Постанова від 16 червня 2026 р. у справі №361/1122/17 — Київський апеляційний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 червня 2026 року м. Київ

Справа №361/1122/17

Апеляційне провадження №22-ц/824/10572/2026

Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: судді-доповідача: Соколової В.В.

суддів: Желепи О.В., Поліщук Н.В.

за участю секретаря Липченко О.С.

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Броварського міськрайонного суду Київської області, постановлену під головуванням судді Василишина В.О. 05 лютого 2026 року в м. Бровари,

за заявою ОСОБА_1 про зміну способу виконання рішення суду від 20 травня 2019 року у справі за позовом ОСОБА_1 до суб`єкта підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про захист прав споживачів та відшкодування моральної шкоди, учасник справи: Деснянський відділ державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ),

В С Т А Н О В И В

Короткий зміст позовних вимог.

У травні 2023 року ОСОБА_1 звернувся у суд із заявою, в якій просив змінити спосіб виконання рішення суду щодо зобов`язання ФОП ОСОБА_2 повернути йому електростанцію АД-10, марка дизеля: 4Ч 8,5 х 11 (5Д4), марка ТНВД: Н 40865, клеймо ТНВД:1674 в стані наданому споживачем до ремонтного цеху на стягнути з ФОП ОСОБА_2 вартість майна електростанції АД-10, марка дизеля: 4Ч 8,5 х 11 (5Д4), марка ТНВД: Н 40865, клеймо ТНВД:1674 у розмірі - 42 319 грн.

Заява обґрунтована тим, що 20 травня 2019 року Броварським міськрайонним судом Київської області постановлено рішення у справі № 361/1122/17 про зобов`язання суб`єкта підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 повернути споживачу ОСОБА_1 електростанцію АД-10, марка дизеля: 4Ч 8,5 х 11 (5Д4), марка ТНВД: Н 40865, клеймо ТНВД: 1674, в стані, наданому споживачем до ремонтного цеху, а також вирішено питання про стягнення судових витрат.

На підставі вказаного судового рішення Броварським міськрайонним судом Київської області видано виконавчий лист.

27 травня 2021 року державним виконавцем Деснянського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м .Київ) відкрито виконавче провадження № НОМЕР_1 з виконання виконавчого листа№ 361/1122/17, виданого 12 грудня 2019 року.

У ході виконавчого провадження № НОМЕР_1 державним виконавцем постановлено вимогу про повернення предмету спору. Оскільки майно у боржника відсутнє, а рішення суду не виконано заявник звернувся до суду з позовом про стягнення вартості електростанції АД-10, марка дизеля: 4Ч 8,5 х 11 (5Д4), марка ТНВД: Н 40865, клеймо ТНВД: 1674. У рамках розгляду вказаної цивільної справи № 361/799/21, судом призначено судову товарознавчу експертизу. На підставі експертної установи «Еталон» встановлено вартість зниклого майна - 42 319 грн.

Оскільки у боржника відсутнє майно, яке зобов`язано повернути, то слід змінити спосіб виконання рішення суду.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції.

Ухвалою Броварського міськрайонного суду Київської області від 05 лютого 2026 року у задоволенні заяви ОСОБА_1 про зміну способу виконання рішення суду від 20 травня 2019 року у справі № 361/1122/17 за позовом ОСОБА_1 до суб`єкта підприємницької діяльності ФОП ОСОБА_2 про захист прав споживачів та відшкодування моральної шкоди, учасник справи: Деснянський відділ державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) - відмовлено.

Ухвала мотивована тим, що матеріали даної справи не містять доказів неможливості виконання рішення суду від 20 травня 2019 року про зобов`язання суб`єкта підприємницької діяльності фізичну особу-підприємця ОСОБА_2 повернути споживачу ОСОБА_1 електростанцію АД-10, марка дизеля: 4Ч 8,5 х 11 (5Д4), марка ТНВД: Н 40865, клеймо ТНВД: 1674, в стані, наданому споживачем до ремонтного цеху, а задоволення поданої заяви про зміну способу виконання вказаного рішення суду на стягнення вартості майна, що визначена при розгляді справи №361/799/21, яка не має жодного відношення до виконання судового рішення у справі №361/1122/17 призведе до зміни первісно обраного позивачем способу захисту своїх прав та інтересів і фактично змінить рішення суду по суті. З огляду на викладені обставини, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні даної заяви.

Короткий зміст вимог і доводів апеляційної скарги.

Не погодився із ухвалою суду першої інстанції позивач ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій заначено, що оскаржувана ухвала є незаконною.

В обґрунтування апеляційної скарги вказано, що суд першої інстанції не визнав явку відповідача обов`язковою, хоча це було необхідним для з`ясування справи.

Посилається на те, що суд не вказав у рішенні суду, що відсутність майна, якого у відповідача немає не є підставою для задоволення заяви про зміну способу виконання рішення суду.

Вважає, що оскільки майна відсутнє в натурі, то це є вагомим аргументом і підставою для зміни способу виконання рішення суду та замість повернути майно - стягнути вартість майна на підставі висновку судової експертизи.

Звертає увагу, що відповідач звертався із заявою до Броварського міськрайонного суду Київської області та просив змінити обставину справи, яку постановив цей же суд. Метою відповідача було те щоб не повертати електростанцію. Відповідач просив визнати обставину, яка покладена в основу виконавчого листав та зарахувати її граматичною помилкою суду. Це доводить той факт, що відповідач ухиляється від виконання рішення суду з приводу повернення дизельної електростанції АД-10.

Посилається на те, що відповідно до положень ст. 390 ЦК України - власник може вимагати вартості майна - якщо його неможливо повернути внатурі.

Вважає, що повернення мана у спосіб стягнення вартості - це не є предмет позову відносно самої суті позовних вимог про їх зміну і не є нововиявленими обставинами.

На підставі викладеного, просить скасувати ухвалу Броварського міськрайонного суду Київської області від 05 лютого 2026 рокута направити справу до суду першої інстанції на новий розгляд в іншому складі суду.

Узагальнені доводи та заперечення учасників справи.

У відзиві на апеляційну скаргу ФОП ОСОБА_2 просить апеляційну скаргу залишити апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції - без змін.

Зазначає, що судом першої інстанції прийнято обґрунтоване та законне рішення з додержанням всіх процесуальних та матеріальних норм права, які підлягали застосуванню в даній справі.

В судовому засіданні ОСОБА_2 та представник адвокат Омельчук М.А. просили апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Представник Деснянського ВДВС у місті Києві ЦМУ МЮ (м. Київ) та ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилися, про розгляд справи повідомлялися належним чином, а тому відповідно до положень ч. 2 ст. 372 ЦПК України, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу за їх відсутності.

Заслухавши доповідь судді, пояснення осіб, які з`явились в судове засідання, перевіривши доводи апеляційної скарги, законність та обґрунтованість ухвали суду в межах апеляційного оскарження, колегія суддів виходить з такого.

Фактичні обставини справи.

Рішенням Броварського міськрайонного суду Київської області від 20 травня 2019 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково; зобов`язано суб`єкта підприємницької діяльності фізичну особу-підприємця ОСОБА_2 повернути споживачу ОСОБА_1 електростанцію АД-10, марка дизеля: 4Ч 8,5 х 11 (5Д4), марка ТНВД: Н 40865, клеймо ТНВД: 1674, в стані, наданому споживачем до ремонтного цеху, вирішено питання про стягнення судових витрат, в іншій частині позовних вимог відмовлено; у задоволенні зустрічного позову суб`єкта підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 відмовлено. (т.2 а.с. 69-74)

Постановою Київського апеляційного суду від 22 листопада 2019 року апеляційні скарги суб`єкта підприємницької діяльності ФОП ОСОБА_3 та ОСОБА_1 залишено без задоволення. (т.2 а.с. 104-110)

Постановою Верховного Суду від 17 грудня 2020 року рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 20 травня 2019 року та постанову Київського апеляційного суду від 22 листопада 2019 року залишено без змін. (т.2 а.с. 174-178)

12 грудня 2019 року Броварським міськрайонним судом Київської області видано виконавчий лист № 361/1122/17 про зобов`язання суб`єкта підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 повернути споживачу ОСОБА_1 електростанцію АД-10, марка дизеля: 4Ч 8,5 х 11 (5Д4), марка ТНВД: Н 40865, клеймо ТНВД: 1674, в стані, наданому споживачем до ремонтного цеху.

Постановою державного виконавця Деснянського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) від 27 травня 2021 року відкрито виконавче провадження № НОМЕР_1 з виконання виконавчого листа № 361/1122/17, виданого 12 грудня 2019 року Броварським міськрайонним судом Київської області, зобов`язано боржника виконати рішення суду протягом 10 робочих днів. (т. 3 а.с. 4)

26 липня 2021 року на адресу стягувача ОСОБА_1 направлено вимогу виконавця про призначення дати повернення електростанції АД-10 на 14 год. 00 хв. 05 серпня 2021 року, боржника та стягувача зобов`язано бути присутнім за адресою: АДРЕСА_1 . (т.3 а.с. 5)

17 травня 2023 року ОСОБА_1 звернувся у суд із заявою, в якій просив змінити спосіб виконання рішення суду щодо зобов`язання ФОП ОСОБА_2 повернути йому електростанцію АД-10, марка дизеля: 4Ч 8,5 х 11 (5Д4), марка ТНВД: Н 40865, клеймо ТНВД:1674 в стані наданому споживачем до ремонтного цеху на стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 вартість майна електростанції АД-10, марка дизеля: 4Ч 8,5 х 11 (5Д4), марка ТНВД: Н 40865, клеймо ТНВД:1674 у розмірі - 42 319 грн; покласти на фізичну особу-підприємця ОСОБА_2 оплату за проведення судової експертизи у розмірі - 1 998 грн та 25 грн за послуги банку з приводу зарахування грошової суми на рахунок експертної установи «Еталон».

Заява обґрунтована тим, що оскільки у ході виконавчого провадження № НОМЕР_1 державним виконавцем постановлено вимогу про повернення предмету спору, з тих підстав, що майно у боржника відсутнє, а рішення суду не виконано заявник звернувся до суду з позовом про стягнення вартості електростанції АД-10, марка дизеля: 4Ч 8,5 х 11 (5Д4), марка ТНВД: Н 40865, клеймо ТНВД: 1674. У рамках розгляду вказаної цивільної справи № 361/799/21, судом призначено судову товарознавчу експертизу. На підставі експертної установи «Еталон» встановлено вартість зниклого майна - 42 319 грн. Оскільки у боржника відсутнє майно, яке зобов`язано повернути, то слід змінити спосіб виконання рішення суду. (т.1 а.с. 1-3)

07 лютого 2024 року ОСОБА_2 звернувся до суду із заявою про виправлення описки в рішенні Броварського міськрайонного суду Київської області від 20 травня 2019 року, а саме просив замість: «зобов`язати суб`єкта підприємницької діяльності фізичну особу-підприємця ОСОБА_2 повернути споживачу ОСОБА_1 , електростанцію АД-10, марка дизеля: 44 8,5х 11(5Д4), марка ТНВД: Н 40856, клеймо ТНВД: 1674, в стані наданому споживачем до ремонтного цеху», викласти в наступній редакції: «зобов`язати фізичну особу підприємця ОСОБА_2 передати паливний насос високого тиску з 4 плунжерними парами, які в ньому стояли до принесення в ремцех, ОСОБА_1 ». (т. 4 а.с. 101-103)

Ухвалою Броварського міськрайонного суду Київської області від 17 квітня 2024 року залишеною без змін постановою Київського апеляційного суду від 31 липня 22 року відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_2 про виправлення помилки в судовому рішенні від 20 травня 2019 року. (т. 4 а.с.131-133,165-169)

Висновки районного та апеляційного суду полягають в тому, що відповідач за зустрічним позовом звертався до суду апеляційної інстанції з апеляційної скаргою, в якій не наводив доводів щодо виходу суду першої інстанції за межі позовних вимог та безпідставне зобов`язання його повернути товар, який позивач йому не передавав. Натомість, не заперечував проти зберігання ним товару, який суд першої інстанції зобов`язав повернути, ФОП ОСОБА_2 в апеляційній скарзі зазначав, що він утримує зазначене вище майно з метою отримання оплати за проведений ремонт.

Відповідно до заяви про зміну способу виконання рішення суду, вбачається, що у лютому 2021 року ОСОБА_1 звертався до суду із позовом до суб`єкта підприємницької діяльності ФОП ОСОБА_2 про захист прав споживача, стягнення вартості товару.

Ухвалою Броварського міськрайонного суду Київської області від 26 квітня 2023 року, постановленою у справі № 361/799/21 закрито провадження у даній справі на підставі пункту 3 частини першої статті 255 ЦПК України. (т. 3 а.с. 6-7)

Застосовані норми права.

Відповідно до статті 129-1 Конституції України, суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання.

У пункті 9 частини 2 статті 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено обов`язковість судового рішення.

Судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду та ефективного захисту сторони у справі, що передбачено статтями 6, 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні у справі "Іммобільяре Саффі проти Італії" наголошує, що право на звернення до суду, гарантоване статтею 6 Конвенції, також передбачає практичне виконання остаточних, обов`язкових для виконання судових рішень, які в державах, що поважають принцип верховенства права, не можуть залишатися невиконаними на шкоду стороні у провадженні. Отже, спосіб виконання судового рішення не може змінюватись без наявності законних на це підстав.

Відповідно до ч.1-3 ст. 435 ЦПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом) - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.

Заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення розглядається у десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням учасників справи.

Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

При вирішенні заяв державного виконавця чи сторони про відстрочку або розстрочку виконання рішення, встановлення або зміну способу й порядку його виконання суду потрібно мати на увазі, що відповідно до ст. 435 ЦПК України їх задоволення можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає, виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення (ступінь вини відповідача у виникненні спору, щодо фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо).

Спосіб виконання рішення визначається на підставі встановлених у ст.16 ЦК України способів захисту цивільних прав. Зміна способу і порядку виконання рішення полягає у заміні одного заходу примусового виконання іншим. При вирішенні питання про зміну способу виконання рішення суду підлягають з`ясуванню обставини, що свідчать про абсолютну неможливість виконання рішення суду. При цьому, у будь-якому випадку при зміні способу і порядку виконання рішення суду суд не може змінювати останнє по суті.

Верховний Суд у постанові від 05 вересня 2018 року у справі № 2-749/11/2229 роз`яснив, що поняття «спосіб і порядок» виконання судового рішення мають спеціальне значення, яке розраховане на виконавче провадження. Вони означають визначену рішенням суду послідовність і зміст вчинення виконавчих дій державним виконавцем. Спосіб виконання судового рішення - це спосіб реалізації та здійснення способу захисту, що встановленого ст.16 ЦК України. Під зміною способу виконання рішення суду слід розуміти прийняття судом нових заходів для реалізації рішення в разі абсолютної неможливості його виконання у спосіб, раніше встановлений. Але під час зміни способу та порядку виконання рішення, суд не може змінювати саме рішення по суті.

На стадії виконання рішення суд не може застосувати інший спосіб правового захисту стягувача ніж той, що передбачений рішенням суду, оскільки в іншому випадку це означало б зміну суті рішення суду та застосування іншого способу правового захисту позивача без дотримання належної судової процедури розгляду відповідних позовних вимог.

У постанові Верховного Суду від 11 серпня 2022 року у справі №П/811/269/17 вказано, що під зміною способу і порядку виконання рішення слід розуміти прийняття судом нових заходів для реалізації рішення у разі неможливості його виконання у встановленими раніше порядку і способом. Змінюючи спосіб і порядок виконання судового рішення, суд не може змінювати останнє по суті.

Мотиви, з яких виходить апеляційний суд

З наведених обставин справи вбачається, що рішенням Броварського міськрайонного суду Київської області від 20 травня 2019 року було частково задоволено позовні вимоги ОСОБА_1 та зобов`язано суб`єкта підприємницької діяльності фізичну особу-підприємця ОСОБА_2 повернути споживачу ОСОБА_1 електростанцію АД-10, марка дизеля: 4Ч 8,5 х 11 (5Д4), марка ТНВД: Н 40865, клеймо ТНВД: 1674, в стані, наданому споживачем до ремонтного цеху. Вказане рішення суду постановою Київського апеляційного суду від 22 листопада 2019 року та постановою Верховного Суду від 17 грудня 2020 року було залишено без змін.

На підставі вказаного рішення суду 12 грудня 2019 року було видано виконавчий лист, а постановою державного виконавця Деснянського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві від 27 травня 2021 року відкрито виконавче провадження № НОМЕР_1, у ході якого 26 липня 2021 року на адресу сторін було направлено вимогу про призначення дати повернення електростанції АД-10 на 05 серпня 2021 року. Інших даних про хід виконавчого провадження матеріали справи не містять.

У травні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про зміну способу виконання цього рішення у якій просить стягнути з ФОП ОСОБА_2 вартість майна електростанції у розмірі 42 319 грн на підставі висновку судової товарознавчої експертизи експертної установи «Еталон», а також покласти на нього витрати за проведення експертизи у розмірі 1 998 грн та 25 грн послуг банку.

Разом з тим при зверненні до суду з позовом позивачем був обраний спосіб захисту та його вимоги були задоволені рішенням суду, яке набрало законної сили. Даних про неможливість виконання рішення суду матеріали справи не містять.

Посилання скаржника на положення ст. 390 ЦК України, відповідно до яких власник може вимагати вартості майна, якщо його неможливо повернути в натурі, а також твердження, що стягнення вартості не є зміною суті позовних вимог, ґрунтуються на неправильному тлумаченні норм права. Колегія суддів наголошує, що вимога про стягнення вартості майна є самостійною матеріально-правовою вимогою, яка не розглядалася судом при вирішенні спору по суті. Заміна обов`язку повернути конкретну дизельну електростанцію АД-10 на обов`язок сплатити грошові кошти повністю змінює суть рішення суду від 20 травня 2019 року, а така заміна на стадії виконання прямо заборонена процесуальним законом.

Надаючи правову оцінку доводам апеляційної скарги про те, що суд першої інстанції не визнав явку відповідача обов`язковою, колегія суддів зазначає, що розгляд заяви про зміну способу виконання рішення відбувався у судовому засіданні з належним повідомленням учасників справи, а наявні у провадженні письмові докази та документи виконавчого провадження містили вичерпну інформацію для розгляду заяви. Оскільки визначення обов`язковості явки сторін є виключним процесуальним правом суду, неотримання особистих усних пояснень відповідача за наведених обставин не перешкодило повному з`ясуванню обставин справи та не призвело до порушення норм процесуального права.

Твердження скаржника про те, що суд не вказав у судовому рішенні, що відсутність майна у боржника не є підставою для задоволення заяви, повністю спростовуються змістом оскаржуваної ухвали, в якій суд першої інстанції дав чітку оцінку цим обставинам, зазначивши про відсутність у матеріалах справи беззаперечних доказів абсолютної неможливості виконання рішення суду від 20 травня 2019 року. Місцевий суд обґрунтовано вказав, що задоволення заяви про стягнення вартості майна призведе до заміни первісно обраного позивачем способу захисту своїх прав та фактично змінить рішення суду по суті, що є процесуально недопустимим.

Доводи апеляційної скарги про те, що звернення відповідача із заявою про виправлення помилки доводить факт його ухилення від виконання через відсутність майна в натурі, колегія суддів вважає неспроможними. Зміст судових актів, постановлених за результатами розгляду вказаної заяви ОСОБА_2 , свідчить про те, що відповідач підтверджував фізичне збереження електростанції у себе, а її неповернення пов`язував із конфліктом щодо оплати ремонту. Таким чином, дії відповідача підтверджують наявність між сторонами тривалого майнового спору щодо умов передачі речі, а не факт її фізичного знищення, втрати чи абсолютної неможливості виконання судового рішення.

За таких обставин, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відсутність фактичних та правових підстав для задоволення заяви ОСОБА_1 , оскільки матеріали справи не містять доказів абсолютної неможливості повернути майно, а задоволення заяви призвело б до зміни судового рішення по суті, у зв`язку з чим доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.

Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що ухвала Броварського міськрайонного суду Київської області від 05 лютого 2026 року постановлена з додержанням вимог чинного законодавства, внаслідок чого підстав для її скасування, з мотивів викладених в апеляційній скарзі не вбачається.

Керуючись ст. ст. 367, 374, 375, 381- 384 ЦПК України, суд апеляційної інстанції

П О С Т А Н О В И В

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Ухвалу Броварського міськрайонного суду Київської області від 05 лютого 2026 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її ухвалення, може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 (тридцяти) днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя-доповідач: В.В. Соколова

Судді: О.В. Желепа

Н.В. Поліщук

Повний текст постанови складений 03 липня 2026 року.