Рішення від 06 липня 2026 р. у справі №672/646/26 — Городоцький районний суд Хмельницької області

Справа№672/646/26

Провадження №2-а/672/34/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 липня 2026 року м.Городок

Городоцький районний суд Хмельницької області

в складі головуючої судді Рибачук О.Г.,

з участю секретаря судового засідання Стебло Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення,

встановив:

ОСОБА_1 звернулась до суду з адміністративним позовом, в якому просить визнати протиправною та скасувати постанову №7190 від 06.04.2026 про притягнення її до адміністративної відповідальності за частиною 3 статті 210-1 КУпАП.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що тимчасово виконуючим обов`язки начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 , підполковником ОСОБА_2 06.04.2026 щодо неї як спеціаліста 1 категорії з питань ведення військового обліку Сатанівської селищної ради винесено постанову № 7190 по справі про адміністративне правопорушення про притягнення її до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в сумі 34000,00 гривень. Зазначену постанову вона отримала 28.04.2026.

Із даною постановою не погоджується оскільки її не було належним чином повідомлено про місце і час розгляду справи про адміністративне правопорушення. Внаслідок цього вона була позбавлена при розгляді справи про адміністративне правопорушення права давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання, користуватися юридичною допомогою, тощо. Окрім цього, при винесенні оскаржуваної постанови ОСОБА_2 не дослідив всі обставини та прийшов до помилкового висновку про наявність в її діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.210-1 КУпАП. Вона вжила всі можливі заходи для виконання розпорядження про виклик та забезпечення прибуття військовозобов`язаних, а обов`язку направляти повістки засобами поштового зв`язку тим військовозобов`язаним, які були відсутні вдома у неї немає. З цих підстав просить скасувати незаконну постанову та закрити справу про адміністративне правопорушення, а також вирішити питання про розподіл судових витрат.

Представник відповідача відзив на позовну заяву подав 12.06.2026. До суду він надійшов 15.06.2026.

Вирішуючи питання щодо можливості врахування доводів представника відповідача, що зазначені у відзиві суд керується наступним.

Відповідно до ч.6 ст.162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Згідно із ч.7 ст.162 КАС України суд має право вирішити справу за наявними матеріалами також у разі, якщо відзив подано особою, яка відповідно до частини шостої статті 18 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його і не навела поважних причин невиконання такого обов`язку.

Судом встановлено, що відповідач отримав копію ухвали суду про відкриття провадження у справі 18.05.2026. 25.05.2026 був останній день на подачу відзиву відповідачем з урахуванням встановленого судом строку.

Одночасно відзив представником відповідача подано 12.06.2026 без обґрунтування поважності причин пропуску встановленого судом строку на подачу відзиву.

Окрім цього, суд звертає увагу, що відповідач є особою, яка відповідно до частини шостої статті 18 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його і не навела поважних причин невиконання такого обов`язку.

Враховуючи викладене, відзив відповідача не може бути врахований судом при вирішенні даного спору. Тому суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Суд, оголосивши позовну заяву, дослідивши надані суду докази встановив.

ОСОБА_1 є спеціалістом 1 категорії з питань ведення військового обліку Сатанівської селищної ради Хмельницького району Хмельницької області.

На зазначену посаду ОСОБА_1 призначена розпорядженням Сатанівського селищного голови від 08.12.2025.

23.03.2026 офіцером відділення обліку мобілізаційної роботи ІНФОРМАЦІЯ_2 , лейтенантом ОСОБА_3 відносно ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення за ст.210-1 КУпАП. Зі змісту протоколу встановлено, що 23.03.2026 о 13 год 00 хв в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_2 посадова особа – спеціаліст 1 категорії з питань ведення військового обліку Сатанівської селищної ради ОСОБА_1 не виконала розпорядження т.в.о. начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 та рішення Ради оборони Хмельницької області від 19.02.2026, 20.02.2026, 21.02.2026, 23.02.2026, 27.02.2026, 02.03.2026, 06.03.2026, 09.03.2026, 13.03.2026. Законодавством України виконання заходів покладено на відповідальних осіб у межах їх повноважень.

ОСОБА_1 не дотримано вимог абз.11 ст. 18 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», п.12 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 №560, абз.3, 4, 5 п.32, п.47 Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 № 1487, ст. 15 Закону України «Про оборону України».

Протокол підписано особою, що його склала та другий примірник отримала ОСОБА_1 ..

В протоколі міститься інформація про роз`яснення ОСОБА_1 змісту ст.63 Конституції України та ст.268 КУпАП, а також повідомлено, що розгляд справи про адміністративне правопорушення відбудеться о 10 год 00 хв 06 квітня 2026 року. Під даним записом міститься підпис особи, що притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1

06.04.2026 тимчасово виконуючим обов`язки начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 , підполковником ОСОБА_2 щодо спеціаліста 1 категорії з питань ведення військового обліку Сатанівської селищної ради винесено постанову №7190 по справі про адміністративне правопорушення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в сумі 34000,00 гривень.

У цій же постанові зазначено, що під час розгляду справи встановлено, що спеціаліст 1 категорії з питань ведення військового обліку Сатанівської селищної ради ОСОБА_1 , яка відповідає за ведення військового обліку у період проведення мобілізації та протягом дії правового режиму воєнного стану, не виконала розпорядження т.в.о. начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 про виклик та забезпечення прибуття військовозобов`язаних осіб до ІНФОРМАЦІЯ_2 та рішення Ради оборони Хмельницької області від 19.02.2026, 20.02.2026, 21.02.2026, 23.02.2026, 27.02.2026, 02.03.2026, 06.03.2026, 09.03.2026, 13.03.2026. А також під час розгляду справи встановлено, що відсутні докази направлення повісток засобами поштового зв`язку тим військовозобов`язаним, які були відсутні вдома на момент оповіщення.

Чим порушила абз.11 ст. 18 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», п.12 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 №560, абз.3, 4, 5 п.32, п.47 Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 № 1487, ст. 15 Закону України «Про оборону України».

Зазначену постанову ОСОБА_1 отримала 28.04.2026 засобами поштового зв`язку.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд звертає увагу на таке.

Згідно ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Частинами 2, 3 ст.79 КАС України визначено, що позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом із поданням позовної заяви. Відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом із поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи.

Відповідач правом на подання відзиву на позовну заяву у встановлений судом строк не скористався.

Норми права, які застосував суд.

Так, у частині 2 статті 19 Конституції закріплено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП) є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.

Статтею 9 КУпАП передбачено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно зі статтею 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.

Частина 1 ст.210-1 КУпАП, передбачає відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію

Відповідно до ч.3 ст.210-1 КУпАП, вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період тягне за собою накладення штрафу на громадян від однієї тисячі до однієї тисячі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об`єднань - від двох тисяч до трьох тисяч п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Статтею 280 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Отже, уповноважена особа має всебічно, повно і об`єктивно з`ясувати обставини справи, зокрема, на підставі належних доказів, які підтверджують факт вчинення особою правопорушення.

Згідно статті 278 КУпАП орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання: 1) чи належить до його компетенції розгляд даної справи; 2) чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення; 3) чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду; 4) чи витребувано необхідні додаткові матеріали; 5) чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката.

Відповідно до ч.1 ст.277-2 КУпАП визначено, що повістка особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, вручається не пізніш як за три доби до дня розгляду справи в суді, в якій зазначаються дата і місце розгляду справи.

В матеріалах справи міститься протокол про адміністративне правопорушення від 23.03.2026 про адміністративне правопорушення за ст.210-1 КУпАП, складений відносно спеціаліста 1 категорії з питань ведення військового обліку Сатанівської селищної ради.

Згідно змісту протоколу встановлено, що ОСОБА_1 повідомлено, що розгляд справи про адміністративне правопорушення відбудеться о 10 год 00 хв 06 квітня 2026 року в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_2 . Під даним записом міститься підпис особи, що притягається до адміністративної відповідальності із зазначенням дати 23.03.2026.

Таким чином, суд вважає, що ОСОБА_1 знала про дату, час та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення відносно неї.

Тому доводи позивачки щодо неналежного повідомлення її про дату, час та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення є необґрунтованими та спростовуються зазначеною інформацією, яка міститься у протоколі з підписом позивачки.

Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, якщо є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи (ч.1 ст.268 КУпАП).

Таким чином, судом встановлено, що розгляд справи відбувся за відсутності ОСОБА_1 , яку було належним чином повідомлено про розгляд справи, що не суперечить ч.1 статті 268 КУпАП.

Щодо обґрунтованості притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 суд зазначає наступне.

Суд звертає увагу, що при притягненні ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210-1 КУпАП уповноважена особа не переконалась у наявності в її діях складу даного адміністративного правопорушення.

Склад адміністративного правопорушення - це передбачена нормами права сукупність об`єктивних і суб`єктивних ознак, за наявності яких те чи інше діяння можна кваліфікувати як адміністративне правопорушення. Він складається з: а) об`єкту; б) об`єктивної сторони; в) суб`єкту; г) суб`єктивної сторони.

Зокрема, суб`єктивна сторона адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.210-1 КУпАП характеризується наявністю вини у формі умислу. Це означає, що особа усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала їх наслідки та свідомо бажала їх настання або свідомо допускала їх.

Верховний Суд у постанові від 27.06.2019 у справі №560/751/17 зазначив, що висновок про наявність чи відсутність в діях особи складу адміністративного правопорушення повинен бути обґрунтований, тобто зроблений на підставі всебічного, повного і об`єктивного дослідження всіх обставин та доказів, які підтверджують факт вчинення адміністративного правопорушення. Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за умови наявності юридичного складу адміністративного правопорушення, в тому числі, встановлення вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними та допустимими доказами.

Згідно змісту оскаржуваної постанови ОСОБА_1 ставиться у вину невиконання розпорядження т.в.о. начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 про виклик та забезпечення прибуття військовозобов`язаних та рішення Ради оборони Хмельницької області від 19.02.2026, 20.02.2026, 21.02.2026, 23.02.2026, 27.02.2026, 02.03.2026, 06.03.2026, 09.03.2026, 13.03.2026., що є порушенням абз.11 ст. 18 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», п.12 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 №560, абз.3, 4, 5 п.32, п.47 Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 № 1487, абз.6, 8, 14 ст. 15 Закону України «Про оборону України».

Одночасно, як зазначила позивачка в позовній заяві, що всі можливі заходи щодо виконання даних розпорядження вона вжила. Зазначене твердження позивачки не спростоване відповідачем. Одночасно, у протоколі та постанові по справі про адміністративне правопорушення №7190 представником відповідача зазначено, що від Сатанівської селищної ради надійшли відповіді з повістками та актами про відсутність особи за задекларованим місцем проживання жителів Сатанівської ОТГ.

Зазначене свідчить, що заходи на виконання розпоряджень т.в.о. начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 про виклик та забезпечення прибуття військовозобов`язаних вживались.

Зміст зазначеного протоколу про адміністративне правопорушення підтверджує відсутність в діях позивачки порушень та як наслідок безпідставність притягнення її до адміністративної відповідальності. Сама лише наявність загального посилання у протоколі на норми законодавства без конкретизації дій чи бездіяльності особи та без підтвердження відповідними доказами не може свідчити про доведеність складу адміністративного правопорушення.

Таким чином, суб`єктом владних повноважень не підтверджено належними доказами склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.210-1 КУпАП в діях ОСОБА_1 та, як наслідок, наявність підстав для притягнення її до адміністративної відповідальності за цією статтею.

Щодо відсутності доказів направлення повісток засобами поштового зв`язку тим військовозобов`язаним, які були відсутні вдома на момент оповіщення суд враховує, що вищевказаними нормами, невиконання яких ставиться у вину ОСОБА_1 , не передбачено обов`язку спеціаліста з військового обліку селищної ради надсилати повістки засобами поштового зв`язку особам, які відсутні за місцем проживання під час оповіщення.

Статтею 62 Конституції України встановлено, що ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. За змістом цієї норми на особу не може бути покладений обов`язок доводити свою невинуватість у вчиненні адміністративного правопорушення.

В силу принципу презумпції невинуватості, діючого в адміністративному праві, всі сумніви у винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості. Всі факти встановлені судом у сукупності викликають сумніви щодо факту самого правопорушення та законності його фіксації. Рішення суб`єкта владних повноважень повинно бути законним і обґрунтованим, і не може базуватись на припущеннях та неперевірених фактах.

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини при розгляді справ про адміністративні правопорушення національні органи влади мають дотримуватися гарантій, притаманних кримінальному провадженню.

Суд не вправі самостійно відшукувати докази винуватості особи, адже таким чином суд неминуче перебирає на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (Справа "Karelin v. Russia" від 20 вересня 2016 року). Оцінюючи докази, суд застосовує критерії доведення "поза розумним сумнівом", яке має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпції фактів, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою.

У справі "Barbera, Messegu and Jabardo v. Spain" від 6 грудня 1998 року (п. 146) Європейський суд з прав людини встановив, що принцип презумпції невинуватості вимагає серед іншого, щоб, виконуючи свої обов`язки, судді не починали розгляд справи з упередженої думки, що особа скоїла правопорушення, яке ставиться їй в провину; всі сумніви щодо її винуватості повинні тлумачитися на користь цієї особи.

Звертаючись до рішень Європейського суду з прав людини, а саме: "Кобець проти України" від 14.02.2008, "Берктай проти Туреччини" від 08.02.2001, "Леванте проти Латвії" від 07.11.2002 року, Суд неодноразово вказує, що оцінюючи докази, суди мають застосовувати принципи доведення "за відсутності розумних підстав для сумніву", що може бути результатом цілої низки ознак або достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою неспростовних презумпцій.

Поза розумним сумнівом має бути доведений кожний з елементів, які є важливими для правової кваліфікації діяння: як тих, що утворюють об`єктивну сторону діяння, так і тих, що визначають його суб`єктивну сторону.

Суд вправі обґрунтовувати свої висновки лише доказами, що випливають із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту (рішення від 21 жовтня 2011 року у справі "Коробов проти України"), тобто таких, що не залишать місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується із стандартом доказування "поза розумним сумнівом" (рішення від 18 січня 1978 року у справі "Ірландія проти Сполученого Королівства".

Доведення "поза розумним сумнівом" відображає максимальний стандарт, що має відношення до питань, що вирішуються, при визначенні кримінальної відповідальності. Ніхто не повинен позбавлятися волі або піддаватися іншому покаранню за рішенням суду, якщо вина такої особи не доведена "поза розумним сумнівом (Sevtap Veznedaroglu v. Turkey (Севтап Везнедароглу проти Турції).

Таким чином, суд констатує, що оскільки відповідачем не доведено складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.210-1 КУпАП, в діях ОСОБА_1 , тому у відповідача були відсутні правові підстави для прийняття оскаржуваної постанови.

Водночас слід врахувати, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити суду, та відмінності, які існують у державах-учасницях з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд обов`язок щодо обґрунтування, який випливає зі статті 6 Конвенції, може бути вирішене тільки у світлі конкретних обставин справи (див. рішення Європейського суду з прав людини від 18 липня 2006 року у справі «Проніна проти України», заява № 63566/00, пункт 23).

Тому за наведених вище підстав, якими суд обґрунтував своє рішення, немає потреби давати докладну відповідь на інші аргументи позивачки, оскільки вони не є визначальними для прийняття рішення у цій справі.

Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що оскаржувану постанову слід скасувати, а справу про адміністративне правопорушення закрити.

Розподіл судових витрат у справі.

Згідно із ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат, судом встановлено, що позивачкою сплачено судовий збір у сумі 532,48 грн, з урахуванням пониженого коефіцієнту 0,8, передбаченого ч.3 ст.4 Закону України «Про судовий збір».

Отже, враховуючи, що позов підлягає задоволенню, за рахунок бюджетних асигнувань відповідача підлягає стягненню, на користь позивачки , судовий збір в сумі 532,48 грн.

Керуючись статтями 139, 246, 255, 268, 286 КАС України,

ухвалив:

Позов ОСОБА_1 задовольнити.

Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення №7190 від 06.04.2026 тимчасово виконуючого обов`язки начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 , підполковника ОСОБА_2 , про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а справу про адміністративне правопорушення закрити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 в рахунок відшкодування сплаченого судового збору 532 (п`ятсот тридцять дві) грн 48 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено до Сьомого апеляційного адміністративного суду у десятиденний строк з дня його проголошення.

Відомості про учасників справи:

Позивачка: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 .

Представник позивачки: ОСОБА_4 , РНОКПП НОМЕР_2 , місцезнаходження: АДРЕСА_2 .

Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_3 , ЄДРПОУ НОМЕР_3 , місцезнаходження: АДРЕСА_3 .

Повний текст судового рішення складено 07.07.2026.

Суддя Олена РИБАЧУК