,95

21.11.2023 (24.11.2023)1 651,991 486,791 486,7925.11.2023 - 31.03.202412815,6128,44

22.11.2023 (25.11.2023)29 436,6426 492,9826 492,9826.11.2023 - 31.03.2024127276506,85

06.12.2023 (09.12.2023)26 515,2623 863,7323 863,7310.12.2023 - 31.03.2024113221,15456,55

13.12.2023 (16.12.2023)14 812,9113 331,6213 331,6217.12.2023 - 31.03.2024106115,88160,61

21.12.2023 (24.12.2023)2 523,152 270,842 270,8425.12.2023 - 31.03.20249818,2427,36

25.12.2023 (28.12.2023)28 198,6825 378,8125 378,8129.12.2023 - 31.03.202494195,56305,74

03.01.2024 (06.01.2024)7 278,146 550,336 550,3307.01.2024 -31.03.20248545,6478,91

30.01.2024 (02.02.2024)3 864,913 478,423 478,4203.02.2024 - 31.03.20245816,5427,88

28.02.2024 (02.03.2024)5 449,584 904,624 904,6203.03.2024 - 31.03.20242911,6624,52

29.03.2024 (01.04.2024)7 923,787 131,407 131,4002.04.2024

ВСЬОГО:372033,29334 829,95 31 197,44303 632,51533,912492,905 406,067 801,45

Згідно ч. 1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Враховуючи наведене, апеляційний суд вважає, що рішення суду першої інстанцій не відповідає фактичним обставинам справи, не ґрунтується на наявних у справі доказах, ухвалене з порушенням норм матеріального і процесуального права і не може бути залишене без змін, а підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення про часткове задоволення позову.

Щодо розподілу судових витрат.

Згідно з положеннями ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються, у разі задоволення позову - на відповідача.

Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Оскільки за результатами апеляційного перегляду справи суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог, тому з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сплачений судовий збір за подання до суду позову у розмірі 3 198,76 грн та за подання апеляційної скарги у розмірі 3 838, 51 грн, а всього 7 037, 21 грн, пропорційно до розміру задоволених позовних вимог (35,19%).

Керуючись ст. 367, 374, 376, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд

постановив:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Реви Інни Олександрівни задовольнити частково.

Рішення Баришівського районного суду Київської області від 17 листопада 2025 року скасувати.

Ухвалити нове суде рішення.

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором про інвестування в створення проекту задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 (адреса реєстрації: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_3 ) заборгованість за договором інвестування в створення проекту у розмірі 319 866,83 грн, з них: за основним зобов`язанням - 303 632,51 грн; 3% річних - 5 939,97 грн; інфляційні втрати - 10 294, 35 грн.

В решті позову відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати по сплаті судового збору в сумі 7 037,21 грн.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення, може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 06.07.2026.

Суддя-доповідач Г. М. Кирилюк

Судді: І. М. Рейнарт

Т. І. Ящук