Рішення від 05 липня 2026 р. у справі №580/4535/26 — Черкаський окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 липня 2026 року справа № 580/4535/26

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді – Гайдаш В.А.,

розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження у приміщенні суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

До Черкаського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 (далі - позивач) до військової частини НОМЕР_1 (далі – відповідач), в якому позивач просить:

- визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_1 , що полягали у не призначенні ОСОБА_1 на відповідну штатну посаду та не вирішенні питання щодо його подальшого службового використання у військовій частині, попри фактичне перебування зазначеного військовослужбовця у пункті постійної дислокації військової частини та виконання обов`язків військової служби у період з 14.09.2025 по 15.01.2026;

- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 , яка полягає у не нарахуванні та невиплаті ОСОБА_1 належного грошового забезпечення у повному обсязі за період з 14.09.2025 по 15.01.2026, як військовослужбовцю, який перебував на фінансовому забезпеченні зазначеної військової частини;

- зобов`язати військову частину НОМЕР_1 здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 недоотриманих сум грошового забезпечення за період з 14.09.2025 по 15.01.2026, виходячи з грошового забезпечення за посадою, на яку він мав бути призначений з урахуванням фактичного проходження військової служби, з урахуванням раніше виплачених сум;

- зобов`язати військову частину НОМЕР_1 здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», у розмірі 20 100 (двадцять тисяч сто) гривень щомісячно пропорційно часу, за період з 14.09.2025 по 15.01.2026, з урахуванням раніше виплачених сум;

- зобов`язати військову частину НОМЕР_1 здійснити виплату зазначених сум грошового забезпечення та додаткової винагороди за кодом економічної класифікації видатків 2112 «Грошове забезпечення військовослужбовців», із належним відображенням таких виплат у податковій звітності та звітності з єдиного соціального внеску, а також із включенням відповідних відомостей до Реєстру застрахованих осіб.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що відповідач протиправно не здійснив призначення позивача на відповідну штатну посаду та не вирішив питання щодо його подальшого службового використання у військовій частині, попри фактичне перебування позивача у пункті постійної дислокації військової частини та виконання обов`язків військової служби у період з 14.09.2025 по 15.01.2026, як наслідок, не виплатив за вищезазначений період грошового забезпечення та додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168.

Ухвалою судді Черкаського окружного адміністративного суду від 06.05.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.

Відповідач позов не визнав, просив у його задоволенні відмовити повністю, надав до суду письмовий відзив на позов, в якому зазначив, що якщо військовий закінчив стаціонарне лікування та перебуває у військовій частині, то перші два місяці йому виплачують його грошове забезпечення, а в наступні місяці лише оклад за військовим званням та надбавку за вислугу років. Грошове забезпечення після чотирьох місяців безперервного перебування на лікуванні в лікарняних закладах виплачується на підставі висновку лікарняного закладу (військово-лікарської комісії), рішення командира військової частини про продовження перебування в лікарняних закладах та відповідно до вимог чинного законодавства. Враховуючи вищевикладене, відповідач вважає, що грошове забезпечення за період проходження служби у військовій частині НОМЕР_1 колишньому військовослужбовцю військової частини НОМЕР_1 старшому солдату ОСОБА_1 встановлювалося, нараховувалося та виплачувалося у відповідності до чинного законодавства.

Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд зазначає наступне.

Із наявних у матеріалах справи доказів судом встановлено, що позивач проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_1 на посаді номера обслуги 1 самохідного артилерійського взводу 1 самохідної артилерійської батареї 1 самохідного артилерійського дивізіону військової частини НОМЕР_1 , що підтверджується наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 15.12.2022 № 22.

Наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 13.04.2025 №103 старшого солдата ОСОБА_1 увільнено від займаної посади і зараховано у розпорядження командира військової частини НОМЕР_1 з 13 квітня 2025 року.

Згідно листа військової частини НОМЕР_1 від 30 березня 2026 року №03/3537 встановлено, що позивач упродовж 2025 року перебував на тривалому лікуванні, неодноразово вибував у відпустки за станом здоров`я та проходив військово-лікарські комісії.

Так, 05.04.2025 позивач вибув на лікування до комунального некомерційного підприємства « ІНФОРМАЦІЯ_1 » (м. Суми) (на підставі наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) №95 від 05.04.2025), а також 05.04.2025 вибув на лікування до комунального некомерційного підприємства « ІНФОРМАЦІЯ_1 » (м. Суми) (на підставі наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) №96 від 06.04.2025).

27.04.2025 позивач вибув у відпустку для лікування у зв`язку з хворобою або для лікування у м. Сміла на 30 (тридцять) діб з 27.04.2025 по 26.05.2025 (на підставі наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) №118 від 27.04.2025).

22.05.2025 позивач вибув для проходження військово-лікарської комісії з метою визначення ступеню придатності до військової служби у Збройних Силах України до комунального некомерційного підприємства «Смілянська міська лікарня» Смілянської міської ради по закінченню відпустки за станом здоров`я (на підставі наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) №144 від 23.05.2025).

24.05.2025 позивач вибув у відпустку для лікування у зв`язку з хворобою або для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва) до АДРЕСА_1 на 30 календарних днів з 24.05.2025 по 22.06.2025 (на підставі наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) №145 від 24.05.2025).

19.06.2025 позивач вибув для проходження військово-лікарської комісії з метою визначення ступеню придатності до військової служби у Збройних Силах України до комунального некомерційного підприємства «Смілянська міська лікарня» (м. Сміла) по закінченню відпустки за станом здоров`я (на підставі наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) №171 від 19.06.2025).

20.06.2025 позивач вибув у відпустку для лікування у зв`язку з хворобою або для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва) до АДРЕСА_1 на 30 календарних днів з 21.06.2025 по 20.07.2025 (на підставі наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) №172 від 20.06.2025).

17.07.2025 позивач вибув для проходження військово-лікарської комісії з метою визначення ступеню придатності до військової служби у Збройних Силах України до комунального некомерційного підприємства «Смілянська міська лікарня» (м. Сміла) під час відпустки за станом здоров`я (на підставі наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) №199 від 17.07.2025).

17.07.2025 позивач вибув у відпустку для лікування у зв`язку з хворобою або для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва) до АДРЕСА_1 на 30 календарних днів з 19.07.2025 по 17.08.2025 (на підставі наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) №200 від 18.07.2025).

13.08.2025 позивач вибув для проходження військово-лікарської комісії з метою визначення ступеню придатності до військової служби у Збройних Силах України до комунального некомерційного підприємства «Смілянська міська лікарня» (м. Сміла) під час відпустки за станом здоров`я (на підставі наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) №227 від 14.08.2025).

16.08.2025 позивач вибув у відпустку для лікування у зв`язку з хворобою або для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва) до АДРЕСА_1 на 30 календарних днів з 15.08.2025 по 13.09.2025 (на підставі наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) №229 від 16.08.2025).

10.09.2025 позивач вибув для проходження військово-лікарської комісії з метою визначення ступеню придатності до військової служби у Збройних Силах України до комунального некомерційного підприємства «Смілянська міська лікарня» (м. Сміла) під час відпустки за станом здоров`я (на підставі наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) №255 від 11.09.2025).

У подальшому, 14.09.2025 позивач прибув та приступив до виконання службових обов`язків з відпустки для лікування у зв`язку з хворобою або для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва) (на підставі наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) №258 від 14.09.2025).

15.11.2025 позивач вибув у щорічну відпустку до Черкаської області (м. Сміла) на 15 календарних днів та 2 доби на дорогу з 15.11.2025 по 01.12.2025 (на підставі наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) №320 від 15.11.2025).

02.12.2025 позивач прибув та приступив до виконання службових обов`язків з щорічної відпустки (на підставі наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) №338 від 03.12.2025).

Згідно витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 15.01.2026 №15 старшого солдата ОСОБА_1 , який перебував у розпорядженні командира військової частини НОМЕР_1 , призначено розпорядженням Генерального штабу Збройних Сил України від 06 січня 2026 року №6 до військової частини НОМЕР_2 на посаду стрільця відділення охорони взводу охорони роти охорони, з урахуванням рекомендацій, наданих листом (вх. №2622/2603 від 08.12.2025), з правом здати посаду та вибути до нового місця служби у АДРЕСА_2 . Даним наказом визначено, що з 15 січня 2026 року його виключено зі списків особового складу військової частини та всіх видів забезпечення, із здійсненням повного розрахунку та здачею справ і посад станом на 15 січня 2026 року.

Позивач вважаючи, що відповідач за період перебування позивача у пункті постійної дислокації військовій частині НОМЕР_1 з 14.09.2025 по 15.01.2026 (124 календарні дні) не ухвалив належного кадрового рішення щодо його подальшого службового використання та призначення на посаду, чим фактично штучно підтримував стан перебування позивача «у розпорядженні», що прямо вплинуло на обсяг виплаченого грошового забезпечення, тому позивач звернувся до суду із даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає, що

Частиною першою статті 2 Закону України від 25.03.1992 року №2232-ХІІ «Про військовий обов`язок і військову службу» (далі - Закон №2232-XII) визначено, що військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України, іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній з обороною України, її незалежності та територіальної цілісності.

Згідно з ч.2 ст.2 Закону №2232-XII проходження військової служби здійснюється громадянами України - у добровільному порядку (за контрактом) або за призовом.

Частиною 4 статті 2 Закону №2232-XII передбачено, що порядок проходження військової служби, права та обов`язки військовослужбовців визначаються цим та іншими законами, відповідними положеннями про проходження військової служби, що затверджуються Президентом України, та іншими нормативно-правовими актами.

При цьому відповідно до частини 14 ст. 2 Закону №2232-XII виконання військового обов`язку в особливий період здійснюється з особливостями, визначеними цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Згідно з частинами 5, 7 ст. 6 Закону №2232-XII військові посади, передбачені штатами воєнного часу, при переведенні Збройних Сил України, інших військових формувань на організацію і штати воєнного часу підлягають заміщенню резервістами або іншими військовозобов`язаними в порядку, визначеному Генеральним штабом Збройних Сил України, а в Службі безпеки України та Службі зовнішньої розвідки України - в порядку, визначеному їх керівниками.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про оборону України» особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій; воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози та забезпечення національної безпеки, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

Отже, період дії воєнного стану або дії рішення про мобілізацію (крім цільової) є особливим періодом, який передбачає перехід Збройних Сил України та інших військових формувань на штати воєнного стану, які передбачають заміщення воєнних посад.

При цьому суд зауважує, що Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року №64/2022, затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року №2102-ІХ, в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, дія якого у подальшому неодноразово продовжувалась та на час виникнення спірних правовідносин в Україні також триває воєнний стан, період дії якого, відповідно до Законів України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та «Про оборону України» є особливим періодом, який передбачає перехід Збройних Сил України та інших військових формувань на штати воєнного стану, які передбачають заміщення воєнних посад.

Порядок проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України та регулювання питань, пов`язаних з проходженням такої служби під час виконання громадянами військового обов`язку в запасі регулюється визначений Положенням про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, який затверджено Указом Президента України від 10.12.2008 №1153/2008 (далі - Положення №1153).

Згідно із пунктом 110 Положення №1153 переміщення військовослужбовців здійснюється в разі, коли звільнення їх із посад або призначення на інші посади належить до номенклатури призначення різних посадових осіб.

Переміщення осіб рядового складу, сержантського та старшинського складу за наявності обґрунтованих підстав з урахуванням висновків атестування, рекомендацій їх безпосередніх і прямих начальників на підставі клопотань командирів (начальників), які порушили питання про переміщення, здійснюється:

між з`єднаннями, військовими частинами, оперативними командуваннями - наказами посадової особи, якій підпорядковані відповідні з`єднання, військові частини та оперативні командування;

між видами Збройних Сил України, окремими родами військ (сил) Збройних Сил України та військовими частинами, які підпорядковані начальникам структурних підрозділів Генерального штабу Збройних Сил України, - наказом Головнокомандувача Збройних Сил України. У період дії - воєнного стану таке переміщення здійснюється наказом начальника Генерального штабу Збройних Сил України;

між військовими частинами видів, окремих родів військ (сил) Збройних Сил України та військовими частинами, які підпорядковані Міністерству оборони України, - наказом керівника служби персоналу Міністерства оборони України.

Форма та порядок надання клопотання визначаються Міністерством оборони України.

За приписами п. 109 Положення №1153 вибуття до нового місця служби військовослужбовця здійснюється після надходження витягу з наказу відповідного командира (начальника) військової частини про призначення, в тому числі доведеного технічними засобами передачі документованої інформації. Виключення військовослужбовця зі списків особового складу військової частини має відбутися після здавання посади, але не пізніше ніж через місяць від дня одержання військовою частиною зазначеного витягу з наказу або іншого письмового повідомлення про переміщення по службі військовослужбовця.

Відповідно до пп. 15 п. 116 Положення № 1153/2008 зарахування військовослужбовців наказами по особовому складу в розпорядження посадових осіб, які мають право призначення на посади, для вирішення питання щодо дальшого їх службового використання допускається в разі: якщо військовослужбовці перебувають на тривалому лікуванні у зв`язку з отриманим пораненням або хворобою, отриманою в особливий період, чи у полоні, як заручники або інтерновані особи, - до їх повернення.

Військовослужбовці звільняються з посад та зараховуються в розпорядження посадових осіб наказами командирів (начальників), які мають право призначення на ці посади.

Час перебування військовослужбовців на лікуванні, в основній або додатковій відпустці виключається із загального періоду перебування у розпорядженні відповідних командирів (начальників).

Військовослужбовець, якого звільнено з посади, вважається таким, що перебуває у розпорядженні відповідного командира (начальника) військової частини, у списках якої він перебуває, з дня, що настає за днем звільнення, та до дня, з якого він приступив до виконання обов`язків за новою військовою посадою, на яку його призначено (до дня зарахування у розпорядження посадової особи, яка має право призначення на посаду).

Матеріальне та грошове забезпечення військовослужбовців, зарахованих у розпорядження відповідних командирів (начальників), здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п.117 Положення № 1153/2008 призначення на посади військовослужбовців, які перебувають у розпорядженні відповідних командирів (начальників), проводиться в якомога коротший строк, але не пізніше ніж через два місяці з дня звільнення з попередньої посади, за винятком випадків, передбачених підпунктами 12 - 16 пункту 116 цього Положення.

Судом встановлено, що 14.09.2025 позивач прибув та приступив до виконання службових обов`язків з відпустки для лікування у зв`язку з хворобою або для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва) (на підставі наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) №258 від 14.09.2025).

15.11.2025 позивач вибув у щорічну відпустку до Черкаської області (м. Сміла) на 15 календарних днів та 2 доби на дорогу з 15.11.2025 по 01.12.2025 (на підставі наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) №320 від 15.11.2025).

02.12.2025 позивач прибув та приступив до виконання службових обов`язків з щорічної відпустки (на підставі наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) №338 від 03.12.2025).

Згідно витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 15.01.2026 №15 старшого солдата ОСОБА_1 , який перебував у розпорядженні командира військової частини НОМЕР_1 , призначено розпорядженням Генерального штабу Збройних Сил України від 06 січня 2026 року №6 до військової частини НОМЕР_2 на посаду стрільця відділення охорони взводу охорони роти охорони, з урахуванням рекомендацій, наданих листом (вх. №2622/2603 від 08.12.2025), з правом здати посаду та вибути до нового місця служби у АДРЕСА_2 . Даним наказом визначено, що з 15 січня 2026 року його виключено зі списків особового складу військової частини та всіх видів забезпечення, із здійсненням повного розрахунку та здачею справ і посад станом на 15 січня 2026 року.

Таким чином, суд дійшов висновку, що позивач у період з 14.09.2025 по 15.01.2026 (124 календарні дні) перебував у військовій частині НОМЕР_1 та виконував службові обов`язки, однак відповідач протиправно не ухвалив належного кадрового рішення щодо його подальшого службового використання та призначення на відповідну посаду, чим допустив протиправну бездіяльність.

Поряд з цим, суд враховує, що виплату грошового забезпечення у період перебування у розпорядженні або звільнення від посад врегульовано розділом XXVIII Наказу Міністерства оборони України від 07.06.2018 № 260 “Про затвердження Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам” (далі - Порядок № 260, в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Так, пунктом 1 розділу XXVIII Порядку № 260 визначено, що грошове забезпечення військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), зарахованим у розпорядження відповідних командирів або звільненим від посад, виплачується в розмірі грошового забезпечення, яке військовослужбовці отримували за займаними посадами до зарахування в розпорядження, але не більше ніж два місяці.

Такий порядок виплати грошового забезпечення не стосується військовослужбовців, зарахованих у розпорядження посадових осіб (які мають право призначення на посади) відповідно до підпунктів 12-1 та 13 пункту 116, а також пункту 122 Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженого Указом Президента України від 10 грудня 2008 року № 1153/2008.

Час перебування військовослужбовця на лікуванні, у відпустці, тимчасового виконання обов`язків (але не більше ніж два місяці) за вакантною посадою, перебування під вартою (цілодобовим домашнім арештом) виключається із загального періоду перебування в розпорядженні.

Відповідно до п.2 Порядку № 260 днем звільнення військовослужбовця з посади, яку він займає, вважається день закінчення здавання справ і складання обов`язків за посадою в межах установлених строків.

За правилами п.5-7 Порядку № 260 якщо не можна прийняти кадрове рішення щодо подальшого службового використання військовослужбовця, у період перебування у розпорядженні протягом двох місяців з поважних причин (відсутність рівнозначних посад, бажання подальшого проходження військової служби, наявність сімейних та інших обставин) грошове забезпечення виплачується йому в розмірі, яке він отримував за займаною посадою до зарахування в розпорядження, за рішенням Міністра оборони України.

Грошове забезпечення військовослужбовцям після перебування у розпорядженні понад два місяці виплачується в розмірі окладу за військовим званням та надбавки за вислугу років, за винятком випадків продовження строків виплати за рішенням Міністра оборони України.

Грошове забезпечення військовослужбовців під час перебування у розпорядженні підлягає перерахунку в разі набуття права на збільшення розмірів окладу за військовим званням та надбавки за вислугу років, а також змін у нормах грошового забезпечення.

Як зазначалося судом вище, позивач у період з 14.09.2025 по 15.01.2026 (124 календарні дні) перебував у військовій частині НОМЕР_1 та виконував службові обов`язки, при цьому, матеріали справи свідчать про те, що відповідачем здійснено нарахування і виплату позивачу грошового забезпечення у спірний період у неповному обсязі.

За вказаних обставин суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими, а позов таким, що підлягає до задоволення.

Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

При цьому в силу положень частини 2 статті 77 вказаного кодексу в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 6, 14, 139, 242-245, 255, 295, 370 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_1 , що полягали у не призначенні ОСОБА_1 на відповідну штатну посаду та не вирішенні питання щодо його подальшого службового використання у військовій частині, попри фактичне перебування зазначеного військовослужбовця у пункті постійної дислокації військової частини та виконання обов`язків військової служби у період з 14.09.2025 по 15.01.2026, а також у не нарахуванні та невиплаті ОСОБА_1 належного грошового забезпечення у повному обсязі за період з 14.09.2025 по 15.01.2026, як військовослужбовцю, який перебував на фінансовому забезпеченні зазначеної військової частини.

Зобов`язати військову частину НОМЕР_1 здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 недоотриманих сум грошового забезпечення за період з 14.09.2025 по 15.01.2026, виходячи з грошового забезпечення за посадою, на яку він мав бути призначений з урахуванням фактичного проходження військової служби, з урахуванням раніше виплачених сум за кодом економічної класифікації видатків 2112 «Грошове забезпечення військовослужбовців», із належним відображенням таких виплат у податковій звітності та звітності з єдиного соціального внеску, а також із включенням відповідних відомостей до Реєстру застрахованих осіб.

Зобов`язати військову частину НОМЕР_1 здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», у розмірі 20 100 (двадцять тисяч сто) гривень щомісячно пропорційно часу, за період з 14.09.2025 по 15.01.2026, з урахуванням раніше виплачених сум за кодом економічної класифікації видатків 2112 «Грошове забезпечення військовослужбовців», із належним відображенням таких виплат у податковій звітності та звітності з єдиного соціального внеску, а також із включенням відповідних відомостей до Реєстру застрахованих осіб.

Копію рішення направити особам, які беруть участь у справі.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду у строк, встановлений статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Віталіна ГАЙДАШ