Постанова від 16 червня 2026 р. у справі №753/5190/25 — Київський апеляційний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 753/5190/25 Головуючий у І інстанції Колесник О.М.

Провадження №22-ц/824/5684/2026 Головуючий у 2 інстанції Таргоній Д.О.

ПОСТАНОВА

Іменем України

17 червня 2026 року Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

судді-доповідача Таргоній Д.О.,

суддів: Борисової О.В., Голуб С.А.,

за участі секретаря Кононової Н.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - адвоката Бородіна Андрія Валерійовича на додаткове рішення Дарницького районного суду м. Києва від 13 листопада 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Циганенко Людмила Вікторівна про встановлення факту припинення зобов`язання за договором іпотеки, скасування заборони на відчуження квартири,

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Дарницького районного суду м. Києва перебувала цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Циганенко Людмила Вікторівна, про встановлення факту припинення зобов`язання за договором іпотеки та скасування заборони відчуження квартири.

Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 04 листопада 2025 року позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Циганенко Людмила Вікторівна, про встановлення факту припинення зобов`язання за договором іпотеки та скасування заборони відчуження квартири - залишено без розгляду.

07 листопада 2025 року на адресу суду першої інстанції надійшло клопотання представника відповідача ОСОБА_2 - адвоката Окунєва Ігоря Сергійовича про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат на правничу допомогу у розмірі 63 000 грн.

В обґрунтування заяви зазначав, що ОСОБА_1 було завідомо безпідставно подано позов, що є зловживанням процесуальними правами. Вказаний спір виник внаслідок не правильних дій сторони.

Зважаючи на тривалий час розгляду справи та обсяг правової допомоги, наданої ОСОБА_2, вважає, що необхідно покласти судові витрати на позивача повністю незалежно від результатів вирішення спору.

На підтвердження фактичного понесення відповідачем витрат на професійну правничу допомогу адвоката у зв`язку з розглядом справи заявник надав: договір про надання правової допомоги, акт виконаних робіт з детальним описом робіт, виконаних адвокатом Окунєвим І.С.

Зазначав, що сума витрат на правову допомогу є співмірною зі складністю справи та виконаними адвокатом роботами з огляду на тривалість судового розгляду та численність вчинених процесуальних дій, зокрема участь у судових засіданнях.

Крім того вказував, що необхідно також враховувати не лише фактичну тривалість судових засідань, а й час, витрачений адвокатом на очікування судового засідання, дорогу для участі у судовому засіданні.

Додатковим рішенням Дарницького районного суду від 13 листопада 2026 року заяву про ухвалення додаткового рішення задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 63 000,00 гривень витрат на професійну правничу допомогу.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду, адвокат Бородін А.В. в інтересах ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу до Київського апеляційного суду.

Посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, просив скасувати додаткове рішення Дарницького районного суду від 13 листопада 2026 року та ухвалити нове, яким стягнути з позивача на користь відповідача 6 000 грн витрат на професійну правничу допомогу.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що договір про надання правової допомоги від 19.05 2023 року та акт виконаних робіт №1 від 04 листопада 2025 року були подані представником відповідача вже після постановлення судом ухвали про залишення позову без розгляду.

В поданому представником відповідача відзиві від 23.06.2025 не зазначено попереднього (орієнтовного) розрахунку судових витрат, а також не долучено будь-яких документів, зі змісту яких можливо було б це встановити. Зокрема, не додано навіть договору про надання правової допомоги.

Вказує, що подані представником відповідача документи на підтвердження понесених витрат на правничу допомогу вказують на факт наданих послуг та їх ціну, як подію, яка вже сталася, а тому такі документи не визначають попереднього (орієнтовного) розрахунку судових витрат та не можуть бути підставою для висновку про дотримання представником відповідача вимог процесуального законодавства щодо подання до суду попереднього (орієнтовного) розрахунок суми судових витрат, які відповідач поніс, і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи.

Висновок суду першої інстанції про те, що представник відповідача дотримався вимог процесуального законодавства щодо подання до суду попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат, які відповідач поніс, і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи не відповідає дійсним обставинам справи, оскільки під час розгляду справи такого попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат представником відповідача не подавалось.

Крім цього, судом першої інстанції прийнято документи, які відсутні в матеріалах справи, а саме Договір про надання правової допомоги, укладений між відповідачем та адвокатом Окунєвим І.С. від 19.05.2023.

У наданому представником відповідача договорі від 19.05.2025 відсутні відомості щодо обсягу правової допомоги, яка надається за цим договором, порядку обчислення гонорару та його сплати, що позбавляє можливості зробити висновок про обсяг наданих послуг та те, що правова допомога за цим договором пов`язана із представництвом інтересів відповідача у справі № 753/5190/25, а також про реальний розмір гонорару та обсяг адвокатських витрат.

Крім того, згідно акту виконаних робіт (наданих послуг) № 1 від 04.11.2025, складеного сторонами договору про надання правової допомоги від 19.05.2025, було прийнято від адвоката послуги, надані в межах справи №753/5190/25 на суму 63000 гривень, в тому числі, разом з іншими: - ознайомлення у Дарницькому районному суді м. Києва з матеріалами справи № 753/2621/17;ознайомлення у Дарницькому районному суді м. Києва з матеріалами справи № 2- 6030/08; ознайомлення у Дарницькому районному суді м. Києва з матеріалами справи № 2- 723/2010; ознайомлення у Дарницькому районному суді м. Києва з матеріалами справи № 2- 7363/12.

В акті зазначено, що адвокатом отримано копії судових рішень у даних справах для подання їх як доказів у справі.

Водночас, відсутні відомості про зв`язок цих справ із справою №753/5190/25, а також про подання представником відповідача зазначених вище копій судових рішень як доказів у справі №753/5190/25, що позбавляє можливості прийти до висновку про обґрунтованість наданих адвокатом таких послуг, їх необхідність та неминучість.

Зазначає, що заявлені витрати на правничу допомогу є значно завищеними, тому необхідно зменшити їх розмір до 6 000 грн.

Не погоджуючись з доводами апеляційної скарги, представник ОСОБА_2 - адвокат Окунєв І.С. подав відзив на апеляційну скаргу.

В обґрунтування відзиву зазначає, що позивач звернувшись до суду з позовом, створив умови відповідачу, які викликали необхідність укладення договору про надання правничої допомоги, витрачання власного часу, коштів, подання відзиву та клопотань.

З посиланням на практику Верховного Суду вказує, що подальше залишення позову без розгляду за ініціативою позивача свідчить , що він вийшов за межі дійсного змісту свого права та вчинив необґрунтовані дії, якими порушив баланс майнових прав та інтересів сторони, яка потерпає від фінансових збитків.

Щодо подання попереднього розрахунку судових витрат з порушенням порядку подачі таких доказів, то представник відповідача зазначає, що таке твердження є надуманим, оскільки ЦПК України не встановлює імперативної форми чи способу подання орієнтовного розрахунку, а вимагає повідомлення суду про намір стягнення витрат. Подання доказів таких витрат відбулося в межах строків передбачених ЦПК України та було здійснено разом із заявою про ухвалення додаткового рішення.

Крім того зазначає, що подання договору про надання правничої допомоги та акту виконаних робіт після ухвали про залишення позову без розгляду не є порушенням, оскільки саме після постановлення ухвали про залишення без розгляду у відповідача виникло право на звернення із заявою про компенсацію витрат.

Також на підтвердження співмірності та розумності витрат зазначає, що заявлені витрати є співмірними з огляду на тривалість розгляду справи, обсяг процесуальних документів, необхідність пов`язаних судових справ, значення спору для відповідача. Надання правничої допомоги охоплюється не тільки безпосередньою участю адвоката в судових засіданнях, а й часом витраченим на очікування судового засідання, дорогу для участі у судовому засіданні, підготовкою до судових засідань, аналізі матеріалів.

У судовому засіданні представник ОСОБА_1 - адвокат Бородін А.В. підтримав апеляційну скаргу, просив її задовольнити.

Представник ОСОБА_2 - адвокат Окунєв І.С. проти задоволення апеляційної скарги заперечував, просив залишити рішення суду першої інстанції без змін.

Заслухавши доповідь судді Таргоній Д.О., пояснення представників сторін, вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що впровадженні Дарницького районного суду м. Києва перебувала цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Циганенко Людмила Вікторівна, про встановлення факту припинення зобов`язання за договором іпотеки та скасування заборони відчуження квартири.

Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 04 листопада 2025 року позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Циганенко Людмила Вікторівна, про встановлення факту припинення зобов`язання за договором іпотеки та скасування заборони відчуження квартири- залишено без розгляду.

07 листопада 2025 року на адресу суду надійшло клопотання представника відповідача ОСОБА_2 - Окунєва Ігоря Сергійовича про постановлення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат на правничу допомогу у розмірі 63 000 грн.

Ухвалюючи додаткове рішення та задовольняючи заяву представника ОСОБА_2 - адвоката Окунєва І.С., суд першої інстанції виходив із того, що представник відповідача дотримався вимог процесуального законодавства щодо подання до суду попереднього (орієнтовного) розрахунок суми судових витрат; в обґрунтування фактично понесених судових витрат надав належні докази, тому врахувавши складність справи, час, обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, керуючись критерієм реальності та розумності таких витрат, суд дійшов висновку, що судові витрати підлягають відшкодуванню з позивача у розмірі 63 000 грн.

Колегія суддів апеляційного суду не може в повній мірі погодитись з такими висновками, з огляду на наступне.

Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам закону судове рішення не відповідає з наступних підстав.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Частинами третьою та четвертою статті 270 ЦПК України встановлено, що суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення, а в разі якщо суд вирішує лише питання про судові витрати - без повідомлення учасників справи.

Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 ЦПК України).

Згідно з частинами першою, третьою статті 133 ЦПК України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних із розглядом справи. До витрат, пов`язаних із розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до статті 59 Конституції України кожен має право на професійну правничу допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Частиною першою статті 15 ЦПК України встановлено, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою.

Повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», про що зазначено в частині четвертій статті 62 ЦПК України.

За положеннями пункту 4 статті 1, частин третьої та п`ятої статті 27 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору. Додоговору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права. Зміст договору про надання правової допомоги не може суперечити Конституції України та законам України, інтересам держави і суспільства, його моральним засадам, присязі адвоката України та правилам адвокатської етики.

Пунктом 9 частини першої статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» встановлено, що представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

Відповідно до статті 19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

Відповідно до положень статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Відповідно до частини п`ятої статті 142 ЦПК України, у разі закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду відповідач має право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов`язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача.

Відповідно до частини першої статті 134 ЦПК України, разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи.

Згідно з частиною восьмою статті 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

З матеріалів даної справи вбачається, що разом із відзивом на позовну заяву ОСОБА_2 подано заяву про відшкодування судових витрат, докази понесення яких відповідач зобов`язався подати протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду у справі за даною позовною заявою. (а.с. 188-193 т. 1)

07 листопада 2025 року, із дотриманням строків, визначених частиною восьмою статті 141 ЦПК України, представник ОСОБА_2 - адвокат Окунєв І.С. подав заяву про ухвалення додаткового рішення, до якої додав документи, які підтверджують понесення відповідачем витрат на правову допомогу у даній справі, зокрема:

- договір про надання правової допомоги від 19 травня 2025 року, укладений між адвокатом Окунєвим І.С. та ОСОБА_2 ;

- ордер на надання правничої (правової) допомоги від 19.05.2025 №1335108;

- акт виконаних робіт (наданих послуг) до договору про надання правової допомоги від 19.05.2025 р., згідно з яким сума гонорару Адвокату за надання Клієнту правової допомоги у суді першої визначена сторонами в розмірі 63 000 грн.

Зазначений акт виконаних робіт містить детальний опис робіт (послуг), виконаних (наданих) адвокатом, в період з 19.05.2025 року:

- попередня консультація Адвоката;

- ознайомлення з наявними у Клієнта документами у Справі;

- підготовка та подання заяви про вступ у Справу як представника, оголошення перерви та надання часу для ознайомлення з матеріалами справи, участь у судових засіданнях в режимі ВКЗ;

- ознайомлення з матеріалами Справи у Дарницькому районному суді м. Києва;

- аналіз чинного законодавства України, що регулює спірні правовідносини;

- підбір та аналіз актуальної судової практики у справах з питань спірних правовідносин;

- визначення правової позиції щодо захисту інтересів Клієнта у спірних правовідносинах;

- консультація Клієнта та узгодження правової позиції щодо захисту інтересів Клієнта у спірних правовідносинах;

- ознайомлення у Дарницькому районному суді м. Києва з матеріалами цивільної справи № 2-6030/18 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_4 про стягнення суми інфляційних нарахувань та штрафних санкцій за несвоєчасне повернення боргу, здійснення їх фотокопіювання та отримання копій судових рішень у даній справі для подання їх як доказів у Справі;

- ознайомлення у Дарницькому районному суді м. Києва з матеріалами цивільної справи № 2-723/2010 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_4 про стягнення суми інфляційних нарахувань та штрафних санкцій за несвоєчасне повернення боргу, здійснення їх фотокопіювання та отримання копій судових рішень у даній справі для подання їх як доказів у Справі;

- ознайомлення у Дарницькому районному суді м. Києва з матеріалами цивільної справи № 2-7363/12 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_4 про стягнення суми шляхом накладення стягнення на майно, здійснення їх фотокопіювання та отримання копій судових рішень у даній справі для подання їх як доказів у Справі;

- підготовка клопотання про продовження строку на подання відзиву та доказів у Справі;

- підготовка та подання відзиву на позовну заяву у Справі з додатками у встановленому порядку;

- участь у судових засіданнях: 25.06.2025, 02.07.2025, 30.07.2025, 22.09.2025, 13.10.2025, 04.11.2025;

- підготовка заяви про ухвалення додаткового рішення та компенсації судових витрат у Справі з подальшим поданням її встановленому порядку;

- забезпечення представництва у судовому засіданні щодо розгляду заяви про ухвалення додаткового рішення.

12.11.2025 року представник ОСОБА_1 - адвокат Бородін А.В. подав до суду першої інстанції заяву про відмову в ухваленні додаткового рішення, в якій звертав увагу суду на те, що відповідачем до поданого ним відзиву на позовну заяву е було подано до суду попереднього (орієнтовного) розрахунку судових витрат, а також будь-яких документів, зі змісту яких можна це встановити, не додано також договору про надання правової допомоги.

На думку представника позивача, відсутність у матеріалах справи попереднього (орієнтовного) розрахунку судових витрат, є підставою для відмови в задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення.

Крім того, адвокат Бородін А.В. посилається на неспівмірність заявленої відповідачем суми витрат на правову допомогу зі складністю справи, обсягом виконаних робіт, часом, витраченим представником на участь у судових засідання.

Зазначає, що розгляд справи по суті не було розпочато, загальний час підготовчого судового засідання, в якому був присутній представник відповідача, не перевищує 2-х годин. Оскільки судові засідання проводились в режимі відеоконференції, відсутні будь-які транспортні витрати, пов`язані із участю у судових засіданнях.

Задовольняючи заяву представника ОСОБА_2 - адвоката Окунєва І.С. про ухвалення додаткового рішення та стягуючи витрати на правову допомогу, понесені відповідачем, у заявленому ним розмірі, суд першої інстанції не дав належної оцінки доводам представника позивача щодо неспівмірності таких витрат, не навів мотивів відхилення таких доводів та не здійснив перевірки відповідності таких витрат критеріям їх реальності та розумності.

Під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує, зокрема, чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес - частина третя статті 141 ЦПК України.

Як зазначено у постанові Верховного Суду від 22 лютого 2024 року у справі 910/9714/22: «у вирішенні заяви сторони судового процесу про компенсацію понесених нею витрат на професійну правничу допомогу, суд керуючись принципами пропорційності та справедливості, закріпленими у статтях 2 та 15 Господарського процесуального кодексу України має обов`язок дослідити та оцінити додані заявником до заяви документи на предмет належності, допустимості та достовірності відображеної у них інформації. Зокрема, чи відповідають зазначені у документах дані щодо характеру та обсягу правничої допомоги, наданої адвокатом, документам, наявним у судовій справі, чи не вчиняв адвокат під час розгляду справи дій, які призвели до затягування розгляду справи, зокрема, але не виключно, чи не подавав явно необґрунтованих заяв і клопотань, чи не включено у документи інформацію щодо витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, які не підтверджені належними доказами та навпаки, якими доказами підтверджується заявлена до відшкодування сума, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги. Подані стороною докази на підтвердження її витрат підлягають оцінці як з точки зору відповідності цих дій вимогам законодавства (вимогам статей 123, 124, 126, 129 Господарського процесуального кодексу України), так і їх спрямованості на забезпечення права сторони (на користь якої ухвалене судове рішення) на відшкодування судових витрат.».

Отже, розглядаючи заяву сторони судового процесу про компенсацію понесених нею витрат на професійну правничу допомогу, суду належить дослідити та оцінити додані заявником до заяви документи на предмет належності, допустимості та достовірності відображеної у них інформації.

Відповідно до статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Згідно зі статтею 28 Правил адвокатської етики, затверджених Звітно-виборним з`їздом адвокатів України від 09 червня 2017 року гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів професійної правничої (правової) допомоги клієнту.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата тощо), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Адвокат має право у розумних межах визначати розмір гонорару, виходячи із власних міркувань. При встановленні розміру гонорару можуть враховуватися складність справи, кваліфікація, досвід і завантаженість адвоката та інші обставини. Погоджений адвокатом з клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розмір гонорару може бути змінений лише за взаємною домовленістю. В разі виникнення особливих по складності доручень клієнта або у випадку збільшення затрат часу і обсягу роботи адвоката на фактичне виконання доручення (підготовку до виконання) розмір гонорару може бути збільшено за взаємною домовленістю.

Як вбачається зі змісту Договору про надання правової допомоги №б/н від 19.05.2025 року, укладеного між адвокатом Окунєвим І.С. та ОСОБА_2 , за умовами пункту 1.1 Договору, Клієнт доручає, а Адвокат бере на себе зобов`язання надавати правову допомогу Клієнту в обсязі та на умовах, передбачених даним договором.

Згідно п. 4.2 Договору, оплата Клієнтом визначеної суми гонорару та фактичних витрат, здійснюється Клієнтом протягом трьох календарних днів з моменту підписання конкретного акту виконаних робіт.

Відповідно до ч. 3 ст. 27 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», до договору про надання правничої допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.

Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ст. 901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Оскільки договір про надання правничої допомоги за своєю правовою природою є різновидом договорів про надання послуг, то такий договір має чітко визначаючи обсяг робіт, гонорар, строки й обов`язки, керуючись Законом «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» та правилами етики.

В наданому представником відповідача договорі від 19.05.2025 відсутні відомості щодо обсягу правової допомоги, яка надається за цим договором, що позбавляє можливості зробити висновок про обсяг наданих послуг.

Велика Палата Верховного Суду вже вказувала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц, провадження № 14-382цс19 та постанова Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18, провадження № 12-171гс19).

Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, застосовує аналогічний підхід та вказує, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо вони були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див. mutatis mutandis рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України» від 23 січня 2014 року (East/West Alliance Limited v. Ukraine, заява № 19336/04, § 268)).

Такий правовий висновок викладено в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 13 січня 2021 року у справі № 596/2305/18-ц (провадження № 61-13608св20).

Колегія суддів, дослідивши матеріали справи та надавши оцінку доказам, наданим представником відповідача на підтвердження понесених витрат на правничу допомогу, дійшла висновку про те, що заявлений відповідачем розмір таких витрат в сумі 63 000,00 грн є завищеним відповідно до іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, обсягом наданих адвокатом послуг, та є неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

У постановах Верховного Суду у справі № 905/1795/18 від 24 жовтня 2019 рокута у справі № 922/2685/19 від 08 квітня 2020 рокувизначено, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

В іншій своїй постанові від 07.09.2020 року справа № 910/4201/1 Верховний Суд зазначив, що визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити з встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність". У разі відсутності у тексті договору таких умов (пунктів) щодо порядку обчислення, форми та ціни послуг, що надаються адвокатом, суди, в залежності від конкретних обставин справи, інших доказів, наданих адвокатом, використовуючи свої дискреційні повноваження, мають право відмовити у задоволенні заяви про компенсацію судових витрат, задовольнити її повністю або частково.

Аналогічну правову позицію наведено у постанові Верховного Суду від 06.03.2019 у справі N 922/1163/18.

Визначаючи пропорційність предмета спору з розміром витрат на правничу допомогу, їх доведеність та фактичну наявність, за встановлених обставин, апеляційний суд враховує складність справи, невеликий обсяг фактичних даних та матеріалів, складність поданих до суду процесуальних документів, участь адвоката Окунєва І.С. в судових засіданнях виключно в режимі відеоконференцзвязку, а також те, що розгляд справи було завершено залишенням позову без розгляду за заявою позивача.

На думку колегії суддів, за відсутності даних щодо вартості послуг та часу, витраченого адвокатом Окунєвим І.С. на надання правової допомоги ОСОБА_2 у даній справі, з огляду на незначну складність даної справи та участь адвоката в судових засіданнях виключно в режимі відеоконференцзвязку, ураховуючи наявність заперечень представника позивача в частині неспівмірності заявленої суми витрат зі складністю справи та часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг), 15750,00 грн винагороди є достатньою компенсацією понесених відповідачем витрат, який відповідає критерію розумності та реальності.

Апеляційний суд відхиляє доводи апеляційної скарги про те, що неподання представником відповідача попереднього (орієнтовного) розрахунку судових витрат є підставою для відмови в їх стягненні, оскільки положення частини другої статті 134 ЦПК України наділяють суд правом, а не обов`язком відмовити стороні у відшкодуванні відповідних судових витрат за вказаних обставин.

З огляду на викладене, доводи апеляційної скарги знайшли часткове підтвердження, додаткове рішення суду в частині визначення розміру витрат на правову допомогу, які підлягають компенсації відповідачу, не відповідає обставинам справи, тому колегія суддів, керуючись ст. 376 ЦПК України, вважає правильним його змінити, зменшивши розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають до стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 , визначивши їх в сумі 15 750,00 грн.

Керуючись ст. ст. 367, 374, 376, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу, подану адвокатом Бородіним Андрієм Валерійовичем в інтересах ОСОБА_1 , задовольнити частково.

Додаткове рішення Дарницького районного суду м. Києва від 13 листопада 2025 року змінити в частині розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають до стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 , визначивши їх в сумі 15 750 (п`ятнадцять тисяч сімсот п`ятдесят) гривень 00 коп.

Постанова суду набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи(вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Повне судове рішення складене 6 липня 2026 року.

Суддя-доповідач Д.О. Таргоній

Судді : О.В. Борисова

С.А. Голуб