Вирок від 06 липня 2026 р. у справі №760/34564/25 — Солом'янський районний суд міста Києва

Справа №760/34564/25 1-кп/760/2571/26

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 липня 2026 року Солом`янський районний суд м.Києва у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

за участі:

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5 ,

потерпілого ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань у м.Києві кримінальне провадження №12025100090002942 від 15.11.2025 року щодо ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця м.Києва, зареєстрованого та проживає за адресою: АДРЕСА_1 ; раніше судимого за злочини проти власності, останній раз 08.11.2024 Святошинським районним судом м. Києва за ч. 4 ст. 185, ч. 4 ст. 186 КК України, із застосуванням ст.ст.70, 71 КК України до позбавлення волі строком 7 років 1 місяць, звільнений 19.09.2024 умовно-достроково з місць позбавлення волі на невідбутий строк 5 років 2 місяці 22 дні для проходження військової служби за контрактом, -

в с т а н о в и в :

Так, військовослужбовець військової частини НОМЕР_1 солдат ОСОБА_4 , 14.11.2025, приблизно о 15 год. 40 хв., перебуваючи за адресою: АДРЕСА_2 , у порушення вимог ст.ст. 41, 68, 92 Конституції України, ст.ст. 178, 328 Цивільного кодексу України, ст.ст. 6, 11, 16 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст.ст. 1, 3, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, діючи повторно, з прямим умислом, з корисливих мотивів та з метою незаконного збагачення за рахунок чужого майна, в умовах воєнного стану, зайшовши до під`їзду вказаного будинку вслід за ОСОБА_6 , наблизився до останнього та наніс йому один удар кулаком руки в область голови, чим завдав йому фізичного болю, після чого, коли той повернувся обличчям, завдав йому ще один удар в область обличчя, спричинивши тілесні ушкодження у вигляді синців в тьмяно-потиличній ділянці зліва, навколо лівого ока з переходом в підочну ділянку, на лівій щоці з переходом в підщелепну ділянку, які відносяться до легких тілесних ушкоджень, після чого відкрито викрав у ОСОБА_6 його нагрудну сумку, яка матеріальної цінності для потерпілого не становить, в середині якої були особисті речі останнього, а саме: мобільний телефон марки «Xiaomi Redmi 10 А 4/128 GB» та чохол-книжку чорного кольору до нього, вартістю 2494,80 грн., з сім-карткою оператора мобільного зв`язку ПрАТ «Київстар» НОМЕР_2 , мобільний телефон марки «Xiaomi Redmi 14 С 8/256 GB» та чохол-книжу чорного кольору до нього, вартістю 3688,50 грн., з сім-карткою оператора мобільного зв`язку ПрАТ «ВФ Україна» НОМЕР_3 , грошові кошти в сумі 7500 грн., банківські картки, а також паспорт громадянина України ІD-картка на ім`я ОСОБА_6 , які матеріальної цінності для потерпілого не становлять, після чого з місця вчинення кримінального правопорушення із майном зник, розпорядившись ним на власний розсуд, чим спричинив ОСОБА_6 майнову шкоду на загальну суму 13683,30 грн.

Суд кваліфікує дії обвинуваченого ОСОБА_4 за ч.4 ст.186 КК України, а саме як відкрите викрадення чужого майна (грабіж), вчинене повторно, в умовах воєнного стану.

Також встановлено, що потерпілий ОСОБА_6 пред`явив цивільний позов, в якому просить суд стягнути з ОСОБА_4 майнову шкоду в розмірі 5300 грн., також потерпілий ОСОБА_6 повідомлявся про дати, час і місце судових засідань у даному кримінальному провадженні в порядку, визначеному КПК України, проти проведення судового розгляду за його відсутності у підготовчому судовому засіданні не заперечував.

Відповідно до положень ст.325 КПК України суд, заслухавши думку учасників судового провадження, встановив можливість за відсутності потерпілого з`ясувати всі обставини під час судового розгляду та вирішив проводити судовий розгляд без потерпілого.

У відповідності до ч.3 ст.349 КПК України, оскільки під час судового розгляду судом було з`ясовано, що встановлені в даному кримінальному провадженні обставини ніким не оспорюються та проти цього не заперечують учасники судового провадження, то було визнано недоцільним дослідження доказів щодо таких обставин.

При цьому, судом було встановлено, що учасники судового провадження правильно розуміють зміст цих обставин, сумніви у добровільності їх позиції відсутні, а також було роз`яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

На підставі вищенаведеного суд вирішив обмежитись допитом обвинуваченого та дослідженням матеріалів кримінального провадження, що характеризують обвинуваченого.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 підтвердив вищенаведені обставини вчинення ним грабежу, зазначивши, що свою вину у вчиненні цього кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.186 КК України, визнає повністю та щиро розкаюється у вчиненому.

Суд виходить з ч.1 ст.62 Конституції України, згідно з якою особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.

Як передбачено ч.2 ст.17 КПК України, ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом.

Зміст доведеності винуватості особи у вчиненні злочину поза розумним сумнівом закріплено, зокрема, в практиці Європейського суду з прав людини, згідно з якою цей Суд підтверджує, що критерієм, який застосовується при оцінюванні доказів, є доведення «поза розумним сумнівом», що може випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій факту, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою (рішення у справі «Авшар проти Туреччини», «Рудяк проти України»).

Згідно з п.22 постанови Верховного Суду від 04.07.2018 року в справі № 688/788/15-к стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкримінований злочин був вчинений і обвинувачений є винним у вчиненні цього злочину.

Виходячи з вищенаведеного суд на підставі стандарту доведення поза розумним сумнівом доходить висновку про визнання ОСОБА_4 винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.186 КК України.

Відповідно до чч.1-3 ст.50 КК України покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні кримінального правопорушення, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого.

Покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.

Покарання не має на меті завдати фізичних страждань або принизити людську гідність.

Згідно з ч.1 ст.65 КК України суд призначає покарання:

1) у межах, установлених у санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, що передбачає відповідальність за вчинене кримінальне правопорушення, за винятком випадків, передбачених частиною другою статті 53 цього Кодексу;

2) відповідно до положень Загальної частини цього Кодексу;

3) враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_4 суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.186 КК України (тяжкий злочин), його стадію (закінчений злочин).

З урахуванням п.1 ч.1 ст.66 КК України обставинами, що пом`якшують покарання, судом визнано щире каяття обвинуваченого ОСОБА_4 та його активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.

Обставин, що відповідно до вимог ч.1 ст.67 КК України обтяжують покарання обвинуваченого, судом не встановлено.

Як передбачено ч.2 ст.65 КК України, особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень. Більш суворий вид покарання з числа передбачених за вчинене кримінальне правопорушення призначається лише у разі, якщо менш суворий вид покарання буде недостатній для виправлення особи та попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень.

У зв`язку з цим суд також ураховує, що ОСОБА_4 під наркологічним диспансерно-динамічним наглядом, на обліку у лікаря - психіатра не перебуває, є військовослужбовцем військової частини НОМЕР_1 , має постійне місце проживання, матір на утримані (зі слів), за місцем реєстрації характеризується посередньо, раніше судимий за злочини проти власності, останній раз 08.11.2024 Святошинським районним судом м. Києва за ч. 4 ст. 185, ч. 4 ст. 186 КК України, із застосуванням ст.ст.70, 71 КК України до позбавлення волі строком 7 років 1 місяць, звільнений 19.09.2024 умовно-достроково з місць позбавлення волі на невідбутий строк 5 років 2 місяці 22 дні для проходження військової служби за контрактом, а тому суд доходить висновку, що лише фактичне відбування ОСОБА_4 покарання в умовах ізоляції здатне досягти мети покарання як кари, виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.

Суд також враховує наступні приписи:

- якщо засуджений після постановлення вироку, але до повного відбуття покарання вчинив нове кримінальне правопорушення, суд до покарання, призначеного за новим вироком, повністю або частково приєднує невідбуту частину покарання за попереднім вироком (ч.1 ст.71 КК України);

- остаточне покарання за сукупністю вироків, крім випадків, коли воно визначається шляхом поглинення одного покарання іншим, призначеним у максимальному розмірі, має бути більшим від покарання, призначеного за нове кримінальне правопорушення, а також від невідбутої частини покарання за попереднім вироком (ч.4 ст.71 КК України).

На підставі вищенаведеного суд призначає ОСОБА_4 остаточне покарання шляхом часткового приєднання до покарання, призначеного за цим вироком, невідбутої частини покарання за попереднім вироком Святошинського районного суду м. Києва від 08.11.2024 рокуу виді 7 років та 1 місяця позбавлення волі.

Строк відбуття покарання ОСОБА_4 рахувати з дня затримання, тобто з 15.11.2025 року.

Суд також доходить висновку про наявність підстав залишити в силі обраний відносно ОСОБА_4 запобіжний захід у виді тримання під вартою до набрання вироком законної сили.

На підставі ч.4 ст.174 КПК України одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, суд доходить висновку про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 24.11.2025 року, справа №760/31999/25, на мобільний телефон марки «Redmi 10a» в чохлі сірого кольору, IMEI НОМЕР_4 , IME12 НОМЕР_5 (номер мобільного телефону НОМЕР_6 ), мобільний телефон марки «Redmi 14c» чорного кольору, IMEI1 НОМЕР_7 , IME12 НОМЕР_8 (номер мобільного телефону НОМЕР_9 ), які поміщено до спецпакету №CRI 1000209; банківські картки № НОМЕР_10 ; НОМЕР_11 , № НОМЕР_12 та дисконтні картки, які поміщено до спецпакету №CRI 1000207; паспорт громадянина України та банківську картку на ім?я ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , № НОМЕР_13 , які вилучено до спецпакету №CRI 1000208; грошові кошти з наступним номіналом 2 купюри 1 000 грн., 2 купюри 100 грн., 1 купюра 20 грн., які вилучено до спецпакету №NPU 5330167; кофту бежевого кольору та сумку через плече піксельного кольору, які вилучено до спецпакету №NPU 5543712.

Щодо цивільного позову потерпілого ОСОБА_6 (далі - позивач) до обвинуваченого ОСОБА_4 (далі - відповідач), суд зазначає наступне.

Згідно з вищевказаним позовом позивач просить суд стягнути на свою користь з відповідача суму майнової шкоди, яка складає 5300 грн.

В судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 вищезазначений позов підтримав, просив задовольнити, відповідач ОСОБА_4 позов визнав повністю.

За змістом ч. 1 ст.128 КПК України особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред`явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.

Згідно з ч.1 ст.129 КПК України ухвалюючи обвинувальний вирок, постановляючи ухвалу про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, суд залежно від доведеності підстав і розміру позову задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє в ньому.

На підставі вищенаведеного, суд доходить висновку, що цивільний позов слід задовольнити повністю та стягнути з ОСОБА_4 майнову шкоду, спричинену вчиненим ним кримінальним правопорушенням, у розмірі 5300 гривень 00 копійок.

Питання щодо речових доказів вирішити у порядку, передбаченому ст.100 КПК України.

Під час досудового розслідування проводилася експертиза:

- висновок експерта Київського НДЕКЦ МВС України №СЕ-19/111-25/70314-ТВ від 19.11.2025 року, вартість проведеної судової експертизи становить 3565,60 грн., що у відповідності до вимог ст.122 КПК України є процесуальними витратами.

Згідно з ч.2 ст.124 КПК України у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.

Оскільки судом ОСОБА_4 визнано винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.186 КК України, то суд вважає за необхідне стягнути з нього на користь держави вартість проведених експертиз у розмірі 3565,60 грн.

На підставі вищенаведеного та керуючись стст.2, 50, 63, 65-67, 186 КК України, ст.ст.2, 4, 5, 100, 122, 124, 325, 349, 368 - 370, 373, 374, 395, 532 КПК України, суд, -

у х в а л и в :

Визнати ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.186 КК України,та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком 7 (сім) років.

На підставі ст.71 КК України призначити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , остаточне покарання шляхом часткового приєднання до покарання, призначеного за цим вироком, невідбутої частини покарання за вироком Святошинського районного суду м. Києва від 08.11.2024 рокуу виді позбавлення волі строком 7 (сім) років та 1 (один) місяць.

Строк відбуття покарання рахувати з 15.11.2025 року.

Обраний відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою залишити в силі до набрання вироком законної сили.

На підставі ч.5 ст.72 КК України зарахувати в строк остаточного покарання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строк попереднього ув`язнення з 15.11.2025 року включно з розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.

Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду м.Києва від 24.11.2025 року, справа №760/31999/25, на мобільний телефон марки «Redmi 10a» в чохлі сірого кольору, IMEI НОМЕР_4 , IME12 НОМЕР_5 (номер мобільного телефону НОМЕР_6 ), мобільний телефон марки «Redmi 14c» чорного кольору, IMEI1 НОМЕР_7 , IME12 НОМЕР_8 (номер мобільного телефону НОМЕР_9 ), які поміщено до спецпакету №CRI 1000209; банківські картки № НОМЕР_10 , НОМЕР_11 , № НОМЕР_12 та дисконтні картки, які поміщено до спецпакету №CRI 1000207; паспорт громадянина України та банківську картку на ім?я ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , № НОМЕР_13 , які вилучено до спецпакету №CRI 1000208; грошові кошти з наступним номіналом 2 купюри 1 000 грн., 2 купюри 10 грн., 1 купюра 20 грн., які вилучено до спецпакету №NPU 5330167; кофту бежевого кольору та сумку через плече піксельного кольору, які вилучено до спецпакету №NPU 5543712, - скасувати повністю.

Речові докази:

- мобільний телефон марки «Redmi 10a» в чохлі сірого кольору, IMEI НОМЕР_4 , IME12 НОМЕР_5 (номер мобільного телефону НОМЕР_6 ), мобільний телефон марки «Redmi 14c» чорного кольору, IMEI1 НОМЕР_7 , IME12 НОМЕР_8 (номер мобільного телефону НОМЕР_9 ), які поміщено до спецпакету №CRI 1000209; грошові кошти з наступним номіналом 2 купюри 1 000 грн., 2 купюри 100 грн., 1 купюра 20 грн., які вилучено до спецпакету №NPU 5330167; кофту бежевого кольору та сумку через плече піксельного кольору, які вилучено до спецпакету №NPU 5543712, - повернути потерпілому ОСОБА_6 ;

- паспорт громадянина України № НОМЕР_14 та картку киянина на ім?я ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , № НОМЕР_13 , які вилучено до спецпакету №CRI 1000208; банківські картки № НОМЕР_10 , НОМЕР_11 , № НОМЕР_12 та дисконтні картки МЕТРО, НОВУС, карта пацієнта, книжку для карток які поміщено до спецпакету №CRI 1000207, - залишити в розпорядженні потерпілого ОСОБА_6 ;

- 2 DVD-R диски із записами з камер відеоспостереження - залишити в матеріалах кримінального провадження протягом усього часу їх зберігання.

Цивільний позов, поданий ОСОБА_6 , - задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (ІПН НОМЕР_15 ), на користь ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (ІПН НОМЕР_16 ), майнову шкоду в розмірі 5300 (п`ять тисячі триста) грн. 00 коп.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави вартість документально підтверджених витрат на залучення експерта в розмірі 3565,60 грн.

Вирок може бути оскаржений до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Солом`янський районний суд міста Києва протягом 30 днів з дня його проголошення.

Вирок суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку вручити негайно після його проголошення обвинуваченому та прокурору.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Суддя ОСОБА_1