Постанова від 06 липня 2026 р. у справі №688/2833/26 — Шепетівський міськрайонний суд Хмельницької області

Справа 688/2833/26

№ 3/688/579/26

Постанова

іменем України

07 липня 2026 року м. Шепетівка

Суддя Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області Березюк Н.П., розглянувши матеріали, які надійшли від заступника начальника Шепетівського РУП ГУ НП в Хмельницькій області про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованої та проживаючої в АДРЕСА_1 , з середньо-спеціальною освітою, неодруженої, має на утриманні 5 неповнолітніх дітей, непрацюючої, ( паспорт громадянина України № НОМЕР_1 , виданий 07.07.2017, орган видачі 6831, РНОКПП НОМЕР_2 ),

за ст. 173 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-

встановив:

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ВБА №139618 від 10.06.2026, ОСОБА_1 обвинувачується в тому, що 30.05.2026 близько 09 год. перебуваючи в громадському місці на вул. Центральній в с. Білокриниччя Шепетівського району Хмельницької області, вчинила дрібні хуліганські дії, а саме: ображала нецензурними словами ОСОБА_2 , чим порушила громадський порядок та спокій громадян. Дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ст.173 КУпАП.

Справа надійшла до суду 16.06.2026 та призначена до розгляду на 07.07.2026.

Позиція захисту

ОСОБА_1 в судовому засіданні вину у вчиненні правопорушення не визнала, суду пояснила, що є матір`ю п`яти неповнолітніх дітей. В кінці червня 2026 року її діти знайшли велосипед, який був у кущах без нагляду, та забрали його додому. Вона пояснила дітям, що велосипед необхідно повернути господарю, після того як він відгукнеться. Пізніше стало відомо, що велосипед належить ОСОБА_2 та домовилася з матір`ю останньої про повернення велосипеда. 30.05.2026 вона вела корову на пасовище, зустріла ОСОБА_2 , яка вимагала негайно повернути велосипед, а на її пропозицію зачекати її повернення з пасовища, стала обзивати її нецензурними словами. На її прохання заспокоїтися ОСОБА_2 не реагувала, у відповідь вона обізвала ОСОБА_2 її ж словами і пішла на пасовище. А коли прийшла додому з поля, її вже чекали працівники поліції.

Мотиви та висновки суду.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що справа підлягає закриттю за відсутності складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП з огляду на таке.

Відповідно до ст.ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов`язаний повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, встановити чи вчинено адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти законне та вмотивоване рішення.

Відповідно до ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законів.

Відповідно до ст. 62 Конституції України вина особи, яка притягається до відповідальності, має бути доведена належними доказами, а не ґрунтуватись на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Приписами ст.129 Конституції України, норми якої є нормами прямої дії, задекларовано, що основними засадами судочинства, серед іншого, є змагальність та забезпечення доведеності вини. Враховуючи рішення Європейського суду з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування ст.32 Конвенції, суд при оцінці доказів керується критерієм доведення «поза розумним сумнівом». Таке доведення може випливати зі співіснування достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою висновків або подібних неспростованих презумцій щодо фактів.

Перевірка доказів на їх допустимість є найважливішою гарантією забезпечення прав і свобод людини і громадянина в судовому процесі та ухвалення законного і справедливого рішення у справі. Згідно практики Європейського Суду з прав людини, адміністративне обвинувачення має бути доведено державою, в особі уповноважених на те посадових осіб, а тому особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, не зобов`язана доводити свою невинуватість.

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Диспозиція ст.173 КУпАП передбачає відповідальність за дрібне хуліганство, тобто нецензурну лайку в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян.

Згідно п.3 постанови Пленуму Верховного суду України «Про судову практику у справах про хуліганство» №19 від 22 грудня 2006 року, дрібне хуліганство – це умисне порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, яке не супроводжується особливою зухвалістю та винятковим цинізмом.

Громадський порядок – це урегульована правовими та іншими соціальними нормами система суспільних відносин, що забезпечує захист прав і свобод громадян, їх життя і здоров`я, повагу честі та людської гідності, дотримання норм суспільної моралі. Це система відносин, що складаються у громадських місцях в процесі спілкування людей, і яка має на меті забезпечення спокійної обстановки суспільного життя, нормальних умов для праці і відпочинку людей, для діяльності державних органів, підприємств, установ та організацій.

Об`єктивна сторона дрібного хуліганства полягає у нецензурній лайці в громадських місцях, образливому ставленні до громадян та інших діях, що порушують громадський порядок і спокій громадян.

Суб`єктивна сторона дрібного хуліганства полягає у неповазі до суспільства, у прагненні показати свою зневагу до існуючих правил і норм поведінки в суспільстві, самоутвердитися за рахунок приниження інших осіб, протиставити себе іншим громадянам, суспільству, державі. Умисний прояв винним явної неповаги до оточуючих головний момент, що визначає зміст і сенс поведінки хулігана. За відсутності такого мотиву не може бути дрібного хуліганства.

З суб`єктивної сторони вчинення дрібного хуліганства завжди має певний умисел – особа, яка його здійснила, усвідомлює (повинна усвідомлювати), що своїми неправомірними діями вона посягає на громадський порядок у громадському місці, та бажає чи свідомо припускає прояв неповаги до суспільства.

З протоколу про адміністративне правопорушення слідує, що ОСОБА_1 , перебуваючи в громадському місці ображала нецензурними словами ОСОБА_2 , чим порушила громадський порядок і спокій громадян та вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ст.173 КУпАП.

Однак, уповноваженою посадовою особою не надано доказів, що ОСОБА_1 у вказаний у протоколі день та час мала умисел на порушення громадського порядку та спокою громадян.

Суд встановив, що між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 виникли неприязні стосунки, з приводу конфлікту на побутовому ґрунті, зокрема 30.05.2026 року між ними виник конфлікт щодо велосипеду ОСОБА_2 , який перебував у володінні ОСОБА_1 , під час якого вони посварилися, а тому дії ОСОБА_1 жодним чином не носили хуліганського характеру.

Орган уповноважений на складання протоколу про адміністративне правопорушення , зазначив у протоколі, що свідки цього правопорушення відсутні, події конфлікту не відбувалися у присутності інших осіб, б від цього постраждали, порушення громадського порядку не відбулося.

Суд зауважує, що в діях ОСОБА_1 відсутня кваліфікуюча ознака дрібного хуліганства – порушення громадського порядку та спокою громадян, а також не встановлено, що остання мала умисел - посягати на громадський порядок у громадському місці.

Суд зазначає, що уповноваженим органом не доведено підставність притягнення особи до адміністративної відповідальності за ст.173 КУпАП, яка передбачає відповідальність за дрібне хуліганство, кваліфікуючими ознаками якого є: нецензурна лайка в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян, а суд не може в ході розгляду справи взяти на себе функції щодо самостійного відшукування доказів винуватості особи. Адже діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

При цьому, обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст. 255 КУпАП

Статтею 247 КУпАП передбачено, що провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Враховуючи, що на час розгляду справи доказів наявності складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП (дрібне хуліганство) в діях ОСОБА_1 суду не надано, провадження в справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.173, 247, 283, 284 КУпАП,

постановив:

Провадження в справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ст.173 КУпАП закрити на підставі п.1 ст.247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю у її діях складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена, до Хмельницького апеляційного суду через Шепетівський міськрайонний суд протягом 10 днів з дня винесення постанови.

Суддя : Неоніла БЕРЕЗЮК