Рішення від 06 липня 2026 р. у справі №650/6734/24 — Нововоронцовський районний суд Херсонської області

Справа № 650/6734/24

Номер провадження 2/954/347/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 липня 2026 рокус-ще Нововоронцовка

Нововоронцовський районний суд Херсонської області в складі: головуючого судді Гончаренка О.В., за участю секретаря судового засідання Посохіної О.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні в селищі Нововоронцовка Херсонської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Орган опіки та піклування Милівської сільської ради Бериславського району Херсонської області, про позбавлення батьківських прав,

встановив:

ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до ОСОБА_2 про позбавлення його батьківських прав відносно неповнолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . В обґрунтування позовних вимог зазначила, що проживала із Відповідачем з 2012 року разом, однією сім`єю, без реєстрації шлюбу. ІНФОРМАЦІЯ_2 у них народилась донька ОСОБА_4 . З часом вони переїхали до міста Києва, але спільне життя разом з Відповідачем стало вкрай складним і неможливим. Відповідач так і не міг забезпечувати сім`ю всім, хоча б мінімально необхідним для проживання, не хотів працевлаштовуватися, вів аморальний образ життя, дуже сильно пиячив, вживав інші заборонені речовини, вчиняв бійки, грав у азартні ігри, почав все виносити з дому і програвати, постійно влаштовував сварки та скандали тощо. Неодноразово затримувався працівниками поліції. Після того, як Відповідач виніс з дому дитячі речі та останні кошти призначені дитині (соціальну допомогу), щоб в черговий раз витратити на азартні ігри, вона забрала доньку та втекла жити до своєї сестри, яка також проживала у місті Києві. Згодом, Позивачка влаштувалася на роботу та винайняла окреме житло для проживання їм удвох з донькою. З того часу вихованням і утриманням доньки займається виключно позивач самостійно, без допомоги відповідача. Відповідач ніяким чином не піклувався і дотепер не піклується про дитину, не проявляє заінтересованості в її подальшій долі, не цікавиться успіхами доньки, станом здоров`я, не піклується про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчанням, підготовкою до самостійного життя, зокрема – не забезпечує необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкується з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надає дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяє засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляє інтересу до її внутрішнього світу; не створює умов для отримання нею освіти. Позивач просить суд позовні вимоги задовольнити, позбавити відповідача батьківських прав щодо ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

У судовому засіданні представник позивача позов підтримала, просила задовольнити. Позивачка також просила позов задовольнити. Повідомила суду, що на сьогодні разом із донькою виїхали до Польщі, де вона має постійну роботу. Позбавлення батьківських прав Відповідача необхідно їй для повного самостійного представництва інтересів дитини за кордоном. Де наразі перебуває Відповідач їй не відомо, не відомо чи живий він взагалі. Намагалася спілкуватися з бабусею, матір`ю Відповідача, проте у останній наявні психологічні відхилення.

Відповідач у судове засідання не прибув, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином.

Представник органу опіки та піклування - Милівської сільської ради Бериславського району Херсонської області, у судове засідання не з`явився, про розгляд справи повідомлявся належним чином.

Стосовно висновку органу опіки та піклування щодо розв`язання спору.

Під час розгляду справи суд не отримав висновок органу опіки та піклування Милівської сільської ради Бериславського району Херсонської області за місцем реєстрації місця проживання щодо доцільності позбавлення ОСОБА_5 батьківських прав щодо його доньки ОСОБА_4 , хоча відповідна ухвала суду направлялась до органу опіки та піклування.

Згідно із ст. 19 Сімейного кодексу України при розгляді судом спорів, зокрема, щодо позбавлення та поновлення батьківських прав обов`язковою є участь органу опіки та піклування, представленого належною юридичною особою. Орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв`язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи. Суд може не погодитися з висновком органу опіки та піклування, якщо він є недостатньо обґрунтованим, суперечить інтересам дитини.

Слід зазначити, що згідно Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затверджених наказом Міністерства розвитку громад та територій України № 454, Милівська сільська територіальна громада Бериславського району Херсонської області з 02.05.2023 року відноситься до території активних бойових дій; також дитина народилася у м. Кривий Ріг, а проживала і навчалася у м. Києві, а з 2022 року проживає у Республіці Польща.

Також по справі було призначено шість підготовчих судових засідань та чотири судових засідання, про які повідомлявся орган опіки та піклування Милівської сільської ради Бериславського району Херсонської області, однак жодної інформації від органу опіки та піклування до суду не надійшло.

Тому суд вбачає за можливе розглянути справу на підставі наданих доказів.

Суд, заслухавши представника позивача, дослідивши матеріали справи, встановив такі фактичні обставини справи.

Сторони є батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 від 03.03.2025 року.

Згідно наказу № 124 від 31.08.2021 року закладу дошкільної освіти № 249 Управління освіти Святошинської районної в місті Києві державної адміністрації, зокрема, ОСОБА_6 , відраховано з електронних списків ЗДО № 249 на підставі заяви батьків. ОСОБА_3 дійсно відвідувала заклад дошкільної освіти № 249 Святошинського району міста Києва з 01.09.2017 року по 31.08.2021 рік (довідка ЗДО № 249 від 06.11.2024 року).

Відповідно до довідки директора середньої загальноосвітньої школи № 222 Управління освіти Святошинської районної в місті Києві державної адміністрації В. Шевкопляс ОСОБА_3 дійсно навчалась у СЗШ № 222 з 01.09.2021 по 04.09.2023 рік. Мати ОСОБА_7 , за час навчання в школі належним чином дбала про дитину та займалась її навчанням. Батько ОСОБА_4 – ОСОБА_2 жодного разу не відвідував заклад та життям дитини не цікавився.

З наданих позивачкою документі вбачається, що вона з дитиною проживає у Польщі, за твердженням позивачки з березня 2022 року, виїхали, коли розпочалося повномасштабне вторгнення РФ в Україну, дитина навчається у початковій школі № 20 у місті Семяновіце-Шльонські.

Згідно Висновку психолога ОСОБА_8 від 28.09.2024 року за результатами онлайн психологічного дослідження ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ставлення дитини ОСОБА_3 до матері ОСОБА_9 — позитивне, що проявляється у безпечній прив`язаності до неї, проживання з мамою дає відчуття більшої безпеки та підтримки, яка є вкрай важливою для комфортного самовідчуття дитини. Різка зміна умов може призвести до дистресу, що є ризиком виникнення симптомокомплексів у дитини; особливості психоемоційного стану дитини ОСОБА_3 ,на момент проведення психодіагностичного дослідження характеризується – доречним емоційним реагуванням у відповідності до різних ситуацій; умови проживання для дитини ОСОБА_3 з боку матері ОСОБА_10 є комфортними та сприяють здоровому розвитку дитини.

26 червня 2024 року Великоолександрівським районним судом Херсонської області було видано судовий наказ про стягнення з ОСОБА_2 аліментів на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/4 частини від усіх видів його заробітку, однак не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 15.06.2023 року і до досягнення дитиною повноліття.

28.03.2024 року старшим державним виконавцем Нововорцовського відділу державної виконавчої служби у Бериславському районі Херсонської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Кошарською І.В. було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження. Борг зі сплати аліментів Відповідача згідно довідки державного виконавця на 18.11.2024 рік № 10626 складає 46270грн.

Згідно характеристики старости Гаврилівського старостинського округу Н.Табачук ОСОБА_2 в населеному пункті не проживає з 2016 року. За період проживання в населеному пункті ОСОБА_2 зарекомендував себе з негативної сторони, зі слів мешканців характеризується як особа, яка не виконувала свої батьківські обов`язки.

Допитана у судовому засіданні свідок ОСОБА_11 показала суду, що знає сторони багато років, вона є хрещеною матір`ю їх спільної дитини ОСОБА_4 . ОСОБА_12 і ОСОБА_13 спочатку проживали у с. Гаврилівка, Бериславський район, Херсонська область, потім переїхали до м. Кривий Ріг, а потім до міста Києва. Спілкувалась з ОСОБА_14 , остання неодноразово говорила про конфлікти у них в сім`ї. Про допомогу дитині з боку ОСОБА_15 не знає. Особисто з дитиною бачилася ще до війни, розмовляє з нею більше по телефону. Єлизавета розказувала, що батько телефонує рідко, не пам`ятає, щоб він дарував щось їй на дні народження. Особисто не бачила, щоб батько ображав доньку, проте були конфлікти між ОСОБА_14 і ОСОБА_15 в присутності дитини.

Допитана у судовому засіданні свідок ОСОБА_16 показала суду, що працює вихователем у дитячому садочку № 249 у м. Києві. 01.09.2017 року до неї до дитячого садочку разом ОСОБА_12 і ОСОБА_13 привели їх дитину ОСОБА_4 . З того часу про дитину піклувалася лише матір, батька більше не бачила. Також приходила бабуся ОСОБА_4 , ОСОБА_17 , створювала конфлікти. Дитина розвивалася нормально, казала, що все у неї добре. Про відносини матері і батька вони ніколи не питали, тільки одного разу запитала чому батько не відводить її до садочка. Дитина відповідала, що не знає чому, проте батько обіцяє їй прийти.

Статтею 171 СК України передбачено, що дитина має право на те, щоб бути вислуханою батьками, іншими членами сім`ї, посадовими особами з питань, що стосуються її особисто, а також питань сім`ї. Дитина, яка може висловити свою думку, має бути вислухана при вирішенні між батьками, іншими особами спору щодо її виховання, місця проживання, у тому числі при вирішенні спору про позбавлення батьківських прав, поновлення батьківських прав, а також спору щодо управління її майном. Суд має право постановити рішення всупереч думці дитини, якщо цього вимагають її інтереси.

Згідно ст. 150 СК України батьки зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя.

Відповідно до ст. 164 СК України мати, батько можуть бути позбавлені батьківських прав, якщо вона, він не забрали дитину з полового будинку або з іншого закладу охорони здоров`я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування; ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини; жорстоко поводяться з дитиною; є хронічними алкоголіками або наркоманами; вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини; засуджені за вчинення умисного злочину щодо дитини, перелік підстав для позбавлення батьківських прав є вичерпним. Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення, не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування своїми обов`язками.

У п. 15 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 березня 2007 року № 3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» роз`яснено, що позбавлення батьківських прав, тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.

Позбавлення батьківських прав є, з одного боку, засобом захисту прав дитини, а з другого, - заходом впливу на батьків, які неналежним чином виконують свої батьківські обов`язки стосовно дитини.

Згідно з принципом 6 Декларації прав дитини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1959 року, проголошено, що дитина для повного і гармонійного розвитку її особистості потребує любові і розуміння. Вона повинна, коли це можливо, рости під опікою і відповідальністю своїх батьків і в усякому випадку в атмосфері любові і моральної та матеріальної забезпеченості; малолітня дитина не повинна, крім тих випадків, коли є виняткові обставини, бути розлучена зі своєю матір`ю.

Зазначені вище положення закону повинні бути застосовані у кожній конкретній справі, виходячи з її обставин та інтересів дітей.

Крім того, відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789ХІІ (78912) від 27 лютого 1991 року та набрала чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Відповідно до статей 11, 12 Закону України «Про охорону дитинства» предметом основної турботи та основним обов`язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Відповідно до ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ч. 1, 2 ст. 77 ЦПК України). За ч. 2 ст. 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (ст. 79 ЦПК України).

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч. 1, 6 ст. 81 ЦПК України).

Відповідно до ст.89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд вважає, що позивачем не доведено, що відповідач не бажає виконувати батьківські обов`язки, піклуватись про дитину, її здоров`я та займатись її вихованням.

Відсутні будь-які виключні обставини, підтверджені відповідними доказами, які б свідчили про свідоме нехтування відповідачем своїми обов`язками та які б були законною підставою для застосування такого крайнього заходу впливу, як позбавлення його батьківських прав.

Надані позивачем до суду докази не свідчать про злісне ухилення відповідача від виховання дитини, свідоме нехтування ним батьківськими обов`язками, його винну поведінку щодо дитини. Не свідчать про те, що батько дитини систематично, свідомо та постійно ухиляється від виконання своїх батьківських обов`язків.

Крім того, суд враховує те, що в Україні введено воєнний стан, встановити місце проживання відповідача не вбачається можливим, він зареєстрований на території активних бойових дій у с. Гаврилівка, Бериславського району Херсонської області, однак з 2016 року не проживає у цьому населеному пункті. Позивачка разом з дитиною виїхали з України під час повномасштабне вторгнення РФ в Україну у березні 2022 року. З наданих документів вбачається, що зміна місця проживання дитини відбувалися без згоди батька. За таких умов відповідач позбавлений можливості з об`єктивних причин у повній мірі реалізувати свої права і виконати обов`язки.

Відсутні достатні підстави для позбавлення відповідача батьківських прав, як і гострої соціальної необхідності у цьому. Позбавлення відповідача батьківських прав відносно дитини, тобто природніх прав, наданих батькам щодо дитини на її виховання, захист її інтересів та інших прав, які виникають із факту кровної спорідненості з дитиною, є крайнім заходом впливу, необхідність застосування якого за обставин цієї справи не доведено. Відповідач не є тією особою, поведінка чи дії якої можуть свідчити про негативний вплив на дитину.

До того ж взагалі відсутні будь-які належні і допустимі відомості про неналежне виконання відповідачем своїх батьківських обов`язків до початку введення воєнного стану в Україні, а аліменти з відповідача стягнуті за рішенням суду лише у червні 2024 року. Водночас дитина проживає у нормальних і безпечних умовах із мамою, забезпечена всім необхідним.

Тобто, на думку суду, задоволення позову та позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 , на даний час, не буде відповідати інтересам дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

До того ж, зі слів свідка ОСОБА_11 дитина, яка проживає за кордоном, хоча і нечасто, але спілкується з батьком.

Факти зловживання ОСОБА_2 алкогольними напоями, азартними іграми, факти притягнення його до відповідальності жодними доказами під час судового розгляду стороною позивача не доведені.

Отже, суду не надано переконливих доказів щодо доцільності позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 відносно його малолітньої доньки - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

На підставі викладеного, відповідно до статей 263-265 ЦПК України, суд

ухвалив:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Орган опіки та піклування Милівської сільської ради Бериславського району Херсонської області, про позбавлення батьківських прав - відмовити.

Рішення суду може бути оскаржено до Херсонського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст судового рішення виготовлений 07.07.2026.

СуддяО.В. Гончаренко