Рішення від 05 липня 2026 р. у справі №760/30679/25 — Солом'янський районний суд міста Києва

Справа №760/30679/25 2-а/760/501/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 липня 2026 року м. Київ

Солом`янський районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді Усатової І.А.

при секретарі судового засідання Омельяненко С.В.

розглянувши у порядку спрощеного позовного без повідомлення (виклику) сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії 4АВ № 07233080 від 09.09.2024,

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернулась до Солом`янського районного суду з позовом до Департаменту патрульної поліції, в якому просить скасувати постанову серії 4АВ № 07233080 від 09.09.2024, винесену інспектором Департаменту патрульної поліції Васютинським Андрієм Володимировичем на підставі інформаційних файлів та метаданих до них за результатами автоматичної фіксації подій з ознаками адміністративного правопорушення, отриманих в електронному вигляді із системи фіксації адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху в автоматичному режимі.

Згідно із зазначеною постановою, Кармазіну С.Ю., як власника транспортного засобу Kia Soul, д.н.з. НОМЕР_1 , було притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП, а саме - перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину та накладено штраф у розмірі 340 грн.

Правопорушення зафіксовано технічним засобом в автоматичному режимі 07 вересня 2024 року о 13 годині 14 хвилин за адресою: М01 Київ-Чернігів-Нові Яриловичі 113+864.

Постанову від 09.09.2024 позивач не отримувала у визначений законом спосіб. Позивач дізналася лише 24 жовтня 2025 року, коли постанова була вручена їй наручно в Управлінні патрульної поліції у місті Києві ДПП інспектором патрульної поліції Туз І.І.

Позивач зазначає, що 07.09.2024 в день фактичного вчинення правопорушення, вона не перебувала в зазначеному автомобілі. У цей день протягом всього дня позивач перебувала разом із своєю дитиною в місті Києві, супроводжуючи її на спортивному тренуванні.

07.09.2024 позивач передала свій автомобіль Kia Soul, д.н.з. НОМЕР_1 у тимчасову користування ОСОБА_2 , який і перебував за кермом у момент вчинення адміністративного правопорушення.

31.10.2025, одразу після отримання інформації про постанову, ОСОБА_2 звернувся до Департаменту патрульної поліції із заявою про визнання правопорушення та надання згоди на притягнення його до адміністративної відповідальності.

Також у своїй позовній заяві позивач звертає увагу суду на те, що вона не була обізнана про наявність даної постанови, нею не було сплачено штраф, накладений постановою, однак штраф є сплачений, але іншою людиною.

03.11.2025 адвокат Латенко Олександр звернувся до Департаменту патрульною поліції з адвокатським запитом № 03/11 про отримання інформації щодо того, ким був оплачений зазначений штраф, проте відповіді не отримав.

Враховуючи викладене, позивач просить визнати причини пропуску строку ОСОБА_1 до суду - поважними; поновити строк звернення до суду із вищезазначеним позовом; позов - задовольнити; визнати протиправною та скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення; зобов`язати Департамент патрульної поліції внести відповідні зміни до Єдиного державного реєстру МВС України щодо скасування оскаржуваної постанови та стягнути з Департаменту патрульної поліції за рахунок бюджетних асигнувань понесені позивачем судові витрати.

05.01.2026 до суду надійшов відзив. У своєму відзиві відповідач заперечує проти задоволення позовних вимог та вважає їх необґрунтованими. Зазначає, що постанова серії 4АВ № 07233080 від 09.09.2024 року була винесена уповноваженим інспектором Департаменту патрульної поліції на підставі інформаційних файлів та метаданих, отриманих із системи автоматичної фіксації адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху.

Відповідач зазначає, що 07.09.2024 о 13 год. 14 хв. на автомобільній дорозі М-01 Київ - Чернігів - Нові Яриловичі, км 113+864, технічним засобом автоматичної фіксації «Каскад 137-1120» було зафіксовано транспортний засіб KIA SOUL, державний номерний знак НОМЕР_2 , який рухався зі швидкістю, що перевищувала встановлене обмеження на 35 км/год, чим було порушено пункт 12.9.б Правил дорожнього руху. За вказане правопорушення позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП із накладенням адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340 грн.

На обґрунтування правомірності винесення постанови відповідач зазначає, що комплекс автоматичної фіксації відповідає вимогам ДСТУ 8809:2018, пройшов необхідні процедури оцінки відповідності, має відповідні сертифікати та може використовуватися як законний засіб вимірювальної техніки. Крім того, фото- та відеоматеріали, отримані із системи автоматичної фіксації, містять усі необхідні відомості про дату, час, місце вчинення правопорушення, географічні координати, державний номерний знак транспортного засобу, швидкість його руху, встановлене обмеження швидкості та напрямок руху, а тому є належними та допустимими доказами відповідно до статті 251 КУпАП.

Відповідач звертає увагу, що відповідно до статті 14-2 КУпАП адміністративну відповідальність за правопорушення, зафіксовані в автоматичному режимі, несе відповідальна особа, за якою зареєстровано транспортний засіб, якщо до Єдиного державного реєстру транспортних засобів не внесено відомостей про належного користувача. За даними реєстру, на момент винесення постанови власником транспортного засобу KIA SOUL, державний номерний знак НОМЕР_2 , була ОСОБА_1 , а відомості про належного користувача транспортного засобу були відсутні, у зв`язку з чим саме позивач правомірно була притягнута до адміністративної відповідальності.

Крім того, відповідач зазначає, що позивач не скористалася процедурою звільнення від адміністративної відповідальності, передбаченою статтею 279-3 КУпАП, оскільки не надала доказів того, що транспортний засіб вибув з її володіння внаслідок протиправних дій інших осіб, не повідомила про протиправне використання номерних знаків та не забезпечила звернення особи, яка фактично керувала транспортним засобом, із заявою про визнання факту вчинення адміністративного правопорушення.

Окремо відповідач зазначає, що обов`язок суб`єкта владних повноважень довести правомірність свого рішення, визначений частиною другою статті 77 КАС України, не звільняє позивача від обов`язку довести обставини, на яких ґрунтуються його позовні вимоги.

Посилаючись на викладені обставини, відповідач вважає, що оскаржувана постанова є законною, прийнятою на підставі належних та допустимих доказів, а тому просить у задоволенні позову відмовити повністю.

Оскільки розгляд справи відбувався в порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи, судове засідання в справі не проводилось та особи, які беруть участь у справі не викликались.

На підставі ч.4 ст. 229 КАС України судовий розгляд справи здійснювався без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

З`ясувавши доводи та аргументи сторін, обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши наявні у справі докази, суд дійшов таких висновків.

Позивач зазначає, що оскаржувану постанову від 09.09.2024 у встановленому законом порядку не отримувала, а про її існування дізналася лише 24.10.2025 після її вручення працівником Управління патрульної поліції у місті Києві. Доказів належного вручення позивачу копії постанови відповідачем суду не надано.

Враховуючи наведені обставини, суд приходить до висновку, що причини пропуску строку звернення до суду є поважними, а тому строк звернення до адміністративного суду підлягає поновленню. Після поновлення строку суд переходить до розгляду позовних вимог по суті.

Як убачається з постанови та встановлено судом, 07.09.2024 о 13 год. 14 хв., за адресою: М01 Київ-Чернігів-Нові Яриловичі 113+864 зафіксовано транспортний засіб Kia Soul, д.н.з. НОМЕР_2 , особа, яка керувала транспортним засобом, перевищила встановлені обмеження швидкості руху транспортних засобів на 35 км/год., чим порушила 12.9.б ПДР. У зв`язку з чим ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП.

Частина 1 ст.122 КУпАП передбачає перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками, що тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до п. 12.9.б ПДР України водієві забороняється перевищувати максимальну швидкість, зазначену в пунктах 12.4-12.7, на ділянці дороги, де встановлено дорожні знаки 3.29, 3.31, або на транспортному засобі, на якому встановлено розпізнавальний знак відповідно до підпункту "и" пункту 30.3 цих Правил.

У постанові зазначено, що порушення зафіксоване в автоматичному режимі за допомогою технічного засобу Каскад 137-1120.

Суд зазначає, що відповідно до статті 14-2 КУпАП адміністративну відповідальність за адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, несе відповідальна особа, за якою зареєстровано транспортний засіб, якщо до Єдиного державного реєстру транспортних засобів не внесено відомостей про належного користувача такого транспортного засобу.

Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини в справі «O'Halloran and Francis v. The United Kingdom» будь-хто, хто вирішив володіти чи керувати автомобілем, знав, що таким чином він піддає себе режиму регулювання, котрий застосовується, оскільки визнавалося, що володіння і користування автомобілем може потенційно завдати серйозної шкоди. Можна вважати, що ті, хто вирішив володіти та керувати автомобілями, погодилися на певну відповідальність та обов`язки. Отже водій, при керуванні автомобілем, зобов`язаний, в першу чергу, дотримуватись вимог ПДР України.

З матеріалів справи вбачається, що на момент вчинення адміністративного правопорушення та винесення оскаржуваної постанови власником транспортного засобу Kia Soul, д.н.з. НОМЕР_2 , була саме ОСОБА_1 , а відомості про належного користувача транспортного засобу до Єдиного державного реєстру транспортних засобів внесені не були. Згідно Постанови Кабінету Міністрів України № 1197 від 14 листопада 2022 року затверджено «Порядок внесення відомостей про належного користувача транспортного засобу до Єдиного державного реєстру транспортних засобів». Документ встановлює єдину процедуру реєстрації особи, яка законно користується транспортним засобом, але не є його власником, що має важливе значення, зокрема, для автоматичної фіксації порушень правил дорожнього руху та належного обліку користувачів автомобілів.

Як зазначає відповідач та не спростовано матеріалами справи, на момент винесення оскаржуваної постанови відомості про належного користувача транспортного засобу Kia Soul, державний номерний знак НОМЕР_2 , до Єдиного державного реєстру транспортних засобів внесені не були, у зв`язку з чим відповідно до статті 14-2 КУпАП відповідальною особою є власник транспортного засобу.

Так, відповідно до статті 279-3 КУпАП відповідальна особа звільняється від адміністративної відповідальності лише у випадках та порядку, визначених законом, зокрема якщо особа, яка фактично керувала транспортним засобом, особисто звернулася до уповноваженого органу із заявою про визнання факту вчинення адміністративного правопорушення та надала документ про сплату відповідного штрафу або якщо транспортний засіб вибув із володіння відповідальної особи внаслідок протиправних дій інших осіб.

Як убачається з матеріалів справи, ОСОБА_2 звернувся до Департаменту патрульної поліції із заявою про визнання факту вчинення адміністративного правопорушення лише 31.10.2025, тобто після спливу передбаченого статтею 279-3 КУпАП двадцятиденного строку. Відтак визначена законом процедура звільнення позивача від адміністративної відповідальності реалізована не була, а тому підстав для скасування оскаржуваної постанови суд не вбачає.

Матеріали справи не містять належних та допустимих доказів того, що позивач була звільнена від адміністративної відповідальності у порядку, визначеному статтею 279-3 КУпАП. Саме по собі звернення ОСОБА_2 після винесення постанови із заявою про визнання правопорушення не свідчить про виникнення передбачених законом підстав для скасування постанови.

Також суд критично оцінює доводи позивача щодо неотримання постанови, оскільки зазначені обставини можуть бути підставою для поновлення строку звернення до суду, однак самі по собі не свідчать про незаконність оскаржуваної постанови та не спростовують факту вчинення адміністративного правопорушення.

Водночас, суд вважає необґрунтованими доводи позивача про те, що про існування оскаржуваної постанови вона дізналася лише 24.10.2025 після особистого звернення до Управління патрульної поліції, де отримала її під підпис, оскільки будь-якому такому зверненню об`єктивно передують певні обставини, які спонукали особу до його вчинення.

Крім того, суд звертає увагу, що ОСОБА_1 мала посвідчення водія, строк дії якого закінчувався 18.10.2025.

Посилання позивача на те, що штраф був сплачений іншою особою, також не впливає на правомірність винесення постанови, оскільки факт сплати штрафу іншою особою не є підставою для звільнення відповідальної особи від адміністративної відповідальності та не свідчить про протиправність оскаржуваного рішення.

Таким чином, суд приходить до висновку, що позивачем не надано належних та допустимих доказів, які б спростовували факт вчинення адміністративного правопорушення або свідчили про незаконність оскаржуваної постанови.

За таких обставин адміністративний позов ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 2, 9, 72-77, 90, 241-246, 250, 255, 286 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії 4АВ № 07233080 від 09.09.2024 - відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Шостого апеляційного адміністративного суду, шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя І.А. Усатова