Постанова від 01 липня 2026 р. у справі №753/19775/24 — Київський апеляційний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 липня 2026 року

м. Київ

провадження № 22-ц/824/10113/2026

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого - Євграфової Є. П. (суддя-доповідач),

суддів: Левенця Б. Б., Саліхова В. В.,

при секретарі Мудрак Р. Р.

за участі: прокурора - Дущак Д. В.

представника відповідача - адвоката Наїдка Л. В.,

розглянув у відкритому судовому засіданні в місті Києві цивільну справу за апеляційною скаргою Київської міської прокуратури

на рішення Дарницького районного суду міста Києва у складі судді Каліушка Ф. А.

від 10 листопада 2025 року

у цивільній справі № 753/19775/24 Дарницького районного суду міста Києва

за позовом Подільської окружної прокуратури міста Києва в інтересах держави в особі Київської міської ради

до ОСОБА_1

про відшкодування збитків заподіяних злочином,

У С Т А Н О В И В:

Керівник Подільської окружної прокуратури міста Києва в інтересах держави в особі Київської міської ради звернувся в суд з позовом до ОСОБА_1 у якому просив стягнути з відповідача на користь територіальної громади м. Києва в особі Київської міської ради збитки, завдані кримінальним правопорушенням у розмірі 394 519 грн 11 коп.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Подільською окружною прокуратурою м. Києва в ході здійснення процесуального керівництва у кримінальному провадженні № 12022100070001988 від 30.09.2023 за частиною другою статті 367 КК України встановлений факт заподіяння державі збитків в сумі 394 519,11 грн.

Так, Київським комунальним об`єднанням зеленого будівництва та експлуатації зелених насаджень «Київзеленбуд» (далі по тексту - КО «Київзеленбуд»), в особі заступника генерального директора з питань капітальних вкладень Ляховича В. С. та ТОВ «Будмонтажсервіс 1», укладено договір підряду № 159/9 про виконання робіт з капітального ремонту благоустрою Куренівського парку в Подільському районі.

Відповідно до п. 2.1. Договору, загальна вартість робіт, що підлягають виконанню визначені на підставі твердої договірної ціни і становить 17 300 000 грн.

Пунктом 2.4 Договору передбачено, що договірна ціна складена відповідно до кошторисного розрахунку, погодженого ТОВ «Проексп».

У подальшому, сторонами Договору неодноразово вносились до нього зміни шляхом укладення додаткових угод, а саме: № 1 від 10.12.2018, № 2 від 21.01.2019, № 3 від 25.03.2019, № 4 від 26.04.2019 щодо умов розрахунків, строку виконання робіт та ціни договору.

Після підписання Договору, директором ТОВ «Будмонтажсервіс 1» ОСОБА_2 складено дефектні акти з найменуванням робіт та матеріалів з капітального ремонту благоустрою Куренівського парку в Подільському районі, які 10.12.2018 затверджено підписом заступника генерального директора з питань капітальних вкладень Ляховичем В. С. та скріплені печаткою КО «Київзеленбуд».

У зв`язку із внесенням змін до проектної документації, КО «Київзеленбуд» здійснено коригування кошторисної частини проекту, замовлено проведення її експертиз, в результаті чого отримано наступні експертні звіти: № 0088-18/ Проексп від 22.03.2018, № 0906-18/ Проексп від 30.08.2018, № 1300-18/ Проексп від 30 листопада 2018, №0232-19/ Проексп від 17.04.2019.

В той же час, з метою отримання вказаних експертних звітів невстановлена особа, діючи від імені КО «Київзеленбуд», для обґрунтування вартості будівельних матеріалів та виробів, надала на експертизи завідомо підроблені комерційні пропозиції, виготовлені від імені наступних компаній: ТОВ «4 Груп буд», ТОВ «Гідролайн», ПП «Акцентбуд», ПП «Твв Промет», ТОВ «Люнет», ТОВ «Старт Інкорпорейт». Вказані комерційні пропозиції були засвідчені підписом ОСОБА_1 та відтиском печатки КО «Київзеленбуд». При цьому, встановлено, що КО «Київзеленбуд» не зверталося до таких суб`єктів господарювання за отриманням вказаних комерційних пропозицій, ці суб`єкти господарювання не готували такі комерційні пропозиції та не надавали їх КО «Київзеленбуд» чи ТОВ «Будмонтажсервіс 1», про що ОСОБА_1 заздалегідь не був обізнаний.

У подальшому, у період часу з листопада 2018 року по квітень 2019 року, заступник генерального директора з питань капітальних вкладень Ляхович В. С., отримавши від невстановлених службових осіб ТОВ «Будмонтажсервіс 1» Акти приймання виконаних будівельних робіт № 1 від 27.11.2018, № 2 від 17.12.2018, № 3 від 21.12.2018, № 5 від 01.04.2019 (форма №КБ-2в) та Довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за вказаний період (форма № КБ-3), до яких внесено завідомо неправдиві відомості про вартість використаних будівельних матеріалів, виробів та конструкцій, а саме: блоків бетонних ФБС 24.4.6-Т, ФБС 12.4.6-Т, ФБС 9.4.6-Т, колодязів Jumbo Irritec; колодязів Standart Irritec, колодязів MINI Irritec, Декодерних модулів Hunter Dual48M; кабелів КВВГ 4х1; труб ПЕ100 SDR 25х2,0х13,6, вартість яких завищена на 789 038,22 грн (з урахуванням ПДВ), будучи службовою особою, підписав указані первинні документи фінансово-господарської діяльності та передав їх на виконання, завідомо не знаючи про їх неправдивість.

На підставі указаних первинних документів фінансово-господарської діяльності відповідними платіжними дорученнями, у період часу з листопада 2018 року по квітень 2019 року, було перераховано бюджетні кошти в сумі 10 833 406,13 грн з рахунку КО «Київзеленбуд» на рахунок ТОВ «Будмонтажсервіс 1» у якості оплати робіт.

Згідно висновку експертів за результатами проведення комплексної комісійної судової товарознавчої та судової економічної експертизи документально підтверджено завдання шкоди (збитків) бюджету на загальну суму 789 038,22 грн (з урахуванням ПДВ) за поставлені товари, відповідно Договору підряду № 159/9 від 18.09.2018, укладеного між КО «Київзеленбуд», в особі заступника генерального директора з питань капітальних вкладів Ляховича В. С. та ТОВ «Будмонтажсервіс 1» в особі директора Палика М. М.

Із викладеного вбачається, що шкода, завдана ОСОБА_1 , становить 394 519,11 (789 038,22 грн/2).

Ухвалою Подільського районного суду міста Києва від 02.09.2024 у справі № 758/3480/23 ОСОБА_1 звільнено від кримінальної відповідальності на підставі статті 49 КК України із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності, а провадження у справі закрито. Указаною ухвалою цивільний позов залишено без розгляду.

Таким чином, на теперішній час, збитки в сумі 394 519,11 грн, які були завдані територіальній громаді м. Києва в особі Київської міської ради, залишаються невідшкодованими та підлягають стягненню з ОСОБА_1 в порядку цивільного судочинства.

Рішенням Дарницького районного суду міста Києва від 10 листопада 2025 року у задоволенні позову відмовлено.

В апеляційній скарзі Київська міська прокуратура, посилаючись на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального та порушення норм процесуального права, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі. Судові витрати покласти на відповідача.

Зазначає, що в деліктних правовідносинах діє презумпція вини заподіювача шкоди, тому обов`язок доведення відсутності вини покладався саме на відповідача ОСОБА_1 , а не на позивача. Прокурор звертає увагу на те, що ухвала Подільського районного суду міста Києва від 02.09.2024 у справі № 758/3480/23, якою ОСОБА_1 звільнено від кримінальної відповідальності за частиною другою статті 367 КК України у зв`язку із закінченням строків давності, є нереабілітуючою підставою, яка відповідно до частини шостої статті 82 ЦПК України має преюдиційне значення щодо встановлення факту вчинення дій цією особою. На думку апелянта, предметом доказування у справі було встановлення факту неналежного виконання відповідачем своїх службових обов`язків при підписанні та передачі до виконання первинних документів, що прямо охоплювалося вимогами пунктів 2.3, 2.4, 2.6, 2.8 посадової інструкції від 15.02.2019. Прокурор наголошує, що саме підписані відповідачем акти приймання виконаних будівельних робіт форми КБ-2в від 27.11.2018 № 1, від 17.12.2018 № 2, від 21.12.2018 № 3, від 01.04.2019 № 5 та довідки форми КБ-3 стали основою для безпідставного перерахування бюджетних коштів підрядній організації ТОВ «Будмонтажсервіс 1». Акцентує увагу на розрахунках збитків, які згідно з висновком комплексної комісійної судової товарознавчої та судово-економічної експертизи від 09.07.2021 № 13200/21-53/13768/21-71 становлять 789 038,22 грн, з яких до відповідача заявлено вимогу про стягнення частини шкоди у розмірі 394 519,11 грн. Вказує на те, що суд першої інстанції безпідставно звузив предмет доказування до питання відповідності вартості матеріалів ринковим цінам та ухвалив рішення на припущеннях без дослідження посадових повноважень відповідача. У своїх запереченнях прокурор також підкреслює, що визначений експертами розмір збитків стороною відповідача не спростовувався, а альтернативних досліджень суду надано не було.

У поданому відзиві на апеляційну скаргу адвокат Лазаревич Д. В., інтересах ОСОБА_1 , просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, посилаючись на безпідставність її доводів, рішення суду залишити без змін, вважаючи його законним.

Зазначає, що його було прийнято на посаду заступника генерального директора з питань капітальних вкладень КО «Київзеленбуд» з 11.07.2017 на підставі наказу від 10.07.2017 № 227-п. Вказує, що не входив до складу тендерного комітету під час проведення відкритих торгів № UA-2018-07-30-000860-c із очікуваною вартістю предмета закупівлі 17 864 728,00 грн, а договір підряду від 18.09.2018 № 159/9 на суму 17 300 000,00 грн та додаткові угоди підписав виключно на виконання своїх посадових обов`язків. Наголошує на тому, що коригування кошторису здійснювалося комісійно за участю КП УЗН Подільського району на підставі позитивних експертних звітів ТОВ «Проексп» від 22.03.2018 № 0088-18/Проексп, від 30.08.2018 № 0906-18/Проексп, від 30.11.2018 № 1300-18/Проексп та від 17.04.2019 № 0232-19/Проексп, які підтвердили відповідність цін ринковим. Відповідач звертає увагу на те, що закриття кримінального провадження № 12022100070001988 ухвалою суду від 02 вересня 2024 року не має преюдиційного значення, оскільки суд не досліджував і не встановлював наявність чи відсутність його вини, а сам обвинувачений вину не визнавав. Крім того, він зазначає про відсутність у його діях складу деліктного правопорушення, оскільки перевірка ринкової вартості будівельних матеріалів належала до компетенції кошторисного відділу та проектувальника, а не до його функціональних обов`язків. Також стверджує про відсутність реальних збитків, посилаючись на те, що обсяги робіт виконані повністю, об`єкт здано в експлуатацію за актом від 27.12.2019, а планова виїзна ревізія Державної аудиторської служби за період із 01.04.2018 по 30.09.2019 не виявила жодних фінансових порушень за цим договором.

В судовому засіданні суду апеляційної інстанції прокурор Дущак Д. В. підтримала апеляційну скарг із викладених у ній підстав та доводів.

Представника відповідача - адвоката Наїдка Л. В., проти задоволення скарги заперечив з підстав та доводів викладених у відзиві.

Заслухавши доповідь судді Євграфової Є. П., пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги та відзиву, колегія суддів виходить з наступного.

Судовим розглядом встановлено, що позивачем пред`явлено позов з метою відшкодування шкоди, яка завдана внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Зокрема, як на обґрунтовану підставу свої позовних вимог, позивачем зазначено, що в ході здійснення досудового розслідування кримінального провадження № 12022100070001988 встановлено, що ОСОБА_1 , обіймаючи посаду заступника генерального директора з питань капітальних вкладень КО «Київзеленбуд», будучи службовою особою, пов`язану з виконанням організаційно-розпорядчих функцій, у період часу з листопада 2018 року по квітень 2019 року вчинив необережний злочин у сфері службової діяльності.

Установлено, що КО «Київзеленбуд», в особі заступника генерального директора з питань капітальних вкладень Ляховича В. С. та ТОВ «Будмонтажсервіс 1» в особі директор Павлика М. М., укладено договір підряду № 159/9 про виконання робіт з капітального ремонту благоустрою Куренівського парку в Подільському районі.

Згідно із висновком експертів за результатами проведення комплексної комісійної судової товарознавчої та судової економічної експертизи документально підтверджено завдання шкоди (збитків) бюджету на загальну суму 789 038,22 грн (з урахуванням ПДВ) за постановлені товари, відповідно договору підряду від 18.09.2018 № 159/9, укладеного між КО «Київзеленбуд», в особі заступника генерального директора з питань капітальних вкладів Ляховича В. С. та ТОВ «Будмонтажсервіс 1» в особі директор Павлика М. М.

05.10.2021 ОСОБА_3 та ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною п`ятою статті 191 та частиною першою статті 366 КК України.

14.03.2023 ОСОБА_1 повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 367 КК України.

Ухвалою Подільського районного суду м. Києва від 02.09.2024 у справі № 758/3480/23 ОСОБА_1 звільнено від кримінальної відповідальності на підставі статті 49 КК України у зв`язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності, а провадження у справі закрито.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив із того, що для покладення на особу цивільно-правової деліктної відповідальності за статтею 1166 ЦК України необхідна наявність повного складу правопорушення, а саме протиправної поведінки, шкоди, причинного зв`язку та вини, які підлягають доведенню на загальних підставах. Встановивши, що ухвалою Подільського районного суду міста Києва від 02.09.2024 у справі № 758/3480/23 вину ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення встановлено не було, суд дійшов висновку про відсутність у вказаного судового рішення преюдиційного значення для вирішення цієї цивільної справи. Також суд зазначив, що до посадових обов`язків відповідача як заступника генерального директора з питань капітальних вкладень КО «Київзеленбуд» не входило здійснення перевірки кошторисної документації та відповідності вартості будівельних матеріалів ринковим цінам, оскільки ці функції належали до компетенції кошторисного відділу. З огляду на те, що підписання дефектних актів та додаткових угод здійснювалося відповідачем у межах його службових повноважень та на підставі позитивних експертних звітів ТОВ «Проексп», суд дійшов висновку, що позивачем не доведено протиправності дій відповідача, його вини та наявності причинно-наслідкового зв`язку між його діями і завданими збитками.

Колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції з наступних підстав.

Вирішення спорів про відшкодування майнової шкоди, завданої підприємству, установі чи організації її працівником, потребує чіткого визначення правової природи відносин, які виникли між сторонами. У цій справі керівником окружної прокуратури заявлено позов про стягнення збитків на підставі загальних норм деліктної відповідальності, передбачених статтями 22, 1166 Цивільного кодексу України, з посиланням на неналежне виконання ОСОБА_1 своїх функціональних обов`язків під час перебування у трудових відносинах на посаді заступника генерального директора з питань капітальних вкладень КО «Київзеленбуд».

Проте, відповідно до чинного законодавства України та правових позицій Верховного Суду, матеріальна відповідальність працівників за шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації внаслідок порушення покладених на них трудових обов`язків, є самостійним інститутом трудового права, умови, підстави та порядок застосування якого чітко врегульовані Кодексом законів про працю України. Галузева належність матеріальної відповідальності до трудового права визначається саме характером правопорушення, у зв`язку з чим норми цивільного законодавства не поширюються на трудові правовідносини, а інститут цивільно-майнової відповідальності не може застосовуватися до шкоди, завданої роботодавцю працівником внаслідок недотримання трудової дисципліни чи посадових інструкцій (правовий висновок у постанові Верховного Суду від 21.07.2023 у справі № 502/415/21). Сама по собі наявність кримінального провадження, яке в подальшому було закрите, не трансформує відносини щодо матеріальної відповідальності працівника за шкоду, заподіяну під час виконання трудових обов`язків, у цивільно-правові деліктні відносини (правовий висновок у постанові Верховного Суду від 07.07.2021 у справі № 500/9201/18).

Оскільки ОСОБА_1 перебував у трудових відносинах із КО «Київзеленбуд» підписання ним довідок форми КБ-3 та актів форми КБ-2в здійснювалося безпосередньо під час виконання службових обов`язків, правові підстави для застосування до цих відносин положень статті 1166 ЦК України відсутні. Позовні вимоги прокурора, заявлені на підставі норм цивільного права, фактично нівелюють гарантії дотримання прав працівників, встановлені трудовим законодавством.

Разом з тим, навіть у випадку оцінки спірних правовідносин крізь призму деліктного зобов`язання, доводи апелянта щодо наявності повного складу цивільного правопорушення та преюдиційності ухвали Подільського районного суду міста Києва від 02.09.2024 є безпідставними. За змістом частини шостої статті 82 ЦПК України, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності є обов`язковою для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій особи, лише в питанні, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою. Звільнення особи від кримінальної відповідальності на підставі статті 49 КК України у зв`язку із закінченням строків давності є нереабілітуючою підставою, не пов`язує звільнення з визнанням підозрюваним, обвинуваченим своєї вини у вчиненні злочину. Відповідно ухвала Подільського районного суду міста Києва від 02.09.2024 не встановлює вину особи у заподіянні матеріальних збитків у цивільно-правовому розумінні, а відтак за відсутності остаточного обвинувального вироку, протиправність дій відповідача, що мали наслідком спричинення збитків (шкоди) та причинно-наслідковий зв`язок між його поведінкою і шкодою має доводитись позивачем самостійно.

Судом першої інстанції на підставі всебічного дослідження матеріалів справи встановлено, що до посадових обов`язків ОСОБА_1 не входив обов`язок здійснювати моніторинг ринкових цін на будівельні матеріали чи виконувати функції інженерно-будівельного проектування в частині затвердження кошторисів. Натомість, коригування проектно-кошторисної документації проходило обов`язкову державну експертизу в уповноваженій установі ТОВ «Проексп», яка видала позитивні експертні звіти, підтвердивши відповідність цін чинним стандартам. Підписуючи акти виконаних робіт, відповідач діяв у межах своїх організаційно-розпорядчих повноважень та об`єктивно покладався на висновки сертифікованих експертів і профільних підрозділів підприємства, що виключає наявність у його діях умислу чи цивільної необережності у формі службової недбалості.

Висновок комплексної комісійної судової товарознавчої та судово-економічної експертизи від 09.07.2021 засвідчує факт завищення вартості матеріалів підрядною організацією ТОВ «Будмонтажсервіс 1», матеріали щодо директора якої виділені в окреме провадження. Водночас цей висновок не містить індивідуалізованих даних про те, що зазначені збитки стали прямим і безумовним наслідком саме протиправних дій ОСОБА_1 .

Отже, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відмову в задоволенні позову, адже ні обраний позивачем спосіб захисту права шляхом стягнення збитків на підставі загальних норм деліктної відповідальності, передбачених статтею 1166 ЦК України, ні встановлені під час судового розгляду фактичні обставини справи не дають правових підстав для покладення на відповідача майнової відповідальності.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів апелянта по суті спору та їх відображення в оскаржуваному судовому рішенні, питання вмотивованості висновків суду, колегія суддів виходить з того, що у справі, яка розглядається, сторонам надано мотивовану відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин, а доводи, викладені у апеляційній скарзі, не спростовують обґрунтованих та правильних висновків суду першої інстанції.

Оскаржуване рішення суду першої інстанції ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, висновки суду відповідають встановленим обставинам, підстави для зміни чи скасування судового рішення та задоволення апеляційної скарги не встановлені.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 369, 374, 375, 381, 383 ЦПК України суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Київської міської прокуратури залишити без задоволення.

Рішення Дарницького районного суду міста Києва від 10 листопада 2025 року залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення, але може бути оскаржена до Верховного Суду шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складений 07 липня 2026 року.

Судді Є. П. Євграфова

Б. Б. Левенець

В. В. Саліхов