Рішення від 01 липня 2026 р. у справі №522/9768/26 — Приморський районний суд м. Одеси

Справа № 522/9768/26

Провадження №2-а/522/321/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 липня 2026 року м. Одеса

Приморський районний суд м. Одеси

у складі: судді – Абухіна Р.Д.,

за участі секретаря судового засідання – Гудзюк Ю.Б.,

розглянувши у порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: ІНФОРМАЦІЯ_2 про скасування постанови №29 від 18.01.2026 у справі про адміністративне правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

До Приморського районного суду м. Одеси надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: ІНФОРМАЦІЯ_2 , в якій просить: скасувати постанову №29 по справі про адміністративне правопорушення за частиною 3 статті 210 КУпАП ІНФОРМАЦІЯ_1 про накладання на громадянина ОСОБА_1 штрафу у сумі 17 000 грн; стягнути з відповідача за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_2 судовий збір.

Посилається на те, що відповідно до Закону України №3633-ІХ, військовозобов`язані мали 60 днів на оновлення даних. Він повністю і вчасно виконав цей обов`язок 11.07.2024 р. у місті Миколаєві через ЦНАП / додаток «Резерв+», що підтверджується відповідним Витягом, який міститься в матеріалах справи. На момент винесення штрафу його актуальні дані вже понад півтора року перебували в Єдиному реєстрі «Оберіг». Вважає, що згідно з приміткою до ст. 210 КУпАП, штрафні санкції не застосовуються, якщо відповідач мав можливість отримати персональні дані військовозобов`язаного з інших державних реєстрів та бази «Оберіг». Відповідач мав технічну можливість перевірити факт оновлення даних, але проігнорував його.

У зв`язку з чим, на думку позивача, зазначена постанова була прийнята з порушенням норм чинного законодавства, а тому вимушений звернутись до суду з даним позовом.

Ухвалою від 03 червня 2026 року відкрито провадження та призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

30 червня 2026 року ОСОБА_1 у судовому засіданні позовні вимоги підтримав, зазначив, що розгляд справи можливий за відсутності представника відповідача, на запитання суду про наявність додаткових клопотань, повідомив про їх відсутність. Пояснив, що виклику до ТЦК не отримував. Проживає в АДРЕСА_1 , як внутрішньо-переміщена особа. На момент складення оскаржуваної постанови перебував у м. Миколаєві за місцем реєстрації. Викликів та повісток до ТЦК не отримував ні в АДРЕСА_2 .

Представник відповідача ІНФОРМАЦІЯ_1 в судове засідання не з`явився, відзив не надав, про час та місце судових засідань був повідомлений у встановленому законом порядку через систему «Електронний суд», про причини неявки суд не повідомив.

Представник третьої особи ІНФОРМАЦІЯ_3 в судове засідання не з`явився, був повідомлений у встановленому законом порядку, про причини неявки суд не повідомив.

За результатом судового засідання, суд перейшов до стадії ухвалення рішення та оголосив, що проголошення рішення відбудеться 02.07.2026.

Дослідивши матеріали справи суд приходить до наступного.

Судом установлено, що 18 січня 2026 року т.в.о. начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 винесено постанову № 29 за справою про адміністративне правопорушення за частиною 3 статті 210 КУпАП, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за частиною 3 статті 210 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення в сумі 17 000,00 гривень.

Як зазначено у мотивувальній частині постанови ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 порушив військовий облік з 11.01.2026 р. Не став на військовий облік за місцем оформлення ВПО (ст. 37 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу»), чим вчинив адміністративне правопорушення, яке підпадає під дію частини 3 статті 210 КУпАП.

В позовній заяві та під час судового засідання позивач зазначив, що зареєстрований, як внутрішньо-переміщена особа за адресою: АДРЕСА_1 .

Адміністративним правопорушенням, відповідно до ч.1 ст.9 КУпАП, визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до частин 1, 3 статті 210 КУпАП порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку - тягне за собою накладення штрафу від двохсот до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період - тягне за собою накладення штрафу від однієї тисячі до однієї тисячі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про оборону України», особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» № 64/2022 від 24 лютого 2022 року, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" № 2102-ІХ від 24 лютого 2022 року, в Україні введено воєнний стан з 05.00 год 24 лютого 2022 року, який триває донині.

Указом Президента України «Про загальну мобілізацію» № 69/2022 від 24 лютого 2022 року, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про загальну мобілізацію» № 2105-ІХ від 03 березня 2022 року, оголошено загальну мобілізацію.

Згідно зі ч.1 ст.1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України.

Військовий обов`язок включає: підготовку громадян до військової служби; взяття громадян на військовий облік; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов (направлення) на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов`язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.

Частиною 3 статті 37 Закону України «Про загальний військовий обов`язок і військову службу» (в редакції чинній станом на час зміни позивачем місця проживання) було встановлено, що призовники та військовозобов`язані після прибуття до нового місця проживання зобов`язані в семиденний строк стати на військовий облік та не раніше ніж за три дні до вибуття з місця проживання знятися із зазначеного обліку.

Частиною 4 цієї статті визначено, що у період проведення мобілізації (крім цільової) та/або протягом дії воєнного стану призовники, військовозобов`язані та резервісти, які залишили або покинули своє місце проживання, зобов`язані в семиденний строк з дати взяття на облік внутрішньо переміщеної особи стати на військовий облік у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем перебування на обліку внутрішньо переміщеної особи (військовозобов`язані та резервісти Служби безпеки України - у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, а військовозобов`язані та резервісти розвідувальних органів України - у зазначений строк повідомити про зміну місця проживання відповідному підрозділу розвідувальних органів України).

Пунктом 10-1 додатка 2 «Правил військового обліку призовників і військовозобов`язаних» до Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затверджених постановою КМУ від 30.12.2022 №1487 (в редакції від 18.05.2024) було визначено, що призовники, військовозобов`язані та резервісти повинні у період проведення мобілізації (крім цільової) та/або протягом дії правового режиму воєнного стану у разі залишення свого місця проживання стати в семиденний строк з дати взяття на облік внутрішньо переміщеної особи на військовий облік у районному (міському) територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем перебування на обліку внутрішньо переміщеної особи (військовозобов`язані та резервісти СБУ - в Центральному управлінні або регіональних органах СБУ, а військовозобов`язані та резервісти розвідувальних органів - у зазначений строк повідомити про зміну місця проживання відповідним підрозділам розвідувальних органів).

У свою чергу, абзацом 11 пункту 9 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою КМУ від 23.02.2022 №154 передбачено, що територіальні центри комплектування та соціальної підтримки відповідно до покладених на них завдань здійснюють заходи оповіщення та призову громадян (крім військовозобов`язаних та резервістів СБУ та розвідувальних органів): на військову службу за призовом осіб офіцерського складу; на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період (зарахованих до військового оперативного резерву); на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період (незалежно від місця їх перебування на військовому обліку).

Відповідно до положень статті 235 КУпАП територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов`язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України).

Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.

З урахуванням встановлених обставин справи, суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 були порушені вимоги законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, визначенні положеннями Закону України «Про військовий обов`язок та військову службу».

Так у позивача, який зареєстрований, як внутрішньо переміщена особа за адресою: АДРЕСА_1 , з урахуванням набрання чинності п. 10-1 додатка 2 «Правил військово обліку призовників і військовозобов`язаних» до Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затверджених постановою КМУ від 30.12.2022 №1487, виник обов`язок у семиденний строк з 11.01.2026 стати на військовий облік у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем перебування на обліку внутрішньо переміщеної особи, який ним не було виконано.

Суд відхиляє як такі, що не стосуються предмета доказування, твердження позивача про оновлення ним даних 11.07.2024 р. на виконання вимог Закону України №3633-ІХ, а також про те, що на момент винесення постанови про накладення штрафу його актуальні дані вже понад півтора року перебували в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів «Оберіг».

Суд зазначає, що у цьому випадку дії позивача кваліфіковані як порушення правил військового обліку, вчинене в період дії особливого періоду. А саме: встановлено факт невиконання ОСОБА_1 зобов`язання у семиденний строк з дати взяття на облік внутрішньо переміщеної особи стати на військовий облік у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем фактичного перебування».

Матеріали справи не містять доказів виконання позивачем імперативних вимог ч. 4 ст. 37 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» щодо обов`язку стати на військовий облік у ТЦК та СП за місцем реєстрації ВПО у семиденний строк.

Надані стороною позивача пояснення під час судового засідання, які можуть свідчити, що у вказаний період ОСОБА_1 перебував у м. Миколаєві, не мають правового значення, оскільки, ймовірне знаходження у м. Миколаєві, за наявності перебування на обліку як ВПО у іншому населеному пункті, не звільняло ОСОБА_1 від обов`язку визначеного положеннями ч.4 ст.37 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу»

Суд критично ставиться до доводів позивача, щодо можливості отримання держателем Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів персональних даних призовника, військовозобов`язаного, резервіста шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи.

У даному випадку, законом покладено прямий обов`язок на військовозобов`язаного який залишив або покинув своє місце проживання, в семиденний строк з дати взяття на облік внутрішньо переміщеної особи стати на військовий облік у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем перебування на обліку внутрішньо переміщеної особи, та суть інкримінованого правопорушення не пов`язана саме з уточненням даних, які можуть бути отримані держателем Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Оскільки позивач не надав суду жодних документальних підтверджень своєчасного виконання вказаної норми закону, суд приходить до висновку, що обставини, встановлені під час винесення постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, є обґрунтованими та позивачем не спростовані.

З урахуванням встановлених обставин, суд дійшов висновку про те, що винесена постанова у справі про адміністративне правопорушення № 29 від 18 січня 2026 року, якою позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 210 КУпАП із накладенням адміністративного стягнення у виді штрафу у розмірі 17000 гривень є законною та такою, що не підлягає скасуванню, а отже у задоволені позовних вимог слід відмовити.

Статтею 132 КАС України визначено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат, суд керується положеннями статті 139 КАС України. У зв`язку з відмовою у позові, судові витрати, що поніс позивач, йому не відшкодовуються.

Керуючись ст.ст. 19, 55, 62 Конституції України, Законом України «Про військовий обов`язок і військову службу», Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», ст.ст. 9, ч. 3 ст. 210, 235, 247, 251, 252, 254, 256, 280, 283, 286 КУпАП, ст.ст. 2, 9, 72, 77, 79, 118, 122, 123, 132, 139, 241-246, 286, 293 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: ІНФОРМАЦІЯ_2 про скасування постанови №29 від 18.01.2026 у справі про адміністративне правопорушення – відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду відповідно до ст. 286 КАС України подається протягом десяти днів з дня його проголошення.

Рішення може бути оскаржено до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги.

Учасник справи, якому рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення суду виготовлений 07 липня 2026 року.

Суддя: Р.Д.Абухін

02.07.26