Рішення від 06 липня 2026 р. у справі №420/5547/26 — Одеський окружний адміністративний суд

Суд: Одеський окружний адміністративний суд

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: митної справи (крім охорони прав на об’єкти інтелектуальної власності); зовнішньоекономічної діяльності; спеціальних заходів щодо демпінгового та іншого імпорту, у тому числі щодо

Дата: 06 липня 2026 р.

Справа: №420/5547/26

Суддя: Попов В.Ф.

Справа № 420/5547/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 липня 2026 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Попова В.Ф., розглянувши в письмовому провадженні адміністративну справу за позовною заявою ТОВ “МОТОРЗ ПАРТС УКРАЇНА” до Одеської митниці про визнання протиправним та скасування рішення,

встановив:

Позивачі звернулись з позовною заявою до Одеської митниці, в якій просять:

- визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості №UA500580/2026/000046/1 від 24.02.2026;

- визнати протиправною та скасувати картку відмови у митному оформленні (випуску) товарів №UA500580/2026/000059 від 24.02.2026.

Одеською митницею заявлено клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з викликом сторін, яке обґрунтовано тим, що розмір скорегованої митної вартості становить 1100892,37 грн, контроль за справлянням яких покладається на митні органи.

Суд відхиляє заявлене клопотання, оскільки предметом спору у цій справі є митне оформлення товару яке здійснювалось на підставі електронних митних декларацій, письмових документів наданих позивачем до митного органу. В подальшому, контактування позивача з митними органом щодо розмитнення товару, в тому числі прийняття картки відмови, корегування митної вартості відбувалась через електронний кабінет.

У цій справі, сторони у своїх заявах по суті, а саме - у позовній заяві, відзиві, обґрунтовують свої правові позиції посилаючись на первинні документи які є ідентичними та наявні у обох сторін і які надані суду. Інших письмових доказів вже не може бути надано в силу їх відсутності. Таким чином, кожна зі сторін детально виклала свою правову позицію по суті спору, а також по кожному письмовому доказу, що виключає потребу їх дослідження безпосередньо в судовому засіданні.

Одеською митницею також зазначено, що у зв`язку із запровадженням в Україні воєнного стану тимчасово можуть обмежуватися конституційні права і свободи людини та громадянина, передбачені статтями 30-34, 38, 39, 41-44, 53 Конституції України, а також впроваджуватися тимчасові обмеження прав і законних інтересів юридичних осіб, а тому справа № 420/5547/26 не відноситься до справ незначної складності та має виняткове значення для Одеської митниці як органу державної влади та бюджету України в цілому, так як у разі прийняття рішення суду не на користь Одеської митниці з державного бюджету України будуть повернуті митні платежі на загальну суму 1100892,37 грн., а тому справа підлягає розгляду за правилами загального позовного провадження.

Суд зазначає, що ультимативні заяви митного органу, на думку суду не є переконливими, а висновки щодо обмеження прав є помилковими та такими, що суперечать наведеним ними ж статтям Конституції України, а тому не підлягають будь якому спростуванню.

Жодних клопотань у цій справі окрім даного, сторонами не заявлено, справа є незначної складності, а тому її розгляд у письмовому провадженні не впливає на доступ до правосуддя та не обмежує права сторін.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивачі зазначили, що з компанією Alltag und Geratetechnik AG (Швейцарія) як продавцем укладено договір поставки товару № AUG-27M/020625 від 02.06.2025 за яким було погоджено поставку товару на територію України згідно специфікації № 54469 від 05.02.2026. До Одеської митниці митну декларацію ІМ 40 ДЕ 26UA500580001900U0, в якій було визначено для митного оформлення товар № 1 загальною вартістю 42177.00 дол. США. Від відповідача надійшло повідомлення про витребування додаткових документів на підтвердження складових митної вартості. У відповідь Декларантом надіслано лист та викладено аргументи щодо безпідставності зауважень та вимоги надати додаткові документи. Відповідачем прийнято рішення про коригування митної вартості товарів та картка відмови в прийнятті митної декларації, які є протиправними, оскільки надали всі необхідні документи для розмитнення товару за ціною вказаною у декларації. Просять задовольнити позовні вимоги.

Відповідачем наданий відзив на позовну заяву, відповідно до якого позовні вимоги не визнали та зазначили, що під час здійснення митного оформлення за митною декларацією №26UA500580001900U0 від 23.02.2026, позивачем надані документи, зазначені в графі 44 МД. Оскільки в документах містились розбіжності, та не містилися всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів, а також не подані витребувані митницею додаткові документи, які підтверджують митну вартість товарів, то зазначені обставини, у відповідності до п.2 ч.6 ст. 54 МКУ, були підставою для прийняття рішення про коригування митної вартості товарів та відмови у митному оформленні товарів за заявленою декларантом митною вартістю. Просять відмовити у задоволенні позовних вимог.

Судом встановлені такі обставини по справі.

02.06.2025 між ТОВ «МОТОРЗ ПАРТС УКРАЇНА» як покупцем та компанією Alltag und Geratetechnik AG (Швейцарія) як продавцем, укладено договір поставки товару № AUG-27M/020625 від 02.06.2025.

Сторонами було погоджено поставку товару на територію України згідно специфікації № 54469 від 05.02.2026 до Договору.

З метою митного оформлення, Позивачем подано до Одеської митниці митну декларацію ІМ 40 ДЕ 26UA500580001900U0, в якій визначено для митного оформлення товар № 1 - перетворювачі статичні: випрямлячі. Блок живлення для світильників - 124050шт. Торговельна марка: BIOM Країна виробництва: CN Виробник: Huizhou Hi-Zealed ElectronicCo., Ltd загальною вартістю 42177.00 дол. США.

Позивач вищезазначений товар № 1 визначив митною вартістю – по першому (основному) методу (за ціною інвойсу по договору).

Разом з митною декларацією Позивачем до митного органу були подані документи (графа 44):

0271 – пакувальний лист (Packing List) № 128/02/2026 від 05.02.2026;

0380 – рахунок – фактура (інвойс) (Commercial Invoice) № 128/02/2026 від 05.02.2026;

0705 - коносамент (Bill of Lading) № 149509521291 від 01.01.2026;

0730 – автотранспортна накладна (Road consignment note) № 54469 від 16.02.2026;

0862 – декларація про походження товару (Declaration of origin) - інвойс № 128/02/2026 від 05.02.2026;

1001 – статус особи, яка подає митну декларацію № 2;

m 4100 – договір поставки № AUG-27M/020625 від 02.06.2025;

4103 – специфікація № 54469 від 05.02.2026 до договору поставки № AUG-27M/020625 від 02.06.2025;

m 4103 – засвідчена належним чином копія додаткової угоди № 1 від 04.08.2025 до договору поставки № AUG-27M/020625 від 02.06.2025;

m 4103 – засвідчена чином копія додаткової угоди № 2 від 06.10.2025 до договору поставки № AUG-27M/020625 від 02.06.2025;

m 4103 – засвідчена чином копія додаткової угоди № 3 від 05.01.2026 до договору поставки № AUG-27M/020625 від 02.06.2025;

m 4103 – засвідчена чином копія додаткової угоди № 4 від 18.02.2026 до договору поставки № AUG-27M/020625 від 02.06.2025;

m4207 – договір про надання послуг митного брокера № 3К/В-4 від 27.05.2022, де «m» – означає, що документ надавався при першому митному оформленні і не надається кожного разу.

Під час здійснення Одеською митницею митного контролю правильності визначення митної вартості товарів, які надійшли на адресу позивача та перевірки документів, поданих до митниці для підтвердження митної вартості товарів декларантом разом з митною декларацією (МД) №26UA500580001900U0 від 23.02.2026 встановлено, що в поданих документах містяться розбіжності та не містяться всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів, та обґрунтовано у графі 33 Рішення про коригування митної вартості товарів № UA500580/2026/000046/1 від 24.02.2026, а саме:

"Оцінювана партія товару декларується на підставі посередницького контракту із заявленим продавцем товарів (графа 2 ЕМД) - Done Switzerland AG (Швейцарія), вантажовідправник SHENZHEN YINGYUAN TECHNOLOGY CO., LTD (Китай), заявлений виробник Huizhou Hi-Zealed Electronic Co., Ltd (Китай), заявлена торгівельна марка BIOM.

У графі 44 ЕМД декларантом подані основні документи, які підтверджують митну вартість (ч.2 статті 53 МКУ): контракт AUG27M/020625 від 02.06.2025 та додаткова угода №54469 від 05.02.2026, інвойс від 05.02.2026 128/02/2026. Згідно умов преамбули та предмету зовнішньоекономічного контракту AUG-27M/020625 від 02.06.2025 Alltag und Geratetechnik AG (Швейцарія) - Продавець заключає договір з Покупцем ТОВ "МОТОРЗ ПАРТС УКРАЇНА". Цим же Продавцем Alltag und Geratetechnik AG видано пакувальний лист 128/02/2026 від 05.02.2026, та відомості про нього наявні у CMR. Інші контрагенти відсутні у товаросупровідних документах.

Але, у графі 2 ЕМД від 23.02.2026 №26UA500580001900U0 декларантом заявлені відомості про іншого Продавця товарів - Done Switzerland AG (Швейцарія), яке зареєстроване за іншою юридичною адресою із банківськими реквізитами. Згідно додаткової угоди №4 Продавцем змінено назву. Але, датована Дод.угода №4 -18.02.2026 тобто після факту Продажу оцінюваної партії товарів за ЕМД, а саме 05.02.2026 (дата специфікації та інвойсу).

Відповідно до пункту 1.1 контракту AUG-27M/020625 від 02.06.2025 «Предмет Договору» Продавець Alltag und Geratetechnik AG зобов`язується передати Покупцеві ТОВ "МОТОРЗ ПАРТС УКРАЇНА" Товар, а Покупець зобов`язується прийняти такий товар та сплатити Продавцю його обумовлену грошову суму.

Перелік товарів зазначені пункту 1.1 контракту №AUG-27M/020625 від 02.06.2025 «Предмет Договору»: турбіни гідравлічні, двигуни реактивні, зубчасті механізми та зубчасті передачі, генератори, інвертори, акумулятори, сонячні панелі та інше електричне обладнання та запчастини до нього, електрогенераторне обладнання, обладнання для вітро- та сонячної генерації не відповідають асортименту та відомостям графи 31 товарів №1 заявлених за ЕМД від 23.02.2026 № 26UA500580001900U0:Блок живлення для світильників. Зазначене свідчить про заявлення недостовірних відомостей про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що містяться в основних документах що підтверджують митну вартість (п.2 ч.2 статті 52 та п.2 ч.2 ст.53 Митного кодексу України –далі МКУ).

Згідно п.1.4, п.3.1 та п.3.2 зовнішньоекономічного контракту детальний опис, асортимент та якість товарів визначаються сторонами у відповідних специфікаціях, які є невід`ємною частиною контракту згідно п.3.1. Водночас, у специфікації №54469 від 05.02.2026, згідно якої сформована оцінювана партія товарів, - відсутня інформація щодо виробника, торговельної марки, якісних характеристик (наприклад, матеріал виготовлення заявлених товарів: Перетворювачі статичні: випрямлячі. Блок живлення для світильників -124050шт., вага 14050,3кг. Згідно відкритих джерел інформації мережі Інтернет, блоки живлення для світильника бувають різні, все залежить від типу лампи, напруги та конструкції світильника, а також потрібна напруга 12V або 24V. Жодний з цих параметрів не заявлено у митній декларації та товаросупровідних документах.

Зазначене свідчить про недостовірність декларування відомостей про товар, які, в свою чергу, мають безпосередній вплив на формування ціни такого товару та визначення його митної вартості, що не відповідає вимогам п.2 ч.2 статті 52 МКУ в частині обов`язку декларанта подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню, а також частини 21 статті 58 МКУ. Використані декларантом відомості повинні бути об`єктивними, піддаватися обчисленню та підтверджуватися документально. Зазначене унеможливлює реалізувати право митного органу, під час контролю заявленої декларантом митної вартості, упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості згідно вимог п.1 ч.5 ст. 54 Кодексу.

Згідно ч.8 статті 264 Кодексу з моменту прийняття митним органом митної декларації вона є документом, що засвідчує факти, які мають юридичне значення, а декларант та митний представник несуть відповідальність за подання недостовірних відомостей, наведених у цій декларації.

У графі 31 ЕМД декларантом зазначені наступні відомості щодо виробника та торгівельної марки: товар №1: Huizhou Hi-Zealed Electronic Co., Ltd. При цьому жодний основний комерційний документ згідно ч.2 статті 53 МКУ: контракт, додаток до контракту, інвойс не містить відомості про заявленого виробника та торгівельну марку, які безпосередньо впливають на заявлену митну вартість товарів. Передбачені п.3.3 Договору якісні документи, що можуть містити відомості про якісні характеристики товарів (сертифікат якості, паспорт безпеки), в т.ч. видані виробниками або містити відомості про заявлених виробників та торгівельні марки не подавались декларантом до митного оформлення. Сертифікат про походження товарів та/або декларація про походження з відповідними відомостями також не подано декларантом до митного оформлення.

Згідно наданих документів Продавцем Alltag und Geratetechnik AG (Швейцарія) здійснено продаж оцінюваних товарів - 05 лютого 2026 року шляхом укладання Додаткової угоди до контракту № 54469 та підписання продавцем комерційного рахунку №128/02/2026. Але, на цей момент оцінювана партія товарів вже була відправлена 01 січня 2026 року з порту YANTIAN китайською компанією вантажовідправником SHENZHEN YINGYUAN TECHNOLOGY CO., LTD по маршруту YANTIAN-Гданськ (Польша) із відбуттям з порту Китаю. На цей момент операції з фактичного продажу оцінюваних товарів не відбулось, що ставить під сумнів достовірність інформації щодо заявленої зовнішньоекономічної операції та даних товаросупровідних документів. Або наявність інших договорів, домовленостей, які не надані до митного оформлення.

Крім цього, наявний запис Freight prepaid щодо оплати фрахту, але його здійснив заявлений вантажовідправник SHENZHEN YINGYUAN TECHNOLOGY CO., LTD, а не Продавець як того вимагають заявлені умови поставки згідно Інкотермс DPU Киів. Зазначить про фіктивність зовнішньоекономічного контракту з метою виведення валютних коштів на офшорні рахунки фірм –посередників.

Заявлені комерційні умови поставки DPU Київ, що означає Продавець доставляє товар у зазначене місце призначення- м.Київ та розвантажує його. Водночас, у наданому коносаменті наявні відомості щодо місця знаходження відправника SHENZHEN (Китай) та місця видання SHENZHEN, але при цьому зазначено маршрут слідування товару YANTIAN (Китай) – GDANSK (Польша). Також, в наданій CMR № 54469 наявні відомості про перевантаження товару у морському контейнері EMCU6270947 на автомобільний транспорт BC1209TB/ BH5094XG та подальше транспортування з польського порту GDANSK через п/п Ягодин-Дорогуск до м. Одеси, а далі до місця вивантаження –м. Київ українською транспортною кампанією КОВАЛЬ ВІКТОР АНАТОЛІЙОВИЧ (2614419810, Житомирська обл.). Також слід відмітити, що з огляду на маршрут транспортування товару (YANTIAN (Китай) - GDANSK, POLAND – Одеса, Україна-Київ, Україна), експедитором в порту GDANSK здійснені послуги з розвантаження, перевантаження та обробки товару, пов`язану з його транспортуванням. Разом з тим, документальне підтвердження зазначених послуг на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до місця ввезення на митну територію України не включено декларантом. Таким чином, заявлені умови поставки документально не підтверджуються поданими до митного оформлення транспортними документами та позбавляють митні органи здійснити їх перевірку та обчислення. Відповідно до п.6 ч.10 ст.58 МКУ при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, якщо вони не включалися до ціни, додаються такі складові митної вартості, як витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до місця ввезення на митну територію України. Наразі, у наданих до митного оформлення документах відсутні дані щодо даної складової митної вартості товару. У випадку якщо покупець бажає, то він може самостійно вжити заходів до забезпечення страхування вантажу, за наявності - такі витрати теж додаються до ціни товару (п.7 ч.10 ст.58 МКУ). Документи про наявність або відсутність витрат на страхування товарів покупцем до кордону України не надано. Таким чином у митного органу виникають сумніви щодо достовірності поданих документів та заявлених декларантом складових митної вартості. Таким чином, Декларантом не надано у повному обсязі документи, передбачені положеннями ст.335 МКУ, з урахування особливостей переміщення оцінюваної партії товару, надані до митного оформлення документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості.

Якщо рахунок сплачено, документами, які підтверджують митну вартість товарів, відповідно до положень частини другої ст.53 МКУ, є банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару, інші платіжні або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару.

Відповідно умов пункту 4 Специфікації № 54469 від 05.02.2026 Оплата товару здійснюється Покупцем не пізніше 45 днів після отримання товару.

Враховуючи, що отримання українським перевізником товару згідно ЦМР в порту Гданськ 16 лютого 2026 року заявлений рівень вартості не обчислюється як ціна, що фактично сплачена. Згідно умов Специфікації № 54469 від 05.02.2026, вказані банківські реквізити для оплати оцінюваного товару. Але враховуючи, додаткову угоду №4 про зміну Продавця, не зрозуміло на чиї рахунки буде здійснено оплата за товар. Що в свою чергу ще раз підтверджує фіктивність заявленої зовнішньоекономічної операції.

Окрім цього, митну декларацію країни відправлення із відомостями щодо вартості, асортименту товарів, вагових характеристик, їх кількості, умов поставки, даних щодо відправника, отримувача, реквізитів договору (інвойсу), коносаменту, що документально підтверджують факт експорту товарів декларантом не подано до митного оформлення при наявності в пакеті документів зазначеного документу.

У відповідь на повідомлення №1 митниці 24.02.2026 разом з листом №54469/1 ТОВ "МОТОРЗ ПАРТС УКРАЇНА" додатково надано у підтвердження заявленої митної вартості: прайс продавця від 04.02.2026 №б/ н; копію митної декларації країни відправлення від 01.01.2026 №114220260101145378; комерційні пропозиції б/н без дати і на умовах поставки EXW Китай; експертне дослідження від 17.02.2026 №99/26, у висновку якого зазначені посилання на скріни з інтернет сайтів з ринковими цінами на товар іншої якості без зазначення торговельної марки іншого виробника.

24.02.2026 листом №54469/1 імпортер повідомив, що надав вичерпний перелік наявних у нього документів та відмову від подання інших документів згідно вимог ч.2-3 ст.53 МКУ у 10-денний термін.

За результатами розгляду додатково наданих документів встановлено наступне. Відповідно до статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі, оцінка ввезеного товару для митних цілей повинна ґрунтуватися на дійсній вартості ввезеного товару, який обкладається митом. Під „дійсною вартістю” розуміється ціна, за якою такий або аналогічний товар продається або пропонується для продажу при нормальному ході торгівлі в умовах вільної конкуренції. При здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товару митний орган повинен впевнитися, що заявлена декларантом митна вартість товару ґрунтується саме на дійсній вартості. Тобто, для підтвердження заявленої митної вартості митний орган може вимагати надання декларантом або уповноваженою ним особою серед інших документів, визначених ст. 53 Кодексу, каталогу, специфікації, прейскуранту (прайс-листа) виробника товару (п. 6 частина третя ст. 53 Кодексу). Зазначені документи надаються декларантом або уповноваженою ним особою за наявності. У разі наявності всіх документів декларант або уповноважена ним особа може надати митному органу такі документи. Разом з тим, декларант або уповноважена ним особа може надати один з перелічених документів.

Наданий до митного оформлення прайс-лист Продавця Alltag und Geratetechnik AG від 04.02.2026 на умовах поставки EXW не містить виробника/виробників, торгівельні марки, артикули товарів, якість або фізичний склад товару, умови платежу, термін поставки, характер тари та упаковки, число, з якого дані ціни вводяться в дію та будь-які інші положення, що стосуються умов продажу товарів. Прейскурант (прайс-лист) – це довідник цін (тарифів) на товари та/або види послуг, який адресований невизначеному колу покупців. На практиці термін «прейскурант» частіше використовується для зазначення цін на перелік послуг. Наданий до митного оформлення Прайс-лист від 04.02.2026 містить виключно перелік товарів заявлених за ЕМД 26UA500580001900U0При цьому, згідно баз даних Одеської митниці ТОВ "МОТОРЗ ПАРТС УКРАЇНА" імпортовано від заявленого продавця дуже широкий асортимент товарів.

Відповідно до вимог п.1 ч.4 статті 54 МКУ Митним органом здійснено контроль заявленої декларантом митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Згідно цін прайс-листа встановлено, що фактурна вартість оцінюваної партії товарів на умовах поставки EXW Китай складає 38455,5 дол. США.

Надані комерційні пропозиції заявлених китайських виробників складені виключно українською мовою, не містять належних реквізитів документа: дати реєстрації, номеру, підпису/печатки уповноваженого представника. Надані комерційні пропозиції не містять відомостей про виробників товарів та їх торгівельних марок, артикули, якість товару (за необхідності), и передбачені системи знижок, и умови платежу, термін поставки, характер тари та упаковки, дата його складання або ж число, з якого дані ціни вводяться в дію, термін дії, контактна інформація про продавця та будь-які інші положення, що стосуються умов продажу товарів; інформація про покупця або покупців кому адресовані комерційні пропозиції.

Враховуючи зазначене, додатково надані комерційні пропозиції та прайс-лист не можуть розглянуті як документи, що підтверджують заявлену декларантом митну вартість, навпаки свідчать про невірно розраховане числове значення заявленої митної вартості згідно п.1,2 ч.6 статті 54 МКУ.

Всупереч вимог положень ст.254 МКУ, п.2.5 Порядку виконання митних формальностей при здійсненні митного оформлення товарів із застосуванням митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа, затвердженого наказом МФУ від 30.05.12 №631 декларантом надано експорту декларацію без перекладу українською мовою для здійснення митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України при здійсненні зовнішньоекономічних операцій.

У графі Реквізити контракту експортної МД Китаю зазначені реквізити документу, який не подано до митного оформлення. Крім того, у експортній МД вказано порт відправлення Nansha New port, відмінний від зазначеного в поданому коносаменті – YANTIAN, що свідчить про наявність перевантажень протягом маршруту прямування до кордону України, а також про наявність інших коносаментів, відповідно до яких здійснювалось перевезення, та які не були надані до митного оформлення.У графі «Регіон/ країна торгівлі» зазначено-Сінгапур. Зазначені відомості не заявлені до митного оформлення та можуть свідчити про наявність інших посередників зовнішньоекономічної діяльності.

Експортна митна декларація датована 01.01.2026 із відомостями про Alltag und Geratetechnik AG, документи видані Alltag und Geratetechnik AG датовані пізніше - 05.02.2026. Зазначене свідчить про наявність невідповідностей відомостей у товаросупровідних документах, які не спростовані декларантом, інших наявність додаткових домовленостей, відомості про які документально не надані та не підтверджені.

Наданий до митного оформлення висновок Науково-дослідного інститут судових експертиз та оцінки 99/26 від 17.02.2026 не може слугувати як документ, що підтверджує заявлений рівень митної вартості через невідповідність вимогам Національного стандарту № 1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10.09.2003 № 1440, який є обов`язковим для застосування під час проведення оцінки майна та майнових прав суб`єктами оціночної діяльності. Експертний висновок не містить яким саме метод оцінки дослідження використаний (із наведених), не містить відомостей щодо аналізу і порівняння з цінами на подібні товари, не наведено відповідних розрахунків, джерел інформації, які використовувались, та не надано додатків з копіями вихідних даних.

Експертне дослідження ґрунтується виключно на інформації імпортера, документах імпортера, навіть без зазначення комерційних умови поставки згідно міжнародних правил торгівлі Інкотермс."

24.02.2026 Відповідачем було винесено картку відмови № UA500580/2026/000059 в митному оформленні (випуску) товарів з таких причин: Згідно ч. 6 ст. 54 МКУ та ч. 2 ст. 58 МКУ заявлену декларантом митну вартість товару митним органом не може бути визнано за ціною угоди внаслідок: виявлених розбіжностей; не надання відповідно п. 2 ч. 2 ст. 52 митному органу достовірних відомостей про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; не підтвердження заявленої декларантом митної вартості шляхом надання додаткових документів. Згідно ст. 55 МКУ від 13.03.2012р. №4495-VI винесено рішення про коригування митної вартості від 24.02.2026 UA500580/2026/000046/1.

У зв`язку з прийнятим рішенням Позивач 24.02.2026 року подав нову митну декларацію ІМ 40 ДЕ 26UA500580001990U0, в якій зазначено, що митна вартість товарів: №1 (графи 32) визначена декларантом із застосуванням першого (основного) методу (за ціною інвойсу по договору) (графа 43 до товарів №1), а митним органом із застосування 6-го (резервного) методу визначення митної вартості (графа 43 до товарів №1), визначивши в графах 47 цієї декларації, різницю між сумами платежів за видом (028): 1 100 892.37 грн.

Отже, різниця платежів за видами 028 - складає 1 100 892.37 грн.

Позивач вважає прийняті рішення про коригування митної вартості та картку відмови протиправними, такими, що порушують його права і законні інтереси.

Вирішуючи питання про правомірність прийнятого відповідачем рішення про коригування митної вартості товару, суд враховує такі приписи діючого законодавства.

Відповідно до ч. 3 ст. 318 МК України, митний контроль передбачає виконання органами доходів і зборів мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.

Статтею 49 МК України визначено, що митна вартість товарів - це вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно з частинами 4 та 5 ст. 58 МК України, митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті. При цьому ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

Частиною 1 ст. 51 МК України встановлено, що митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 52 МК України декларант який заявляє митну вартість товару зобов`язаний подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Стаття 57 МК України передбачає, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Таким чином, митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості. Однак, дискреційні повноваження митних органів мають законодавчі обмеження у випадках незгоди із задекларованою митною вартістю.

До таких, зокрема, належать процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості та обов`язок послідовного вибору методів (від першого до шостого) визначення митної вартості товарів.

Згідно з ч. 1 ст. 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Частиною 2 встановлений перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів.

Відповідно до частин 1, 2 ст. 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

Зокрема, статтею 58 МК України передбачено, що метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів. Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні. У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1-3 ст. 55 МК України, рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Відповідно до ч. 3 ст. 53 МК України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: (далі їх перелік).

Також згідно з частиною 6 вищевказаної статті, декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

В той же час, витребуванню підлягають лише ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а визначення митної вартості не за першим методом можливе тільки тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Таким чином, витребування додаткових документів можливе лише у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. При цьому, сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки, або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відтак, наведені приписи зобов`язують митницю зазначити конкретні обставини, які викликали вiдповiднi сумніви, причини неможливості їх перевірки на пiдставi наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхiднi для підтвердження того чи іншого показника.

У цій справі при декларуванні товару позивач визначив його митну вартість виходячи саме з ціни угоди, що підлягала сплаті згідно до умов контракту, інвойсу та інших документів постачальника, враховуючи витрати на перевезення, за умовами поставки CFR.

Висновки суду щодо прийнятих рішень відповідача є наступними.

1. Щодо зазначення декларантом у графі 2 ЕМД від 23.02.2026 №26UA500580001900U0 відомостей про іншого Продавця товарів - Done Switzerland AG (Швейцарія), яке зареєстроване за іншою юридичною адресою, позивач зазначив, що зміна назви не є зміною сторони договору, оскільки юридична особа залишається тією ж самою особою з тим самим реєстраційним номером, правами та обов`язками. Відповідно до норм корпоративного та договірного права, зміна найменування юридичної особи не потребує укладення нового договору і не припиняє прав та обов`язків за вже укладеними правочинами. Факт оформлення додаткової угоди після дати специфікації та інвойсу не впливає на дійсність господарської операції, оскільки зміна найменування лише підтверджує актуалізацію реквізитів сторони.

Суд погоджується з обґрунтуваннями позивача і зазначає, що зміна юридичної адреси у компанії-постачальника в серпні 2025 р., не вказує на зміну сторони договору, а лише актуалізує змінені дані про того ж самого постачальника. Таким чином, даний аргумент митниці не спростовує факту укладення контракту та не впливає на числові значення складових митної вартості відповідно до ст. 52 – 58 МКУ.

2. Щодо відсутності у специфікації №54469 від 05.02.2026 інформації щодо

виробника, торговельної марки, якісних характеристик (наприклад, матеріал виготовлення заявлених товарів: Перетворювачі статичні: випрямлячі. Блок живлення для світильників -124050шт., вага 14050,3кг, оскільки блоки живлення для світильника бувають різні, позивач зазначив, що формулювання предмета укладеного договору має узагальнений характер і визначає орієнтовні категорії товарів, що можуть постачатися в межах співпраці, тоді як конкретний асортимент кожної поставки деталізується у специфікаціях/інвойсах. У п. 1.1. договору після визначення товарів до поставки також зазначено, що сторони можуть домовитись про постачання інших категорій товарів за цим Договором.

Суд зазначає, що наявність у розділі «Предмет договору» переліку категорій, який не співпадає з конкретною партією, не свідчить про недостовірність митної вартості, оскільки конкретна партія визначена у специфікації/інвойсі і відображена у декларації, як і передбачено основним договором. Ключовим являється те, що комерційні документи на партію (інвойс, пакувальний лист, специфікація) дозволяють однозначно визначити товар і ціну. Таким чином, посилання митниці на “невідповідність предмета” як на підставу відмови у застосуванні першого методу визначення митної вартості є формальним і не доводить ні розбіжностей у числових значеннях, ні неможливості обчислення митної вартості.

3. Щодо контракту, додатку до контракту, інвойсу, які не містить відомості про

заявленого виробника та торгівельну марку, які безпосередньо впливають на заявлену митну вартість товарів, заявлених умови поставки, які документально не підтверджуються поданими

до митного оформлення транспортними документами та позбавляють митні органи здійснити їх перевірку та обчислення, позивач зазначив, що Специфікація № 54469 від 05.02.2026 відповідно до умов контракту № AUG27M/020625 від 02.02.2025 р. є документом, який фіксує найменування товару, кількість, ціну, строки та інші умови поставки, і в той же час не є єдиними документом, на підставі яких здійснюється ідентифікація товару чи встановлюється його виробник/торговельна марка. Відповідні відомості про торгову марку, країни виробництва та виробника вказані у графі 32 МД 26UA500580001900U0, опис товару (відомості про виробника, торговельну марку, країну походження товару) зазначено продавцем у пакувальному листі. Відсутність у специфікації № 54469 від 05.02.2026 окремих технічних параметрів (таких як напруга 12V або 24V, тип лампи, матеріал корпусу тощо) не свідчить про недостовірність заявлених відомостей та не впливає на визначення митної вартості товару.

Суд зазначає, що митна вартість визначається виходячи з вартості операції, а не з повного технічного опису продукції. Специфікація та інвойс № 128/02/2026 від 05.02.2026 р. містять ідентифікаційні ознаки товару (найменування, кількість, вагу, ціну), достатні для класифікації і співвіднесення із заявленою товарною позицією. Законодавство не встановлює обов`язку зазначати у специфікації всі можливі технічні характеристики товару, якщо вони не впливають на формування ціни та не є елементами митної вартості у розумінні ст. 58 МКУ. Посилання митного органу на інформацію з мережі Інтернет про існування різних типів блоків живлення є лише припущенням та не може замінювати доказування конкретної невідповідності задекларованого товару фактично ввезеному. Митним органом не наведено доказів того, що заявлена ціна залежить від параметрів напруги чи матеріалу виготовлення або що фактично ввезений товар відрізняється від задекларованого. Отже, відсутність окремих технічних характеристик у специфікації не свідчить про недостовірність відомостей та не є підставою для невизнання митної вартості за ціною договору.

4. Щодо відсутності у контракті, додатку до контракту, інвойсі відомостей про

заявленого виробника та торгівельну марку позивач зазначив, що відомості про виробника, ТМ містяться у пакувальному листі, інвойсі, коносаменті. Зазначення у графі 31 МД відомостей про виробника, торговельну марку не створює обов`язку дублювання таких даних у кожному комерційному документі, поданому відповідно до ч.2 ст.53 МКУ, якщо числові значення митної вартості підтверджені контрактом, специфікацією та інвойсом.

Суд зазначає, що МКУ не встановлено вимоги обов`язкового зазначення виробника та торговельної марки у всіх первинних документах як умови визнання митної вартості за методом ціни договору.

5. Щодо продажу оцінюваних товарів - 05 лютого 2026 року, а відправлення 01 січня

2026 року, позивач зазначив, що факт відвантаження товару 01.01.2026 року до дати оформлення додаткової угоди та інвойсу не свідчить про недостовірність зовнішньоекономічної операції. Законодавство України та міжнародна комерційна практика не забороняють оформлення специфікацій, інвойсів чи оформлення остаточних розрахункових документів після фактичного відвантаження товару, якщо такі дії здійснюються в межах рамкового контракту. Договір поставки № AUG-27M/020625 являється діючим довгостроковим договором, а специфікація і інвойс конкретизують окрему партію товару. Відвантаження товару може здійснюватися в межах виконання рамкового договору до оформлення фіналізуючих документів, що не суперечить принципу свободи договору та звичайній торговельній практиці.

Щодо запису Freight prepaid та оплати фрахту вантажовідправником, позивачі зазначили, що умови Incoterms регулюють розподіл витрат і ризиків між продавцем і покупцем, але не визначають технічну особу, яка безпосередньо здійснює оплату перевізнику. Оплата фрахту вантажовідправником не виключає того факту, що відповідна оплата здійснена в інтересах продавця або компенсована в межах взаєморозрахунків сторін. Incoterms не вимагають, щоб саме продавець фізично перераховував кошти перевізнику - важливим є розподіл економічного навантаження, а не суб`єкт платіжної операції.

Суд погоджується з обґрунтуваннями позивача і зазначає, що відповідно до ст. 58 МКУ митна вартість визначається за ціною договору щодо товарів, які імпортуються, якщо відсутні докази її недостовірності. Припущення щодо «невідповідності умов поставки фактичним обставинам» без встановлення впливу на числові значення складових митної вартості не можуть бути правовою підставою для невизнання вартості операції. Зазначені обставини не доводять недостовірність ціни, що підлягає сплаті, та не є підставою для відмови у застосуванні методу визначення митної вартості за ціною договору. Митний орган не навів жодного доказу існування іншого контракту або зміни сторони операції.

6. Щодо невідповідність умов поставки DPU Київ фактичному маршруту

транспортування, позивач зазначив, що зазначене не є підставою для невизнання митної вартості за ціною договору. Умови Incoterms DPU регулюють розподіл ризиків та витрат між продавцем і покупцем, але не встановлюють обмежень щодо логістичного маршруту чи кількості перевантажень. Факт транспортування товару за маршрутом YANTIAN – GDANSK – Одеса – Київ із здійсненням перевалки в порту GDANSK є звичайною міжнародною транспортною практикою і не суперечить умовам DPU, оскільки кінцеве місце доставки та розвантаження визначене як м. Київ. Положення Incoterms не зобов`язують продавця здійснювати пряме перевезення без транзиту або перевалки, а лише покладають на нього обов`язок забезпечити доставку до узгодженого місця призначення з несенням відповідних витрат. Наявність коносамента з портом призначення GDANSK не свідчить про зміну умов поставки, оскільки морське перевезення є лише частиною загального мультимодального транспортування. Подальше перевезення автомобільним транспортом через п/п Ягодин-Дорогуск до Києва підтверджує виконання умови доставки до кінцевого пункту. Відсутність окремих документів щодо вартості розвантажувально-перевантажувальних робіт у порту GDANSK не доводить, що відповідні витрати не включені до ціни товару.

Суд зазначає, що митним органом не доведено, що зазначені витрати фактично не були враховані у договірній ціні або що вони підлягають додатковому включенню відповідно до ч.10 ст.58 МКУ. Приписи ст.58 МКУ передбачають додавання до митної вартості лише тих витрат, які не включені до ціни, що фактично сплачена або підлягає сплаті. Наведені обставини стосуються організації логістики, але не впливають на числові значення складових митної вартості та не спростовують можливість застосування методу визначення митної вартості за ціною договору.

7. Щодо витрат на страхування товарів, позивач зазначив, що умовами договору не

передбачено вимоги про страхування товару, а узгоджені умови поставки DPU покладають відповідний обов`язок на продавця.

Суд зазначає, що згідно із п. 8 ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України вимоги щодо надання страхових документів, а також документів, що містять відомості про вартість страхування, передбачені лише для випадків, якщо страхування здійснювалося, а тому доводи митниці у цій частині є безпідставними, оскільки страхування товару, який постачається на умовах DPU не є обов`язковим.

8. Щодо оплати митний орган зазначає, що згідно умов Специфікації № 54469 від

05.02.2026, вказані банківські реквізити для оплати оцінюваного товару. Але враховуючи, додаткову угоду №4 про зміну Продавця, не зрозуміло на чиї рахунки буде здійснено оплата за товар.

Позивач заперечуючи проти цього вказує, що умовами пункту 4 Специфікації №54469 від 05.02.2026 прямо передбачено відстрочку платежу - оплата здійснюється не пізніше 45 днів після отримання товару. Отже, на момент митного оформлення обов`язок з оплати ще не настав, а тому відсутність платіжних документів не може трактуватися як відсутність підтвердження митної вартості. Щодо зауваження про зміну найменування продавця та банківських реквізитів, слід зазначити, що додаткова угода № 4 не змінює суб`єкта правовідносин, а лише фіксує зміну його найменування. Юридична особа залишається тією ж самою, її правосуб`єктність та зобов`язання за контрактом не припиняються. Відповідно, зазначені у Специфікації банківські реквізити залишаються реквізитами того самого суб`єкта господарювання.

Суд зазначає, що митним органом не доведено факту заміни сторони договору або існування іншого отримувача коштів, тобто висновки ґрунтуються лише на припущеннях.

9. Щодо неподання митної декларації країни відправлення, суд зазначає, що

відповідно до ч.2 ст.53 МКУ вона не належить до обов`язкових документів для підтвердження митної вартості за методом ціни договору, а подається лише за наявності або у разі виникнення обґрунтованих сумнівів, підтверджених належними доказами. Наявність такого документа у пакеті матеріалів не створює обов`язку його подання, якщо митним органом не доведено, що відсутність цього документа унеможливлює перевірку числових значень складових митної вартості.

10. Щодо відсутності у прайс-листі виробника/виробників, торгівельні марки,

артикули товарів, якість або фізичний склад товару, умови платежу, термін поставки, характер тари та упаковки, Суд зазначає, що прайс-лист жодним чином не впливає на складову та підставу визначення митної вартості товару, обов`язкове подання такого документу ч. 2 ст. 53 МК України не передбачено. Відповідачі в оскаржуваному рішенні не посилаються на жодну норму законодавства України, міжнародного законодавства, які б зобов`язували сторони договору купівлі-продажу визначати вимоги до прайс-листів, пакувальних листів, калькуляцій, комерційних пропозицій, а лише констатують, що прайс-лист від 04.02.2026 містить виключно перелік товарів заявлених за ЕМД 26UA500580001900U0. Відповідно, позиція митного органу є такою, що не відповідає вимогам МКУ.

Комерційна пропозиція не є первинним бухгалтерським документом, не створює господарського зобов`язання, не визначає істотні умови поставки, а має виключно інформаційний характер. Відсутність у ній реєстраційного номера, підпису, печатки або розширених технічних характеристик не свідчить про недостовірність ціни, зазначеної в інвойсі та контракті, які є основними документами для визначення митної вартості.

Викладення комерційної пропозиції українською мовою не є порушенням, оскільки закон не встановлює вимоги щодо мови такого документа для цілей митного оформлення. Митний орган не довів, що зміст комерційних пропозицій суперечить умовам контракту або інвойсу чи що зазначені у них ціни відрізняються від задекларованих.

11. Щодо експортної декларації позивач зазначив, що відсутність перекладу експортної

декларації не є підставою для невизнання митної вартості, оскільки така декларація не входить до переліку обов`язкових документів, визначених ч.2 ст.53 МКУ для підтвердження митної вартості за методом ціни договору. Щодо зазначення у графі «Реквізити контракту» експортної декларації документа, який не подано до митного оформлення, слід зазначити, що експортна декларація оформлюється відповідно до вимог законодавства країни експорту та відображає відносини експортера з митними органами відповідної держави. Вона не є первинним документом, що визначає умови зовнішньоекономічного контракту між продавцем і покупцем. Відсутність подання певного документа, згаданого у експортній МД, не доводить недійсність контракту або наявність інших правочинів, якщо митний орган не надав доказів існування альтернативного договору, що впливає на ціну. Розбіжність у вказівці портів Nansha New port та YANTIAN також не свідчить про порушення умов поставки або недостовірність вартості. Вказані порти розташовані в межах одного транспортного регіону Китаю та можуть використовуватися в межах мультимодального перевезення. Зазначення одного порту в експортній декларації та іншого в коносаменті є типовою практикою при внутрішньому переміщенні вантажу до порту фактичного відправлення та не означає обов`язкової наявності інших коносаментів або прихованих операцій. Щодо різниці дат експортної декларації (01.01.2026) та документів на продаж (05.02.2026), ця обставина не спростовує реальність операції, оскільки відвантаження товару може здійснюватися в межах рамкового договору та до оформлення остаточних розрахункових документів.

Суд погоджується з обґрунтуваннями позивача і зазначає, що наведені митницею обставини мають формальний характер, не доводять заниження митної вартості та не містять встановленого законом причинно-наслідкового зв`язку між зазначеними розбіжностями і числовими значеннями складових митної вартості відповідно до ст.54– 58 МКУ.

12. Щодо експертного висновку, який не містить який саме метод оцінки дослідження

використаний (із наведених), не містить відомостей щодо аналізу і порівняння з цінами на подібні товари, не наведено відповідних розрахунків, джерел інформації, які використовувались, та не надано додатків з копіями вихідних даних, позивач зазначив, що експертне дослідження подано як додатковий доказ з метою підтвердження рівня цін, а не в якості основного документа визначення митної вартості.

Суд зазначає, що відповідно до частини 5 статті 327 МК України у разі необхідності за власним бажанням залучення спеціалістів та експертів може здійснювати декларант (власник товару та/або транспортного засобу).

Як встановлено судом, позивач подав такий висновок за власним бажанням на підтвердження митної вартості товару, але наявність такого висновку не є визначальною при встановленні митної вартості. За відсутності доведеного заниження ціни чи невідповідності заявлених числових значень складових митної вартості вимогам закону, формальні зауваження до структури експертного висновку не можуть бути самостійною правовою підставою для застосування іншого методу визначення митної вартості.

Таким чином, суд приходить до висновку, що надані разом з митними деклараціями документи у своїй сукупності є достатніми для перевірки митної вартості визначеної відповідно до ціни контракту.

Наведені у рішеннях митного органу застереження, не є такими, що унеможливлюють визначення вартості цих товарів за основним методом, оскільки використані декларантом відомості підтверджені документально, визначені кількісно і є достовірними, тобто наявні всі складові митної вартості, які є обов`язковими при її обчисленні, а тому не можуть застосовуватись другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 МК України.

Вивчивши позиції сторін викладені у їх заявах по суті, дослідивши письмові докази надані сторонами та враховуючи приписи діючого законодавства, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають повному задоволенню, оскільки позивачем доведені ті обставини, на яких ґрунтуються його вимоги та заперечення.

В той же час, відповідач не надав суду належні та допустимі докази, не навів правові обґрунтування правомірності прийнятого рішення, яке на думку суду не відповідає вимогам зазначеним у ч. 2 ст. 2 КАС України.

Судові витрати у вигляді судового збору підлягають стягненню на користь позивача.

Керуючись ст. 242- 246 КАС України, суд

вирішив:

Адміністративний позов ТОВ «МОТОРЗ ПАРТС УКРАЇНА» задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати Рішення Одеської митниці про коригування митної вартості №UA500580/2026/000046/1 від 24.02.2026 р. року та картку відмови в прийняти митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500580/2026/000059 від 24.02.2026 р.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Одеської митниці (ЄДРПОУ 44005631) на користь ТОВ «МОТОРЗ ПАРТС УКРАЇНА» (03150, місто Київ, вул. Предславинська, будинок 34, літера Б, офіс 101, ЄДРПОУ 44306976) судовий збір у сумі 13 211,52 гривень.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя Попов В

Оригінал: reyestr.court.gov.ua