Суд: Самарівський міськрайонний суд Дніпропетровської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адмінправопорушення
Категорія: Самовільне залишення військової частини або місця служби
Дата: 25 червня 2026 р.
Справа: №183/7707/26
Суддя: Березюк В. В.
Справа № 183/7707/26
№ 3/183/2562/26
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
26 червня 2026 року
суддя Самарівського міськрайонного суду Дніпропетровської області Березюк В.В., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла з Дніпровського ЗВ ВСПвідносно:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ,
за ч. 3 ст. 172-11 КУпАП,
в с т а н о в и в :
15.06.2026 року о 11.00 року годині ОСОБА_1 самовільно залишив розташування військової частини НОМЕР_1 , розташованої в АДРЕСА_2 та проводив час на свій розсуд. 16.06.2026 року ОСОБА_1 самостійно прибув до військової частини НОМЕР_1 , чим вчинив правопорушення, передбачене ч.3 ст.172-11 КУпАП.
В суд ОСОБА_1 не з`явився, повідомлявся належним чином, причини неявки суду не повідомив. Разом з тим, в матеріалах справи міститься заява ОСОБА_1 про розгляд справи в його відсутність, свою вину визнав в повному обсязі.
Суд вважає встановленою вину ОСОБА_1 у вчинені ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-11 КУпАП, на підставі наступних доказів, досліджених судом: протоколу про адміністративне правопорушення; доповіді про самовільне залишення військовослужбовцем ОСОБА_1 військової частини НОМЕР_1 ; доповіді про повернення до військової частини НОМЕР_1 військовослужбовцем ОСОБА_1 .
Таким чином, суд дійшов висновку, що в діях ОСОБА_1 вбачається склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-11 КУпАП, а саме, самовільне залишення місця служби військовослужбовцем (крім строкової військової служби) тривалістю до десяти діб.
Обставин, які пом`якшують та/або обтяжують відповідальність, судом не встановлено.
При накладенні стягнення, суд, керуючись ст. 33 КУпАП, враховує характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь його вини, майновий стан і обставини, що пом`якшують та обтяжують його відповідальність. За таких обставин, суд дійшов висновку, що до ОСОБА_1 повинно бути застосовано адміністративне стягнення у виді штрафу на рівні мінімальної межі санкції ч. 3 ст. 172-11 КУпАП, що у відповідності до ст. 23 КУпАП, буде достатньою мірою відповідальності, яка досягне мети у вихованні правопорушника в дусі додержання Законів України, поваги до правил співжиття, а також запобіганню вчинення нових правопорушень, як самим правопорушником, так і іншими особами.
З цих же підстав суд не вбачає необхідності піддавати ОСОБА_1 адміністративному стягненню в межах найбільшої санкції ч. 3 ст. 172-11 КУпАП.
Крім того, відповідно до ст. 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
Разом з тим, відповідно до п. 12 ст. 5 ЗУ «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються військовослужбовці, військовозобов`язані та резервісти, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, - у справах, пов`язаних з виконанням військового обов`язку, а також під час виконання службових обов`язків.
Таким чином, ОСОБА_1 повинен бути звільнений від сплати судового збору.
Керуючись статтями 33, 34, 35, 40-1, 172-11, 279, 280 КУпАП, суд
п о с т а н о в и в :
ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-11 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто у сумі 8 500 гривень 00 копійок.
Звільнити ОСОБА_1 від сплати судового збору на підставі п. 12 ст. 5 ЗУ «Про судовий збір».
Штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтями 300-1, 300-2 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується:
- подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу;
- витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.
Постанова набирає чинності з наступного дня після закінчення строку на її оскарження, а у випадку такого оскарження - з дня набрання законної сили рішенням за результатами такого оскарження, яке винесено за наслідками розгляду справи по суті.
Постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено прокурором у випадках, передбачених ч. 5 ст. 7 КУпАП, особою, щодо якої її винесено, а також потерпілим – протягом десяти днів з дня її винесення.
Апеляційна скарга подається до Дніпровського апеляційного суду через Самарівський міськрайонний суд Дніпропетровської області.
Постанова підлягає пред`явленню до виконання протягом трьох місяців.
Суддя В.В. Березюк
Оригінал: reyestr.court.gov.ua