Вирок від 06 липня 2026 р. у справі №212/5318/26 — Покровський районний суд міста Кривого Рогу

Справа №212/5318/26

1-кп/212/1094/26

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 липня 2026 року м. Кривий Ріг

Покровський районний суд міста Кривого Рогу в складі: головуючого судді ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кривому Розі кримінальне провадження, внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12026041730000291 від 27.03.2026, по обвинуваченню

ОСОБА_3 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Кривий Ріг Дніпропетровської області, громадянки України, з професійно-технічною освітою, не заміжньої, не працюючої, не судимої, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 ,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України;

сторони кримінального провадження: прокурор Криворізької північної окружної прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_4 , обвинувачена ОСОБА_3 , захисник ОСОБА_5

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_3 26 березня 2026 року, у невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше 14 год. 00 хв., приїхала додому до потерпілої ОСОБА_6 за адресою: АДРЕСА_3 , щоб допомогти останній поїхати на кладовище до сина. Під час збирання на кладовище у ОСОБА_6 раптово погіршився стан здоров`я, у зв`язку з чим ОСОБА_3 викликала бригаду екстреної медичної допомоги, після прибуття якої потерпілій було надано невідкладну медичну допомогу, після чого її було госпіталізовано до КНП «Криворізька міська лікарня №16» КМР. ОСОБА_3 , залишившись за вказаною адресою, на прохання потерпілої зібрала її особисті речі для подальшої передачі їх до лікарні.

ОСОБА_3 того ж дня, продовжуючи перебувати у приміщенні квартири за вказаною вище адресою, під час збирання особистих речей потерпілої ОСОБА_6 , які необхідно було доставити останній до медичного закладу, виявила у шухляді кімнатного гарнітуру грошові кошти в сумі 18 500 грн, що належали ОСОБА_6 , і в цей час у неї раптово виник злочинний умисел на таємне викрадення частини вказаних грошових коштів, а саме в розмірі 15 000 грн, реалізуючи який, ОСОБА_3 з корисливих мотивів, в умовах воєнного стану, таємно викрала з вказаної шухляди грошові кошти у сумі 15 000 грн, що належали потерпілій ОСОБА_6 , після чого розпорядилася викраденим на власний розсуд, чим спричинила потерпілій майнову шкоду на вказану суму.

В судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_3 повністю визнала вину у пред`явленому їй обвинуваченні за ч. 4 ст. 185 КК України, суду показала, що дійсно за обставин, викладених у обвинувальному акті, вона, перебуваючи вдома у потерпілої, поки останню забрали до лікарні, побачила грошові кошти у шухляді, частину з яких у розмірі 15 000 грн забрала і які витратила на власні потреби. Розкаялася у вчиненому, просила суворо не карати, також пояснила, що відшкодувала потерпілій збитки у повному обсязі.

Враховуючи те, що обвинувачена ОСОБА_3 в повному обсязі визнала свою вину у вчиненні інкримінованого їй кримінального правопорушення при обставинах, викладених у обвинувальному акті та, беручи до уваги, що прокурор ОСОБА_4 , захисник ОСОБА_5 , також не оспорювали фактичні обставини провадження, і судом встановлено, що учасники судового провадження, в тому числі обвинувачена ОСОБА_3 , правильно розуміють зміст цих обставин та відсутність сумніву щодо добровільності їх позиції, роз`яснивши їм положення ч. 3 ст. 349 КПК України про те, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати фактичні обставини провадження у апеляційному порядку, вислухавши думку учасників судового провадження, які не заперечували проти розгляду кримінального провадження, в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 349 КПК України, суд визнав недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин скоєного кримінального правопорушення, які ніким не оспорюються.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що обвинувачена ОСОБА_3 в повній мірі викрита в скоєнні кримінального правопорушення та кваліфікує її дії за ч. 4 ст. 185 КК України як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчиненого в умовах воєнного стану.

При призначенні покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, сукупність усіх обставин, що їх характеризують (форма вини, мотив, спосіб, характер вчиненого діяння, ступінь здійснення злочинного наміру, тяжкість наслідків тощо), особу винного і обставини, які пом`якшують та обтяжують покарання.

ОСОБА_3 скоїла тяжкий злочин.

Вивченням даних про особу обвинуваченої ОСОБА_3 встановлено, що вона не заміжня, утриманців не має, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, інвалідності не має, не судима, офіційно не працевлаштована.

Обставинами, які відповідно до ст. 66 КК України пом`якшують покарання обвинуваченій ОСОБА_3 , є щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, добровільне відшкодування завданого збитку.

Обставиною, яка відповідно до ст. 67 КК України обтяжує покарання обвинуваченій ОСОБА_3 , є вчинення кримінального правопорушення щодо особи похилого віку.

Згідно з досудовою доповіддю орган пробації вважає за можливе виправлення обвинуваченої без ізоляції від суспільства та звільнення її від відбування покарання з випробуванням.

Приймаючи до уваги наведені обставини в сукупності, а також враховуючи досудову доповідь, суд приходить до висновку про призначення обвинуваченій ОСОБА_3 покарання в межах санкції ч. 4 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі.

Також, суд дійшов висновку, що виправлення обвинуваченої, яка визнала повністю вину у вчиненому кримінальному правопорушенні, щиро розкаялася, відшкодувала заподіяну шкоду, можливе без ізоляції його від суспільства. Суд вважає можливим звільнити її від покарання відповідно до ст. 75 КК України з випробуванням, поклавши на неї обов`язки, передбачені ст.76 КК України.

На думку суду, виходячи з принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації, саме таке покарання буде повністю відповідати ступеню тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, конкретним його обставинам та наслідкам, даним про особу обвинуваченої, і саме таке покарання буде необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченої та запобіганню скоєнню нею нових кримінальних правопорушень.

Питання щодо речових доказів вирішити відповідно до вимог ст. 100 КПК України.

Запобіжний захід, застосований щодо обвинуваченої у виді особистого зобов`язання, залишити до набрання вироку законної сили без змін.

Процесуальні витрати у справі відсутні. Цивільний позов не заявлений.

Керуючись ст. 368, 370, 373, 374 КПК України, суд

У Х В А Л И В:

ОСОБА_3 визнати винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України і призначити їй покарання у виді 5 (п`яти) років позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_3 звільнити від відбування покарання з випробуванням, визначивши іспитовий строк 1 (один) рік, якщо вона протягом іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення та виконає обов`язки, передбачені ст. 76 КК України, а саме: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання/реєстрації; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Речові докази:

грошові кошти в сумі 8 000 грн, паспорт громадянина України серії НОМЕР_1 , ключі від квартири, банківська картка Ощадбанку № НОМЕР_2 , РНОКПП, які передані на зберігання потерпілій ОСОБА_6 , - залишити у її розпорядженні;

виписку по картковому рахунку, - залишити зберігатися в матеріалах кримінального провадження.

Запобіжний захід у виді особистого зобов`язання обвинуваченій ОСОБА_3 залишити без змін до набрання вироком законної сили.

Вирок може бути оскаржений до Дніпровського апеляційного суду через Покровський районний суд міста Кривого Рогу протягом 30 днів з дня його проголошення.

Судове рішення суду першої інстанції не може бути оскаржене в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень ч. 3 ст. 349 КПК України.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення.

Суддя ОСОБА_1