Рішення від 06 липня 2026 р. у справі №505/2625/21 — Подільський міськрайонний суд Одеської області

ПОДІЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД

ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 505/2625/21

Провадження № 2/505/376/2026

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 липня 2026 року місто Подільськ

Подільський міськрайонний суд Одеської області у складі:

головуючого судді Дзюбинського А.О.,

за участю:

секретаря судового засідання Антонюк Ю.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Подільського міськрайонного суду Одеської області в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Подільської міської ради Подільського району Одеської області, за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: ОСОБА_3 , про встановлення факту, що має юридичне значення та визнання права власності,

ВСТАНОВИВ:

Стислий виклад позицій учасників справи

Позовна заява

Позивач ОСОБА_1 звернулась до Подільського міськрайонного суду Одеської області із позовом до ОСОБА_2 , Подільської міської ради Подільського району Одеської області, за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: ОСОБА_3 , про встановлення факту, що має юридичне значення та визнання права власності.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на наступні обставини.

Вона є власницею 79/100 житлового будинку АДРЕСА_1 . Іншим співвласником житлового будинку є третя особа ОСОБА_3 .

На 49/100 житлового будинку набула права власності в порядку спадкування на підставі рішення Котовського міськрайонного суду від 28.08.2012 у справі № 1516/3438/2012, у вказаному рішенні суду правильно зазначено прізвище позивачки як

ОСОБА_5 На 25/100 позивачка набула право власності на підставі рішення Балтського районного суду від 11.10.2001. Рішенням Балтського районного суду від 11.10.2001 позовні вимоги позивачки задоволено та постановлено рішення, яке викладено російською мовою. В резолютивній частині рішення невірно зазначено прізвище позивачки як ОСОБА_5 , бо і російською, і українською прізвище позивачки ОСОБА_6 .

Крім того адресу будинку зазначено як 23/3, але жодного рішення про присвоєння адреси через дріб немає, в якості доказів таке рішення до позову не долучалось. Будинок був спільною частковою власністю трьох осіб, але жодному співвласнику окрема адреса не визначалась, хоча вони самі для себе в довільному порядку пронумерували свої частки. Частка продавця була визначена самими співвласниками як № 3 (інколи називали квартира 3). Отже очевидним є наявність описок.

Позивачка звернулась до Балтського районного суду із заявою про виправлення описки у справі, однак їй було відмовлено. Оскільки у справі у всіх процесуальних документах прізвище позивачки зазначено як ОСОБА_5 , то не можливо нести зміни до рішення Балтського районного суду.

Позивач просить суд встановити факт, що має юридичне значення, а саме, що номер будинку зазначений в розписці від 20.09.1997 як № 23/3 та прізвище особи, яка передала кошти як ОСОБА_5 містять описку, справжній номер будинку за який передавались кошти є № 23, а прізвище особи, яка передавала кошти є ОСОБА_5 , тобто, що ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 надала ОСОБА_7 , яка діяла на підставі довіреності від імені ОСОБА_2 2 000 гривень за 25/100 будинку АДРЕСА_1 (після перейменування Подільськ); встановити факт, що має юридичне значення, а саме, що реєстраційний запис від 27.09.2012 здійснений на підставі рішення суду про спільну часткову приватну власність ОСОБА_8 на 74/100 житлового будинку АДРЕСА_2 , прізвище власника зазначене з опискою, а правильними є анкетні дані власника як, ОСОБА_1 ; визнати за ОСОБА_1 РНОКПП НОМЕР_1 , право власності на 74/100 житлового будинку (загальною площею 141,0 кв.м, житловою площею 83,9 кв.м з господарськими будівлями та спорудами АДРЕСА_1 (до перейменування м. Котовськ).

Позиція відповідача

Відповідачем заяви по суті справи до суду не подано.

Заяви, клопотання, процесуальні дії у справі.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу від 06.08.2021 справу передано для розгляду судді Івінському О.О.

Ухвалою судді Івінського О.О. 20.09.2021 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи вирішено провести за правилами загального позовного провадження.

10.11.2021 направлено запит до Подільського міськрайонного відділу державної реєстрації актів цивільного стану Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) щодо надання копії актового запису про смерть ОСОБА_2 .

01.12.2021 надійшла відповідь Подільського міськрайонного відділу державної реєстрації актів цивільного стану Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) про відсутність актового запису про смерть ОСОБА_2 .

Ухвалою суду від 21.07.2022 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.04.2026 вказана справа передана для розгляду судді Дзюбинському А.О.

Ухвалою судді Дзюбинського А.О. від 05.05.2026 справу прийнято до свого провадження. Розгляд справи вирішено продовжити за правилами загального позовного провадження, призначено судове засідання.

Судовий розгляд справи

Позивач у судове засідання не з`явилась. Подала клопотання про проведення розгляду справи без її участі.

Відповідач, належним чином повідомлена про дату, час та місце, у судове засідання не з`явилась, про причини неявки не повідомила, заяви по суті справи не надала.

Третя особа ОСОБА_3 у судове засідання не з`явилась. Подала клопотання про розгляд справи за її відсутності.

Відповідно до ст. 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

За таких обставин суд вважає за можливе справу розглядати по суті за відсутності сторін, на підставі наявних у справі доказів з ухваленням заочного рішення.

Згідно з положеннями ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Ухвалою суду від 07.07.2026 постановлено провести заочний розгляд цивільної справи на підставі наявних у ній доказів.

Інші процесуальні дії у справі судом не здійснювалися.

Інші заяви та клопотання від учасників справи не надходили.

Встановлені судом фактичні обставини та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини

Судом встановлено, що рішенням Котовського міськрайонного суду Одеської області від 28.08.2012 у справі № 1516/3438/2012 визнано за ОСОБА_1 права приватної власності на сертифікат на право на: 49/100 частин домоволодіння по АДРЕСА_2 : коридор 1 площею 6,5 кв.м, коридор 1-1 площею 5,0 кв.м, кімната 1-2 площею 13,8 кв.м, кухня 1-3 площею 10,5 кв.м, санвузол 1-4 площею 4,3 кв.м, передпокій 1-5 площею 11,2 кв.м, кімната 1-9 площею 18,5 кв.м, та господарчі споруди і будівлі: гараж (літ. К), літня кухня (літ. Ж), погріб (літ. П), сараї (літ. Ч, ж, Я, О), навіси (літ. т1, а3), вбиральня (літ. Т2); грошові внески в на рахунках № НОМЕР_2 , № НОМЕР_3 , № НОМЕР_4 , № НОМЕР_5 в Одеському обласному управлінні ТВБВ 10015/0365 ПАТ «Державний ощадний банк України», після смерті, ОСОБА_9 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 , як за спадкоємицею першої черги за законом. Зобов`язано КП «Котовське МРБТІ та РОН» здійснити державну реєстрацію права власності за ОСОБА_1 право приватної власності на 49/100 частин домоволодіння по АДРЕСА_2 : коридор 1 площею 6,5 кв.м, коридор 1-1 площею 5,0 кв.м, кімната 1-2 площею 13,8 кв.м, кухня 1-3 площею 10,5 кв.м, санвузол 1-4 площею 4,3 кв.м, передпокій 1-5 площею 11,2 кв.м, кімната 1-9 площею 18,5 кв.м, та господарчі споруди і будівлі: гараж (літ. К), літня кухня (літ. Ж), погріб (літ. П), сараї (літ. Ч, ж, Я, О), навіси (літ. т1, а3), вбиральня (літ. Т2).

За твердженнями позивача, рішенням Балтського районного суду від 11.10.2001 її позовні вимоги задоволено та постановлено рішення російською мовою, за яким вирішено:

«Признать за ОСОБА_10 право собственности на 25/100 части домовладения, находящегося в АДРЕСА_3 ».

Належним чином засвідчену копію рішення Балтського районного суду від 11.10.2001 позивачем не надано. Відповідно до статті 95 ЦПК України письмові докази подаються в оригіналі або належним чином засвідченій копії.

Позивач стверджує, що в резолютивній частині рішення Балтського районного суду від 11.10.2001 невірно зазначено прізвище позивачки як ОСОБА_5 , бо і російською, і українською прізвище позивачки ОСОБА_6 . Крім того адресу будинку зазначено неправильно як 23/3, але жодного рішення про присвоєння адреси через дріб немає, в якості доказів таке рішення до позову не долучалось.

Ухвалою Балтського районного суду від 02.11.2020 у справі № 493/1266/20 відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_1 про виправлення описки у рішенні суду від 11.10.2001.

Отже, судом встановлено, що зміст спірних правовідносин, які виникли між позивачем ОСОБА_1 та відповідачами ОСОБА_2 , Подільською міською радою Подільського району Одеської області, становлять правовідносини, пов`язані з усуненням розбіжностей у правовстановлюючих документах, підтвердження належності позивачу права на частку житлового будинку та подальшого визнання за нею права власності на це нерухоме майно.

Норми права, які застосовував суд, та мотиви їх застосування

Стаття 321 ЦК України закріплює конституційний принцип непорушності права власності, передбачений статтею 41 Конституції України. Ця засада означає, що право власності є недоторканним, власник може бути позбавлений або обмежений у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Зміст права власності, яке полягає у праві володіння, користування та розпорядження своїм майном, визначено у статті 317 ЦК України.

Відповідно до частин першої, другої статті 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Відповідно до ст. 334 ЦК України право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом. Переданням майна вважається вручення його набувачеві або перевізникові, організації зв`язку тощо для відправлення, пересилання набувачеві майна, відчуженого без зобов`язання доставки. До передання майна прирівнюється вручення коносамента або іншого товарно-розпорядчого документа на майно. Право власності на майно за договором, який підлягає нотаріальному посвідченню, виникає у набувача з моменту такого посвідчення або з моменту набрання законної сили рішенням суду про визнання договору, не посвідченого нотаріально, дійсним. Права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації, виникають з дня такої реєстрації відповідно до закону.

Відповідно до ст. 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ч.1 ст.15, ч.1 ст.16 ЦК України).

Відповідно до статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Мотивована оцінка аргументів, наведених учасниками справи щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову, докази, відхилені судом, та мотиви їх відхилення

Звертаючись до суду, позивачка посилається на те, що у рішенні Балтського районного суду Одеської області від 11.10.2001 допущено описки щодо її прізвища та адреси нерухомого майна, а також що аналогічні неточності містяться у реєстраційному записі про право власності, у зв`язку з чим просить встановити відповідні юридичні факти та визнати за нею право власності на частку житлового будинку.

Разом із тим зазначені обставини належними та допустимими доказами суду не підтверджені.

Так, позивачем не надано належним чином засвідченої копії рішення Балтського районного суду Одеської області від 11.10.2001, на зміст якого вона посилається як на основну підставу своїх вимог. Матеріали справи містять лише фотокопію такого документа, яка не посвідчена у встановленому законом порядку та не може вважатися належним письмовим доказом у розумінні статей 76, 95 ЦПК України.

За відсутності належним чином засвідченої копії зазначеного судового рішення суд позбавлений можливості достовірно встановити його зміст, перевірити правильність викладених у ньому відомостей, з`ясувати, чи дійсно у ньому містяться описки щодо прізвища позивачки та адреси об`єкта нерухомого майна, а також оцінити, чи мають такі неточності характер очевидних описок, чи відображають фактичні обставини, встановлені судом під час розгляду відповідної справи.

Крім того, позивачкою не подано належних і допустимих доказів на підтвердження того, що адреса житлового будинку «23/3», зазначена у рішенні Балтського районного суду, виникла саме внаслідок технічної помилки, а не відповідала фактичним даним на момент ухвалення цього рішення.

Посилання позивачки на те, що її прізвище у рішенні суду зазначено як « ОСОБА_5 » замість « ОСОБА_6 », також не підтверджені належними доказами, які б у своїй сукупності безспірно свідчили про технічний характер такої розбіжності саме у рішенні суду.

При цьому суд враховує, що ухвалою Балтського районного суду Одеської області від 02.11.2020 у задоволенні заяви позивачки про виправлення описки у рішенні від 11.10.2001 було відмовлено. Сам по собі факт постановлення такої ухвали не доводить правильність чи неправильність відомостей, викладених у рішенні від 11.10.2001, однак свідчить про те, що питання наявності описки вже було предметом судового розгляду і не було вирішене на користь позивачки.

За таких обставин суд доходить висновку, що позовні вимоги про встановлення фактів, які мають юридичне значення, ґрунтуються переважно на припущеннях позивачки та не підтверджені належними, допустимими і достатніми доказами, які б давали суду можливість достовірно встановити обставини, на які вона посилається.

Вимога про визнання за позивачкою права власності на 74/100 частин житлового будинку є похідною від вимог про встановлення зазначених юридичних фактів, оскільки саме їх встановлення, на думку позивачки, має усунути розбіжності у правовстановлюючих документах та підтвердити належність їй спірного права.

Однак, оскільки підстави, на яких ґрунтується вимога про визнання права власності, судом не встановлені, а позивачкою не доведено наявності обставин, які свідчили б про існування помилок у правовстановлюючих документах та необхідність судового підтвердження її права у заявлений спосіб, правові підстави для задоволення похідної вимоги про визнання права власності також відсутні.

Обраний позивачкою спосіб захисту не відповідає характеру спірних правовідносин.

Так, однією з позовних вимог є встановлення фактів, що мають юридичне значення, а саме факту допущення описок у рішенні Балтського районного суду Одеської області від 11.10.2001 та у правовстановлюючих документах. Водночас встановлення юридичних фактів є самостійним способом судового захисту лише у випадках, коли такі факти не можуть бути підтверджені в інший передбачений законом спосіб та не пов`язані з вирішенням спору про право.

Проте, заявлені вимоги спрямовані на підтвердження неправильності відомостей, викладених у судовому рішенні іншого суду, та усунення наслідків таких, на думку позивачки, помилок. Проте питання щодо наявності описок у судовому рішенні, правильності викладених у ньому відомостей або внесення до нього відповідних виправлень вирішуються судом, який ухвалив таке рішення, у порядку, визначеному процесуальним законом, і не можуть бути предметом розгляду в іншому судовому провадженні шляхом встановлення юридичного факту.

За таких обставин заявлені вимоги у цій частині спрямовані на усунення наслідків рішення Балтського районного суду Одеської області від 11.10.2001 поза межами встановлених законом процесуальних механізмів його виправлення чи перегляду, що також свідчить про неналежність обраного способу захисту.

Отже, суд, дослідивши матеріали справи та оцінивши надані докази, дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, оскільки позивачкою не доведено обставин, на які вона посилається як на підставу своїх вимог, що відповідно до вимог статей 12, 81 ЦПК України є підставою для відмови у позові.

Розподіл судових витрат

Сторони у справі не просили про здійснення розподілу судових витрат.

Керуючись ст. ст. 2, 12, 13, 76, 81, 141, 247, 258, 259, 263-265, 280-289 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Відмовити повністю у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Подільської міської ради Подільського району Одеської області, за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: ОСОБА_3 , про встановлення факту, що має юридичне значення та визнання права власності.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Одеського апеляційного суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повне судове рішення складено 07.07.2026.

Відомості про повне найменування сторін:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_1 , тел. НОМЕР_6

Відповідач: ОСОБА_2 , адреса місця проживання: АДРЕСА_4

Відповідач: Подільська міська рада Подільського району Одеської області, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 33909986, адреса місцезнаходження: Україна, 66302, Одеська область, місто Подільськ, проспект Шевченко, 2, тел: 0486224554, електронна пошта gor@podilsk.odessa.gov.ua

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: ОСОБА_3 , адреса місця проживання: АДРЕСА_1 , тел. НОМЕР_7

Суддя

Подільського міськрайонного суду

Одеської області Андрій ДЗЮБИНСЬКИЙ