Постанова від 30 червня 2026 р. у справі №752/4244/26 — Київський апеляційний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

1 липня 2026 року місто Київ

справа № 752/4244/26

провадження № 22-ц/824/9456/2026

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: судді-доповідача - Шкоріної О.І., суддів - Поливач Л.Д., Стрижеуса А.М., за участю секретаря судового засідання Хасанової А.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу компанії «PE INVESTMENTS LIMITED»

на ухвалу Голосіївського районного суду міста Києва від 12 березня 2026 року, постановлену у складі судді Митрофанової А.О.,-

В С Т А Н О В И В:

У лютому 2026 року ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про скасування тимчасового обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України, заінтересовані особи: компанія «PE INVESTMENTS LIMITED», приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Ярушевська Т. І..

Обґрунтовуючи заяву посилався на те, що 19 лютого 2022 року Київським апеляційним судом видано виконавчий лист № 824/191/21, в якому зазначене наступне: «Визнати та надати дозвіл на виконання рішення Лондонського міжнародного арбітражного суду від 28 вересня 2020 року, ухваленого у складі: професора Захарі Дугласа - голова арбітражної колегії, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , у справі № 153056, № 153057, № 153058 (консолідовано під № 153056) за позовом Компанії «РЕ INVESTMENTS LIMITED» до Компанії «NOYEX CAPITAL LIMITED», ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , Компанії «STARWELL ENTERPRISES LIMITED» про відшкодування збитків та компенсації. Видати виконавчий лист на примусове виконання рішення Лондонського міжнародного арбітражного суду у справі № 153056, № 153057, № 153058 (консолідовано під № 153056) від 28 вересня 2020 року про примусове стягнення заборгованості у розмірі 15 225 000,00 доларів США, яка є солідарною, з ОСОБА_1 , ОСОБА_4 на користь Компанії «РЕ INVESTMENTS LIMITED».

Постановою приватного виконавця Ярушевської Т. І. від 26 вересня 2022 року відкрито виконавчі провадження №69939556 та №69939599, зведені у виконавче провадження № 69939604. Загальна сума стягнення за виконавчим провадженням складає 612 436 754 грн 80 коп. (основна сума стягнення складає 15 225 000 доларів США, що еквівалентно 556 756 935 грн на дату відкриття виконавчого провадження; сума основної винагороди приватного виконавця складає 15 225 00 доларів США, що еквівалентно 55 675 693 грн 50 коп. на дату відкриття виконавчого провадження; 2943 грн судовий збір; 889 грн витрати виконавчого провадження).

У березні 2023 року приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Ярушевська Т. І. звернулась до Подільського районного суду міста Києва із клопотанням про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України ОСОБА_1 .

Ухвалою Подільського районного суду від 30 березня 2023 року у справі №824/191/21 подання приватного виконавця задоволено.

Постановою Київського апеляційного суду від 5 жовтня 2023 року скасовано ухвалу Подільського районного суду м. Києва від 30 березня 2023 року про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України ОСОБА_1 та направлено за встановленою законом підсудністю до Печерського районного суду м. Києва.

Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 2 листопада 2023 року , залишеною в силі постановою Київського апеляційного суду від 10 квітня 2024 року, задоволено подання приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Янушевської Т.І. про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника ОСОБА_1

ОСОБА_1 з вересня 2023 року працює в ТОВ «Інвестпрофконсалт» на посаді керівника проєктів та програм, що підтверджується витягом із трудової книжки та копією наказу № 1 про прийняття на роботу від 31 серпня 2023 року. Таким чином, на сьогодні заявник має суттєві обставини, які обґрунтовують необхідність його виїзду закордон, а саме необхідність виїзду у службове відрядження до Великої Британії. Станом на дату подачі заяви у боржника наявна діюча віза у Великобританію, а також боржник знятий з військового обліку ІНФОРМАЦІЯ_1 14 січня 2025 року. Зняття тимчасового обмеження у праві виїзду за кордон необхідно заявнику у зв?язку з виконанням трудової діяльності. Специфіка господарської діяльності ТОВ «Інвестпрофконсалт», в якому ОСОБА_1 працює на посаді керівника проектів та програм, потребує постійного пошуку постачальників та партнерів як в Україні так і закордоном, у зв`язку з чим трудова діяльність ОСОБА_1 передбачає закордонні відрядження.

На даний час виконання боржником своїх трудових (посадових) обов`язків ускладнено через встановлене судом тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України. Таке обмеження наразі жодним чином не сприяє погашенню боржником заборгованості за виконавчими документами і може бути наслідком звільнення боржника з посади керівника проектів та програм, що у свою чергу більшою мірою ускладнить можливості боржника щодо погашення заборгованості перед стягувачем. Заявник повідомляє, що він не ухилявся та не ухиляється від виконання рішення суду, а на протязі вже досить тривалого часу здійснює всі необхідні та можливі дії з метою виконання рішення суду.

11 жовтня 2023 року ОСОБА_1 подав виконавцю декларацію про майновий стан боржника. З 1 вересня 2023 року ОСОБА_1 працевлаштований в ТОВ «Інвестпрофконсалт» на посаді «Керівник проектів та програм», про що листом від 18 жовтня 2023 року було повідомлено приватного виконавця. Боржником систематично здійснюється добровільне часткове погашення заборгованості, що стягується в межах виконавчого провадження, що підтверджується копіями квитанцій, з 11 жовтня 2023 року по дату подачі заяви вже сплачено 471 452,20 грн. В грудні 2025 року боржник отримав річну премію в сумі 90 000 грн., яку в повному обсязі, за вирахуванням податків, а також 20%, які в автоматичному порядку сплачуються бухгалтерією підприємства за виконавчим провадженням № 74056799, а саме 55 440 грн він направив на погашення боргу. Факт сумлінного виконання своїх обов`язків підтверджується також листом приватного виконавця Ярушевської Т.І. у відповідь на адвокатський запит ОСОБА_5 , в якому вона підтверджує факт добровільної систематичної сплати грошових коштів ОСОБА_1 в рахунок погашення заборгованості, а також не зазначає жодних обставин, які свідчать про ухилення від виконання судового рішення.

З 2 лютого 2026 року ОСОБА_1 змінив своє місце реєстрації, а також з 1 грудня 2025 року в нього змінився рівень заробітної плати. На виконання Закону України «Про виконавче провадження», ОСОБА_1 рекомендованим листом з описом вкладення повідомив про зміни цих обставин приватного виконавця Ярушевську Т.В.

Ухвалою Голосіївського районного суду міста Києва від 12 березня 2026 року заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи: компанія «PE INVESTMENTS LIMITED», приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Ярушевська Т. І., про скасування тимчасового обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України задоволено.

Скасовано тимчасове обмеження ОСОБА_1 у праві виїзду за межі України, яке застосоване ухвалою Печерського районного суду міста Києві від 02 листопада 2023 року у справі № 824/191/21-ц.

Не погоджуючись з такою ухвалою суду, представник компанії «PE INVESTMENTS LIMITED» - адвокат Гук О.О. 18 березня 2026 року подав апеляційну скаргу, в якій просив оскаржувану ухвалу скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити Колеснику у задоволенні заяви. В обґрунтування апеляційної скарги посилається на те, що ухвалою Печерського районного суду міста Києва від 2 листопада 2023 року у справі №824/191/21, залишеною в силі постановою Київського апеляційного суду від 10 квітня 2024 року, задоволено подання приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Ярушевської Т. І. про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника ОСОБА_1 . Обставини, на які посилається боржник у цій заяві, вже досліджувались судами також і у справі № 757/35973/24, а тому відсутні підстави для задоволення клопотання про скасування обмеження на виїзд за кордон. Єдиною новою обставиною в цій заяві є необхідність виїзду боржника закордон у зв`язку з трудовими обов`язками.

У відзиві на апеляційну скаргу, поданому представником ОСОБА_1 адвокатом Білокуром В.В. викладені заперечення проти її задоволення.

В судовому засіданні представник компанії «PE INVESTMENTS LIMITED» адвокат Гук О.О. апеляційну скаргу підтримав і просив її задовольнити.

В судовому засіданні представник ОСОБА_1 адвокат Білокур В.В. просив оскаржувану ухвалу як законну та обґрунтовану залишити в силі.

В судове засідання не з`явилася приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Ярушевська Т. І., про час і місце розгляду справи повідомлена належним чином, що підтверджується довідкою про доставку судової повістки на електронну адресу ОСОБА_6 (а.с.244), причини своєї неявки суду не повідомила.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, вислухавши пояснення осіб, які з`явилися в судове засідання, вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до наступних висновків.

Судом установлено, що ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 2 листопада 2023 року у справі № 824/191/21-ц, залишеною без змін постановою Київського апеляційного суду від 10 квітня 2024 року, тимчасово обмежено боржника ОСОБА_1 у праві виїзду за межі України шляхом заборони перетинати державний кордон, без вилучення паспортного документа, що надає право виїзду за межі України, до виконання зобов`язань, покладених на нього згідно виконавчого листа, виданого 19 вересня 2022 року Київським апеляційним судом по справі № 824/191/21 про примусове стягнення заборгованості у розмірі 15 225 000 доларів США, яка є солідарною, з ОСОБА_1 , ОСОБА_4 на користь Компанії «PE INVESTMENTS LIMITED».

Київським апеляційним судом видано виконавчий лист по справі № 824/191/21 щодо примусового виконання рішення Лондонського міжнародного арбітражного суду у справі № 153056, № 153057, № 153058 (консолідовано під № 153056) від 28 вересня 2020 року, про примусове стягнення заборгованості у розмірі 15 225 000 дол. США, яка є солідарною з ОСОБА_1 , ОСОБА_4 на користь компанії "PE INVESTMENTS LIMITED".

Постановою приватного виконавця від 26 вересня 2022 року відкрито виконавче провадження №69939202 щодо виконання вищевказаного виконавчого листа.

Київським апеляційним судом видано виконавчий лист по справі № 824/191/21 про стягнення з ОСОБА_1 на користь Компанії "PE INVESTMENTS LIMITED" 2 943 грн. на відшкодування витрат зі сплати судового збору за подання заяви про визнання та надання дозволу на виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу та апеляційних скарг.

Постановою приватного виконавця (ВП № 69939202) від 26 вересня 2022 року об`єднано виконавчі провадження № 69939202 та № 69939398 у зведене виконавче провадження № 69939425.

Підставою для постановлення ухвали про тимчасове обмеження ОСОБА_1 у праві виїзду за межі України судом зазначено те, що боржник обізнаний про існування заборгованості, однак рішення суду не виконує, тривале невиконання боржником судового рішення іноземного суду щодо стягнення значної суми грошових коштів як заборгованості, умисне ухилення боржника від його виконання, боржник, не виконуючи рішення суду, може виїхати за межі України.

З наданих суду матеріалів вбачається, що ОСОБА_1 з вересня 2023 року працює в ТОВ «Інвестпрофконсалт» на посаді керівника проектів та програм, що підтверджується витягом із трудової книжки та копією наказу № 1 від 31 серпня 2023 року про прийняття на роботу.

Із наданих суду матеріалів також вбачається, що у ОСОБА_1 наявна діюча віза у Великобританію, а також він знятий з військового обліку ІНФОРМАЦІЯ_1 14 січня 2025 року.

Як убачається з копії Посадової інструкції керівника проектів та програм ТОВ «Інвестпрофконсалт», в якому ОСОБА_1 працює на посаді керівника проектів та програм, до трудових обов?язків керівника входять наступні посадові обов`язки: здійснення керівництва розробкою пропозицій та заходів щодо розвитку прогресивних форм зовнішньоекономічних зв`язків, науково-технічного та економічного співробітництва із зарубіжними країнами, організація встановлення прямих, виробничих та торгівельних зв`язків, кооперації з іноземними компаніями, здійснення представництва інтересів товариства за кордоном з питань, що стосуються комерційної діяльності, відбуття у закордонні відрядження з метою налагодження комерційної співпраці з іноземними компаніями, здійснення підготовки та прийняття участі у переговорах з іноземними підприємствами та фірмами, прийняття участі у міжнародних виставках з метою розширення географії продажів, пошуку нових партнерів та виходу на нові ринки.

Підпунктом 4.1. пункту 4 Посадової інструкції ТОВ «Інвестпрофконсалт» визначено, що керівник проектів та програм несе відповідальність за невиконання або несвоєчасне виконання покладених цією посадовою інструкцією обов`язків та (або) невикористання наданих прав.

В матеріалах справи також міститься лист-запрошення Компанії Кітчен Сід Компані, Інк, від 03 лютого 2026 року, згідно якого ОСОБА_1 , який працює в ТОВ «Інвестпрофконсалт», запрошено до Лондона, Великобританія, відвідати ферми та провести переговори з Компанією Кітчен Сід Компані, Інк. щодо представництва їх бізнесу з виробництва насіння кукурудзи в Україні.

ТОВ «Інвестпрофконсалт» підтвердило, що Колесник Д.В., який обіймає посаду керівника проектів та програм, направляється у службове відрядження до Великої Британії у період з 20 березня 2026 року по 20 квітня 2026 року з метою участі у ділових переговорах та професійних зустрічах з представниками компанії Kitchen Seed Company Inc., про що свідчить гарантійний лист Товариства від 4 лютого 2026 року № 4301/26.

Також вбачається з матеріалів, що 11 жовтня 2023 року ОСОБА_1 подав виконавцю декларацію про майновий стан боржника.

Встановлено, що боржником систематично здійснюється погашення заборгованості, що стягується в межах виконавчого провадження, що підтверджується копіями квитанцій за 2023-2026 роки, які додані до заяви.

Постановляючи ухвалу про задоволення заяви щодо скасування обмеження на виїзд боржника ОСОБА_1 , суд першої інстанції вважав, що мета обмеження боржника у праві виїзду за межі України, яка полягала в його примушуванні до повернення боргу, досягнута. Разом із цим, враховуючи строк, протягом якого може бути погашена заборгованість зазначеного розміру, обмеження у виїзді не може прирівнюватись до цього строку, таке обмеження є невиправданим і непропорційним.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Згідно зі статтею 2 ЦПК України завданнями цивільного судочинства є, зокрема, справедливий розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

За вимогами статей 263, 264 ЦПК України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

У постанові Київського апеляційного суду від 10 квітня 2024 у справі №824/191/24 судом установлено та досліджено наступні обставини.

19 лютого 2022 року Київським апеляційним судом видано виконавчий лист по справі № 824/191/21 щодо примусового виконання рішення Лондонського міжнародного арбітражного суду у справі № 153056, № 153057, № 153058 (консолідовано під № 153056) від 28 вересня 2020 року, про примусове стягнення заборгованості у розмірі 15 225 000 дол США, яка є солідарною з ОСОБА_1 та ОСОБА_4 на користь компанії "PE INVESTMENTS LIMITED" та суми 2 943 грн. на відшкодування витрат зі сплати судового збору за подання заяви про визнання та надання дозволу на виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу та апеляційних скарг .

Постановою приватного виконавця від 26 вересня 2022 року відкрито виконавче провадження № 69939202 та № 69939398 щодо виконання вищевказаного виконавчого листа.

Постановою приватного виконавця (ВП № 69939202) від 26 вересня 2022 року було об`єднано виконавчі провадження № 69939202 та № 69939398 у зведене виконавче провадження № 69939425.

Убачається, що приватним виконавцем було вжито низку заходів, спрямованих на примусове виконання виконавчого листа, а саме направлені запити до Міністерства внутрішніх справ України, ДФС України, банківських установ, Державної прикордонної служби України, ДІ "Український Інститут Інтелектуальної Власності" (УКРПАТЕНТ), Держпродспоживслужби, Держгеокадастру; а також накладено арешт на все майно боржника, внесені відповідні реєстраційні записи щодо обтяження всього рухомого та нерухомого майна боржника.

Згідно із відповідями державних органів, інформація щодо джерел отримання доходів в ДРФО відсутня, дані про зареєстровані за боржником транспортні засоби відсутні, за боржником не зареєстровані об`єкти інтелектуальної власності, сільськогосподарська техніка тa інші механізми за боржником також не зареєстровані, відомості щодо державної реєстрації земельних ділянок в Державному земельному кадастрі, а також рішення про передачу їх у власність/користування боржнику відсутні.

Окрім цього, було запитано інформацію в банківських установах щодо відкритих поточних рахунків боржника.

Відповідно до отриманих даних в боржника відсутні відкриті поточні рахунки у банківських установах, окрім АТ "Райффайзен Банк", АТ "ОТП Банк" та АТ "Сенс Банк".

Від АТ "Райффайзен Банк", АТ "ОТП Банк" та АТ "Сенс Банк" було отримано повідомлення про накладення арешту на рахунки боржника.

Від АТ "Райффайзен Банк" було отримано інформацію, відповідно до якої на рахунках у боржника наявні грошові кошти в розмірі 113 979 грн 91 коп та 12 620 грн 55 коп.

Постановою приватного виконавця від 26 вересня 2022 року ВП № 69939202 накладено арешт на грошові кошти ОСОБА_1 .

Загальна сума стягнення за виконавчим провадженням склала 612 436 754 грн 80 коп (основна сума стягнення складає 15 225 000 дол США, що еквівалентно 556 756 935 грн на дату відкриття виконавчого провадження; сума основної винагороди приватного виконавця складає 1 522 500 дол США, що еквівалентно 55 675 693 грн 50 коп на дату відкриття виконавчого провадження; 2 943 грн судовий збір; 889 грн витрати виконавчого провадження).

28 вересня 2022 року постановою приватного виконавця було накладено арешт на все нерухоме майно ОСОБА_1

12 грудня 2022 року, 5 січня 2023 року боржнику було надіслано виклик, відповідно до якого боржника було зобов`язано з`явитись до приватного виконавця, а також зобов`язано надати пояснення за фактом невиконання вимог виконавчого документа.

7 лютого 2023 року представником боржника надано приватному виконавцю письмове пояснення щодо неможливості виконання боржником вимоги виконавчого документу, зокрема щодо відсутності майна та грошових коштів, якими б можливо було задовольнити вимоги стягувача. Зазначено, про наявність у боржника права спільної сумісної власності на квартиру АДРЕСА_1 .

Згідно з частини 1 статті 441 ЦПК України, тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути застосоване судом як захід забезпечення виконання судового рішення або рішення інших органів (посадових осіб), що підлягає примусовому виконанню в порядку, встановленому законом.

Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 2 листопада 2023 року ОСОБА_1 було тимчасово обмежено у праві виїзду за кордон до виконання зобов`язань, покладених на нього згідно виконавчого листа, виданого 19 вересня 2022 року Київським апеляційним судом у справі 824/191/21 про примусове стягнення заборгованості у розмірі 15 225 000,00 доларів США, яка є солідарною, з ОСОБА_1 , ОСОБА_4 на користь Компанії «РЕ INVESTMENTS LIMITED», Ухвала Печерського районного суду м.Києва від 2 листопада 2023 року залишена в силі постановою Київського апеляційного суду від 10 квітня 2024 року.

Звертаючись до Голосіївського районного суду міста Києва з цією заявою, боржник ОСОБА_1 посилався на те, що з вересня 2023 року працює в ТОВ «Інвестпрофконсалт» на посаді керівника проєктів та програм, що підтверджується витягом із трудової книжки та копією наказу № 1 про прийняття на роботу від 31 серпня 2023 року. Зняття тимчасового обмеження у праві виїзду за кордон необхідно заявнику у зв?язку з виконанням трудової діяльності. Специфіка господарської діяльності ТОВ «Інвестпрофконсалт» потребує постійного пошуку постачальників та партнерів як в Україні так і закордоном, у зв`язку з чим трудова діяльність ОСОБА_1 передбачає закордонні відрядження.

Однак, через обмеження встановлені судом, у нього виникли труднощі із виконанням трудових обов`язків, що не сприяє погашенню боржником заборгованості за виконавчими документами і може бути наслідком звільнення боржника з посади керівника проектів та програм, що у свою чергу більшою мірою ускладнить можливості боржника щодо погашення заборгованості перед стягувачем.

У матеріалах справи також міститься лист-запрошення Компанії Кітчен Сід Компані, Інк, від 03 лютого 2026 року, згідно якого ОСОБА_1 , який працює в ТОВ «Інвестпрофконсалт», запрошено до Лондона, Великобританія, відвідати ферми та провести переговори з Компанією Кітчен Сід Компані, Інк. щодо представництва їх бізнесу з виробництва насіння кукурудзи в Україні.

ТОВ «Інвестпрофконсалт» підтвердило, що Колесник Д.В., який обіймає посаду керівника проектів та програм, направляється у службове відрядження до Великої Британії у період з 20 березня 2026 року по 20 квітня 2026 року з метою участі у ділових переговорах та професійних зустрічах з представниками компанії Kitchen Seed Company Inc., про що свідчить гарантійний лист Товариства від 4 лютого 2026 року № 4301/26.

На час розгляду справи ОСОБА_1 повернувся в Україну.

11 жовтня 2023 року ОСОБА_1 подав виконавцю декларацію про майновий стан боржника.

Судом установлено, що боржником систематично здійснюється погашення заборгованості, що стягується в межах виконавчого провадження, що підтверджується копіями квитанцій за 2023-2026 роки, які додані до заяви.

Відповідно до 33 Конституції України кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.

Статтею 313 ЦК України встановлено, що фізична особа має право на свободу пересування. Фізична особа, яка досягла шістнадцяти років, має право на вільний самостійний виїзд за межі України. Фізична особа може бути обмежена у здійсненні права на пересування лише у випадках, встановлених законом.

Згідно зі статтею 6 Закону України «Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України» право громадянина України на виїзд з України може бути тимчасово обмежено у випадках, коли він ухиляється від виконання зобов`язань, покладених на нього судовим рішенням або рішенням інших органів (посадових осіб), що підлягає примусовому виконанню в порядку, встановленому законом, - до виконання зобов`язань або сплати заборгованості зі сплати аліментів.

Статтею 2 Протоколу 4 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) визначено, що кожен, хто законно перебуває на території будь-якої держави, в межах цієї території має право на свободу пересування і свободу вибору місця проживання.

Кожен є вільним залишати будь-яку країну, включаючи свою власну.

На здійснення цих прав не можуть бути встановлені жодні обмеження, крім тих, що передбачені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах національної чи громадської безпеки, для підтримання публічного порядку, запобігання злочину, для захисту здоров`я чи моралі або з метою захисту прав і свобод інших осіб.

Права, викладені у пункті 1 Протоколу Конвенції, також можуть у певних місцевостях підлягати обмеженням, що встановлені згідно із законом і виправдані суспільними інтересами в демократичному суспільстві.

Передбачені у законі обмеження є заходами, які покладаються на боржника з метою заклику до його правосвідомості, якщо останній ухиляється від виконання свого обов`язку, або ж переслідують пасивне та незаборонене примушування боржника до вчинення ним активних дій щоб якнайскоріше задовольнити інтереси кредитора та позбутися обмежувальних заходів.

Отже, тимчасове обмеження боржника в праві виїзду за межі України є винятковим заходом обмеження особистої свободи фізичної особи, який застосовується лише за наявності достатніх підстав вважати, що така особа ухиляється від виконання зобов`язань, покладених на неї відповідним судовим рішенням, має намір вибути за межі України з метою невиконання цього рішення.

Зокрема, у справі «Гочев проти Болгарії» Європейський Суд підсумував принципи, що відносяться до оцінки необхідності заходів, яке обмежують свободу пересування наступним чином:

У відношенні пропорційності обмеження, встановленого у зв`язку із неоплаченими боргами, Європейський Суд у пункті 49 цього рішення зазначив, що таке обмеження є виправданим лише остільки, оскільки сприяє досягненню переслідуваної мети гарантування повернення вказаних боргів (див. рішення Європейського Суду від 13 листопада 2003 року за справою «Напияло проти Хорватії» (Napijalo v. Croatia), скарга N 66485/01, §§ 78-82).

Окрім того, навіть якщо міра, що обмежує свободу пересування особи є початково обґрунтованою, вона може стати неспіврозмірною й порушити права особи, якщо автоматично продовжується протягом тривалого часу (див. рішення Європейського Суду за справою «Луордо проти Італії » (Luordo v. Italy), скарга N 32190/96, § 96, ECHR 2003-IX), рішення Європейського Суду за справою «Фельдеш та Фельдешне Хайлік проти Угорщини» (Foldes and Foldesne Hajlik v. Hungary), скарга N 41463/02, § 35, ECHR 2006, рішення Європейського Суду за справою «Рінер проти Болгарії», § 121).

Надалі у пункті 50 вказаного рішення Європейський Суд з прав людини підкреслив, що у будь-якому випадку влада країни зобов`язана забезпечити те, що порушення права особи залишати його або її країну було від самого початку і протягом всієї тривалості - виправданим та пропорційним за будь-яких обставин.

Влада не може продовжувати на довготривалі строки заходи, що обмежують свободу пересування особи без регулярної перевірки їх обґрунтованості (рішення Європейського Суду за справою «Рінер проти Болгарії», §124 і рішення Європейського Суду «Фельдеш и Фельдешне Хайлик против Венгрии», §35). Така перевірка має, як правило, проводитися судами принаймні, в останній інстанції, оскільки вони забезпечують найкращі гарантії незалежності, неупередженості й законності процедури (див. Рішення Європейського Суду від 25 січня 2007 г. за справою «Сіссаніс проти Румунії»), скарга № 23468/02, § 70).

Охоплення судової перевірки має дозволити суду взяти до уваги всі фактори, що відносяться до справи, включаючи ті, що стосуються співмірності обмежувального заходу (див. з необхідним змінами Рішення Європейського Суду від 23 червня 1981 р. за справою «Ле Конт, Ван Лейвен і Де Мейере проти Бельгії» (Le Compte, Van Leuven and De Meyere v. Belgium), Series A, N 43, §60)...».

Аналіз зазначених норм свідчить про те, що застосовуючи статтю 2 Протоколу 4 до Конвенції та практику Європейського суду з прав людини, які є джерелом права в Україні, суд зобов`язаний забезпечити, щоб порушення права особи залишати країну було виправданим та пропорційним за будь-яких обставин.

Принцип пропорційності - це фундаментальна засада цивільного судочинства, головна мета якої - забезпечити розумний баланс між завданнями правосуддя (захистом прав і свобод) та витратами часу й коштів учасників процесу. Цей принцип вимагає, щоб будь-які процесуальні дії суду були співмірними з обставинами та значенням справи.

З аналізу матеріалів справи, поданих сторонами доказів та установлених судами обставин вбачається, що у ОСОБА_1 у зв`язку з відкритим виконавчим провадженням виник обов`язок з погашення заборгованості перед компанією «PE INVESTMENTS LIMITED» на загальну суму 612 436 754 грн 80 коп (основна сума стягнення складає 15 225 000 дол США, що еквівалентно 556 756 935 грн на дату відкриття виконавчого провадження; сума основної винагороди приватного виконавця складає 1 522 500 дол США, що еквівалентно 55 675 693 грн 50 коп на дату відкриття виконавчого провадження; 2 943 грн судовий збір; 889 грн витрати виконавчого провадження). Основна сума стягнення становить значний розмір, для погашення якої боржнику необхідне джерело доходу.

У постанові Київського апеляційного суду від 10 квітня 2024 у справі №824/191/24 обставини працевлаштування ОСОБА_1 в ТОВ «Інвестпрофконсалт» на посаді керівника проєктів та програм, не досліджувались. Очевидно, що наявність у боржника джерела доходу отриманого від здійснення ним трудової діяльності сприяє погашенню заборгованості перед компанією «PE INVESTMENTS LIMITED», оскільки ОСОБА_1 отримує заробітну плату, відповідно, отримує дохід, який спрямовує на виконання своїх зобов`язань як боржника. Позбавлення можливості працювати ОСОБА_1 та отримувати стабільний дохід займаючи керівну посаду шляхом заборони виїзду за межі України з метою виконання трудових обов`язків буде суперечити меті, визначеній у частині 1 статті 441 ЦПК України, оскільки тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути застосоване судом як захід забезпечення виконання судового рішення або рішення інших органів (посадових осіб), що підлягає примусовому виконанню в порядку, встановленому законом. За встановлених у цій справі обставин ОСОБА_1 здійснює погашення заборгованості, арешт на рахунки та майно, яке було у його власності уже накладено приватним виконавцем, а тому враховуючи значний розмір заборгованості та можливість погашати таку шляхом отримання заробітної плати, заборона боржнику на виїзд за межі України не буде сприяти виконанню ним своїх зобов`язань з погашення боргу.

З огляду на викладене, підстави для скасування ухвали Голосіївського районного суду міста Києва від 12 березня 2026 року відсутні.

Відповідно до пункту першого частини першої статті 374 ЦПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що оскаржувана ухвала постановлена з дотриманням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, що відповідно до статті 375 ЦПК України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Керуючись статтями 259, 268, 367, 374, 375, 381-384, 390 ЦПК України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу «PE INVESTMENTS LIMITED» залишити без задоволення.

Ухвалу Голосіївського районного суду міста Києва від 12 березня 2026 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її ухвалення, оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Повна постанова складена 6 липня 2026 року.

Суддя-доповідач: О.І. Шкоріна

Судді: Л.Д. Поливач

А.М. Стрижеус