Рішення від 07 липня 2026 р. у справі №750/3995/26 — Деснянський районний суд м. Чернігова

Справа № 750/3995/26

Провадження № 2/750/2487/26

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 липня 2026 року м. Чернігів

Деснянський районний суд міста Чернігова в складі:

судді – Маринченко О.А.,

секретар судового засідання - Шилова Ж.О.,

розглянув у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів,

в с т а н о в и в:

02 квітня 2026 року ОСОБА_1 з використанням системи «Електронний суд» звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 , в якому просить стягнути пеню за прострочення сплати аліментів у сумі 149887 грн. 50 коп.

Обгрунтовано позов, зокрема, тим, що сторони є батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Заочним рішенням Деснянського районного суду м. Чернігова від 30 вересня 2014 року шлюб між сторонами розірвано. Стягнуто з відповідача на корить позивача аліменти на неповнолітнього сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частки від усіх видів доходу відповідача щомісячно, але не менше ніж 30 відсотків від прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 18 червня 2014 року до досягнення дитиною повноліття. На виконання вказаного судового рішення було видано виконавчий лист, який на даний час перебуває на примусовому виконанні. З січня 2022 року відповідач ухиляється від виконання рішення суду. Станом на березень 2026 року у відповідача існує заборгованість зі сплати аліментів у розмірі 149887 грн. 50 коп., а тому відповідач повинен сплатити неустойку (пеню) за порушення зобов`язання щодо сплати аліментів у розмірі 1% від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення. Враховуючи положення частини першої статті 196 Сімейного кодексу України, максимальний розмір неустойки обмежується 100% розміром заборгованості і становить 149887 грн. 50 коп., у зв`язку з чим позивач звернулася до суду з даним позовом.

Ухвалою Деснянського районного суду м. Чернігова від 10 квітня 2026 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в справі; справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження; визначено сторонам строк для подачі заяв по суті справи.

Відповідач відзив на позов не подав.

У судове засідання позивач не з`явилася, її представник подала заяву, в якій просить справу розглянути за її відсутності та відсутності позивача, зазначивши, що позов підтримує та не заперечує проти заочного розгляду справи.

Відповідач у судове засідання повторно не з`явився, про дату, час і місце розгляду справи по суті сповіщався завчасно і належним чином. Судова повістка відповідачу надсилалася за адресою його місця проживання, зареєстрованою в установленому законом порядку.

Суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає вимогам статті 280 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України).

На підставі частини другої статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив таке.

ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебували в зареєстрованому шлюбі, який заочним рішенням Деснянського районного суду м. Чернігова від 30 вересня 2014 року в справі № 750/6089/14 - розірвано (а.с. 9-10.)

Сторони є батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 21).

Також, заочним рішенням Деснянського районного суду м. Чернігова від 30 вересня 2014 року в справі № 750/6089/14 стягнуто з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на неповнолітню дитину - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у розмірі 1/4 частки усіх видів доходу щомісячно, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 18.06.2014 року та до досягнення дитиною повноліття (а.с. 18-20).

На виконання вказаного судового рішення було видано виконавчий лист, який перебуває на примусовому виконанні в Чернігівському відділі державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (виконавче провадження № 47777106).

З копії розрахунку заборгованості зі сплати аліментів, наданого Чернігівським відділом державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, слідує, що заборгованість відповідача по аліментах станом на 10 березня 2026 року становить 149887 грн. 50 коп. (а.с. 18-19).

Статтею 3 Конвенції про права дитини передбачено, що у всіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється як найкращому забезпеченню інтересів дитини.

Відповідно до частин першої, другої статті 27 Конвенції про права дитини держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батько (-ки) або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Згідно з частиною третьою статті 195 Сімейного кодексу України розмір заборгованості за аліментами обчислюється державним виконавцем, приватним виконавцем, а в разі виникнення спору – судом.

Відповідно до частини першої статті 196 Сімейного кодексу України у разі виникнення заборгованості з вини особи, яка зобов`язана сплачувати аліменти за рішенням суду або за домовленістю між батьками, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100 відсотків заборгованості.

У постанові Верховного Суду від 17 листопада 2021 року в справі № 569/14819/19 зазначено, що правило про стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення означає, що при обчисленні загальної суми пені за прострочення сплати аліментів ураховується сума несплачених аліментів та кількість днів прострочення. Оскільки аліменти нараховуються щомісячно, строк виконання цього обов`язку буде різним, отже, і кількість днів прострочення також буде різною залежно від кількості днів у місяці. Тобто, пеня за прострочення сплати аліментів повинна нараховуватися на всю суму несплачених аліментів за кожен день прострочення її сплати, а її нарахування не обмежується тільки тим місяцем, у якому не проводилося стягнення. Отже, зобов`язання зі сплати аліментів носить періодичний характер і повинне виконуватися щомісяця, тому при розгляді спорів про стягнення на підставі частини першої статті 196 Сімейного кодексу України пені від суми несплачених аліментів суд повинен з`ясувати розмір несплачених аліментів за кожним із цих періодичних платежів, установити строк, до якого кожне із цих зобов`язань мало бути виконане, та з урахуванням установленого - обчислити розмір пені виходячи із суми несплачених аліментів за кожен місяць окремо від дня порушення платником аліментів свого обов`язку щодо їх сплати до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, підсумувавши розміри нарахованої пені за кожен із прострочених платежів та визначивши її загальну суму.

Викладене також узгоджується з правовими висновками Великої Палати Верховного Суду, висловленими в постановах від 25 квітня 2018 року в справі № 572/1762/15-ц та від 03 квітня 2019 року в справі № 333/6020/16-ц.

За розрахунком позивача пеня за прострочення сплати аліментів за період з січня 2022 року до лютого 2026 року становить 1162617 грн. 43 коп.

З урахуванням обмежень, встановлених статтею 196 Сімейного кодексу України, позивач просить стягнути пеню в розмірі 149887 грн. 50 коп.

Вказаний розрахунок пені відповідачем не спростований.

За таких обставин, враховуючи положення законодавства, суд знаходить підстави для задоволення позову.

Також, відповідно до статті 141 ЦПК України необхідно здійснити розподіл судових витрат.

Так, право на правничу допомогу в Україні гарантовано статтею 59 Конституції України та статтею 15 ЦПК України.

Відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення є одним із основних засад (принципів) цивільного судочинства (пункт 12 частини третьої статті 2 ЦПК України).

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Статтею 133 ЦПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до частини першої статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Позивачу правничу допомогу надавало Адвокатське бюро «Тетяни Коренькової» на підставі договору про надання правничої допомоги від 23 березня 2026 року (а.с. 22-24).

Копією прибуткового касового ордера від 23 березня 2026 року підтверджується сплата позивачем Адвокатському бюро «Тетяни Коренькової» 5500 грн. за договором про надання правничої допомоги від 23 березня 2026 року (а.с. 27).

Частиною шостою статті 137 ЦПК України передбачено, що обов`язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Згідно із частинами першою, другою статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до частини восьмої статті 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Враховуючи викладене, суд знаходить підстави для стягнення з відповідача на користь позивача витрат на правничу допомогу в сумі 5500 грн.

Також, відповідно до статті 141 ЦПК України з відповідача належить стягнути судовий збір.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 4, 5, 10-13, 141, 258, 259, 263-265, 279, 280-282, 289, 354, 355 ЦПК України, суд

в и р і ш и в:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів – задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 пеню за прострочення сплати аліментів за період з січня 2022 року до лютого 2026 року в сумі 149887 грн. 50 коп. (сто сорок дев`ять тисяч вісімсот вісімдесят сім грн. 50 коп.).

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави 1498 грн. 87 коп. судового збору.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 5500 грн. витрат на правничу допомогу.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивач має право оскаржити заочне рішення до Чернігівського апеляційного суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом встановлених строків, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач – ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків – НОМЕР_1 .

Відповідач - ОСОБА_2 ; зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків – НОМЕР_2 .

Суддя