Постанова від 06 липня 2026 р. у справі №462/5417/26 — Залізничний районний суд м. Львова

Справа № 462/5417/26

ПОСТАНОВА

Іменем України

07 липня 2026 року суддя Залізничного районного суду м. Львова Палюх Н.М., розглянувши матеріали справи, про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не працюючої, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 ,

за ч.1 ст.184 КУпАП

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 , будучи матір`ю малолітньої ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , не виконала свої батьківські обов`язки у відповідності до ст. 150 Сімейного кодексу України, що проявилось у тому, що 29.05.2026 близько 10.27 год у м. Львові на пл.Двірцевій, 1 мати жебракувала з дитиною на руках, яка була неналежно одягнута та зі стороннім запахом, що становило загрозу для життя та здоров`я дитини, чим вчинила правопорушення, передбачене ч.1 ст. 184 КУпАП.

В суд ОСОБА_1 не з`явилася, хоча про час та місце розгляду слухання справи повідомлялася належним чином, причини неявки не повідомила.

Згідно ст. 38 КУпАП встановлено, що якщо справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через три місяці з дня його виявлення, крім справ про адміністративні правопорушення, зазначені у частинах третій - п`ятій цієї статті.

З огляду на те, що розгляд справи, який призначався на 07.07.2026 ОСОБА_1 не з`явилася, причини неявки не повідомила, суд вважає, що наведена поведінка учасника процесу є такою, що направлена на затягування розгляду справи, з метою спливу строку притягнення до адміністративної відповідальності, передбаченого ст.38 КУпАП. Крім того, враховуючи принцип судочинства, зазначений у практиці ЄСПЛ, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, суд вважає за необхідне провести розгляд справи за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, оскільки безпідставне умисне затягування справи нівелює завдання Кодексу України про адміністративні правопорушення, яким є охорона конституційного ладу України, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством ( стаття 1 КУпАП). Тим більше, що стаття 268 КУпАП не містить імперативної заборони розглядати справу про адміністративне правопорушення за ст. 184 КУпАП без обов`язкової присутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Частиною 1 статті 184 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов`язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей.

Факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.184 КУпАП, підтверджується матеріалами справи, зокрема протоколом про адміністративне правопорушення серії ВБА №217110 від 03.06.2026, довідкою про результати проведення перевірки (ІТС ІПНП №10593 від 29.05.2026), письмовими поясненнями ОСОБА_1 від 03.06.2026, рапортом.

Як убачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 на час вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 184 КУпАП, була неповнолітньою особою.

Відповідно до ст.13 КУпАП, до осіб віком від шістнадцяти до вісімнадцяти років, які вчинили адміністративні правопорушення, застосовуються заходи впливу, передбачені статтею 24-1 цього Кодексу. У разі вчинення особами віком від шістнадцяти до вісімнадцяти років адміністративних правопорушень, передбачених статтями 44, 51, 89, 121-127, 130, статтею 139, частиною третьою статті 154, частиною другою статті 156, статтями 173, 173-4, 174, 183-1, 185, 190-195 цього Кодексу, вони підлягають адміністративній відповідальності на загальних підставах. З урахуванням характеру вчиненого правопорушення та особи правопорушника до зазначених осіб (за винятком осіб, які вчинили правопорушення, передбачені статтею 185) можуть бути застосовані заходи впливу, передбачені статтею 24-1 цього Кодексу.

Вивчивши матеріли справи, враховуючи характер вчиненого правопорушення, дані про особу яка притягується до адміністративної відповідальності, суд вважає за необхідне визнати ОСОБА_1 винною у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 184 КУпАП та застосувати до неї такий захід впливу, як попередження.

Відповідно до ч. 1 ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

Оскільки на особу, яка вчинила адміністративне правопорушення не накладається адміністративне стягнення, а щодо неї застосовується захід впливу, то судовий збір з неї не підлягає стягненню.

Керуючись ст.ст.24-1, 283, 284 КУпАП,

п о с т а н о в и в :

Визнати ОСОБА_1 винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 184 КУпАП та застосувати до неї захід впливу у вигляді попередження.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Львівського апеляційного суду через Залізничний районний суд м. Львова.

Суддя: