Рішення від 02 липня 2026 р. у справі №631/543/26 — Нововодолазький районний суд Харківської області

справа № 631/543/26

провадження № 2/631/846/26

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 липня 2026 року селище Нова Водолага

Нововодолазький районний суд Харківської області у складі: ?

головуючого судді Трояновської Т. М., ?

за участі секретаря судового засідання Семенко А. А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань приміщення Нововодолазького районного суду Харківської області цивільну справу в порядку спрощеного позовного провадження за позовом АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «АКЦЕНТ-БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В:

Представник АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО «АКЦЕНТ-БАНК» – Шкапенко Олександр Віталійович, який діє на підставі довіреності № 22908652-К-Н-О від 23 січня 2024 року, з використанням підсистеми «Електронний суд» Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи звернувся до Нововодолазького районного суду Харківської області з позовом до ОСОБА_1 , в якому просить стягнути з останнього заборгованість за кредитним договором від 06 червня 2017 року у розмірі 12830 гривень 73 копійки, яка складається з заборгованості за кредитом у сумі 10478 гривень 06 копійок, заборгованість по відсоткам у сумі 2352 гривні 67 копійок, а також судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 2662 гривні 40 копійок.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначив, що 06 червня 2017 року ОСОБА_1 приєднався до Умов та Правил надання банківських послуг в АКЦІОНЕРНОМУ ТОВАРИСТВІ «АКЦЕНТ-БАНК» з метою отримання банківських послуг та відкриття банківського рахунку. На підставі вказаної Анкети-заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг відповідачем ініційовано встановлення кредитного ліміту на його банківський рахунок та отримання платіжної картки, як засобу доступу до зазначеного рахунку. Як вказав представник банку, ОСОБА_1 надано кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на рахунок зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 46.80 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом та видано платіжну картку.

Відповідно до пунктів 2.1.1.2.2 – 2.1.1.2.4 «Умов та правил надання банківських послуг», клієнт надав згоду, що кредитний ліміт встановлюється за рішенням банку, і клієнт дає право банку в будь-який момент змінити (зменшити, збільшити або анулювати) кредитний ліміт. Підписання даного договору є прямою і безумовною згодою позичальника щодо прийняття будь-якого розміру кредитного ліміту, встановленого банком.

Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана ним Анкета-заява про приєднання до «Умовами та правилами надання банківських послуг» разом з Умовами та правилами, які викладені на сайті банку http://а-bank.com.ua/terms, складає між ним та банком кредитний договір, що підтверджується підписом у заяві.

Як вказав представник позивача, при укладанні договору сторони керувалися частиною 1 статті 634 Цивільного кодексу України, відповідач був ознайомлений та погодився з «Умовами та правилами надання банківських послуг» й банком, в свою чергу, була надана повна інформація про умови кредитування, про що позичальник зазначив у своїй заяві.

Банк на боргові зобов`язання за кредитом і овердрафтом нараховує відсотки в розмірі, встановленому тарифами банку з розрахунку 360 календарних днів на рік, що підтверджується пунктом 2.1.1.12.6 Умовами та правилами надання банківських послуг.

Одночасно пунктом 1.1.3.2.3 «Умов та правил надання банківських послуг» передбачена можливість здійснювати зміну Тарифів, а також інших умов обслуговування рахунків. При цьому банк, за винятком випадків зміни розміру наданого кредиту (кредитного ліміту), зобов`язаний не менш ніж за 7 днів до введення змін проінформувати клієнта, зокрема у виписці по Картрахунку, згідно з пункту 1.1.3.1.10 цього договору. Якщо протягом 7 днів банк не одержав повідомлення від клієнта про незгоду зі змінами, то вважається, що клієнт приймає нові умови. Право зміни розміру наданого на платіжну картку кредиту (кредитного ліміту) банк залишає за собою в однобічному порядку, за власним рішенням банку та без попереднього повідомлення клієнта.

Відповідно до пункту 2.1.1.5.5 «Умов та правил надання банківських послуг» позичальник зобов`язався погашати заборгованість за кредитом, відсотками за його використання, перевитрати платіжного ліміту, а також сплачувати комісії на умовах, передбачених цим Договором.

Як зазначив представник позивача, згідно з пунктом 2.1.1.5.7 «Умов та правил надання банківських послуг» власник картки зобов`язаний слідкувати за витратами коштів в межах платіжного ліміту з метою запобігання виникнення овердрафту.

Згідно з підпунктом 2.1.1.4.2 «Умов та правил надання банківських послуг», у разі порушення власником або довіреною особою вимог чинного законодавства України або умов цього договору та у разі виникнення овердрафта банк має право призупинити здійснення розрахунків по картці (заблокувати картку) або визнати картку недійсною до моменту усунення зазначених порушень, а також вимагати дострокове виконання боргових зобов`язань в цілому або у визначеній банком частці у разі невиконання власником та/або довіреною особою власника своїх боргових зобов`язань та інших зобов`язань за цим договором.

Представник банку у позові зазначив, що АКЦІОНЕРНИМ ТОВАРИСТВОМ «АКЦЕНТ-БАНК» зобов`язання за договором виконані в повному обсязі, а саме: надано відповідачу кредит (встановлено кредитний ліміт) у розмірі, відповідно до умов договору, проте в порушення умов вказаного договору відповідач не виконав належним чином свої зобов`язання за договором, у зв`язку з чим станом на 27 квітня 2026 року у нього утворилась заборгованість у розмірі 12830 гривень 73 копійки, яка складається з: заборгованості за кредитом у розмірі 10478 гривень 06 копійок та заборгованості за відсотками у розмірі 2352 гривень 67 копійок.

Оскільки позичальником, ОСОБА_1 , так і не були повернені кошти за кредитним договором, представник позивача змушений був звернутися до суду з позовом про стягнення зазначених коштів у судовому порядку з урахуванням положень статтей 525, 526, 530, 610, 612, 625, 629, 1049 та 1054 Цивільного кодексу України.

Ухвалою Нововодолазького районного суду Харківської області від 07 травня 2026 року прийнято до розгляду позовну заяву АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «АКЦЕНТ-БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором та відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Ухвалою Нововодолазького районного суду Харківської області від 03 липня 2025 року визначено про заочний розгляд справи за позовом АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «АКЦЕНТ-БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Інших процесуальних дій (забезпечення доказів, вжиття заходів забезпечення позову, зупинення і поновлення провадження тощо) у цивільній справі судом не вживалось.

Уповноважений представник АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «АКЦЕНТ-БАНК» у судове засідання не з`явився, хоча про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлялися завчасно та відповідно до приписів статті 128 Цивільного процесуального кодексу України. В наданому до позову клопотанні представник позивача просить суд розгляд справи провести за відсутності представника банку, зазначивши, що позовні вимоги підтримують у повному обсязі, проти заочного розгляду справи та ухвалення заочного рішення у справі не заперечують.

Відповідач, ОСОБА_1 , у судове засідання повторно не з`являвся, хоча про дату, час і місце розгляду справи був сповіщений завчасно відповідно до приписів статті 128 Цивільного процесуального кодексу України за адресою реєстрації місця проживання, вказаної у повідомленні Центру надання адміністративних послуг Нововодолазької селищної ради Харківського району Харківської області за № 04.01-39/126. Судові повістки про виклик ОСОБА_1 повернулись на адресу суду з відміткою відділення АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «УКРПОШТА» – «адресат відсутній».

До того ж, у судове засідання, призначене на 03 липня 2026 року ОСОБА_1 викликався шляхом розміщення судового оголошення на офіційному вебсайті судової влади України.

Про причини своєї неявки ОСОБА_1 суд не повідомляв, заяви про відкладення розгляду справи або про її розгляд за його відсутності, а також відзив на позовну заяву, у відповідності до статті 178 Цивільного процесуального кодексу України, не надсилав, станом розгляду справи не цікавився.

З цього приводу слід зазначити, що відповідно до пунктів 2 та 7 частини 2 статті 43 Цивільного процесуального кодексу України учасники справи зобов`язані сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи та виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.

Частиною 3 статті 131 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що у разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання без поважних причин.

Положеннями частини 1 статті 223 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

В даному випадку відповідач вважається таким, що належним чином повідомлений про дату судового розгляду справи, враховуючи наявні в матеріалах справи довідки поштового відділення, у тому числі з позначкою про неможливість вручення судової повістки «адресат відсутній за вказаною адресою» та «за закінченням терміну зберігання». Аналогічні правові висновки викладені Верховним Судом у складі колегією суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 10 травня 2023 року у справі № 755/17944/18 (провадження № 61-185св23) та у постанові від 13 травня 2024 року у справі № 755/4829/23 (провадження № 61-73св24).

Окрім цього, частиною 11 статті 128 Цивільного процесуального кодексу України визначено, що з опублікуванням оголошення про виклик особа вважається повідомленою про дату, час і місце розгляду справи.

У разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення) (частина 4 статті 223 Цивільного процесуального кодексу України).

Також відповідно до частини 1 статті 280 Цивільного процесуального кодексу України у зв`язку із неявкою в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, і від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності, зі згоди позивача по справі, суд вирішив за можливе розглянути справу на підставі наявних в ній доказів та ухвалити заочне рішення.

Верховний Суд України, узагальнюючи судову практику, також вказав, що інститут заочного провадження відповідає положенням та спрямований на реалізацію Рекомендації № R (84) 5 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам стосовно принципів цивільного судочинства, що направлені на вдосконалення судової системи. Для досягнення цієї мети необхідно забезпечити доступ сторін до спрощених і більш оперативних форм судочинства та захистити їх від зловживань та затримок, зокрема, надавши суду повноваження здійснювати судочинства більш ефективно.?

В даному випадку суд також бере до уваги позицію, викладену Верховним Судом у постановах від 01 жовтня 2020 року у справі № 361/8331/18 та від 24 жовтня 2024 року у справі № 752/8103/13-ц, в яких зазначено, що якщо представники сторін чи інших учасників судового процесу не з`явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, не відкладаючи розгляду справи, він може вирішити спір по суті. Основною умовою відкладення розгляду справи є не відсутність у судовому засіданні сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

За таких обставин, приймаючи до уваги те, що відповідач будучи завчасно належним чином повідомленим про день, час та місце розгляду справи, повторно, без зазначення причин свого неприбуття, не з`явився у судове засідання, а сторона позивача звернулась на адресу суду з заявою про розгляд справи за їх відсутності, де зазначили, що проти ухвалення рішення в заочному порядку не заперечують, враховуючи те, що підстав для визнання явки учасників справи обов`язковою для надання особистих пояснень не має, суд вважає за можливе розглянути справу за їх відсутності на підставі доказів, що містяться в матеріалах справи, при цьому відповідно до частини 2 статті 247 Цивільного процесуального кодексу України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.?

Вивчивши доводи позовної заяви, всебічно, повно та об`єктивно з`ясувавши всі обставини справи в межах заявлених вимог, перевіривши їх доказами, які були безпосередньо досліджені у судовому засіданні, проаналізувавши зміст норм матеріального права, які врегульовують спірні правовідносини, суд виходить з наступних підстав та мотивів

Вирішуючи спірні правовідносини суд виходить з того, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (частина 1?статті 2 Цивільного процесуального кодексу України).

Відповідно до положень часини 1 статті 4 Цивільного процесуального кодексу України кожна особа має право в порядку, встановленому цим кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. При цьому, розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього?кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках (частина 1 статті 13 Цивільного процесуального кодексу України).

Положеннями частини 1 статті 77 вказаного нормативно-правового документа регламентовано, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Частина 2 статті 129 Конституції України визначає основні засади судочинства, однією з яких згідно з пунктом 3 вказаної частини є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Аналогічні приписи передбачені частиною 3 статті 12 та частиною 1 статті 81 Цивільного процесуального кодексу України, відповідно до яких кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 82 цього кодексу.

Частиною 2 статті 77 та частиною 1 статті 82 Цивільного процесуального кодексу України встановлено, що предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання.

Так, у ході розгляду справи в межах заявлених вимог та зазначених і доведених обставин, судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини, що мають значення для вирішення справи за суттю.

Як свідчать наявні в матеріалах справи докази, 06 червня 2017 року між АКЦІОНЕРНИМ ТОВАРИСТВОМ «АКЦЕНТ-БАНК» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір шляхом підписання останнім Анкети-заяви про приєднання до «Умов та правил надання банківських послуг» в АКЦІОНЕРНОМУ ТОВАРИСТВІ «А-БАНК». У вказаній анкеті-заяві ОСОБА_1 зазначив свої персональні дані, такі як прізвище, ім`я та по батькові, дата народження, індивідуальний податковий номер, дані свого паспорта, адресу місця проживання та реєстрації, номер мобільного телефону, сімейний та соціальний статус. Своїм підписом в Анкеті-заяві відповідач погодився з тим, що дана заява, разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг» і тарифами, правилами користування, основними умовами обслуговування і кредитування, складають між ним та банком договір про надання банківських послуг. ОСОБА_1 в заяві зазначив, що він ознайомився з договором про надання банківських послуг до його укладання і згоден з його умовами, примірник договору про надання банківських послуг згоден отримати шляхом самостійної роздруківки з офіційного сайту банку www.а-bank.com.ua, а також зобов`язався виконувати вимоги «Умов та правил надання банківських послуг», а також регулярно самостійно ознайомлюватися з їх змінами на сайті банку.

При цьому відповідачем не заперечувався факт підписання вказаних вище анкети-заяви про отримання банківських послуг та паспорту споживчого кредиту.

Доказів того, що ОСОБА_1 не звертався до банку та не заповнював Анкету-заяву, у тому числі не надав копії своїх особистих документів, матеріали справи не містять та відповідачем вказані факти не спростовані.

Отже, як свідчать наявні матеріали справи між АКЦІОНЕРНИМ ТОВАРИСТВОМ «АКЦЕНТ-БАНК» та ОСОБА_1 був укладений договір про надання банківських послуг, після підписання якого у сторін виникли взаємні права та обов`язки, зокрема, у банку виникло зобов`язання надати кредитні кошти відповідачу, а у відповідача – зобов`язання оплачувати послуги банку, що виникають в результаті використання платіжної картки.

На підставі вказаної Анкети-заяви ОСОБА_1 надано кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на рахунок, відкритий у банку, за № 26207060361229 зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 46.80 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом та видано банківські карти № НОМЕР_1 , строком дії до січня місяця 2021 року, № НОМЕР_2 , строком дії до грудня місяця 2031 року.

З довідки за лімітами картки, оформленої на ім`я ОСОБА_1 убачається, що старт карткового рахунку відбувся 06 червня 2017 року розмір кредитного ліміту 2000 гривень 00 копійок (вид операції – встановлення), 08 вересня 2017 року – розмір кредитного ліміту 2500 гривень 00 копійок (вид операції – збільшення), 21 вересня 2017 року – розмір 15000 гривень 00 копійок (вид операції – збільшення), 08 листопада 2018 року – розмір 18000 гривень 00 копійки (вид операції – збільшення), 22 листопада 2018 року – розмір 22000 гривень 00 копійки (вид операції – збільшення), 04 лютого 2021 року – розмір 27000 гривень 00 копійки (вид операції – збільшення), 01 березня 2022 року – розмір 5000 гривень 00 копійки (вид операції – зменшення), 20 березня 2023 року – розмір 8000 гривень 00 копійки (вид операції – збільшення), 24 березня 2023 року – розмір 10000 гривень 00 копійки (вид операції – збільшення), 28 березня 2023 року – розмір 13000 гривень 00 копійки (вид операції – збільшення), 28 березня 2023 року – розмір 13000 гривень 00 копійки (вид операції – збільшення), 01 квітня 2023 року – розмір 16000 гривень 00 копійки (вид операції – збільшення), 07 квітня 2023 року – розмір 19000 гривень 00 копійки (вид операції – збільшення), 03 листопада 2023 року – розмір 18490 гривень 00 копійки (вид операції – зменшення), 29 березня 2024 року – розмір 17306 гривень 00 копійки (вид операції – зменшення), 06 квітня 2024 року – розмір 16502 гривень 00 копійки (вид операції – зменшення), 21 липня 2024 року – розмір 15629 гривень 00 копійки (вид операції – зменшення), 07 серпня 2024 року – розмір 15265 гривень 00 копійки (вид операції – зменшення), 28 серпня 2024 року – розмір 13765 гривень 00 копійки (вид операції – зменшення), 16 жовтня 2024 року – розмір 12896 гривень 00 копійки (вид операції – зменшення), 28 травня 2025 року – розмір 11420 гривень 00 копійки (вид операції – зменшення), 21 листопада 2025 року – розмір 10996 гривень 00 копійки (вид операції – зменшення), 21 листопада 2025 року – розмір 10996 гривень 00 копійки (вид операції – зменшення).

Таким чином, із наданих позивачем доказів встановлено, що ОСОБА_1 отримав кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок.

З виписки про рух коштів по рахунку НОМЕР_3 , відкритого на ім`я відповідача вбачається, що вказаними кредитними картками ОСОБА_1 активно користувався, починаючи з 06 червня 2017 року, а саме проводив операції з зняття готівки у банкоматах, сплачував товари та послуги тощо. Сума витрат за період з 06 червня 2017 року по 27 квітня 2026 року становить 143322 гривні 96 копійки, сума зарахувань – 122733 гривні 50 копійок, сума комісій –?3913 гривень 71?копійка.?

Вказані обставини свідчать про дотримання письмової форми правочину та укладення кредитного договору, відповідно до якого відповідач отримав кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у погодженому сторонами розмірі.

Крім мотивів, викладених вище, суд також враховує правові висновки Верховного Суду, викладені в постанові від 04 квітня 2018 року по справі № 357/12292/16-ц, в якій зазначено, що неоспорювання кредитного договору, часткове його виконання відповідно до статті 204 Цивільного кодексу України?свідчить про правомірність цього правочину. Підписання даного договору є прямою та безумовною згодою позичальника щодо прийняття умов цього договору.

Отже, між сторонами було укладено договір приєднання відповідно до частини 1?статті 634 Цивільного кодексу України.

Вказаним договором передбачено порядок та умови погашення кредиту, погашення заборгованості по кредиту, сплата нарахованих за період користування відсотків, комісії за користування кредитом та інших витрат.

Пунктами 2.1.1.2.1 «Умов та правил надання банківських послуг» у АКЦІОНЕРНОМУ ТОВАРИСТВІ «АКЦЕНТ БАНК» (далі – «Умови та правила надання банківських послуг») передбачено, що для надання послуг банк видає клієнту картку. ЇЇ вид визначений у пам`ятці клієнта і заяві, підписанням якої клієнт і банк укладають договір про надання банківських послуг. Датою укладання Договору є дата одержання картки, зазначена у заяві.

У відповідності до приписів пункту 2.1.1.2.2 «Умов та правил надання банківських послуг» картка є власністю банку і видається у тимчасове користування. Після одержання банком від клієнта необхідних документів, а також заяви банк виконує перевірку наданих документів і приймає рішення щодо можливості встановлення кредитного ліміту на кредитну картку. Клієнт дає свою згоду на те, що кредитний ліміт встановлюється за рішенням банку, і клієнт надає право банку у будь-який момент змінити (зменшити, збільшити або анулювати) кредитний ліміт (пункт 2.1.1.2.3 «Умов та правил надання банківських послуг»).

У пункті 1.1.3.2.3 «Умов та правил надання банківських послуг» визначено можливість здійснювати зміну Тарифів, а також інших умов обслуговування рахунків. При цьому банк, за винятком випадків зміни розміру наданого кредиту (кредитного ліміту), зобов`язаний не менш ніж за 7 днів до введення змін проінформувати Клієнта, зокрема у виписці по картрахунку згідно з пунктом 4.9 цього договору. Якщо протягом 7 днів банк не одержав повідомлення від клієнта про незгоду зі змінами, то вважається, що клієнт приймає нові умови. Право зміни розміру наданого на платіжну картку кредиту (кредитного ліміту) банк залишає за собою в однобічному порядку, за власним рішенням банку та без попереднього повідомлення клієнта.

При цьому, власник карти зобов`язаний стежити за витратами коштів у межах платіжного ліміту з метою запобігання виникнення овердрафту, що передбачено пунктом 2.1.1.5.7 «Умов та правил надання банківських послуг».

Як визначено у пункті 2.1.1.12.6 «Умов та правил надання банківських послуг» за користування кредитом й овердрафтом банк нараховує відсотки в розмірі, встановленому тарифами банку з розрахунку 360 календарних днів на рік.

Відповідно до пункту 2.1.1.5.5 «Умов та правил надання банківських послуг», позичальник зобов`язується погашати заборгованість за кредитом, відсотками за його використання, за перевитрати платіжного ліміту, а також оплачувати комісії на умовах, передбачених цим договором.

Судом встановлено, що позивач виконав усі взяті на себе зобов`язання, встановивши ліміт на кредит відповідачу, проте відповідачем, ОСОБА_1 , були порушені зобов`язання, встановлені умовами кредитного договору, стосовно своєчасного повернення сум отриманого кредиту і процентів за користування кредитними коштами, що вбачається з розрахунку заборгованості за кредитним договором. Таким чином, умови кредитного договору щодо дати кінцевого розрахунку по погашенню кредиту та відсотків за користування кредитом відповідачем порушені.

Як вже зазначалось, з виписки про рух коштів по рахунку відкритого на ім`я відповідача, ОСОБА_1 , вбачається, що вказаною кредитною карткою відповідач активно користувався.

З наданого позивачем розрахунку заборгованості вбачається, що у зв`язку з порушенням ОСОБА_1 виконання зобов`язань за кредитним договором від 06 червня 2017 року, станом на 27 квітня 2026 року у відповідача утворилась заборгованість у розмірі 12830 гривень 73 копійки, яка складається з: заборгованості за кредитом у розмірі 10478 гривень 06 копійок та заборгованості за відсотками у розмірі 2352 гривень 67 копійок.

Вказаний розрахунок заборгованості відповідачем не заперечувався та у встановленому законом порядку не спростовано.

Під час вирішення спірних правовідносин суд враховує, що їх правове регулювання здійснюється нормами Цивільного кодексу України.??

Так, цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов`язковим для неї (частини 1 та 2 статті 14 Цивільного кодексу України).??

За правилом, наведеним у частині 1 статті 205 Цивільного кодексу України?може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.??

Відповідно до частин 1 – 3 статті 207 Цивільного кодексу України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-комунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом.?Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.?Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).?Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства.?Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів, або іншим чином врегульовується порядок його використання сторонами.?

У відповідності до статті 6 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1?статті 627 Цивільного кодексу України).??

За змістом статей?626 та 628 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.??

Положеннями статті 1054 Цивільного кодексу України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов`язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 Цивільного кодексу України).

Стаття 204 Цивільного кодексу України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права і обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили.

Таким чином, у разі не спростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за цим договором, повинні здійснюватися, а створені обов`язки підлягають виконанню.

Із матеріалів справи вбачається, що з моменту укладання кредитного договору від 06 червня 2017 року між АКЦІОНЕРНИМ ТОВАРИСТВОМ «АКЦЕНТ-БАНК» та ОСОБА_1 ніхто зі сторін до цього часу не заявив про намір його припинити. У свою чергу, відповідач не надав суду доказів щодо звернення до банку з письмовою заявою про закриття карткового рахунку.

Приписи частини 1 статті 1049 Цивільного кодексу України встановлюють обов`язок позичальника повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самі сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самі кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.??

Згідно з частиною 2 статті 1050 Цивільного кодексу України якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилась, та сплатити проценти, належні йому відповідно до статті 1048 Цивільного кодексу України.??

Відповідно до частини 1 статті 1048 Цивільного кодексу України?позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

За приписами частин 1 та 2 статті 1056-1 Цивільного кодифікованого закону України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку кредитного договору. Встановлений договором розмір фіксованої процентної ставки не може бути збільшено кредитодавцем в односторонньому порядку. Умова договору щодо права кредитодавця змінювати розмір фіксованої процентної ставки в односторонньому порядку є нікчемною (частина 3 статті?1056-1?Цивільного кодексу України).?

Із розрахунку заборгованості, здійсненого АКЦІОНЕРНИМ ТОВАРИСТВОМ «АКЦЕНТ-БАНК», встановлено, що загальний борг відповідача за кредитним договором від 06 червня 2017 року складає 12830 гривень 73 копійки.

Як вже зазначалось, вказана заборгованість відповідачем не заперечувалась та у встановленому законом порядку не спростовано.??Також відповідачем в ході розгляду справи не надано альтернативних розрахунків заборгованості за кредитним договором, а тому суд погоджується з розрахунками заборгованості, наданих позивачем.??

При цьому, проценти за користування кредитом визначено відповідно до?статтей?1048 та 1056-1 Цивільного кодексу України, відповідно такі не є компенсацією за невиконання зобов`язань за договором в розумінні вище вказаного положення закону.??

Відповідач розумів розмір процентів, надаючи свою згоду на отримання кредитних коштів, що ним під сумнів не ставилось.??

Суд звертає увагу на те, що у договорах за участю фізичної особи – споживача враховуються вимоги законодавства про захист прав споживачів та зауважує, що враховуючи положення чинного законодавства України про принцип свободи договору, відповідач мав можливість не вступати у кредитні відносини із АКЦІОНЕРНИМ ТОВАРИСТВОМ «АКЦЕНТ-БАНК», якщо дійсно вважав встановлений розмір відсотків за користування коштами несправедливими, натомість ОСОБА_1 погодив зі своєї сторони такі умови договору, підписавши його зміст без будь-яких застережень.

Підписавши кредитний договір від 06 червня 2017 року ОСОБА_1 засвідчив, що погодилась на отримання в кредит коштів саме на умовах, що визначені цим договором.

При цьому, як вказав Верховний Суд у своїй постанові від 23 грудня 2020 року у справі № 127/23910/14-ц, часткова сплата боржником або з його згоди іншою особою основного боргу та/або сум санкцій є тією дією, яка свідчить про визнання ним боргу.

Внесення грошових коштів на рахунок кредитодавця є визнання ним боргу, що, у свою чергу, фактично прирівнюється до підтвердження волевиявлення учасника справи на укладення договору. Адже без волевиявлення не існувало б потреби сплачувати заборгованість. З огляду на викладене, волевиявлення позичальника може підтверджуватись як підписанням договору, так і його діями (заповнення формуляра (заявки) на отримання кредиту, часткова або повна сплата заборгованості тощо).

Згідно вимог статтей 525, 526, 530 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України у встановлений строк.?

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (частина 1 статті 612 Цивільного кодексу України).??

Правові наслідки порушення зобов`язання встановлені положеннями статті 611 Цивільного кодексу України. Так, згідно вищевказаної норми права, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.??

Положеннями статті 614 Цивільного кодексу України регламентовано, що яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини, якщо інше не встановлено договором або законом. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання. Як вбачається з матеріалів справи, зобов`язання не виконані з вини відповідача.??

Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання (стаття 625 Цивільного кодексу України).??

Отже, після підписання кредитного договору (позики) у сторін виникли взаємні права та обов`язки, зокрема, у позичальника?виникло?зобов`язання надати кредитні кошти відповідачу, а у відповідача?виникло?зобов`язання повернути суму отриманого кредиту та сплатити проценти.??

В силу статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.??

Цивільно-правова відповідальність – це покладення на правопорушника основаних на законі невигідних правових наслідків, які полягають у позбавленні його певних прав або в заміні невиконання обов`язку новим, або у приєднанні до невиконаного обов`язку нового додаткового.??

Таким чином, під час судового розгляду встановлено, що вимоги кредитного договору відповідачем належним чином не виконані, що є порушенням?статтей?526 – 530 Цивільного кодексу України.??

Даних, що свідчать про погашення заборгованості та про причини несвоєчасного погашення заборгованості за вказаними вище договором у добровільному порядку відповідачем ОСОБА_1 за час розгляду справи в суді не надано.

Крім того, суду не надано беззаперечних, належних та допустимих доказів, які б свідчили про наявність підстав звільнення відповідача від відповідальності за порушення зобов`язання, відповідно до статті 617 Цивільного кодексу України.

Враховуючи вищевикладене, суд доходить висновку, що між сторонами по справі виникли кредитні правовідносини, відповідно до яких відповідач отримавши кошти у кредит, своїх зобов`язань з їх повернення і сплати процентів за користування грошима належним чином не виконав.

З урахуванням наведеного, при заочному розгляді справи, аналізуючи зібрані у справі докази, кожний окремо та всі в сукупності, суд доходить висновку, що вимоги позивача щодо стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором у розмірі 12830 гривень 73 копійки, яка складається з: 10478 гривень 06 копійки – заборгованість за кредитом, 2352 гривні 67 копійок – заборгованість по відсоткам, підлягають задоволенню, оскільки відповідно до статті 77 Цивільного процесуального кодексу України, підтверджені належними доказами.

Будь-яких належних та допустимих доказів на підтвердження існування істотних обставин у відповідача, які слугували б поважною причиною невиконання взятих на себе зобов`язань, суду не надано.

При цьому суд наголошує, що судове доказування – це діяльність учасників процесу при визначальній ролі суду по наданню, збиранню, дослідженню і оцінці доказів з метою встановлення з їх допомогою обставин цивільної справи. При цьому, збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених Цивільним процесуальним кодексом України.

Доказування є єдиним шляхом судового встановлення фактичних обставин справи і передує акту застосування в судовому рішенні норм матеріального права, висновку суду про наявність прав і обов`язків у сторін.

У відповідності до частини 1 статті 76 Цивільного процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, які мають значення для вирішення справи.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (стаття 12 Цивільного процесуального кодексу України).

Згідно з частиною 2 статті 43 Цивільного процесуального кодексу України обов`язок надання усіх наявних доказів до початку розгляду справи по суті покладається саме на осіб, які беруть участь у справі.

Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 11 жовтня 2023 року у справі № 756/8056/19 зробила правовий висновок, відповідно до якого принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи та покладає тягар доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов`язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний.

У даній справі на виконання свого процесуального обов`язку, відповідачем не надано доказів повернення кредиту чи спростування встановлених судом обставин на час розгляду справи.

Ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «АКЦЕНТ-БАНК», суд відповідно до пункту 6 частини 1 статті 264 Цивільного процесуального кодексу України вважає за необхідне вирішити питання щодо розподілу між сторонами справи судових витрат.

Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом (частини 1 та 2 статті 133 Цивільного процесуального кодексу України).

Відповідно до частини 1, підпункту 1 пункту 1 частини 2 статті 4 Закону України від 08 листопада 2011 року № 3674-VІ «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.??

За подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана юридичною особою, ставка судового збору встановлюється у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.??

Статтею 7 Закону України № 4695-IX від 03 грудня 2025 року «Про Державний бюджет України на 2026 рік» з 1 січня 2026 року встановлений прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для працездатних осіб в сумі 3328 гривень 00 копійок, а тому за подання до суду цієї позовної заяви позивач повинен був би сплатити судовий збір у розмірі 3328 гривень 00 копійок.??

Водночас частиною 3 статті 4 Закону України від 08 листопада 2011 року № 3674-VІ «Про судовий збір» встановлено, що при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі – застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.??

З даним позовом?АКЦІОНЕРНЕ?ТОВАРИСТВО?«АКЦЕНТ-БАНК» звернулась до суду з використанням підсистеми «Електронний суд» Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, а тому, як убачається з матеріалів справи, позивачем при подачі позовної заяви до суду було сплачено судовий збір з?урахуванням понижуючого коефіцієнту?0,8 у розмірі 2662 гривні 40 копійок, що підтверджено платіжним дорученням № 6005315579083 від 27 квітня 2026 року.

Частиною 1 статті 141 Цивільного процесуального кодексу України встановлено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову – на відповідача (пункт 1 частини 2 статті 141 Цивільного процесуального кодексу України).

З огляду на вищевикладене, враховуючи, що позовні вимоги АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «АКЦЕНТ-БАНК» підлягають задоволенню в повному обсязі, суд приходить до висновку про необхідність стягнути з ОСОБА_1 судові витрати по сплаті судового збору в сумі 2662 гривні 40 копійок.

На підставі викладеного, керуючись статтями 11, 14 – 16, 202, 204, 509, 526, 527, 530, 549, 610, 611, 625, 626, 627, 629, 1046, 1048, 1049, 1050, 1054 Цивільного кодексу України, статтями 1 – 5, 10 – 13, 17,?19, 23, 76,?81, 89, 133, 141, 206, частиною 3 статті 211, частиною 1 статті 223, пунктом 2 частини 1 та частиною 2 статті 258, статтею 259, статтями 263 – 265, 267, 268, частинами 5 та 11 статті 272, частинами 1 і 2 статті 273, статтями 280 – 283, частиною 1 статті 352, статтями 354 і 355 Цивільного процесуального кодексу України,

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «АКЦЕНТ-БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором – задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «АКЦЕНТ-БАНК» заборгованість за кредитним договором від 06 червня 2017 року у розмірі 12830 (дванадцять тисяч вісімсот тридцять) гривень 73 копійки, яка складається з: 10478 гривень 06 копійки – заборгованість за кредитом, 2352 гривні 67 копійок – заборгованість по відсоткам

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «АКЦЕНТ-БАНК» понесені витрати по сплаті судового збору у розмірі 2662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) гривні 40 копійок.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому Цивільним процесуальним кодексом України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду безпосередньо, або шляхом використання підсистеми «Електронний суд» Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Відомості щодо учасників справи, які не оголошуються при проголошенні рішення:

Позивач: АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО «АКЦЕНТ-БАНК», ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 14360080, адреса місцезнаходження: місто Дніпро, вулиця Батумська, будинок № 11.

Відповідач: ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 , адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_1 .

Суддя Т. М. Трояновська