Вирок від 30 червня 2026 р. у справі №299/1642/25 — Виноградівський районний суд Закарпатської області

Виноградівський районний суд Закарпатської області

______________________________________________________________

Справа № 299/1642/25

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01.07.2026 року м.Виноградів

Виноградівський районний суд Закарпатської області в особі головуючого судді ОСОБА_1 , секретар судового засідання ОСОБА_2 , за участю прокурора Берегівської окружної прокуратури ОСОБА_3 , обвинуваченого та його захисника адвоката ОСОБА_4 , законного представника неповнолітнього обвинуваченого його тітки ОСОБА_5 , потерпілої ОСОБА_6 , представників Служби у справах дітей Виноградівської міської ради ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та інспектора з ювенальної превенції відділення поліції №1 Берегівського РВП ГУНП України в Закарпатській області ОСОБА_9 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Виноградів обвинувальний акт в кримінальному провадженні, внесеного 11.01.2025р. до ЄРДР за №12025071080000036 по обвинуваченню-

ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканця АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, не одруженого, без освіти, не працюючого, раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України,

В С Т А Н О В И В:

Суд визнав доведеним, що обвинувачений ОСОБА_10 в період дії правового режиму воєнного стану введеного у дію Указом Президента України від 24 лютого 2022 року за № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ (із змінами якими, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години ЗО хвилин 29 жовтня 2024 року строком на 90 діб тобто до 07 лютого 2025 року), 16.11.2024р., близько 04.00 години, діючи умисно, з корисливих мотивів, маючи умисел, спрямований на крадіжку чужого майна, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, їх караність та суспільну небезпечність, з метою збагачення за рахунок крадіжки чужого майна, впевнившись що його дії не помітні для потерпілого та інших осіб, які б могли викрити їх протиправні дії, перебуваючи в прийомній кімнаті будинку АДРЕСА_2 , власником якого являється ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , таємно, шляхом вільного доступу з дерев`яної тумби викрав мобільний телефон марки «Samsung Galaxy A05s», вартість якого згідно висновку судово-товарознавчої експертизи від 15.01.2025 року становить 4600 (чотири тисячі шістсот) гривень та який належить на праві приватної власності ОСОБА_6 , та з викраденим зник в невідомому напрямку чим самим спричинив ОСОБА_6 , матеріальну шкоду на суму 4600 гривень.

Таким чином, ОСОБА_10 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України, тобто таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена в умовах воєнного стану.

Такі висновки суду відповідно до вимог ч.3 ст.370 КПК України грунтуються на об`єктивно з`ясованих обставинах справи, які підтверджені доказами, безпосередньо сприйнятими, дослідженими, оціненими судом згідно зі статтею 94 КПК України.

Зокрема, в судовому засіданні обвинувачений свою вину у вчиненні інкримінованого йому злочину визнав повністю, підтвердив, що дійсно він 16.11.2024р., перебуваючи в кімнаті будинку АДРЕСА_2 , власником якого являється ОСОБА_6 , з дерев`яної тумби викрав її мобільний телефон марки «Samsung Galaxy». Дуже жалкує, що так сталося, просив суд суворо не карати.

Потерпіла ОСОБА_6 , будучи належним чином повідомленою про день, час та місце розгляду справи в судове засідання не з`явилася, подала до суду письмову заяву про розгляд справи у її відсутності, одночасно в підготовчому засіданні вказала, що претензій до обвинуваченого не має, цивільний позов не заявлятимуть та просить суд винести вирок згідно чинного законодавства.

Учасники судового розгляду на участі потерпілої не наполягали, тому розгляд справи проведено у її відсутності.

Оскільки учасники судового провадження вважали недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорювалися, і судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, немає сумнівів у добровільності їх позиції, судовий розгляд кримінального провадження було проведено у відповідності до вимог ч.3 ст.349 КПК України, обмежившись допитом обвинуваченого. При цьому судом їм було роз`яснено, що в цьому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку вирішив, що діяння, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_10 мало місце, це діяння містить склад кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України за кваліфікуючою ознакою як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена в умовах воєнного стану, обвинувачений винуватий у вчиненні цього кримінального правопорушення та підлягає покаранню за скоєний ним злочин.

Обвинувачений не вчинив кримінальне правопорушення у стані обмеженої осудності.

Обставини, які виключають кримінальну відповідальність або є підставою закриття кримінального провадження, чи є підставою для звільнення від кримінальної відповідальності відсутні.

Обставинами, що пом`якшують покарання обвинуваченого суд визнає його щире каяття та вчинення злочину неповнолітнім; обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого - судом не встановлено.

Вирішуючи питання про обрання міри та виду покарання неповнолітньому обвинуваченому ОСОБА_10 , суд, відповідно до вимог ст.ст.65-67 КК України, враховує ступінь та характер небезпечності вчиненого ним злочину, його тяжкість, дані, що характеризують особу підсудного, обставини, за яких були скоєні злочини і які пом`якшують або обтяжують їх відповідальність, а також відповідно до вимог ст.433 КПК України суд з`ясував і вік неповнолітнього обвинуваченого- ІНФОРМАЦІЯ_1 , стан його здоров`я та загального його розвитку, його характеристику, умови його життя та виховання, обставини, що негативно впливали на його виховання, зокрема, виховання в повній сім`ї та в задовільний умовах (Акт обстеження умов проживання), а також наявність дорослих підмовників та інших осіб, які втягнули неповнолітнього в злочинну діяльність.

Призначаючи особі покарання, суд має дотриматися загальних засад, передбачених статтями 50,65 КК, та врахувати ступінь тяжкості кримінального правопорушення, дані про особу обвинуваченого (не працює, неодружений, раніше був судимий, на диспансерному обліку лікарів нарколога, фтизіатра та психіатра не перебуває, посередньо характеризується за місцем проживання, є неповнолітнім).

Отже, вирішуючи питання про призначення покарання обвинуваченому суд виходить із принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання та відповідно до ст.65 КК України бере до уваги: згідно із ст.12 КК України ступінь тяжкості вчиненого злочину, враховує обставини вчиненого злочину (форму вини, корисливий мотив, стадію вчинення, кількість епізодів), характеризуючі дані про особу обвинуваченого, який на обліку у лікаря-нарколога, лікаря-фтизіатра та лікаря-психіатра не перебуває, за місцем проживання характеризується посередньо, раніше до кримінальної відповідальності не притягувався.

Суд також при призначенні покарання неповнолітньому враховує висновок представника органу пробації від 09.05.2025р. /а.п.22-33/, згідно якого ризик вчинення повторного злочину оцінюється як середній, а відтак виправлення неповнолітнього обвинуваченого ОСОБА_10 без позбавлення або обмеження волі можливе, оскільки не становить високої небезпеки для суспільства, а отже, Орган пробації виконання покарання вважає за можливе звільнення неповнолітнього від відбування покарання з випробовуванням, покладенням на нього обов`язків, передбачених п.4 ч.3 стт.76 КК України, виконувати заходи, передбачені пробаційною програмою «Зміна кримінального мислення», яка спрямована на формування навичок рефлексії, а також сприяння розвитку соціально прийнятних норм поведінки та навичок співпраці у взаєминах з оточенням.

Крім того, у рамках пілотного проекту щодо імплементації міжнародних стандартів правосуддя, дружнього до дитини, згідно із п.6 ч.3 ст.76 КК України, пройти онлайн курс на освітній платформі «Prometeus», а саме: «Небайдужі: базові емоційні потреби та соціальна взаємодія», який спрямований на розуміння та задоволення базових емоційних потреб людини, що особливо важливо в період великої соціальної та емоційної нестабільності, зокрема під час війни.

За сукупністю таких обставин, враховуючи необхідність відповідності характера і ступені суспільної небезпечності злочинів обставинам їх скоєння та особистості винного, керуючись принципом, що покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення підсудного, а також запобігання вчиненню нових злочинів як самим підсудним, так і іншими особами, покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення підсудного (ст.ст.50 п.2, 65 п.2 КК України), суд, з урахуванням позиції державного обвинувача та захисту, приходить до переконання, що виправлення та перевиховання обвинуваченого все ж можливе в умовах без ізоляції його від суспільства, а відтак приходить до переконання про призначення йому мінімального покарання в межах санкції ч.4 ст.185 КК України із застосуванням іспитового строку за правилами, передбаченими ст.ст.75,104 КК України, а також додатково виконувати заходи, передбачені пробаційною програмою «Зміна кримінального мислення», яка спрямована на формування навичок рефлексії, а також сприяння розвитку соціально прийнятних норм поведінки та навичок співпраці у взаєминах з оточенням та пройти онлайн курс на освітній платформі «Prometeus», а саме: «Небайдужі: базові емоційні потреби та соціальна взаємодія», який спрямований на розуміння та задоволення базових емоційних потреб людини, що особливо важливо в період великої соціальної та емоційної нестабільності, зокрема під час війни.

Призначення саме такого покарання буде відповідати загальним вимогам призначення покарання, передбаченим ст.65 КК України, щодо необхідності і достатності покарання для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових злочинів, та випливає з дотримання судом принципів «рівних можливостей» та «справедливого судового розгляду», встановлених ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

Цивільний позов не заявлявся.

Майно, на яке накладено арешт відсутнє.

Питання про речові докази слід вирішити в порядку ст.100 КПК України.

Процесуальні витрати по справі відсутні.

Під час судового слідства до обвинуваченого заходи забезпечення кримінального провадження не застосовувались.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.91,94,370,374,394 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

ОСОБА_10 визнати винним у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України та призначити йому покарання у вигляді 5-ти (п`яти) років позбавлення волі.

В порядку ст.ст.75-76,104 КК України звільнити засудженого ОСОБА_10 від відбування призначеного йому покарання, якщо він протягом річного іспитового строку не скоїть новий злочин та виконає покладені на нього судом обов`язки: періодично з`являтись для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації та повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, навчання або роботи.

Додатково суд покладає на засудженого ОСОБА_10 обов`язок виконувати заходи, передбачені пробаційною програмою «Зміна кримінального мислення», яка спрямована на формування навичок рефлексії, а також сприяння розвитку соціально прийнятних норм поведінки та навичок співпраці у взаєминах з оточенням та пройти онлайн курс на освітній платформі «Prometeus», а саме: «Небайдужі: базові емоційні потреби та соціальна взаємодія», який спрямований на розуміння та задоволення базових емоційних потреб людини, що особливо важливо в період великої соціальної та емоційної нестабільності, зокрема під час війни.

Вирок привести до виконання з дня набрання ним законної сили.

До набрання вироком законної сили запобіжний захід до обвинуваченого не застосовується.

Речові докази по справі: - мобільний телефон марки «Samsung Galaxy A05s» - повернути законному власнику ОСОБА_11 .

На вирок може бути подана апеляція до Апеляційного суду Закарпатської області протягом тридцяти днів з моменту його проголошення, через Виноградівський районний суд Закарпатської області.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку, а копія вироку прокурору, засудженому та потерпілому підлягає врученню негайно після проголошення.

Роз`яснити обвинуваченому право ознайомитися із журналом судового засідання і подати на нього письмові зауваження.

ГоловуючийОСОБА_1