Рішення від 06 липня 2026 р. у справі №712/17445/25 — Черкаський окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 липня 2026 року справа № 712/17445/25

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі судді Л.В.Трофімової розглянув у письмовому порядку за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу №712/17445/25 за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 , ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії, ухвалив рішення.

І. ПРОЦЕДУРА/ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ

Соснівським районним судом м.Черкаси (суддя Марцішевська О.М.) адміністративний позов переданий на розгляд за підсудністю до Черкаського окружного адміністративного суду (бульвар Шевченка 117, Черкаси, Черкаська область, 18002) у справі №712/17445/25. У позовній заяві позивач просив:

– визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 як органу ведення ЕДРПВР щодо невжиття заходів для забезпечення достовірності та актуалізації відомостей ЄДРПВР, унаслідок чого у Реєстрі та електронному кабінеті (“Резерв+”) відображаються відомості про адміністративну справу №F3527966 без належного документального підтвердження та без реалізації ОСОБА_1 права на отримання інформації і виправлення недостовірних відомостей (Закон № 1951-VIII: частини восьма, дев`ята статті 5; пункти 1, 2 частини першої статті 9);

– зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_2 як орган ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів не пізніше п`яти робочих днів з дня набрання рішенням суду у цій справі законної сили забезпечити актуалізацію відомостей про ОСОБА_1 шляхом формування та внесення (передання) до ЄДРПВР (інформаційна система “Оберіг”) коригуючого набору даних і вчинення всіх передбачених законодавством дій у межах повноважень органу ведення Реєстру для їх коректного відображення в електронному кабінеті призовника, військовозобов`язаного та резервіста (застосунок “Резерв+”), унаслідок чого: припиняється відображення стосовно Позивача відомостей про адміністративну справу №F3527966 за статтею 210-1 КУпАП як актуального/чинного запису; та відображається факт скасування постанови Відповідача у справі №F3527966 від 25.11.2025 і факт закриття провадження у зазначеній справі з підстав, визначених рішенням суду (пункт 1 частини першої статті 247 КУпАП — відсутність події і складу адміністративного правопорушення), що унеможливлює подальше використання відповідних відомостей як підстави для будь-яких публічно-правових наслідків щодо Позивача;

– скасувати постанову (рішення) ІНФОРМАЦІЯ_1 у справі про адміністративне правопорушення від 25.11.2025 №F3527966 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за статтею 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення від 07.12.1984 №8073-X;

– закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 у справі №F3527966 на підставі пункту 1 частини першої статті 247 Кодексу України про адміністративні правопорушення — у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення (пункт 3 частини третьої статті 286 Кодексу адміністративного судочинства України).

За правилами частини першої статті 172 КАС в одній позовній заяві може бути об`єднано декілька вимог, пов`язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги. Згідно із частиною шостою статті 172 КАС суд вправі за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи до початку розгляду справи по суті роз`єднати позовні вимоги, виділивши одну або декілька об`єднаних вимог у самостійне провадження, якщо це сприятиме виконанню завдання адміністративного судочинства.

18.05.2026 згідно із ухвалою суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії, вирішив розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні) та виділив у самостійне провадження з присвоєнням нового номеру справи позовні вимоги: скасувати постанову (рішення) ІНФОРМАЦІЯ_1 у справі про адміністративне правопорушення від 25.11.2025 №F3527966 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за статтею 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення (Кодекс України про адміністративні правопорушення від 07.12.1984 №8073-X); закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 у справі №F3527966 на підставі пункту 1 частини першої статті 247 Кодексу України про адміністративні правопорушення — у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення (пункт 3 частини третьої статті 286 Кодексу адміністративного судочинства України) та передав до Соснівського районного суду міста Черкаси за підсудністю (справа №580/5189/26).

ІІ. ДОВОДИ ПОЗИВАЧА

В обгрунтуванні позивач зазначив, що ОСОБА_1 з метою досудового врегулювання спору на адресу відповідача 23.12.2026 подав письмову заяву про внесення достовірних відомостей до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, проте відповідь на заяву не отримав. На думку Позивача, ІНФОРМАЦІЯ_3 порушенні права та законні інтереси ОСОБА_1 у частині внесення та збереження відомостей до Єдиного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервісті без належної правової процедури, тому звернувся до суду із адміністративним позовом (без обґрунтування змісту і характеру порушеного права).

ІІІ. ДОВОДИ ВІДПОВІДАЧА

Відповідач правом на подачу відзиву не скористався, ухвалу про відкриття провадження та адміністративний позов з додатками отримав в підсистему “Електронний суд” 18.05.2026, що підтверджується довідкою про доставку в матеріалах справи.

ІV. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

Суд встановив, що ОСОБА_1 надав до суду копію заяви від 23.02.2026 (позовна заява подана через підсистему Електронний суд 22.12.2025) адресовану ІНФОРМАЦІЯ_4 про внесення достовірних відомостей до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, проте відомостей щодо отримання Відповідачем зазначеної заяви та /або листа-відповіді матеріали адміністративного позову не містять.

Розглянувши подані документи і матеріали, перевіривши повідомлені доводи, аргументи учасників щодо обставин справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів сукупно, суд дійшов висновку, що у задоволенні адміністративного позову належить відмовити з огляду на таке.

V. НОРМАТИВНО-ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ СПІРНИХ ПРАВОВІДНОСИН

Згідно із ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби регламентовано Законом України “Про військовий обов`язок і військову службу” від 25.03.1992 № 2232-ХІІ (далі - Закон № 2232-ХІІ). Відповідно до ч. 1, 3 ст. 33 Закону № 2232-ХІІ військовий облік громадян України поділяється на облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів. Військовий облік військовозобов`язаних та резервістів за призначенням поділяється на загальний і спеціальний. Згідно із ч.5 ст.33 Закону №2232-ХІІ військовий облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів ведеться у порядку, встановленому КМУ. Персонально-якісний облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів передбачає облік відомостей (персональних та службових даних) стосовно призовників, військовозобов`язаних та резервістів, що узагальнюються в облікових документах та вносяться до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів. Ведення персонально-якісного обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів покладається на відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки (ч.1 ст. 34 Закону № 2232-ХІІ). Відповідно до ч.6 ст. 37 Закону №2232-ХІІ п.2. взяттю на військовий облік призовників, військовозобов`язаних: які прибули після відбування покарання з установ виконання покарань; п.3 призовники, військовозобов`язані та резервісти після прибуття до нового місця проживання зобов`язані в семиденний строк стати на військовий облік. У разі декларування місця проживання особи за декларацією про місце проживання, поданою в електронній формі засобами Єдиного державного вебпорталу електронних послуг, взяття на військовий облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів здійснюється відповідними районними (міськими) територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки на підставі відомостей про призовників, військовозобов`язаних та резервістів в електронній формі, надісланих органами реєстрації через Єдину інформаційну систему Міністерства внутрішніх справ України до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів; п.6. виключенню з військового обліку у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (військовозобов`язаних та резервістів Служби безпеки України - у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, військовозобов`язаних та резервістів розвідувальних органів України - у відповідному підрозділі розвідувальних органів України) підлягають громадяни України, які: 1) померли або визнані в установленому законом порядку безвісно відсутніми або оголошені померлими; 2) припинили громадянство України; 3) визнані непридатними до військової служби; 4) досягли граничного віку перебування в запасі. У громадянина, якого виключено з військового обліку відповідно до пунктів 3 та 4 цієї частини, військово-обліковий документ не вилучається. До військово-облікового документа громадянина вносяться дані про виключення із військового обліку (стаття 37 із змінами, внесеними згідно із Законами № 1254-VI від 14.04.2009, № 2926-VI від 13.01.2011, № 3353-VI від 12.05.2011, № 5404-VI від 02.10.2012, № 406-VII від 04.07.2013, № 589-VII від 19.09.2013, № 1275-VII від 20.05.2014, № 1634-VII від 12.08.2014, № 116-VIII від 15.01.2015, № 267-VIII від 19.03.2015, № 901-VIII від 23.12.2015, № 440-IX від 14.01.2020; в редакції Закону № 1357-IX від 30.03.2021; із змінами, внесеними згідно із Законами № 1150-IX від 28.01.2021, № 1417-IX від 27.04.2021, № 1871-IX від 05.11.2021, № 2995-IX від 21.03.2023, № 3621-IX від 21.03.2024; в редакції Закону № 3633-IX від 11.04.2024) в редакції станом на 10.05.2025.

Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 в Україні введений воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, що у подальшому продовжений та на момент розгляду адміністративної справи строк дії воєнного стану в Україні триває.

Відповідно до п. 8 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2022 № 154, завданнями територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки є виконання законодавства з питань військового обов`язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації, керівництво військовим обліком призовників, військовозобов`язаних та резервістів на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці, здійснення контролю за його станом, зокрема в місцевих держадміністраціях, органах місцевого самоврядування та в органах, що забезпечують функціонування системи військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів на території відповідної адміністративно- територіальної одиниці (крім СБУ та розвідувальних органів України), забезпечення у межах своїх повноважень адміністрування (територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, мм. Києва та Севастополя) та ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі - Реєстр) (районні ТЦК та СП), проведення заходів з приписки громадян до призовних дільниць, призову громадян на військову службу, проведення відбору кандидатів для прийняття на військову службу за контрактом, участь у відборі громадян для проходження служби у військовому резерві Збройних Сил, підготовка та проведення в особливий період мобілізації людських і транспортних ресурсів, забезпечення організації соціального і правового захисту військовослужбовців, військовозобов`язаних і резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори до Збройних Сил, ветеранів війни та військової служби, пенсіонерів з числа військовослужбовців Збройних Сил та членів їх сімей, участь у військово-патріотичному вихованні громадян, здійснення інших заходів з питань оборони відповідно до законодавства.

Відповідно до ч.1 ст.1 Закону України від 16.03.2017 №1951-VIII “Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів” (далі - Закон №1951-VIII) Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі - Реєстр) - інформаційно-комунікаційна система, призначена для збирання, зберігання, обробки та використання даних про призовників, військовозобов`язаних та резервістів, створена для забезпечення військового обліку громадян України. Основними завданнями Реєстру є: 1) ідентифікація призовників, військовозобов`язаних, резервістів та забезпечення ведення військового обліку громадян України; 2) інформаційне забезпечення комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань особовим складом у мирний час та в особливий період; 3) інформаційне забезпечення громадян України, у тому числі осіб, звільнених з військової служби, які мають право на пенсію, та членів сімей загиблих військовослужбовців відомостями щодо виконання ними військового обов`язку (ч.1 ст.2 Закону №1951-VIII). Держателем Реєстру є Міністерство оборони України (далі - Держатель Реєстру), розпорядником Реєстру є Генеральний штаб Збройних Сил України (далі - розпорядник Реєстру), а Служба безпеки України та розвідувальні органи України є органами адміністрування та ведення Реєстру. Адміністратором Реєстру є Держатель Реєстру (ч.1 ст.5 Закону №1951-VIII). Відповідно ч.5 ст. 5 Закону №1951-VIII органами адміністрування Реєстру у межах своїх повноважень є: територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя. Відповідно ч.6 ст. 5 Закону №1951-VIII органи адміністрування Реєстру: 1) здійснюють аналітичну обробку даних; 2) забезпечують взаємодію щодо ведення Реєстру, контролюють повноту, відповідність та своєчасність внесення інформації, наданої державними органами, контролюють виконання рішень Держателя та розпорядника Реєстру. Орган адміністрування Реєстру має доступ до статистичних відомостей Реєстру; 3) забезпечують зберігання та резервування бази даних Реєстру, контроль за її цілісністю, дотриманням вимог законодавства та Порядку ведення Реєстру, затвердженого Кабінетом Міністрів України; 4) організовують підготовку та підвищення кваліфікації персоналу підпорядкованого органу адміністрування. Відповідно до ч.8 ст.5 органами ведення Реєстру є Міністерство оборони України, районні (об`єднані районні), міські (районні у місті, об`єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, Центральне управління Служби безпеки України та регіональні органи Служби безпеки України, відповідні підрозділи розвідувальних органів України. Відповідно до ч.1 ст.6 Закону №1951-VIII до Реєстру вносяться, обробляються та зберігаються в базі даних Реєстру такі відомості: 1) персональні дані призовників, військовозобов`язаних та резервістів; 2) службові дані призовників, військовозобов`язаних та резервістів. Відповідно до ч.1 ст. 7 Закону №1951-VIII до персональних даних призовника, військовозобов`язаного та резервіста належать, зокрема: відомості про встановлення, зміну групи інвалідності; відомості про результати медичних оглядів, що проводяться з метою визначення придатності до виконання військового обов`язку. Відповідно до ч. 1, 2 ст. 9 Закону №1951-VIII призовник, військовозобов`язаний та резервіст має право: 1) отримувати інформацію про своє включення (невключення) до Реєстру та відомості про себе, внесені до Реєстру, в тому числі через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста; 2) звертатися в порядку, встановленому адміністратором Реєстру, до відповідного органу ведення Реєстру з мотивованою заявою щодо неправомірного включення (невключення) до Реєстру запису про себе, виправлення недостовірних відомостей Реєстру. Відповідно до ч.1 ст.14 Закону №1951-VIII ведення Реєстру включає: внесення запису до бази даних Реєстру для взяття на облік або під час відновлення на військовому обліку з перевіркою відповідності персональних даних.

Кабінет Міністрів України на виконання ч.5 ст.33 Закону №2232-ХІІ затвердив Порядок організації ведення військового обліку військовозобов`язаних, призовників та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 №1487 (далі - Порядок №1487), п.2 - військовий облік є складовою змісту мобілізаційної підготовки держави, що полягає у цілеспрямованій діяльності державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій щодо: фіксації, накопичення та аналізу наявних людських мобілізаційних ресурсів за військово-обліковими ознаками; здійснення заходів із забезпечення виконання встановлених правил військового обліку призовниками, військовозобов`язаними та резервістами; подання відомостей (персональних та службових даних) стосовно призовників, військовозобов`язаних та резервістів до органів ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів. Головною вимогою до системи військового обліку є постійне забезпечення повноти та достовірності даних, що визначають кількісний склад та якісний стан призовників і військовозобов`язаних (п.6 Порядку №1487). Військовий облік ведеться на підставі даних паспорта громадянина України та військово-облікових документів. Для внесення запису/актуалізації даних про призовників, військовозобов`язаних та резервістів до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів ними надаються персональні дані відповідно до вимог Закону №1951-VIII (п.20 Порядку №1487). Відповідно до п.79 Порядку №1487 районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, з-поміж іншого: організовують та ведуть військовий облік на території адміністративно-територіальної одиниці; здійснюють взяття, зняття або виключення з військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів у випадках, передбачених законодавством; організовують взаємодію з державними органами, підприємствами, установами та організаціями щодо строків та способів звіряння даних списків персонального військового обліку та карток первинного обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, а також їх оповіщення; організовують та забезпечують зберігання облікової документації призовників, військовозобов`язаних та резервістів, персональних даних, що містяться в них; проставляють у військово-облікових документах призовників, військовозобов`язаних та резервістів відповідні відмітки про взяття їх на військовий облік, зняття та виключення з нього; виконують архівно-довідкову роботу з питань військового обліку; виконують функції з ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Суб`єкт владних повноважень - орган державної влади (у тому числі без статусу юридичної особи), орган місцевого самоврядування, орган військового управління, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт під час здійснення ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг (п.7 ч.1 ст.4 КАС України).

Адміністративний орган - орган виконавчої влади, орган влади Автономної Республіки Крим, орган місцевого самоврядування, їх посадова особа, інший суб`єкт, який відповідно до закону уповноважений здійснювати функції публічної адміністрації (п.1 ч.1 ст.2 Закону України “Про адміністративну процедуру” від 17 лютого 2022 року № 2073-IX). У науково-практичному коментарі до Закону України “Про адміністративну процедуру” зазначено: принципи добросовісності та розсудливості корелюються насамперед з п.5 та п.6 частини 2 ст.2 КАС України як критеріями для оцінки правомірності рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень.

Відповідно до п.9 ч.1 ст.19 КАС України у спорах щодо оскарження рішень атестаційних, конкурсних, медико-соціальних експертних комісій, експертних команд з оцінювання повсякденного функціонування особи та інших подібних органів, рішення яких є обов`язковими для органів державної влади, органів місцевого самоврядування, інших осіб (пункт 9 частини першої статті 19 із змінами, внесеними згідно із Законом № 4170-IX від 19.12.2024).

Стандарт доказування – це та ступінь достовірності наданих стороною доказів, за яких суд має визнати тягар доведення знятим, а фактичну обставину – доведеною ( ОСОБА_2 . Стандарт доказування: внутрішнє переконання чи баланс вірогідностей / https://yur-gazeta.com/publications/practice/sudova-praktika/standart-dokazuvannya-vnutrishne-perekonannya-chi-balans-virogidnostey.html).

Верховний Суд у справі № 640/11938/20 зазначає: порушення вимог Закону рішенням чи діями суб`єкта владних повноважень не є достатньою підставою для визнання їх судом протиправними, оскільки обов`язковою умовою визнання їх протиправними є доведеність позивачем порушення його прав та охоронюваних законом інтересів цими діями чи рішенням з боку відповідача, зокрема наявність в особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або законного інтересу, на захист якого поданий позов.

У постанові Верховного Суду від 17.04.2019 у справі №342/158/17 вказано: протиправну бездіяльність суб`єкта владних повноважень треба розуміти як зовнішню форму поведінки (діяння) цього органу чи його посадової особи, яка полягає (проявляється) у неприйнятті рішення чи у нездійсненні юридично значимих й обов`язкових дій на користь заінтересованих осіб, які на підставі закону (або ж іншого нормативно-правового регулювання) віднесені до компетенції суб`єкта владних повноважень, були об`єктивно необхідними і реально можливими для реалізації, але фактично не були здійснені.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Індивідуальний акт - акт (рішення) суб`єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк (п.19 ч.1 ст.4 КАС України).

Верховний Суд 11 вересня 2023 року у справі №420/14943/21 (адміністративне провадження №К/990/8225/23) сформулював правовий висновок про те, що критеріями обґрунтованості рішення суб`єкта владних повноважень є: 1) логічність та структурованість викладення мотивів, що стали підставою для прийняття відповідного рішення; 2) пов`язаність наведених мотивів з конкретно наведеними нормами права, що становлять легітимну основу такого рішення; 3) наявність правової оцінки фактичних обставин справи (поданих заявником документів, інших доказів), врахування яких є обов`язковим у силу вимог закону під час прийняття відповідного рішення суб`єкта владних повноважень; 4) відповідність висновків, викладених у такому рішенні, фактичним обставинам справи; 5) відсутність немотивованих висновків та висновків, що не ґрунтуються на нормах права.

Рішення, яке приймається суб`єктом владних повноважень у межах дискреційних повноважень є правомірним лише за умови, що воно відповідає усім критеріям, що визначені частиною другою статті 2 КАС України (висновки ВС у справі №380/13558/21).

Відповідно до частини 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України під час вибору і застосування норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки, що викладені у постановах Верховного Суду. Згідно частини 5 статті 13 Закону України “Про судоустрій і статус суддів” висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов`язковими для всіх суб`єктів владних повноважень, що застосовують у діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права. Відповідно до ч.4 ст.6 Закону України “Про адміністративну процедуру” висновки про застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов`язковими для всіх адміністративних органів, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права.

Військовий обов`язок включає: підготовку громадян до військової служби; взяття громадян на військовий облік; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов (направлення) на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов`язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку (ч.3 ст.1 Закону № 2232-XII). Громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов`язані: виконувати правила військового обліку, встановлені законодавством (ч.10 ст.1 Закону № 2232-XII).

Верховний Суд у постанові від 18.07.2019 у справі №826/2426/16 (ЄДРСР 83104634) зазначив, що листи - це службова кореспонденція, вони не є нормативно-правовими актами, можуть носити лише роз`яснювальний, інформаційний та рекомендаційний характер і не повинні містити нових правових норм, які зачіпають права, свободи й законні інтереси громадян або мають міжвідомчий характер.

VІ. ОЦІНКА СУДУ

Відповідно до ч. 2 ст. 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, у межах позовних вимог. Суд захищає лише порушені, невизнані або оспорювані права, свободи та інтереси учасників адміністративних правовідносин.

Вказуючи про порушення прав (без обгрунтування змісту і характеру такого порушення, без надання доказів звернення) ІНФОРМАЦІЯ_2 Позивач не повідомив у яке право втрутився відповідач у контексті звернення до Відповідача після подачі позову до суду та сформованих/заявлених позовних вимог про зобов`язання ІНФОРМАЦІЯ_1 як орган ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів не пізніше п`яти робочих днів з дня набрання рішенням суду у цій справі законної сили забезпечити актуалізацію відомостей про ОСОБА_1 шляхом формування та внесення (передання) до ЄДРПВР (інформаційна система “Оберіг”) коригуючого набору даних і вчинення всіх передбачених законодавством дій у межах повноважень органу ведення Реєстру для їх коректного відображення в електронному кабінеті призовника, військовозобов`язаного та резервіста (застосунок “Резерв+”).

Позивач не обгрунтовує щодо ЄДРПВР порушення обраним відповідачем конкретного припису якого саме нормативно-правового акта у контексті формування даних з використанням інформаційної системи “Оберіг”.

Право на відстрочку від мобілізації мають, зокрема: особи з інвалідністю; громадяни, визнані непридатними до військової служби за станом здоров`я; заброньовані працівники; батьки трьох і більше дітей; інші категорії громадян, визначені законодавством.

Верховний Суд наголошує (ЄДРСР 80510189, 96669462): дії учасників судового процесу та їхніх представників мають не лише за формою, але й за змістом відповідати завданню адміністративного судочинства.

Суд у спірних правовідносинах не встановив порушеного права Позивача, тому доходить висновку, що належить відмовити у передчасному адміністративному позові за невстановлення протиправної бездіяльності ІНФОРМАЦІЯ_1 за відсутності доказів про отримання для розгляду звернення Позивача, який не надав доказів також звернення до ЦНАП та актуальних відомостей про рішення ВЛК, тому у задоволенні вимог визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 як органу ведення ЕДРПВР щодо невжиття заходів для забезпечення достовірності та актуалізації відомостей ЄДРПВР, унаслідок чого у Реєстрі та електронному кабінеті (“Резерв+”) відображаються відомості про адміністративну справу №F3527966 без належного документального підтвердження та без реалізації ОСОБА_1 права на отримання інформації і виправлення недостовірних відомостей (Закон № 1951-VIII: частини восьма, дев`ята статті 5; пункти 1, 2 частини першої статті 9) за відсутності надання актуального висновку ВЛК та доказів огляду щодо придатності/непридатності до служби належить відмовити.

VІІ. ВИСНОВКИ СУДУ

Згідно із ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів. Відповідно до частини 1 першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

За результатами касаційного перегляду Верховний Суд частково задовольнив касаційну скаргу, скасував рішення Київського окружного адміністративного суду та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду, а справу №320/29761/25 направив на новий розгляд до суду першої інстанції. Верховний Суд наголосив, що саме встановлення того, чи була особа знята з військового обліку чи виключена з нього, має вирішальне значення для визначення наявності або відсутності статусу військовозобов`язаного та, відповідно, для оцінки правомірності відображення інформації у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Позивач не обгрунтовує з покликанням на нормативно-правові акти вимогу у частині: забезпечити актуалізацію відомостей про ОСОБА_1 шляхом формування та внесення (передання) до ЄДРПВР (інформаційна система “Оберіг”).

Верховний Суд у червні 2026 року ухвалив знакову постанову у справі № 320/29761/25, зазначивши: ТЦК не може діяти на власний розсуд якщо закон пов`язує конкретну підставу (непридатність) з конкретним наслідком (виключення), ТЦК не має права самовільно змінювати суть цієї дії.

Закон України “Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів” 16 березня 2017 року № 1951-VIII не містить покликання на ОБЕРІГ, стаття 2 цього Закону визначає основні завдання реєстру, зокрема ідентифікацію призовників, військовозобов`язаних, резервістів та забезпечення ведення військового обліку громадян. До основних засад ведення реєстру відносяться обов`язковість та своєчасність внесення до реєстру передбачених відомостей про призовників, військовозобов`язаних та резервістів, повнота та актуалізація відомостей реєстру. Функції з ведення реєстру виконують районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки (п.79 Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженого постановою КМУ від 30.12.2022 №1487. Механізм внесення змін у разі невідповідності відомостей у військово-обліковому документі відомостям, що містяться у реєстрі, передбачений п. 4 Порядку оформлення (створення) та видачі військово-облікового документа для призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженого постановою КМУ від 16.05.2024 №559.

Суд не встановив доказів, не виявив обґрунтованих доводів чи аргументів у позовній заяві та за матеріалами справи, не встановив порушеного права позивача бути почутим і доходить висновку про достатні підстави для відмови у задоволенні позову, зважаючи на відсутність порушеного права, що встановлено під час розгляду справи по суті та є підставою для прийняття судом рішення про відмову в позові (подібна позиція висловлена у постановах Верховного Суду від 12 червня 2018 року у справі № 826/4406/16, від 15 серпня 2019 року у справі № 1340/4630/18, від 23 грудня 2019 року у справі № 712/3842/17, від 27 лютого 2020 року у справі № 500/477/15-а).

VІІІ. РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд зазначає про таке. Враховуючи ст. 139 КАС України підстави для розподілу витрат зі сплати судового збору відсутні.

Керуючись статтями 2, 5-16, 19, 73-78, 90, 139, 242-246, 255, 258, 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Судові витрати не потребують розподілу.

Рішення набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 КАС України після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, що може бути подана протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляд справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 КАС України до Шостого апеляційного адміністративного суду у зв`язку із початком функціонування модулів ЄСІТС з урахуванням підпунктів 15.1, 15.5 пункту 15 частини 1 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України відповідно до рішення ВРП від 17.08.2021 №1845/О/15-21.

Копію рішення суду направити сторонам справи:

позивач: ОСОБА_1 [ АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ];

відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_2 [ АДРЕСА_2 , ЄДРПОУ НОМЕР_2 ].

Рішення суду складене 07.07.2026.

Суддя Лариса ТРОФІМОВА