Вирок від 06 липня 2026 р. у справі №277/961/26 — Ємільчинський районний суд Житомирської області

Справа № 277/961/26

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.07.2026 року селище Ємільчине

Ємільчинський районний суд Житомирської області у складі

головуючого судді ОСОБА_1

при секретарі с/з ОСОБА_2

розглянувши у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутністю учасників судового провадження обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12026065540000038 від 23.06.2026, за обвинуваченням

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце народження: смт Козацьке Бериславського району Херсонської області, громадянки України, одруженої, що має на утриманні дітей ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , внутрішньо-переміщеної особи, не працюючої, з базовою середньою освітою, місце проживання: АДРЕСА_1 , раніше не судимої,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України,

В С Т А Н О В И В:

10 травня 2026 року близько 20 години у ОСОБА_3 , яка перебувала поблизу будівлі «Музейчик про моє рідне село Тайки», що на перехресті вул. Лесі Українки та вул. Південна (юридична адреса відсутня) в с. Тайки Звягельського району Житомирської області, на грунті раптово виниклих особистих неприязних відносин, виник словесний конфлікт з неповнолітньою односельчанкою ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_6 .

Унаслідок словесного конфлікту ОСОБА_3 , діючи умисно, підійшла до неповнолітньої ОСОБА_7 , після чого схопила її правою рукою за шию та стиснула.

ОСОБА_3 спричинила неповнолітній ОСОБА_7 тілесні ушкодження: садна по лівій половині шиї у всіх третинах, які за ступенем тяжкості відносяться до легких тілесних ушкоджень.

Своїми умисними діями, які виразилися у спричиненні легких тілесних ушкоджень неповнолітній ОСОБА_7 , ОСОБА_3 вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 125 КК України.

Обвинувальний акт відносно ОСОБА_3 в порядку ст. 302 КПК України надійшов до суду з клопотанням прокурора про його розгляд у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні.

Зі змісту заяви обвинуваченої ОСОБА_3 , слідує, що остання беззаперечно визнає свою винуватість у вчиненні інкримінованого їй кримінального правопорушення, а саме в спричиненні легких тілесних ушкоджень ОСОБА_7 , погоджується із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлена з обмеженням права апеляційного оскарження згідно з ч. 2 ст. 302 КПК України, надала свою згоду на розгляд обвинувального акта без її участі у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні.

Захисником ОСОБА_8 підтверджено добровільність беззаперечного визнання винуватості обвинуваченої, її згоду із встановленими в результаті досудового розслідування обставинами і згоду на розгляд обвинувального акта за її відсутності.

До обвинувального акту долучена заява законного представника потерпілої ОСОБА_7 – ОСОБА_9 від 02.07.2026 про те, що вона згодна зі встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлена з обмеженням права апеляційного оскарження та згодна з розглядом обвинувального акта у спрощеному провадженні.

Відповідно до ч. 2 ст. 381 КПК України суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акта за його відсутності.

Відповідно до ч. 4 ст. 107 КПК України, у разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.

Вивчивши обвинувальний акт та додані до нього матеріали в їх сукупності, перевіривши встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються сторонами кримінального провадження, суд приходить до висновку, що винуватість обвинуваченої ОСОБА_3 у вчиненні нею кримінального правопорушення доведена повністю.

Дії обвинуваченої ОСОБА_3 суд кваліфікує за ч. 1 ст. 125 КК України, як умисні дії, які виразились у спричиненні легких тілесних ушкоджень.

Призначаючи обвинуваченій покарання, суд, відповідно до загальних засад призначення покарання, визначених ст. 65 КК України, враховує характер і ступінь тяжкості вчиненого нею кримінального правопорушення, особу обвинуваченої, обставини, які обтяжують та пом`якшують покарання.

Так, відповідно до ст. 12 КК України кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 125 КК України - є кримінальним проступком.

Обставин, що пом`якшують покарання обвинуваченої, не встановлено.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченої, не встановлено.

Також при призначенні покарання обвинуваченій ОСОБА_3 суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення; дані про особу обвинуваченої, а саме те, що вона на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває; має на утриманні чотирьох неповнолітніх дітей; раніше не судима.

Санкція ч. 1 ст. 125 КК України передбачає застосування до винних осіб такі покарання: штраф до п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк до двохсот годин, або виправні роботи на строк до одного року.

Враховуючи роз`яснення, які викладені в п. 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 24.10.2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання», зважаючи на відсутність обтяжуючих обставин, враховуючи особу обвинуваченої, суд вважає за необхідне призначити їй покарання у виді штрафу.

Таке покарання, на переконання суду, є справедливим і достатнім для виправлення ОСОБА_3 , попередження вчинення нею кримінальних правопорушень та відповідатиме принципу справедливості і не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між охоронюваними інтересами суспільства та правами особи, яка притягається до кримінальної відповідальності.

Цивільний позов по даному кримінальному провадженню не заявлений.

Запобіжних захід у кримінальному провадженні не обирався та, зважаючи на призначене покарання, суд не вбачає підстав для його обрання.

Процесуальні витрати відсутні.

Речові докази відсутні.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 302, 370, 374, 381, 382, 394 КПК України, суд

У Х В А Л И В :

ОСОБА_3 визнати винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 125 КК України, і призначити їй покарання у виді штрафу в розмірі 50 (п`ятдесят) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень 00 коп.

Вирок може бути оскаржено до Житомирського апеляційного суду через Ємільчинський районний суд Житомирської області протягом тридцяти днів з моменту його проголошення, з урахуванням особливостей, передбачених статтею 394 КПК України.

Копія вироку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надсилається учасникам судового провадження.

Суддя ОСОБА_1