Постанова від 02 липня 2026 р. у справі №644/4850/26 — Індустріальний районний суд міста Харкова

Справа № 644/4850/26

Провадження № 3/644/1297/26

П О С Т А Н О В А

Іменем України

03 липня 2026 р. м.Харків

Суддя Індустріального районного суду м. Харкова Попова В.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення, матеріали по якій надійшли з УПП Харківської області ДПП про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Харків, громадянина України, не працюючого, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ,

за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП

у с т а н о в и в :

Згідно протоколу серії ВАВ № 745378 від 22.04.2026, 22 квітня 2026 року близько 09 годин 00 хвилин, громадянин ОСОБА_1 вчинив домашнє насильство психологічного характеру щодо своєї матері ОСОБА_2 , яке виразилося в образливому чіплянні до неї, агресивній поведінці та висловлюванні нецензурною лайкою, що призвело до сильного душевного болю та психічних страждань.

За вказаним фактом у відношенні ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення серії ВАВ № 745378 від 22.04.2026 за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.

ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, повідомлявся про день, час та місце судового розгляду належним чином та своєчасно шляхом направлення судової повістки в смс повідомлені, про що свідчить довідка про доставку повідомлення. Заяв, клопотань тощо від нього не надходило.

Потерпіла ОСОБА_2 в судове засідання не з`явилася, через канцелярію суду надала заяву, в якій зазначила, що ОСОБА_1 - її син. Наразі конфлікт між ними вичерпано. ОСОБА_1 з 29.04.2026 по теперішній час проходить курс психо-соціальної корекції у тренінговому центрі «Фенікс+». Вона не бажає, щоб ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності, просить обмежитись попередженням.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази в їх сукупності, суд приходить до наступного.

Частиною першої статті 173-2 КУпАП передбачено відповідальність за вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого, а так само невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений, або неповідомлення уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про місце свого тимчасового перебування в разі винесення такого припису.

Відповідно до п. 14 ч.1 ст.1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» психологічне насильство – це форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров`ю особи.

Таким чином, ця форма домашнього насильства з об`єктивної сторони повинна характеризуватися діянням, наслідками та причинним зв`язком між ними.

Разом із цим, вказані дії повинні бути умисними тобто особа, яка його вчинила, має усвідомлювати протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачати її шкідливі наслідки та бажати їх або свідомо допускати настання цих наслідків (ст. 10 КУпАП).

Відповідно недоведеними є і наслідки такого насильства у формі побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинення емоційної невпевненості, нездатності захистити себе або завдана шкода психічному здоров`ю ОСОБА_2 .

Протокол про адміністративне правопорушення без підтвердження іншими доказами не може слугувати належним доказом вини особи, оскільки за своєю природою є лише способом фіксації правопорушення

Аналізуючи надану потерпілою ОСОБА_2 через канцелярію суду заяву (а.с.19), в якій вона просить звільнити її сина - ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності у зв`язку з тим, що конфлікт між ними вичерпано та обмежитись усним зауваженням, суд зазначає наступне.

Згідно примітки ст.22 КУпАП, положення цієї статті не застосовуються до правопорушень, передбачених частиною четвертою статті 121, частиною п`ятою статті 122, статтями 122-2, 122-4, частиною третьою статті 123, частинами другою - п`ятою статті 126, статтями 130, 161-1 і 173-2 цього Кодексу.

Відтак, звільнення особи від адміністративної відповідальності за малозначністю вчиненого діяння з оголошенням усного зауваження, та закриття справи суперечить вищевикладеним нормам законодавства.

Разом з тим, факт подання потерпілою ОСОБА_2 такої заяви фактично свідчить про відсутність обставин, які б вказували на наявність свідомих, умисних дій ОСОБА_1 , вчинених по відношенню до його матері, які б свідчили про намір заподіяти насильство щодо такої, обмежити чи порушити її особисті права та свободи.

Суд зазначає, що конфлікт (лат. conflictus - зіткнення, сутичка) – це зіткнення протилежних інтересів і поглядів, напруження і крайнє загострення суперечностей, що може призвести до активних дій, ускладнень, боротьби, що супроводжуються складними колізіями. Конфлікт не містить вище перелічених ознак домашнього насильства. Ескалація конфлікту може призвести до насильства, але не завжди призводить.

Отже, різниця у тому, що насильство є результатом свідомих дій кривдника, підкріплених агресією і бажанням завдати шкоди. Натомість матеріалами справи не доведено умислу ОСОБА_1 на заподіяння шкоди психічному здоров`ю ОСОБА_2 .

Крім того, викладена в протоколі фабула, в порушення вимог ч. 1ст. 256 КУпАП, не містить обов`язкових елементів об`єктивної сторони адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1ст. 173-2 КУпАП, що підлягають доказуванню, а тому не відповідає диспозиції цієї норми КУпАП.

У силу приписів ст.62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. Тож, на думку суду, матеріали адміністративної справи не містять доказів, з точки зору їх допустимості, достовірності та достатності, які б підтверджували винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 173-2 КУпАП, а отже і доводили його винуватість «поза розумним сумнівом».

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю, зокрема за обставин відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Таким чином, враховуючи вищенаведене, вважаю за необхідне провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП закрити у зв`язку з відсутністю в його діях складу та події адміністративного правопорушення.

Керуючись ст.ст.247,283, 284 КУпАП,

П О С Т А Н О В И В:

Провадження по справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП за відсутності в його діях складу та події адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КпАП України.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення шляхом подачі апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду через Індустріальний районний суд м. Харкова.

Вступну та резолютивну частину складено 03.07.2026. Повний текст постанови складено 06.07.2026.

Суддя Попова В. О.