Постанова від 09 червня 2026 р. у справі №308/6841/26 — Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/6841/26

3/308/2363/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 червня 2026 року м. Ужгород

Суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Наумова Н.В., за участі особи відносно якої складено протокол про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 та його захисника Колотухи О.М., розглянувши адміністративні матеріали Ужгородського районного управління поліції Головного управління Національної поліції відносно громадянина України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , паспорт № НОМЕР_1 , РНОКПП – суду не відомий, за ст. 185 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-

ВСТАНОВИВ:

З протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД 771005 від 24.04.2026 року вбачається, що 24.04.2026 року о 17 год. 36 хв. гр. ОСОБА_1 під час перевірки документів вчинив злісну непокору працівнику поліції, а саме зірвав шеврон з форменного одягу, намагався зірвати жетон, штовхнув та висловлювався в нецензурній формі. На законну вимогу оперуповноваженого ВКП Ужгородського РУП капітана поліції ОСОБА_2 припинити правопорушення не реагував, чим вчинив правопорушення передбачене ст. 185 КУпАП.

У судовому засіданні ОСОБА_1 пояснив, що 24 квітня 2026 року ОСОБА_1 разом із дружиною мали зустріч з діловим партнером у ресторані, який розташований на території комплексу «Золота гора» (с. Барвінок, Ужгородський район). Після зустрічі він разом із своїми співрозмовниками вийшли на майданчик біля закладу щоб їхати додому, до них підійшли фізично розвинені та агресивно налаштовані шість чоловік у цивільному одязі. Вони почали вимагати, щоб ОСОБА_3 пройшов з ними до чорного мікроавтобусу з затемненими вікнами, який стояв неподалік, при цьому вони не представились, не пред`явили жодних документів, не інформували ОСОБА_1 , про наявність будь-якого правопорушення у його діях. Працівників поліції серед них не було. На прохання пояснити хто ці люди і у чому проблема, чоловіки без пояснень почали застосовувати до ОСОБА_1 силу та тягти його у чорний мікроавтобус. Злякавшись такої поведінки невідомих осіб, ОСОБА_1 впав на землю та почав чіплятися за будь-які предмети щоб не дати затягти себе до мікроавтобусу. В цей час жінка ОСОБА_1 почала вести відеозапис цієї події, кричала, щоб люди викликали поліцію, дзвонили в 112, кричала що її чоловік має проблеми із здоров`ям і що йому вже зле, щоб їй хоч хтось надав інформацію хто ці люди, які тягнуть її чоловіка до мікроавтобуса. Люди, які були поруч, також, фіксували на телефони ці події. ОСОБА_3 не знав і не міг знати хто ці люди, чи вони є представниками державних органів чи якість злочинці, тому і фізичний опір який він чинив був законним захистом свого життя, свободи та здоров`я від протиправного посягання невідомих осіб. Це є природна реакція людини на загрозу життю та безпеці, а не «злісна непокора».

Зазначив, що силоміць чоловіки затягли його до чорного мікроавтобусу та поїхали у невідомому напрямку. Ніяких військовослужбовців ІНФОРМАЦІЯ_2 при нападі на нього не було.

Свою вину у вчиненні правопорушення не визнав, та просив суд закрити провадження у зв`язку із відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Захисник ОСОБА_1 – адвокат Колотуха О.М. у судовому засіданні зазначав, що відомості, викладені в оскаржуваному протоколі, рапорті інспектора СПДН ВП Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області лейтенанта поліції Є. Гевлича та в рапорті старшого оперуповноваженого ВКП Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області капітана поліції В. Барнича, про те, що ОСОБА_3 зірвав шеврон з форменного одягу, намагався зірвати жетон та штовхнувши працівника поліції намагався втекти є неправдивими, адже це спростовується відеозаписом на якому чітко видно, що ОСОБА_3 намагався захистити себе, він не розмахував ні руками, ні ногами, нікого не штовхав та не намагався втекти, він просто впав на землю та намагався хоч за щось зачепитися, щоб його не затягли невідомі особи в мікроавтобус. Всі вказані дії в оскаржуваному протоколі не можуть бути кваліфіковані як злісна непокора працівникам поліції, оскільки всі вони є надуманими та не відповідають дійсним обставинам справи.

Вважає, що в діях ОСОБА_4 відсутні будь-які протиправні дії, він не вчинив жодної дії що підпадає під ознаки об`єктивної та суб`єктивної сторони правопорушення, передбаченого ст. 185 КУпАП, в той час як дії працівників поліції є незаконними. Працівники поліції склали оскаржуваний протокол про адміністративне правопорушення скоєне ОСОБА_5 тільки з метою приховати свої незаконні дії, які виразились у відсутності ідентифікації себе як представника правоохоронних органів та відсутності законної вимоги.

Окрім того зазначив, що в порушення ст. 256 КУпАП в оскаржуваному протоколі не зазначено місце скоєння адміністративного правопорушення.

Просив суд закрити провадження у справі у зв`язку із відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.

Окрім того захисником суду надано письмові заперечення на протокол, клопотання про витребування доказів, заяву про виклик свідків, клопотання в порядку ч. 5 ст. 27 КПК України про фіксацію судового засідання, клопотання про доручення до матеріалів справи з відеозаписом місця події, письмові пояснення очевидців події а саме: ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 .

У судовому засіданні 10 червня 2026 року представником ОСОБА_9 заявлені клопотання не підтримано, а відтак дані клопотання про витребування доказів, заяву про виклик свідків, клопотання в порядку ч. 5 ст. 27 КПК України про фіксацію судового засідання слід залишити без розгляду.

Заслухавши пояснення ОСОБА_1 та його захисника, дослідивши матеріали справи, приходжу до висновку, що провадження в даній справі слід закрити у зв`язку з відсутністю у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 185 КУпАП, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 1 КУпАП, завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституціїі законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.

Відповідно до ч. 1 ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Згідно з вимогами ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Згідно зі ст. 280 Кодексу України про адміністративні правопорушення, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.

Так, відповідно до ст. 185 КУпАП відповідальність настає за злісну непокору законному розпорядженню або вимозі поліцейського при виконанні ним службових обов`язків, а також вчинення таких же дій щодо члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону або військовослужбовця у зв`язку з їх участю в охороні громадського порядку.

Злісна непокора законному розпорядженню або вимозі поліцейського перешкоджає нормальній діяльності поліції, виконанню представниками влади своїх службових обов`язків по охороні суспільного порядку та забезпеченню суспільної безпеки.

Відповідно до постанови Пленуму Верховного суду України № 8 від 26 червня 1992 року «Про застосування судами законодавства, що передбачає відповідальність за посягання на життя, здоров`я, гідність та власність суддів і працівників правоохоронних органів», злісною непокорою є відмова від виконання наполегливих, неодноразово повторених законних вимог чи розпоряджень працівника міліції при виконанні ним службових обов`язків, члена громадських формувань з охорони громадського порядку чи військовослужбовця у зв`язку з їх участю в охороні громадського порядку або відмова, виражена в зухвалій формі, що свідчить про явну зневагу до осіб, які охороняють громадський порядок.

Умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність в її діях складу адміністративного правопорушення. Склад адміністративного правопорушення - це сукупність встановлених законом об`єктивних і суб`єктивних ознак, що характеризують діяння як адміністративне правопорушення (проступок). До складу адміністративного правопорушення входять ознаки, які характеризують об`єкт, об`єктивну і суб`єктивну сторони та суб`єкта правопорушення.

Об`єктом адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 185 КУпАП виступають суспільні відносини у сфері забезпечення громадського порядку та суспільної безпеки, також у сфері державного управління.

Об`єктивна сторона правопорушення полягає у злісній непокорі законному розпорядженню або вимозі працівника поліції (або члена громадського формування з охорони громадського порядку чи державного кордону або військовослужбовця у зв`язку з їх участю в охороні громадського порядку) при виконанні ним службових обов`язків.

Суб`єктивна сторона правопорушення характеризується наявністю вини у формі прямого умислу.

Відтак, відповідно до ст.185 КУпАП, злісна непокора повинна проявлятись у відмові від виконання наполегливих, неодноразово повторених законних вимог чи розпоряджень працівників поліції при виконанні службових обов`язків, або у відмові, вираженій в зухвалій формі, що свідчить про явну зневагу до осіб, які охороняють громадський порядок.

Разом з цим, зміст статті 185 КУпАП обов`язково передбачає наявність законної вимоги поліцейського. Вимоги поліцейського та їх розпорядження акт, юридично рівнозначний наказу, що виражений у категоричній формі, мають бути законодавчо обґрунтовані.

Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

При цьому, оцінка доказів у відповідності до положень ст. 252 КУпАП здійснюється відповідним органом (посадовою особою) за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Суддя заслухавши пояснення учасників, дослідивши матеріали справи, а саме: протокол про адміністративне правопорушення від 24.04.2026 року, протокол АП 318 № 046075 від 24.04.2026 року про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 , рапорти працівника поліції, письмові заперечення, дослідивши відеозапис з місця події яка мала місце 24.04.2026 року, який долучено захисником Колотухою О.М. до матеріалів справи, вважає, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення.

Так, в ході розгляду справи про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 185 КУпАП, із долучених до протоколу матеріалів не встановлено, що дійсно дії ОСОБА_1 під час його затримання працівниками поліції 24.04.2026 року призвели до злісної непокори законному розпорядженню або вимозі поліцейського.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Крім того, окрім рапортів працівників поліції, не долучено жодних матеріалів, що підтверджували вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 185 КУпАП. Відеофіксація працівниками поліції не здійснювалася. Пояснень понятих також до протоколу не додано.

Таким чином, оцінка наявних доказів у їх сукупності не дозволяє дійти беззаперечного висновку про те, що ОСОБА_1 вчинив інкриміноване йому правопорушення.

Статтею 62 Конституції України визначено, що усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Відповідні положення закріплено і у ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, які зводяться до того, що кожен вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю, якщо відсутня подія і склад адміністративного правопорушення.

Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне закрити провадження у справі відносно ОСОБА_1 у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 185 КУпАП.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 7, 9, 1732, п. 1 ч. 1 ст. 247, ст. ст. 252, 256, 280, 283, 284, 285 КУпАП, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Провадження в справі про адміністративне порушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , паспорт № НОМЕР_1 , РНОКПП – суду не відомий, закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 185 КУпАП.

Постанова про адміністративне правопорушення може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду через Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області протягом десяти днів з дня її винесення.

Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Суддя Ужгородського

міськрайонного суду

Закарпатської області Н.В. Наумова