Рішення від 07 липня 2026 р. у справі №755/8777/26 — Дніпровський районний суд міста Києва

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" липня 2026 р.

м. Київ

справа № 755/8777/26

провадження № 2/755/8158/26

суддя Дніпровського районного суду м. Києва Галаган В.І., розглянувши у порядку письмового провадження в приміщенні Дніпровського районного суду м. Києва цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: ОСОБА_3 , про стягнення аліментів на повнолітню особу, яка продовжує навчання,

УСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 , звертаючись з позовом до суду, просить стягнути з відповідача ОСОБА_2 на її користь аліменти на утримання повнолітньої доньки ОСОБА_3 у твердій грошовій сумі у розмірі 7 000,00 грн. щомісячно, на період навчання доньки, починаючи з дня подачі позовної заяви до закінчення навчання, мотивуючи свої вимоги тим, що повнолітня донька сторін спірних правовідносин ОСОБА_3 проживає разом із позивачем та знаходиться на її повному матеріальному утриманні. Саме позивач забезпечує дитину харчуванням, одягом, проживанням, транспортними витратами, медичним забезпеченням, повсякденними побутовими потребами та витратами, пов`язаними із навчанням. Після досягнення повноліття донька продовжила навчання у Національному університеті біоресурсів і природокористування України за денною формою навчання, факультет ветеринарної медицини, освітній ступінь - магістр. Відсутність матеріальної підтримки з боку батька значно ускладнила матеріальне становище позивача та її матері, оскільки єдине джерело надходження коштів у родині це заробітна плата позивача, тому позивач вимушена звернутись з даним позовом до суду.

Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 10 червня 2026 року прийнято до провадження матеріали цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: ОСОБА_3 , про стягнення аліментів на повнолітню особу, яка продовжує навчання, та постановлено проводити розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження без виклику/повідомлення учасників справи.

Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 08 липня 2026 року письмове клопотання відповідача ОСОБА_2 про зміну порядку розгляду справи - залишено без задоволення.

Відповідачем ОСОБА_2 подано відзив на позовну заяву, відповідно до якого проти позову заперечив в повному обсязі, однак вказав на можливість сплати аліментів у розмірі 1/6 частини з усіх видів заробітку щомісячно.

З урахуванням визначеного статтею 129 Конституції України принципу змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а також передбаченого, зокрема у статті 43 ЦПК України, обов`язку суду гарантувати дотримання прав всіх учасників справи подати свої міркування та заперечення щодо письмово заявлених клопотань інших учасників справи, до заяви, клопотання обов?язково мають бути подані докази її направлення іншим учасникам справи. (постанова Верховного Суду від 18 серпня 2023 року у справі № 460/25721/22)

Разом з тим, суд не убачає правових підстав для задоволення клопотання відповідача про витребування додаткових доказів, оскільки копію такого клопотання не надіслано позивачу та третій особі для ознайомлення, що порушує конституційний принцип змагальності сторін, а також відповідачем не зазначено підстав витребування доказів щодо доходів позивача, в той час як предмет спору стосується аліментних зобов`язань відповідача.

Відповідач ОСОБА_2 не скористався процесуальним правом подачі відзиву, а третя особа ОСОБА_3 - письмових пояснень на позовну заяву, та за відсутності доказів поважності причин неподання учасниками розгляду заяв по суті справи, суд вирішує справу за наявними письмовими матеріалами, що відповідає положенню частини восьмої статті 178 Цивільного процесуального кодексу України.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі письмові докази в їх сукупності, суд приходить до наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Цивільного процесуального кодексу України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч. 1 ст. 19 Цивільного процесуального кодексу України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється порядку іншого судочинства.

Відповідно до ст. 141 Сімейного кодексу України, мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , батьками дитини записані: батько - ОСОБА_2 , мати - ОСОБА_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження, виданим Відділом реєстрації актів цивільного стану Дніпровського районного управління юстиції у м. Києві від 12 грудня 2006 року, актовий запис № 3277. (а.с. 8)

За даними Довідки, виданої Національним університетом біоресурсів і природокористування України № 425 від 09.04.2026 року, ОСОБА_3 є студенткою ОС «Магістр» 2 курсу денної форми навчання, за державним замовленням, період навчання з 19.08.2024 року по 30.06.2030 року.

Згідно Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно ОСОБА_2 має на праві власності квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 65,5 кв.м.; гаражний бокс ГБК «Енергети» по АДРЕСА_2 ; частини квартири за адресою: АДРЕСА_3 . (а.с. 4-6)

За правилами частини першої статті 199 Сімейного кодексу України, якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов`язані утримувати їх до досягнення 23 років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу.

Правовідносини щодо утримання батьками повнолітніх дочки, сина регулюються главою 16 Сімейного кодексу України, яка, зокрема, передбачає обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, у спосіб сплати аліментів (статті 199, 200, 201 Сімейного кодексу України ). При визначенні розміру аліментів мають бути враховані вартість навчання, вартість підручників, проїзду до навчального закладу, проживання за місцем його знаходження.

Відповідно до пункту 20 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов`язкової сукупності таких юридичних фактів: 1) досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; 2) продовження ними навчання; 3) потреба у зв`язку з цим у матеріальній допомозі; 4) наявність у батьків можливості надавати таку допомогу (батьки самі мають бути працездатними та мати такий заробіток, який дозволив би їм утримувати себе та свою повнолітню дитину).

Сімейним кодексом України передбачено принцип рівності прав та обов`язків батьків: брати участь у матеріальних витратах зобов`язані обоє з батьків, незалежно від того, з ким із них проживає дитина.

За змістом статей 191, 200 Сімейного кодексу України аліменти присуджуються рішенням суду від дня пред`явлення позову. Суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів. Частина заробітку (доходу) матері, батька, яка стягуватиметься як аліменти на повнолітніх дочку, сина, визначається судом з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу.

При визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим із батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином.

Верховний Суд у постанові від 29.01.2018 у справі № 622/373/16-ц зазначив, що положеннями статей 180, 183, 185, 193, 198, 199 Сімейного кодексу України визначаються декілька видів виконання обов`язку утримувати дитину, зокрема утримання неповнолітньої дитини, що стягується у частках або твердій грошовій сумі (статті 180, 183); участь батьків у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами (розвитком здібностей дитини, її хворобою, каліцтвом, тощо) (стаття 185); утримання дитини, яка перебуває в закладі охорони здоров`я, навчальному або іншому закладі, у разі якщо батьки не беруть участі в утриманні дитини, влаштованої до державного або комунального або іншого закладу, аліменти можуть бути стягнуті з них на загальних підставах (стаття 193); батьки зобов`язані утримувати своїх повнолітніх непрацездатних дочку, сина, які потребують матеріальної допомоги, а також якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і потребують матеріальної допомоги до досягнення ними двадцяти трьох років, за умови якщо батьки можуть надавати таку допомогу (стаття 198).

Відповідно до статті 185 Сімейного кодексу України той з батьків, з кого присуджено стягнення аліментів на дитину, а також той з батьків, до кого вимога про стягнення аліментів не була подана, зобов`язані брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами (розвитком здібностей дитини, її хворобою, каліцтвом тощо).

А статтею 199 Сімейного кодексу України передбачений обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання. Якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов`язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу; право на утримання припиняється у разі припинення навчання; право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.

Верховний Суд роз`яснив, що на відміну від правовідносин щодо участі батьків у додаткових витратах на дитину (стаття 185 Сімейного кодексу України), правовідносини щодо обов`язку батьків утримувати повнолітніх дочку, сина на період навчання регулюються главою 16 Сімейного кодексу України, яка зокрема, передбачає обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, у спосіб сплати аліментів (статті 199, 200, 201 цього Кодексу). У визначенні розміру аліментів необхідно враховувати вартість навчання, підручників, проїзду до навчального закладу, проживання за місцем його знаходження. Норми цієї глави не встановлюють самостійного, окремого від аліментних зобов`язань, обов`язку батьків брати участь у додаткових витратах на дочку, сина, що викликані особливими обставинами.

Тому, у випадках, коли дитина потребує матеріальної допомоги у зв`язку з навчанням до досягнення нею двадцяти трьох років, правила статті 185 Сімейного кодексу України (додаткові витрати на дитину) не застосовуються, зазначені правовідносини регулюються статтею 199 цього Кодексу (утримання дитини, яка продовжує навчання) (постанова Верховного Суду від 29.01.2018 у справі № 622/373/16-ц).

Як убачається з матеріалів справи, предмет спору становлять вимоги позивача ОСОБА_1 про стягнення з відповідача ОСОБА_2 на утримання ОСОБА_3 аліментів в розмірі 7 000,00 грн. щомісячно, починаючи з дня звернення з даним позовом до суду та до закінчення навчання, однак не більше ніж до досягнення 23-хрічного віку.

Згідно із ч. 1 ст. 81 Цивільного процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог або заперечень, надавши докази відповідно до вимог ст.ст. 77-80 Цивільного процесуального кодексу України.

Доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч. 1 ст. 76 Цивільного процесуального кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Цивільного процесуального кодексу України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Таким чином, належними вважатимуться докази, які обґрунтовують заявлені вимоги чи заперечення сторін або мають інше значення для вирішення справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Вони мають належати до складу підстав позову або підстав заперечень проти нього і характеризуватися значущістю для визначення спірних правовідносин та зумовленістю цих фактів нормами матеріального права.

Відповідно до частини першої статті 13 Цивільного процесуального кодексу України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Так, аналізуючи наявні в матеріалах справи докази, керуючись вищенаведеними нормами діючого сімейного законодавства України, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для стягнення з відповідача ОСОБА_2 на користь та утримання повнолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , аліментів у розмірі 3 000,00 грн. щомісячно, з подальшою індексацією відповідно до закону, починаючи з дня пред`явлення позову до суду і до закінчення донькою навчання, однак не більше ніж до досягнення нею 23-річного віку.

При цьому суд бере до уваги, що ОСОБА_3 навчається на денній формі навчання за державним замовленням, тобто безкоштовно, є повнолітньою особою, яка має можливість працевлаштування та отримання регулярного заробітку, відповідач є особою працездатного віку, має на праві власності нерухоме майно (квартиру, гаражний бокс та частку у квартирі), однак у суду відсутні дані щодо його працевлаштування, отримання матеріального доходу та наявності соціальних зобов`язань.

Відповідно до положень ч. 1, 3 ст. 89 Цивільного процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: ОСОБА_3 , про стягнення аліментів на повнолітню особу, яка продовжує навчання, підлягає до часткового задоволення, та присуджує до стягнення з відповідача ОСОБА_2 аліменти на користь та на утримання повнолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 3 000,00 грн. щомісячно, з подальшою індексацією аліментів відповідно до закону, починаючи з 29 травня 2026 року і до закінчення донькою навчання, однак не більше ніж до досягнення нею 23-річного віку.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 430 Цивільного процесуального кодексу України, суд допускає негайне виконання рішення суду у справах про стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.

Відповідно до ч. 1. 2 ст. 141 Цивільного процесуального кодексу України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.

В порядку статті 141 Цивільного процесуального кодексу України з урахуванням задоволення позову, стягненню з відповідача в дохід держави підлягає судовий збір в розмірі 1 331,20 грн.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 191, 199, 200 Сімейного кодексу України, Постановою Пленуму Верховного Суду України «Про застосування судами окремих норм сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» від 15.05.2006 року № 3, ст.ст. 2, 4, 6-13, 19, 82, 89, 133, 137, 141, 258, 259, 263-265, 268, 272, 273, 279, 352, 354, 430 Цивільного процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: ОСОБА_3 , про стягнення аліментів на повнолітню особу, яка продовжує навчання, - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_4 ) на користь та на утримання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , (РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_4 ) аліменти у розмірі 3 000,00 (три тисячі) грн. щомісячно, з подальшою індексацією аліментів відповідно до закону, починаючи з 29 травня 2026 року і до закінчення ОСОБА_3 навчання, однак не більше ніж до досягнення нею 23-річного віку.

В іншій частині позову відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_4 ) в дохід держави судовий збір у розмірі 1 331,20 грн.

Рішення в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць допустити до негайного виконання.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його складення.

Учасники справи мають право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення даного рішення суду.

Повний текст рішення суду складено 08 липня 2026 року.

Суддя: В.І. Галаган