Постанова від 24 червня 2026 р. у справі №753/11426/26 — Дарницький районний суд міста Києва

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/11426/26

провадження № 3/753/3494/26

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" червня 2026 р.Дарницький районний суд міста Києва у складі:

головуючий суддя Бондаренко М.С.,

секретар судового засідання Струсевич К.О.,

учасники судового провадження:

особа, яка притягається до

адміністративної відповідальності ОСОБА_1 ,

донька особи, яка притягається до

адміністративної відповідальності ОСОБА_2 ,

заявниця ОСОБА_3 ,

адвокат потерпілої Константинов О.Г.,

потерпіла ОСОБА_4 ,

розглянувши матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 173-4 КУпАП ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

встановив:

До Дарницького районного суду м. Києва 25 травня 2026 року надійшов протокол про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 173-4 КУпАП стосовно ОСОБА_1 .

Відповідно до вказаного протоколу про адміністративне правопорушення від 20 травня 2026 року серії ВАД № 883827, у період останніх трьох років учениця 7-А класу Гімназії № 62 Дарницького району м. Києва ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , вчиняла стосовно малолітньої ОСОБА_4 з прямим умислом та системно приниження честі і гідності, що призвели до психологічної шкоди, тобто булінг. Оскільки ОСОБА_2 не досягла віку адміністративної відповідальності, тому до адміністративної відповідальності притягається її мати ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 173-4 КУпАП.

Заявниця та мати малолітньої ОСОБА_4 - ОСОБА_3 пояснила суду, що її донька навчається у Гімназії № 62 з 5-го класу, а наприкінці 6-го класу стосовно її доньки розпочалися протиправні дії. Як приклад вона зазначила, що ОСОБА_5 зробила фотографію її доньки та продемонструвала її учням класу, у тому числі ОСОБА_2 , однак зміст цієї фотографії їй невідомий. На початку навчання у 7-му класі, приблизно у жовтні 2025 року, ОСОБА_2 разом з іншою однокласницею знімали її доньку ОСОБА_4 на відео, проте що саме було зафіксовано на цьому відеозаписі, їй також невідомо. Надалі, 06 квітня 2026 року, у приміщенні Гімназії стався випадок, коли ОСОБА_2 , демонструючи прийом, кинула ОСОБА_4 , внаслідок чого остання отримала травму. Після цього розпочалося цькування її доньки з боку ОСОБА_5 та ОСОБА_2 , а в чаті Гімназії була поширена фотографія її оголеної доньки, зроблена ще під час навчання у 5-му класі. Їй стало відомо від учениці 6-А класу ОСОБА_6 , що зазначену фотографію поширила ОСОБА_5 , однак хто саме є автором цієї фотографії, їй невідомо. Саме наведені обставини стали підставою для звернення до поліції з метою припинення знущань над її донькою.

Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 пояснила суду, що категорично заперечує вину та протиправність дій своєї доньки ОСОБА_2 стосовно ОСОБА_4 . Вона зазначила, що її донька навчається у Гімназії № 62 з 1-го класу. Їй як матері відомо про окремі конфліктні ситуації між ОСОБА_2 , ОСОБА_4 та іншими ученицями школи, які виникали та вирішувалися у межах навчального закладу. При цьому вона вважає, що більшість таких ситуацій виникала саме через ОСОБА_4 , однак не вбачала необхідності доводити їх до поліції та суду. Також вона зазначила, що траплялися випадки, коли сама ОСОБА_4 висловлювалася на її адресу непристойними словами через її доньку. На переконання ОСОБА_1 , ця ситуація є штучно створеною батьками ОСОБА_4 , оскільки її донька ОСОБА_2 не вчиняла булінгу стосовно жодної з учениць Гімназії. Крім того, вона пояснила, що про подію, яка сталася 06 квітня 2026 року, їй стало відомо одразу, однак про її наслідки вона не знала. При цьому ні батьки ОСОБА_4 , ні адміністрація Гімназії № 62 до неї як до матері не зверталися. Лише приблизно за тиждень до цього судового засідання вона дізналася про наслідки зазначеної події. Водночас вона наголосила, що стосовно її доньки також вчинялися насильницькі дії з боку ОСОБА_4 , причому такі випадки були більш регулярними.

ОСОБА_4 пояснила суду, що її фотографію до загального чату надіслала ОСОБА_8 , учениця 6-го класу, а не ОСОБА_2 . З яких причин ОСОБА_10 переслала цю фотографію ОСОБА_2 , їй невідомо. Вона зазначила, що не намагалася з`ясувати обставини пересилання фотографії, оскільки не бажала спілкуватися зі ОСОБА_2 та іншими дівчатами і має намір перевестися до школи № 314. Щодо події 06 квітня 2026 року ОСОБА_4 пояснила, що спочатку сама показувала дівчатам певний прийом і нікого при цьому не зачепила. Після цього ОСОБА_2 запропонувала їй також продемонструвати прийом та «кинути на прогиб», на що вона погодилася, оскільки була переконана, що ОСОБА_2 це не вдасться. Під час виконання прийому ОСОБА_2 не змогла її втримати, через що вона впала. Через деякий час ОСОБА_4 звернулася до вчителя фізичної культури та повідомила, що у неї болить спина. У відповідь той направив її до класної керівниці, якій вона також повідомила про свій стан. Наступного дня вона звернулася до лікарні та надіслала фотографію звідти до загального чату класу. За її припущенням, це повідомлення було видалене класною керівницею.

ОСОБА_2 пояснила суду, що вони з ОСОБА_4 стали однокласницями у 5-му класі, однак ніколи не були подругами, а починаючи з 6-го класу підтримували нейтральні стосунки. Також вона зазначила, що фотографію оголеної ОСОБА_4 їй переслала інша учениця школи на ім`я ОСОБА_10 . Особисто вона цю фотографію нікому не поширювала, а лише зробила скріншот листування, в якому їй було надіслано це фото. Щодо події 06 квітня 2026 року ОСОБА_2 пояснила, що перебувала у роздягальні разом зі ОСОБА_14 та іншими дівчатами. До них підійшла ОСОБА_4 та почала розповідати про свої заняття єдиноборствами, після чого демонструвала певні рухи руками. Надалі вони за взаємною згодою вирішили продемонструвати прийом. Як пояснила ОСОБА_2 , ОСОБА_4 трималася за неї руками, після чого вона взяла її, і вони разом впали на підлогу. Після цього вона одразу запитала ОСОБА_4 , чи все гаразд, на що та відповіла ствердно, після чого інцидент був вичерпаний. Наприкінці того ж дня, 06 квітня 2026 року, до них звернулася класна керівниця та почала з`ясовувати обставини отримання ОСОБА_4 тілесних ушкоджень. Вона одразу повідомила, що виконання прийому відбувалося за взаємною згодою та що жодного навмисного кидка не було. Також розповіла суду про випадок, коли раніше ОСОБА_4 вдарила її телефоном у скроню, тягнула за волосся та завдавала ударів кулаками. Про ці випадки було відомо матері ОСОБА_4 та класному керівнику, однак жодної реакції з їхнього боку не було. Крім того, під час слухання у суді ОСОБА_2 пригадала й інші подібні випадки, що стосувалися інших дівчат.

Суддя, заслухавши пояснення всіх учасників, перевіривши матеріали справи, дійшла таких висновків.

Стаття 280 КУпАП передбачає, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати, в тому числі: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна ця особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Булінг (цькування) - тривале, систематичне та навмисне агресивне ставлення (фізичне, психологічне або економічне) однієї людини чи групи осіб до іншої, яке супроводжується нерівністю сил, приниженням гідності та часто призводить до психічних чи фізичних травм. Це не конфлікт, а саме одностороннє цькування.

Основними характеристиками булінгу є: систематичність - повторюється неодноразово, нерівність сил - жертва не може захистити себе самостійно, навмисність - метою є заподіяння шкоди, страху.

Одним із видів булінгу є психологічний, що полягає у нанесенні образ, поширенні чуток, ігноруванні, шантажу, цькування в соцмережах (кібербулінг). При цьому психологічне насильство під час булінгу це систематичне цькування, спрямоване на нанесення психічної травми через словесні образи, погрози, залякування та соціальну ізоляцію (ігнорування). Воно є умисним, довготривалим та ґрунтується на нерівності сил, часто призводячи до серйозних психологічних наслідків, таких як занижена самооцінка, депресія та страхи.

Так, ОСОБА_1 ставиться у провину те, що її малолітня донька ОСОБА_2 вчиняла психологічний булінг стосовно малолітньої ОСОБА_4 , а тому ОСОБА_1 , як мати малолітньої, яка не досягла віку адміністративної відповідальності, притягається до адміністративної відповідальності за частиною 3 статті 173-4 КУпАП.

Таким чином, для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності необхідно довести наявність у діях малолітньої ОСОБА_2 ознак та складу булінгу, себто довести те, що вона є кривдником (булером) стосовно жертви булінгу ОСОБА_4 .

На підтвердження цих обставин суду були надані наступні матеріали:

- заява ОСОБА_3 на ім?я директора Гімназії № 62 про випадки булінгу стосовно її доньки ОСОБА_4 ;

- повідомлення директора Гімназії № 62 про випадок булінгу стосовно ОСОБА_4 ;

- повідомлення директора Гімназії № 62 про підтверджений випадок булінгу стосовно ОСОБА_4 ;

- наказ директора Гімназії № 62 про проведення розслідування відповідно до заяви ОСОБА_3 з приводу булінгу стосовно ОСОБА_4 ;

- наказ директора Гімназії № 62 про підсумки роботи комісії з розгляду випадку булінгу (цькування) та вжиття заходів реагування;

- висновок комісії із числа вчителів Гімназії № 62 з розгляду випадку білунгу стосовно ОСОБА_4 ;

- протокол комісії із числа вчителів Гімназії № 62 з розгляду випадку білунгу стосовно ОСОБА_4 ;

- пояснювальна записка заступника директора з виховної роботи ОСОБА_15 від 27.04.2026 про те, що учениця 7-А класу ОСОБА_4 протягом останніх трьох років неодноразово зверталася до адміністрації Гімназії № 62 з приводу конфліктних ситуацій з групою однокласниць. За кожним зверненням проводилися індивідуальні бесіди та профілактична робота з учасниками конфліктів. За результатами такої роботи конфлікти тимчасово припинялися, однак надалі виникали повторно. У записці зазначено про системний характер непорозумінь між ученицями та необхідність подальшого психолого-педагогічного аналізу ситуації;

- пояснювальна записка учениці 7-А класу ОСОБА_16 від 27.04.2026 про те, що її стосунки з ОСОБА_4 були переважно нейтральними, однак між ними виникали окремі конфліктні ситуації. Вона описала випадок під час підготовки до тривоги, коли між нею та ОСОБА_4 виникла суперечка, після чого ОСОБА_4 вдарила її по голові. Також зазначила, що після цього намагалася підтримувати з ОСОБА_4 нейтральні стосунки та не бажала подальших конфліктів;

- пояснювальна записка учениці 7-А класу ОСОБА_17 від 27.04.2026 про наявність окремих конфліктних ситуацій між ученицями класу за період з 5 до 7 класу. Вона навела приклади суперечок за місце в класі, обговорила обставини події із застосуванням прийому в роздягальні та зазначила, що після інциденту ОСОБА_4 поширила у класному чаті фотографію з лікарні. Також вказувала про інші випадки словесного конфлікту між нею та ОСОБА_4 ;

- пояснювальна записка учениці 6-А класу ОСОБА_18 від 28.04.2026 про те, що вона отримала фотографію ОСОБА_4 від іншої учениці та переслала її ОСОБА_19 . При цьому зазначила, що фотографія була відома багатьом учням школи;

- пояснювальна записка учениці 7-А класу ОСОБА_14 від 27.04.2026 про те, що вона підтримувала з ОСОБА_4 нейтральні стосунки та не вважає себе учасником конфліктів з нею. Зазначила, що їй невідомо, хто саме поширив спірну фотографію, а також вказала, що особисто не мала наміру ображати ОСОБА_4 чи вчиняти щодо неї будь-які неправомірні дії.

- пояснювальна записка учениці 7-А класу ОСОБА_2 від 28.04.2026 про те, що між нею та ОСОБА_4 виникали конфлікти, ініціатором яких була саме остання і під час яких, ОСОБА_4 поводилася агресивно та застосовувала фізичну силу, зокрема завдала їй удару телефоном у ділянку голови. Також ОСОБА_2 зазначила, що подібні конфлікти виникали не лише між нею та ОСОБА_4 , а й між останньою та іншими ученицями.

- пояснювальна записка ОСОБА_21 від 27.04.2026 про те, що починаючи з 5 класу окремі учениці, зокрема ОСОБА_2 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 та ОСОБА_5 , вчиняли стосовно неї образливі дії та висловлювання. У записці зазначено, що після події, внаслідок якої вона потрапила до лікарні, зазначені учениці продовжували ображати її та використовували щодо неї принизливі слова. Також ОСОБА_4 вказала, що зверталася з цього приводу до класного керівника та адміністрації школи.

Також ОСОБА_1 до матеріалів справи були долучені документи, які, як вона вважала, підтверджують неповноту та необ`єктивність розгляду конфліктної ситуації адміністрацією Гімназії № 62:

- заява ОСОБА_1 від 20.05.2026, на ім?я начальника Дарницького УП ГУНП у м. Києві, про те, що під час засідання комісії з розгляду конфліктної ситуації у Гімназії № 62, проведеного 29.04.2026, розгляд відбувався необ`єктивно та односторонньо, без належного врахування інтересів її доньки ОСОБА_2 . У заяві вона просила перевірити законність дій членів комісії, провести повторний розгляд ситуації за участю всіх учасників конфлікту.

- лист Гімназії № 62 Дарницького району м. Києва № 72 від 19.05.2026, адресований ОСОБА_1 , про результати розгляду її заяви щодо надання копій документів, складених під час розгляду випадку булінгу. У листі зазначено, що заклад освіти частково задовольнив звернення, надавши копію пояснювальної записки ОСОБА_2 , витяг із протоколу засідання комісії та деперсоналізований висновок комісії, водночас відмовив у наданні пояснювальних записок інших учениць через наявність у них персональних даних третіх осіб.

- лист ОСОБА_1 до директора Гімназії № 62 від 18.05.2026 містить заперечення щодо висновків комісії з розгляду конфліктної ситуації між ОСОБА_2 та ОСОБА_4 , а також інших дівчат. У листі зазначено, що під час роботи комісії не були належним чином досліджені всі обставини події, не враховано пояснення окремих учениць та не забезпечено всебічного розгляду обставин.

- характеристика учениці 7-А класу ОСОБА_2 від 27.04.2026, видана Гімназією № 62 Дарницького району м. Києва, яка характеризує ОСОБА_2 як ученицю із середнім та достатнім рівнем навчальних досягнень, яка загалом позитивно ставиться до однокласників, підтримує дружні стосунки з учнями класу, бере участь у громадському житті школи та відповідально ставиться до виконання громадських доручень. У характеристиці також зазначено, що ОСОБА_2 є товариською, доброзичливою та життєрадісною.

Суддя, дотримуючись вимог ст. 252 КУпАП, оцінила докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, водночас керуючись законом і правосвідомістю.

Отож, судом встановлено, що як зазначила заявниця ОСОБА_3 у письмовій заяві та підтвердила під час судового засідання, учениці різних класів Гімназії № 62 протягом останніх років вчиняли стосовно її малолітньої доньки ОСОБА_4 дії, які вона розцінює як психологічний булінг.

Тим не менш, з огляду на не малу кількість різних конфліктних ситуацій між кількома ученицями та враховуючи, що в межах цього провадження розглядається питання про притягнення до адміністративної відповідальності саме ОСОБА_1 у зв`язку з діями її малолітньої доньки ОСОБА_2 , суддя оцінює лише ті обставини, які стосуються останньої.

Так, із пояснень всіх учасників провадження судом встановлено, що 06 квітня 2026 року мав місце випадок, під час якого ОСОБА_2 , демонструючи прийом, спричинила ОСОБА_4 тілесні ушкодження, внаслідок чого остання протягом кількох днів не відвідувала навчальний заклад.

Судом з?ясовано, і ця обставина ніким не заперечувалася, що за мить до цього сама ОСОБА_4 демонструвала присутнім дівчатам, серед яких була й ОСОБА_2 , прийоми, якими вона володіє. І надалі, після цієї власної демонстрації ОСОБА_4 погодилася на проведення аналогічного прийому стосовно себе з боку ОСОБА_2 , що було підтверджено поясненнями дівчатами.

Таким чином, зазначена подія відбулася внаслідок взаємної комунікації між ученицями та за згодою ОСОБА_4 .

І, хоча, дійсно наслідком цих дій стало спричинення їй тілесних ушкоджень, виконання прийому відбувався за її згодою.

При цьому суд звертає увагу, що після зазначених подій ні до ОСОБА_2 , ні до її матері ОСОБА_1 будь-яких претензій з боку батьків ОСОБА_4 не висловлювалося, окремі засідання педагогічної ради з цього приводу не проводилися, а сама ситуація була вичерпана.

Одночасно суд має зазначити, що під час судового розгляду було встановлено й інші обставини взаємовідносин між ученицями.

До прикладу, ОСОБА_2 повідомила, що до події від 06 квітня 2026 року ОСОБА_4 вдарила її телефоном у ділянку скроні, тягнула за волосся та завдавала ударів кулаками.

Зазначені обставини не були спростовані ніким та загалом не заперечувались протилежною стороною.

Отже, події від 06 квітня 2026 року передували інші конфліктні ситуації між ученицями, у тому числі випадки застосування фізичного впливу з боку самої ОСОБА_4 стосовно ОСОБА_2 , що загалом вказує про наявність взаємного конфлікту між ними, а не про односторонню агресивну поведінку останньої як про це наполягали ОСОБА_24 .

Але разом із тим, суд звертає увагу, що ОСОБА_1 ставиться у провину саме вчинення її малолітньою донькою психологічного булінгу стосовно ОСОБА_4 , і як вбачається з матеріалів справи та пояснень, підставою для звернення директора Гімназії № 62 до правоохоронних органів стало поширення серед учнів навчального закладу фотографії оголеної ОСОБА_4 .

Зі свого боку ОСОБА_2 продемонструвала суду листування, з якого вбачається, що відповідне фото було надіслано їй ученицею 6-А класу, що також і підтвердила навіть сама ОСОБА_4 . При цьому доказів того, що ОСОБА_2 поширювала зазначену фотографію серед інших учнів, матеріали справи не відображають та ніхто не зазначав.

А відтак, судом і не встановлено доказів того, що саме ОСОБА_2 була причетна до поширення фотографії ОСОБА_4 , яка і стала підставою для звернення адміністрації навчального закладу до правоохоронних органів.

Таким чином, досліджені судом обставини не підтверджують факту вчинення ОСОБА_2 стосовно ОСОБА_4 психологічного булінгу, який би мав систематичний характер та спричинив або міг спричинити наслідки, передбачені диспозицією статті 173-4 КУпАП.

Натомість наведені учасниками події ілюструють наявність окремих конфліктних ситуацій між ученицями, які мали взаємний характер, утім не дають підстав для висновку про цілеспрямоване та систематичне психологічне насильство з боку ОСОБА_2 по відношенню до ОСОБА_4 .

Суддя також звертає увагу, що інші епізоди, на які посилалася заявниця (і саме вона, а не її донька), не знайшли свого відображення у матеріалах справи, не були достатньо конкретизовані під час судового засідання та не розкриті ні самою ОСОБА_3 , ні ОСОБА_4 , а тому суд позбавлений можливості встановити обставини таких подій та надати їм належну оцінку.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що надані докази не підтверджують наявності в діях малолітньої ОСОБА_2 ознак систематичного психологічного булінгу стосовно ОСОБА_4 , а відтак і наявності в діях ОСОБА_1 як її матері складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 173-4 КУпАП.

Згідно з положеннями ст. 62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Відповідно до положень п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутність події і складу адміністративного правопорушення.

Отже, з наданих матеріалів суду та отриманих показань безпосередньо, встановлено, що дані, зазначені у протоколі про адміністративне правопорушення, не знайшли свого підтвердження.

Підсумовуючи наведене, справу про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 173-4 КУпАП слід закрити.

З урахуванням викладеного та керуючись ст. 173-4, статтями 23, 33, 40-1, 251, 252, 280, 283-285, 294 КУпАП, ч. 5 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», ч. 2 ст. 376 КПК України, суддя,

ухвалила:

Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 , до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 173-4 КУпАП закрити за відсутності події та складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення.

Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду через Дарницький районний суд міста Києва.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова може бути пред`явлена до виконання протягом трьох місяців з наступного дня після набрання нею законної сили.

Суддя Марина БОНДАРЕНКО