Рішення від 05 липня 2026 р. у справі №420/43314/25 — Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/43314/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 липня 2026 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд під головуванням судді Вовченко О.А., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправними дій, визнання протиправною відповіді та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду 31.12.2025 року надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якій позивач проси суд:

- визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 , що полягали у розголошенні персональних даних ОСОБА_1 третім особам без законних на те підстав;

- визнати протиправною відповідь №943/24739 від 24.12.2025 р. на адвокатський запит №36-1 від 06.10.2025 року;

- зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_2 відкликати відповідь №943/24739 від 24.12.2025 р. на адвокатський запит №36-1 від 06.10.2025 року.

Ухвалою судді від 05.01.2026 року відмовлено у відкритті провадження у справі №420/43314/25 за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправними дій, визнання протиправною відповіді та зобов`язання вчинити певні дії.

Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 27.02.2026 року задоволено апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 05 січня 2026 у справі № 420/43314/25, ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 05 січня 2026 у справі № 420/43314/25 - скасовано, а справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду.

25.03.2026 року справа №420/43314/25 повернулась до Одеського окружного адміністративного суду та згідно протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 25.03.2026 року передана на розгляд судді Вовченко О.А.

Ухвалою від 30 березня 2026 року позовну заяву ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправними дій, визнання протиправною відповіді та зобов`язання вчинити певні дії, залишено без руху та встановлено позивачу 5-денний строк для усунення недоліків позовної заяви.

06 квітня 2026 року від позивача надійшла до суду заява про усунення недоліків та позовна заява де визначено позовні вимоги до ІНФОРМАЦІЯ_1 :

- визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо надання відповіді №943/24739 від 24.12.2025 року на адвокатський запит №36-1 від 06.10.2025 року, яка містить персональні дані ОСОБА_1 з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів та за змістом розголошує такі дані третій особі без законних підстав, вчинені 24.12.2025 року;

- зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_3 відкликати лист-відповідь №943/24739 від 24.12.2025 року на адвокатський запит №36-1 від 06.10.2025 року та вчинити інші дії, необхідні для припинення поширення зазначених персональних даних у межах повноважень органу.

Ухвалою від 08 квітня 2026 року прийнято до розгляду позовну заяву ОСОБА_1 . Відкрито провадження у адміністративній справі та визначено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.

В обґрунтування позовних вимог в позивній заяві зазначено, що 24 грудня 2025 року ІНФОРМАЦІЯ_3 надав відповідь №943/24739 на адвокатський запит № 36-1 від 06.10.2025 року, який надійшов для розгляду до відповідача 24.12.2025 року та був поданий в інтересах особи, яка не є позивачем. 06 жовтня 2025 року зазначений адвокатський запит подано до відповідача; оскаржувані дії відповідача з підготовки та надання відповіді №943/24739 від 24.12.2025 року вчинені в день її оформлення та направлення, тобто 24 грудня 2025 року. У даному випадку адвокатський запит був поданий в інтересах особи, яка не є позивачем, а позивач не надавав згоди на обробку та розкриття своїх персональних даних третій особі, відповідно відповідач не мав законних підстав для такого розкриття, оскільки адвокатський запит, поданий “в інтересах” третьої особи, не є випадком, визначеним законом, та не стосується інтересів національної безпеки, економічного добробуту або прав людини. Відповідач надав відповідь на вказаний адвокатський запит, чим розголосив персональні дані позивача з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, зокрема: прізвище, ім`я, по батькові, дату народження, місце обліку, правову кваліфікацію та інші дані, що містяться у реєстрі. Передача таких персональних даних була здійснена шляхом письмової відповіді на адвокатський запит, що свідчить про усвідомлений та активний характер їх поширення. ІНФОРМАЦІЯ_3 неправомірно розголосив персональні дані ОСОБА_1 з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів третій особі без його згоди та без наявності відповідного судового рішення, порушивши вимоги Закону України “Про захист персональних даних” та Закону України “Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів”, що вимагає визнання таких дій протиправними та усунення їх наслідків.

Адміністративний позов з додатками надіслано ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджено квитанцією № 6582063 про доставку документів до зареєстрованого Електронного кабінету користувача ЄСІТС 03.04.2026 року (а.с.58)

Ухвалу про відкриття спрощеного позовного провадження від 08.04.2026 року по справі № 420/43314/25 надіслано ІНФОРМАЦІЯ_1 в його електронний кабінет. Документ доставлено до електронного кабінету ІНФОРМАЦІЯ_4 18.03.2026, що підтверджено квитанцією №6642763 від 09.04.2026 (а.с. 63) та довідкою про доставку електронного документу 08.04.2026 (а.с. 64зв.).

Відповідач ІНФОРМАЦІЯ_5 не скористався процесуальним правом надати відзив на позовну заяву.

Відповідно до ч.6 ст.162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Вивчивши матеріали справи, ознайомившись з позовною заявою, дослідивши обставини, якими обґрунтовано позовні вимоги та перевіривши їх наданими доказами, судом встановлено наступне.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , проживає за зареєстрованою адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджено відповіддю №2976478 від 03.07.2026 з Єдиного державного демографічного реєстру.

24 грудня 2025 року ІНФОРМАЦІЯ_3 на адвокатський запит адвоката Голосова Ю.В. з посиланням на приписи п. 79 Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 р. № 1487, надав відповідь №943/24739 (а.с. 6-7), де зазначив, що: «Згідно відомостей Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , перебуває на військовому обліку військовозобов`язаних в ІНФОРМАЦІЯ_7 . Порушник військового обліку, не проходження ВЛК. ІНФОРМАЦІЯ_7 подано звернення (до органів Національної поліції для доставлення ОСОБА_1 , який скоїв адміністративне правопорушення, передбачене статтями 210, 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, з метою складання протоколу про адміністративне правопорушення.».

Позивач вважає протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо надання відповіді №943/24739 від 24.12.2025 року на адвокатський запит №36-1 від 06.10.2025 року та звернувся до суду з позовною заявою.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

В ч. 2 ст. 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їхні посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до «Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2022 року №154, Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов`язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації (п.1).

Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки відповідно до покладених на них завдань, зокрема: забезпечують захист цілісності бази Реєстру, його апаратного та програмного забезпечення, достовірності даних Реєстру, захист від несанкціонованого доступу, незаконного використання, копіювання, спотворення, знищення даних Реєстру, безпеку персональних даних відповідно до Законів України “Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів”, “Про захист інформації в інформаційно-комунікаційних системах”, “Про захист персональних даних” та міжнародних договорів у сфері захисту інформації, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України; розглядають звернення військовослужбовців, працівників та членів їх сімей, а також громадян з питань, що належать до компетенції територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, а також ведуть прийом громадян, які звертаються із зазначених питань, зокрема із застосуванням системи електронної черги (у порядку, визначеному Міноборони), видають необхідні довідки та інші документи (абз 26); (п.9).

Районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, крім функцій, зазначених у пункті 9 цього Положення: забезпечують ведення Реєстру та актуалізацію його бази даних відповідно до законодавства та в порядку, визначеному Міноборони; надають громадянам України інформацію відповідно до статті 9 Закону України “Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів” шляхом взаємодії (обміну інформацією) через інформаційні (інформаційно-телекомунікаційні) системи Мінцифри в порядку, визначеному спільним наказом Мінцифри з Міноборони; (п.11).

З досліджених матеріалів справи вбачається, що 24 грудня 2025 року ІНФОРМАЦІЯ_3 на адвокатський запит адвоката Голосова Ю.В., надав відповідь №943/24739 (а.с. 6-7), де зазначив, що: «Відповідно до п. 79 Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 р. № 1487 (зі змінами), районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки:

організовують та ведуть військовий облік на території адміністративно-територіальної одиниці;

здійснюють взяття, зняття або виключення з військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів у випадках, передбачених законодавством;

розглядають справи про адміністративні правопорушення, пов`язані з порушенням призовниками, військовозобов`язаними та резервістами, посадовими особами державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій правил військового обліку, законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, а також зіпсуттям або недбалим зберіганням військово-облікових документів, яке спричинило їх втрату (крім правопорушень, вчинених військовозобов`язаними та резервістами, які перебувають у запасі СБУ, розвідувальних органів);

звертаються в установленому законом порядку до органів Національної поліції (у разі неможливості складення протоколу про адміністративне правопорушення на місці його вчинення) для доставлення осіб, які скоїли адміністративні правопорушення, передбачені статтями 210, 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, з метою складення протоколів про адміністративні правопорушення, до відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, в якому ця особа перебуває (повинна перебувати) на військовому обліку, з урахуванням вимог абзацу третього пункту 56 цього Порядку;

повідомляють Національній поліції про відсутність підстав для адміністративного затримання та доставлення призовників, військовозобов`язаних та резервістів, щодо яких надсилалося звернення відповідно до вимог абзацу третього пункту 56 цього Порядку. Таке повідомлення має містити прізвище, власне ім`я та по батькові (за наявності), адресу задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування), дату народження, інші дані (за наявності), а також унікальний вихідний номер та кваліфікований електронний підпис уповноваженої особи;

виконують функції з ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів;

Згідно відомостей Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , перебуває на військовому обліку військовозобов`язаних в ІНФОРМАЦІЯ_7 . Порушник військового обліку, не проходження ВЛК. ІНФОРМАЦІЯ_7 подано звернення (до органів Національної поліції для доставлення ОСОБА_1 , який скоїв адміністративне правопорушення, передбачене статтями 210, 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, з метою складання протоколу про адміністративне правопорушення.»

Зі змісту відповіді ІНФОРМАЦІЯ_3 №943/24739 від 24.12.2025 року на адвокатський запит адвоката Голосова Ю.В., №36-1 від 06.10.2025 року вбачається, що відповідачем надано інформацію з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, відносно громадянина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , про його військовий облік, місце перебування на військовому обліку, та інформацію щодо вчинення адміністративного правопорушення.

Згідно ч. 2 ст. 32 Конституції України, не допускається збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.

Згідно абз. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про інформацію» від 2 жовтня 1992 року № 2657-XII, інформація - будь-які відомості та/або дані, які можуть бути збережені на матеріальних носіях або відображені в електронному вигляді.

Відповідно до ст. 11 Закону України «Про інформацію» інформація про фізичну особу (персональні дані) - відомості чи сукупність відомостей про фізичну особу, яка ідентифікована або може бути конкретно ідентифікована (ч.1). Не допускаються збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та захисту прав людини. До конфіденційної інформації про фізичну особу належать, зокрема, дані про її національність, освіту, сімейний стан, релігійні переконання, стан здоров`я, а також адреса, дата і місце народження. Кожному забезпечується вільний доступ до інформації, яка стосується його особисто, крім випадків, передбачених законом (ч.2).

В ст. 20 Закону України «Про інформацію» зазначено, що за порядком доступу інформація поділяється на відкриту інформацію та інформацію з обмеженим доступом (ч.1). Будь-яка інформація є відкритою, крім тієї, що віднесена законом до інформації з обмеженим доступом (ч.2).

В ст. 21 Закону України «Про інформацію» зазначено, що інформацією з обмеженим доступом є конфіденційна, таємна та службова інформація (ч.1). Конфіденційною є інформація про фізичну особу, інформація, доступ до якої обмежено фізичною або юридичною особою, крім суб`єктів владних повноважень, а також інформація, визнана такою на підставі закону. Конфіденційна інформація може поширюватися за бажанням (згодою) відповідної особи у визначеному нею порядку відповідно до передбачених нею умов, якщо інше не встановлено законом. Відносини, пов`язані з правовим режимом конфіденційної інформації, регулюються законом (ч.2).

Отже інформація про фізичну особу (персональні дані) є конфіденційною та законодавчо заборонено поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та захисту прав людини.

Порядок здійснення та забезпечення права кожного на доступ до інформації, що знаходиться у володінні суб`єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначено в Законі України «Про доступ до публічної інформації» від 13 січня 2011 року № 2939-VI (далі Закон № 2939-VI)

Приписами ст. 6 Закону №2939-VI встановлено, що інформацією з обмеженим доступом є: 1) конфіденційна інформація; 2) таємна інформація; 3) службова інформація (ч.1). Обмеження доступу до інформації здійснюється відповідно до закону при дотриманні сукупності таких вимог: 1) виключно в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи кримінальним правопорушенням, для охорони здоров`я населення, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя; 2) розголошення інформації може завдати істотної шкоди цим інтересам; 3) шкода від оприлюднення такої інформації переважає суспільний інтерес в її отриманні (ч.2). Інформація з обмеженим доступом має надаватися розпорядником інформації, якщо немає законних підстав для обмеження у доступі до такої інформації, які існували раніше (ч.4). Обмеженню доступу підлягає інформація, а не документ. Якщо документ містить інформацію з обмеженим доступом, для ознайомлення надається інформація, доступ до якої необмежений (ч.8).

В ст. 7 Закону №2939-VI встановлено, що конфіденційна інформація це інформація, доступ до якої обмежено фізичною або юридичною особою, крім суб`єктів владних повноважень, та яка може поширюватися у визначеному ними порядку за їхнім бажанням відповідно до передбачених ними умов. Не може бути віднесена до конфіденційної інформація, зазначена в частині першій і другій статті 13 цього Закону. Розпорядники інформації, визначені частиною першою статті 13 цього Закону, які володіють конфіденційною інформацією, можуть поширювати її лише за згодою осіб, які обмежили доступ до інформації, а за відсутності такої згоди - лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.

Відповідно до ст. 10 Закону №2939-VI, розпорядники інформації, які володіють інформацією про особу, зобов`язані: надавати її безперешкодно і безкоштовно на вимогу осіб, яких вона стосується, крім випадків, передбачених законом (п.1 ч.3).

Правові та організаційні засади створення, функціонування Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, регулює відносини у сфері державної реєстрації громадян України, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших утворених відповідно до законів України військових формувань визначені в Законі України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів» від 16 березня 2017 року № 1951-VIII (далі Закон № 1951-VIII).

Відповідно до ч.1 ст. 1 Закону № 1951-VIII, Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі - Реєстр) - інформаційно-комунікаційна система, призначена для збирання, зберігання, обробки та використання даних про призовників, військовозобов`язаних та резервістів, створена для забезпечення військового обліку громадян України.

Згідно ч. 1 ст. 3 Закону № 1951-VIII основними засадами ведення Реєстру є: захищеність Реєстру та внесених до нього відомостей - держава гарантує захист бази даних Реєстру від несанкціонованого доступу та зловживання доступом, незаконного використання відомостей Реєстру, порушення цілісності бази даних Реєстру та його апаратного чи програмного забезпечення, а також гарантує дотримання законодавства щодо захисту персональних даних призовників, військовозобов`язаних та резервістів, наявних у Реєстрі (п.3).

Відповідно до ст. 6 Закону № 1951-VIII до Реєстру вносяться, обробляються та зберігаються в базі даних Реєстру такі відомості: 1) персональні дані призовників, військовозобов`язаних та резервістів (п.1 ч.1)

В ч. 1 ст. 7 Закону № 1951-VIII зазначено, що до персональних даних призовника, військовозобов`язаного та резервіста належать: 1) прізвище, відомості про зміну прізвища; 2) власне ім`я (усі власні імена), відомості про зміну власного імені; 3) по батькові (за наявності); 4) дата народження; 17-1) відомості про результати медичних оглядів, що проводяться з метою визначення придатності до виконання військового обов`язку; 20-1) відомості про притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтями 210, 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення (дата, номер, короткий зміст протоколу та/або постанови про адміністративне правопорушення).

Отже з приписів Закону № 1951-VIII вбачається, що до персональних даних військовозобов`язаного законодавцем віднесено зокрема і: прізвище, власне ім`я, по батькові, дата народження та інші персональні дані зазначені в 7 Закону № 1951-VIII.

Приписами ч. 1 ст. 10 Закону № 1951-VIII визначено, що держатель та адміністратори Реєстру, органи адміністрування та ведення Реєстру під час ведення Реєстру забезпечують його захист, зокрема захист цілісності бази даних Реєстру, його апаратного та програмного забезпечення, достовірності даних Реєстру, захист від несанкціонованого доступу, незаконного використання, незаконного копіювання, спотворення, знищення даних Реєстру, безпеку персональних даних, відповідно до цього Закону, Законів України "Про захист інформації в інформаційно-комунікаційних системах", "Про захист персональних даних" та міжнародних договорів у сфері захисту інформації, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Закон України «Про захист персональних даних» регулює правові відносини, пов`язані із захистом і обробкою персональних даних, і спрямований на захист основоположних прав і свобод людини і громадянина, зокрема права на невтручання в особисте життя, у зв`язку з обробкою персональних даних.

В ст. 2 Закону України «Про захист персональних даних» від 1 червня 2010 року № 2297-VI (далі Закон № 2297-VI) визначено, що персональні дані - відомості чи сукупність відомостей про фізичну особу, яка ідентифікована або може бути конкретно ідентифікована.

Згідно ч. 1 ст. 6 Закону № 2297-VI, обробка персональних даних здійснюється відкрито і прозоро із застосуванням засобів та у спосіб, що відповідають визначеним цілям такої обробки.

В ст. 10 Закону № 2297-VI зазначено, що використання персональних даних працівниками суб`єктів відносин, пов`язаних з персональними даними, повинно здійснюватися лише відповідно до їхніх професійних чи службових або трудових обов`язків. Ці працівники зобов`язані не допускати розголошення у будь-який спосіб персональних даних, які їм було довірено або які стали відомі у зв`язку з виконанням професійних чи службових або трудових обов`язків, крім випадків, передбачених законом (ч.3).

Згідно ст. 14 Закону № 2297-VI поширення персональних даних передбачає дії щодо передачі відомостей про фізичну особу за згодою суб`єкта персональних даних (ч.1). Поширення персональних даних без згоди суб`єкта персональних даних або уповноваженої ним особи дозволяється у випадках, визначених законом, і лише (якщо це необхідно) в інтересах національної безпеки, економічного добробуту, прав людини та для проведення Всеукраїнського перепису населення (ч.2).

Приписами ст. 16 Закону № 2297-VI визначено, що порядок доступу до персональних даних третіх осіб визначається умовами згоди суб`єкта персональних даних на обробку цих даних, наданої володільцю персональних даних, або відповідно до вимог закону. Порядок доступу третіх осіб до персональних даних, які перебувають у володінні розпорядника публічної інформації, визначається Законом України "Про доступ до публічної інформації", крім даних, що отримує від інших органів центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову та бюджетну політику, під час здійснення верифікації та моніторингу державних виплат та орган державного фінансового контролю під час здійснення провадження у справах про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених законом (ч.1).

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 5 липня 2012 року № 5076-VI (далі Закон № 5076-VI), адвокатська діяльність - незалежна професійна діяльність адвоката щодо здійснення захисту, представництва та надання інших видів правничої допомоги клієнту (п.2); клієнт - фізична або юридична особа, держава, орган державної влади, орган місцевого самоврядування, в інтересах яких здійснюється адвокатська діяльність (п. 7).

Згідно ч. 1 ст. 24 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатський запит - письмове звернення адвоката до органу державної влади, органу місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності та підпорядкування, громадських об`єднань про надання інформації, копій документів, необхідних адвокату для надання правової допомоги клієнту.

Орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадові та службові особи, керівники підприємств, установ, організацій, громадських об`єднань, яким направлено адвокатський запит, зобов`язані не пізніше п`яти робочих днів з дня отримання запиту надати адвокату відповідну інформацію, копії документів, крім інформації з обмеженим доступом і копій документів, в яких міститься інформація з обмеженим доступом. У разі якщо адвокатський запит стосується надання значного обсягу інформації або потребує пошуку інформації серед значної кількості даних, строк розгляду адвокатського запиту може бути продовжено до двадцяти робочих днів з обґрунтуванням причин такого продовження, про що адвокату письмово повідомляється не пізніше п`яти робочих днів з дня отримання адвокатського запиту (ч. 2 ст. 24 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

З приписів Закону № 1951-VIII вбачається, що до персональних даних військовозобов`язаного законодавцем віднесено зокрема і: прізвище, власне ім`я, по батькові, дата народження та інші персональні дані зазначені в 7 Закону № 1951-VIII.

Отже інформація про фізичну особу (персональні дані) є конфіденційною та законодавчо заборонено поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та захисту прав людини.

В позовній заяві позивачем зазначено, що адвокат Голосов Ю.В., який подав запит, не є представником позивача, не додав до адвокатського запиту документ, який підтверджує згоду на отримання персональних даних позивача та не додав до адвокатського запиту судового рішення, яке б дозволяло розкриття таких даних (відомостей) третім особам. Також позивач не надавав згоди на обробку та розкриття своїх персональних даних третій особі

Відповідач до суду не надав та в матеріалах справи відсутні належні та достатні докази правомірної видачі 24 грудня 2025 року ІНФОРМАЦІЯ_3 на адвокатський запит №36 – 1 від 06.10.2025 адвокату Голосову Ю.В. листа № 943/24739 де наявні персональні данні військовозобов`язаного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 .

З урахуванням зазначених приписів чинного законодавства та встановлених обставин справи, суд дійшов висновку про протиправність дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо надання відповіді №943/24739 від 24.12.2025 року на адвокатський запит №36-1 від 06.10.2025 року, яка містить персональні дані ОСОБА_1 з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, а відтак позовна заява позивача підлягає задоволенню.

Згідно зі ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Відповідно до ч.1 ст. 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості

Положеннями ст. 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу (ч.1). В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч.2 ст.77 КАС України).

У відповідності до ч.1 ст.90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Під час розгляду справи судом не встановлено інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження зазначених обставин.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов до висновку, що адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 з урахуванням приписів ч. 2 ст. 9 КАС України підлягає задоволенню шляхом визнання протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо надання відповіді №943/24739 від 24.12.2025 року на адвокатський запит №36-1 від 06.10.2025 року, яка містить персональні дані ОСОБА_1 з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів та зобов`язання ІНФОРМАЦІЯ_1 відкликати лист-відповідь №943/24739 від 24.12.2025 року на адвокатський запит №36-1 від 06.10.2025 року.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд зазначає, що у відповідності до приписів ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи задоволення позову, суд дійшов висновку що підлягає стягненню з відповідача на користь позивача судовий збір в розмірі 1211,20 грн., сплачений згідно квитанції від 30.12.2025 (а.с.5).

Керуючись ст.ст. 243-246, 250, 255, 257-262, 295, 297 КАС України, суд

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 – задовольнити.

Визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо надання відповіді №943/24739 від 24.12.2025 року на адвокатський запит №36-1 від 06.10.2025 року, яка містить персональні дані ОСОБА_1 з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_3 відкликати лист-відповідь №943/24739 від 24.12.2025 року на адвокатський запит №36-1 від 06.10.2025 року.

Стягнути з ІНФОРМАЦІЯ_1 за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 1211,20 грн. судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 )

Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_3 ( АДРЕСА_3 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 )

Суддя O.A. Вовченко