Постанова від 05 липня 2026 р. у справі №145/1027/26 — Тиврівський районний суд Вінницької області

Справа № 145/1027/26

Провадження №3/145/243/2026

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06.07.2026 року селище Тиврів

Суддя Тиврівського районного суду Вінницької області Копилова Л. В. ,

з участю секретаря Мигдальської Н.М., прокурора Вітковської Л.Ф., захисника Кулакової О.Є.,

розглянувши протокол про адміністративне правопорушення, який надійшов з управління стратегічних розслідувань у Вінницькій області Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця села Могилівка Вінницької області, мешканця АДРЕСА_1 , працюючого на посаді директора ТОВ «ВШТ», депутата Гніванської міської ради,

притягується за ч.4 ст.172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 будучи депутатом 8 скликання Гніванської міської ради та згідно п.п. «б» п. 1 ч.1 ст.3 Закону України «Про запобігання корупції» суб`єктом відповідальності за правопорушення, пов`язані з корупцією, в порушення вимог статті 46 Закону України «Про запобігання корупції», 31.03.2025 року оприлюднив декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (щорічна за 2024 рік), унікальний ідентифікатор документа b5ebefa7-47a4-4b91-b04c-acddelf42bс5, в якій вказав недостовірні відомості, які відрізняються від достовірних на загальну суму 2 058 344, 15 грн., що становить від 150 до 750 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, встановлених на дату подання декларації.

Вказане правопорушення вчинено за наступних обставин.

Рішенням Гніванської міської ради Вінницької області від 25.11.2020 № 1 «Про підсумки виборів депутатів Гніванської міської ради 8 скликання та міського голови на місцевих виборах 25 жовтня 2020 року» ОСОБА_1 визнано депутатом Гніванської міської ради.

Відповідно до положень п.п.«б» п. 1 ч.1 ст.3 Закону «Про запобігання корупції» (надалі — Закон) , ОСОБА_1 є суб`єктом, на якого поширюється дія Закону.

Згідно з абз. 1 ч. 1 ст. 45 Закону особи, зазначені у п. 1, п.п. «а», «в»-«ґ» п. 2 ч. 1. ст. 3 цього Закону, зобов`язані щорічно до 1 квітня подавати шляхом заповнення на офіційному вебсайті Національного агентства декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за минулий рік за формою, що визначена Національним агентством.

В примітці до статті 172-6 КУпАП зазначено що суб`єктом правопорушень у цій статті є особи, які відповідно до частин першої та другої статті 45 Закону України «Про запобігання корупції» зобов`язані подавати декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування. Тобто, ОСОБА_1 є також суб`єктом відповідальності за порушення вимог фінансового контролю.

Згідно із статтею 68 Конституції України, кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності. З метою реалізації цього повноваження та на виконання п. 3 розділу II Закону України від 20.09.2023 № 3384-ІХ «Про внесення змін до деяких законів України про визначення порядку подання декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, в умовах воєнного стану» Національне агентство підготувало Роз`яснення від 13.11.2023 № 4.

Так, дані роз`яснення надані для забезпечення однакового застосування положень Закону стосовно заходів фінансового контролю, мають рекомендаційний характер, не містять правових норм і відображають правозастосовну практику.

У відповідності статті 65-1 Закону за вчинення корупційних або пов`язаних з корупцією правопорушень особи, зазначені в частині першій статті 3 цього Закону, притягаються до кримінальної, адміністративної, цивільно-правової та дисциплінарної відповідальності у встановленому законом порядку.

За даними публічної частини Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, які розміщенні на веб-сайті Національного агентства з питань запобігання корупції, встановлено, що ОСОБА_1 31.03.2025 року о 20:16 год. подав щорічну декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2024 рік (виправлену) (httрs://рublіс.nаzк.gоv.uа/dосumеnts b5ebefa7-47a4-4b91-b04c-acddelf42bс5 ).

29.04.2026 року до управління стратегічних розслідувань надійшов обґрунтований висновок складений стосовно суб`єкта декларування ОСОБА_1 , відповідно до якого Національне агентство з питань запобігання корупції провели повну перевірку його декларації.

За результатами перевірки НАЗК встановлено, що суб`єкт декларування при поданні декларації зазначив такі недостовірні відомості:

1. У розділі 3 «Об`єкти нерухомості» декларації:

Суб`єкт декларування не зазначив відомостей про належний йому на праві спільної сумісної власності житловий будинок загальною площею 195,7 м2, який розташований за адресою: АДРЕСА_2 .

Під час перевірки встановлено, що відповідно до свідоцтва про право власності виконкому Жмеринської міської Ради народних депутатів від 29.11.1996 року № 67 суб`єкт декларування та ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 є співвласниками на праві спільної сумісної власності вищевказаного будинку згідно із Законом України «Про приватизацію державного житлового фонду», що підтверджено відомостями Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Відповідно до п.2 ч.1 ст. 46 Закону, в декларації зазначаються відомості про об`єкти нерухомості, що належать суб`єкту декларування та членам його сім`ї на праві приватної власності, включаючи спільну власність, або знаходяться у них в оренді чи на іншому праві користування, незалежно від форми укладення правочину, внаслідок якого набуте таке право. Такі відомості включають: дані щодо виду, характеристики майна, місцезнаходження, дату набуття майна у власність, оренду або інше право користування, вартість майна на дату набуття його у власність, володіння або користування. У разі якщо нерухоме майно перебуває у спільній власності, про усіх співвласників такого майна вказуються відомості, зазначені у пункті 1 частини першої цієї статті, або найменування відповідної юридичної особи із зазначенням коду Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Під час проведення перевірки встановити вартість вказаного житла станом на 29.11.1996 року не вдалося. Разом з тим, за інформацією Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України, мінімальна вартість вищезазначеного житлового будинку станом на 01.01.2024 року могла становити 1 100 000 гривень.

Суб`єкт декларування зазначив відомості, які не відповідають дійсності на суму 1 100 000 гривень.

Таким чином, суб`єкт декларування у розділі 3 декларації зазначив відомості, які не відповідають дійсності (п.п. 2.1-2.5) на загальну суму 1 100 000 грн (п. 2.1), чим не дотримав вимоги п. 2 ч. 1 ст. 46 Закону.

У розділі 12 «Грошові активи» декларації:

2.1.Суб`єкт декларування не зазначив відомостей про залишок належних йому коштів станом на 31.12.2024 року на рахунку НОМЕР_1 в АБ «Укргазбанк» в розмірі 886 780,25 грн., що підтверджується інформацією банку.

Згідно з п.156 Роз`яснень Національного агентства від 13.11.2023 № 4 «Щодо фінансової доброчесності: застосування окремих положень Закону України «Про запобігання корупції»’ стосовно заходів фінансового контролю (подання декларації, повідомлення про суттєві зміни в майновому стані, повідомлення про відкриття валютного рахунку)» (зі змінами та доповненнями) у декларації зазначаються грошові активи, наявні у суб`єкта декларування або членів його сім`ї, сукупна вартість яких перевищує 50 прожиткових мінімумів станом на останній день звітного періоду (п.8 ч.1 ст. 46 Закону). Грошовими активами, зокрема, є: готівкові кошти; кошти, розміщені на банківських рахунках (незалежно від типів рахунків та дати їх відкриття); готівкові кошти, які зберігаються у банку.

З огляду на вказане вище, пояснення суб`єкта декларування не враховано.

Суб`єкт декларування зазначив відомості, які не відповідають дійсності на суму 886 780,25 гривні.

2.2.Суб`єкт декларування не зазначив відомостей про залишок належних йому коштів станом на 31.12.2024 на рахунках в АТ КБ «ПриватБанк» на загальну суму 30 035,18 грн, що підтверджується інформацією банку.

Суб`єкт декларування зазначив відомості, які не відповідають дійсності на суму 30 035,18 гривні.

2.3.Суб`єкт декларування не зазначив відомостей про залишок належних йому коштів станом на 31.12.2024 на рахунку в АТ «Універсал Банк» у розмірі 41 528,72 грн, що підтверджується інформацією банку.

Суб`єкт декларування зазначив відомості, які не відповідають дійсності на суму 41 528,72 гривні.

Таким чином, суб`єкт декларування у розділі 12 декларації зазначив відомості, які не відповідають дійсності (п.п. 2.1-2.3) на загальну суму 958 344,15 грн, чим не дотримав вимоги п. 8 ч. 1 ст. 46 Закону.

За результатами повної перевірки декларації встановлено, що зазначені суб`єктом декларування у декларації відомості відрізняються від достовірних на загальну суму 2 058 344,15 гривні.

Таким чином ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.4 ст. 172-6 КУпАП.

В судовому засіданні при розгляді протоколу про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 вину свою у вчиненому правопорушенні визнав частково та пояснив, що дійсно ним допущено порушення зазначене у протоколі, однак він допустив таке не маючи умислу, оскільки не був обізнаний про те, що необхідно відображати у декларації майно, яке перебуває у спільній власності з іншими особами, та залишок готівкових коштів на рахунках банків на кінець звітного року. При заповненні декларації про доходи за 2024 рік він скористався інформацією з реєстрів, яка не містила відомостей щодо права власності на частку будинку у його спільній власності з іншими особами, право власності на який було зареєстроване ще в 1996 році.

Захисник Кулакова О.Є. просила провадження по справі закрити у зв`язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення, так як фахівцями НАЗК не взято до уваги пояснення ОСОБА_1 щодо відсутності умислу в його діях при поданні декларації за 2024 рік. Крім цього, оцінка нерухомого майна, яка зазначена в довідці НАЗК не підтверджується обгрунтованою експертною оцінкою.

Прокурор Вітковська Л.Ф. вказувала на наявність підстав для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності та просила застосувати до нього стягнення у виді штрафу в межах санкції ч. 4 ст. 172-6 КУпАП.

Заслухавши ОСОБА_1 , його захисника, думку прокурора, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що його винуватість у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.4 ст.172-6 КУпАП підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення № 416 від 11.06.2026 року та сукупністю письмових доказів доданих до нього.

Довідкою НАЗК № 258/26 від 10 квітня 2026 року підтверджуються результати повної перевірки декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (щорічної за 2024 рік), суб`єктом декларування ОСОБА_1 , згідно яких у поданій декларації відомості відрізняються від достовірних на загальну суму 2 058 344,15 гривні (а.с.23-27).

Обгрунтованим висновком НАЗК №41-01/25207-26 від 17 квітня 2026 року та матеріалами доданими до нього, згідно якого за результатами повної перевірки декларації ОСОБА_1 за 2024 рік, було виявлено ознаки адміністративного правопорушення, пов`язаного з корупцією та копіями матеріалів повної перевірки (а.с.14-18).

За таких обставин суд кваліфікує дії ОСОБА_1 за ч. 4 ст. 172-6 КУпАП, тобто подання завідомо недостовірних відомостей у декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

При визначенні виду адміністративного стягнення, яке необхідно застосувати до ОСОБА_1 за вчинення вказаного адміністративного правопорушення суддя приймає до уваги обставини справи та особу, яка притягується до відповідальності, а також враховує, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Зважаючи на вищевказані обставини справи з урахуванням особи ОСОБА_1 , який раніше не притягувався до адміністративної відповідальності за вчинення аналогічних правопорушень, свою вину у вчиненому визнав частково, з урахуванням даних, що характеризують особу, суд вважає за доцільне призначити ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу в межах санкції ч.4 ст.172-6 КУпАП.

Відповідно до ст.40-1 КУпАП України судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Тому з ОСОБА_6 слід стягнути на користь держави 665 грн. 60 коп. судового збору.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 9, 10, 24, 34, 35,36, 40-1, ч. 4 ст. 172-6, 283, 284 КУпАП, суд,

П О С Т А Н О В И В:

Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.4 ст.172-6 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1000 (одна тисяча) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 ( сімнадцять тисяч) гривень, які стягнути на р/рахунок №UA038999980313010106000002894, одержувач ГУК у Він.обл./смт Тиврів/21081100; банк одержувача - Казначейство України (ел.адм.подат.), ЄДРПОУ 37979858, код доходу 21081100, найменування коду класифікації доходів бюджету - адміністративні штрафи та інші санкції.

На підставі ч.2 ст.308 КУпАП у разі несплати штрафу протягом 15 днів з метою примусового виконання цієї постанови органами державної виконавчої служби стягнути з правопорушника подвійний розмір штрафу в сумі 34 000 гривень .

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Державної судової адміністрації України судовий збір в розмірі 665,60 грн. на р/рахунок №UA908999980313111256000026001, отримувач коштів ГУК у м. Києві/м.Київ 22030106, банк одержувача - Казначейство України, код за ЄДРПОУ 37993783, код класифікації доходів бюджету 22030106.

Постанова може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду через Тиврівський районний суд протягом десяти днів з дня її винесення.

Повний текст постанови складено 08 липня 2026 року.

Суддя Копилова Л. В.

Строк пред`явлення постанови до виконання три місяці з моменту її винесення.