Вирок від 24 травня 2026 р. у справі №757/21921/26-к — Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/21921/26-к

пр. 1-кп-2918/26

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25.05.2026 року Печерський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді - ОСОБА_1 ,

при секретарі - ОСОБА_2 ,

розглянувши у порядку спрощеного провадження за відсутності учасників судового провадження в приміщенні суду у м. Києві кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026105060000167 від 06.04.2026, відносно:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Слов`янськ, Донецької області, громадянина України, з середнього освітою, не одруженого, офіційно не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого: 30.09.2019 Шевченківським районним судом Харківської області за ч. 3 ст. 186 КК України до 4 років 6 місяців позбавлення волі, звільнений з місць позбавлення волі 17.06.2022 на підставі ухвали Ленінського районного суду м. Полтава від 09.06.2022 умовно-достроково на 1 рік 2 місяці 24 дні,

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення (проступку), передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України,

В С Т А Н О В И В :

06.03.2026 близько 12 год. 00 хв. ОСОБА_3 , перебуваючи поблизу будинку №3 по вул. Михайла Бойчука, що у м. Києві біля дерева знайшов пакет з прозорого безбарвного полімерного матеріалу з пазовим замком, в середині якого знаходиться порошкоподібна речовина світло-бежевого кольору.

Взявши до рук вищезазначений пакет, ОСОБА_3 оглянув його та усвідомив, що в даному пакеті знаходиться психотропна речовина, після чого в останнього виник протиправний умисел, направлений на незаконне придбання психотропної речовини, для власного вживання без мети збуту.

Реалізуючи свій протиправний умисел, направлений на незаконне придбання та зберігання психотропної речовини для власного вживання без мети збуту ОСОБА_3 поклав вищевказаний пакет з психотропною речовиною поклав до лівої кишені спортивних штанів, тим самим незаконно придбав та почав незаконно зберігати при собі психотропну речовину, без мети збуту, до моменту її вилучення працівниками поліції.

Так, 06.04.2026, приблизно о 12 год. 45 хв. ОСОБА_3 маючи при собі незаконно придбану психотропну речовину, яку останній незаконно зберігав при собі без мети збуту, перебуваючи по вул. Михайла Бойчука, що у м. Києві, біля будинку №3 був зупинений працівниками поліції, якими в лівій кишені спортивних штанів виявлено та в подальшому вилучено: пакет з прозорого безбарвного полімерного матеріалу з пазовим замком, в середині якого знаходиться порошкоподібна речовина світло-бежевого кольору, що містить у своєму складі психотропну речовину, обіг якої обмежено - амфетамін, масою 0,183 г.

Таким чином, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , своїми умисними діями, які виразились у незаконному придбанні, та зберіганні психотропних речовин без мети збуту, обвинувачується у вчинені кримінального проступку (кримінального правопорушення), передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України.

Частинами 2, 3 ст. 381 КПК України визначено, що суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акта. Спрощене провадження щодо кримінальних проступків здійснюється згідно із загальними правилами судового провадження, передбаченими цим Кодексом, з урахуванням положень цього параграфа.

До обвинувального акту прокурором додано клопотання, в якому зазначено, що під час досудового розслідування підозрюваний беззаперечно визнав свою винуватість, не оспорює встановлені досудовим розслідуванням обставини і згоден з розглядом обвинувального акта за його відсутності, про що містяться відповідні заяви.

Згідно з положенням ч. 1 ст. 302 КПК України просить суд розглянути кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, у спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судовому засіданні.

До обвинувального акту долучено письмову заяву ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка складена за участі захисника - адвоката ОСОБА_4 , в якій ОСОБА_3 зазначає, що свою винуватість у вчиненні кримінального проступку він визнає беззаперечно, згоден із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, які викладені в обвинувальному акті та з розглядом обвинувального акту у спрощеному порядку, а також йому роз`яснено, що у разі надання згоди на розгляд обвинувального акту у спрощеному порядку він буде позбавлений права оскаржувати вирок в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини. Підозрюваним надана згода на розгляд обвинувального акту у спрощеному провадженні, що засвідчено його та захисника підписами.

Відповідно до ч. ч. 2, 3 ст. 382 КПК України вирок суду за результатами спрощеного провадження ухвалюється в порядку, визначеному КПК України, та повинен відповідати загальним вимогам до вироку суду. У вироку суду за результатами спрощеного провадження замість доказів на підтвердження встановлених судом обставин зазначаються встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження.

У відповідності до ч. 4 ст. 107 КПК України в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.

Обвинувачений ОСОБА_3 в поданій заяві обставини вчинення кримінального правопорушення встановлені органом досудового розслідування не оспорює, вважає, що органом досудового розслідування вони встановлені в повному обсязі, свою винуватість у вчиненні вказаного кримінального проступку визнає в повному обсязі, його позиція є добровільною та не є наслідком будь-якого тиску.

Таким чином обставини вчинення ОСОБА_3 кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, учасниками судового провадження не оспорюються, а отже суд, вивчивши матеріали обвинувального акту та матеріали кримінального провадження, керуючись законом та оцінюючи кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, та сукупність зібраних доказів з достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного рішення, дійшов висновку, що подія кримінального проступку мала місце, вина обвинуваченого ОСОБА_3 у вчинені кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, знайшла своє підтвердження і доведена повністю поза розумним сумнівом.

Дії обвинуваченого ОСОБА_3 кваліфіковані вірно за ч. 1 ст. 309 КК України, тобто незаконне придбання, зберігання психотропних речових без мети збуту.

Органом досудового розслідування достатньо повно встановлено обставини вчинення кримінального правопорушення, які підтверджують обставини, встановлені судом.

Призначаючи покарання обвинуваченому, суд враховує наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 КК України цей Кодекс має своїм завданням правове забезпечення охорони прав і свобод людини і громадянина, власності, громадського порядку та громадської безпеки, довкілля, конституційного устрою України від злочинних посягань, забезпечення миру і безпеки людства, а також запобігання злочинам.

Статтею 5 КК України встановлено, що закон про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність діяння, пом`якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість.

Закон про кримінальну відповідальність, що встановлює кримінальну протиправність діяння, посилює кримінальну відповідальність або іншим чином погіршує становище особи, не має зворотної дії в часі.

Закон про кримінальну відповідальність, що частково пом`якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, а частково посилює кримінальну відповідальність або іншим чином погіршує становище особи, має зворотну дію у часі лише в тій частині, що пом`якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи.

Якщо після вчинення особою діяння, передбаченого цим Кодексом, закон про кримінальну відповідальність змінювався кілька разів, зворотну дію в часі має той закон, що скасовує кримінальну протиправність діяння, пом`якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи.

Частиною 1 ст. 50 КК України визначено, що покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні кримінального правопорушення, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого.

Згідно з ч. 2 ст. 50 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень.

Санкцією ч. 1 ст. 309 КК України передбачене покарання у вигляді штрафу від однієї тисячі до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або пробаційним наглядом на строк до п`яти років, або обмеженням волі на той самий строк.

Вирішуючи питання про обрання міри покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , суд відповідно до вимог ст. 65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, які пом`якшують та обтяжують його покарання.

Так, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 66 КК України обставиною, яка пом`якшує покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , є щире каяття.

Відповідно до ст. 67 КК України обставин, які б обтяжували покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , не встановлено.

Також при призначенні обвинуваченому ОСОБА_3 покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке згідно з ст. 12 КК України є кримінальним проступком, його ставлення до вчиненого, яке полягає у визнанні винуватості та щирому каятті, а також відомості про особу обвинуваченого, те, що він на обліку лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває, що свідчить про його осудність.

За сукупності вище наведених обставин, враховуючи принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, суд вважає за необхідне призначити обвинуваченому ОСОБА_3 покарання в межах санкції ч. 1 ст. 309 КК України, а саме: у виді штрафу у розмірі 1 000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17 000, 00 грн.

Таке покарання, на переконання суду, є справедливим і достатнім для виправлення ОСОБА_3 попередження вчинення ним кримінальних правопорушень та відповідатиме його меті, гуманності, справедливості і не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між охоронюваними інтересами суспільства та правами особи, яка притягається до кримінальної відповідальності.

Цивільний позов у кримінальному проваджені не заявлявся. Кримінальним правопорушенням майнової шкоди не завдано.

Запобіжний захід обвинуваченому не обирався.

Арешт на майно у кримінальному провадженні не накладався.

Згідно з ч. 9 ст. 100 КПК України питання про долю речових доказів і документів, які були надані суду, вирішується судом під час ухвалення судового рішення, яким закінчується кримінальне провадження.

Долю речових доказів вирішити в порядку ст. 100 КПК України.

Відповідно до ст. 124 КПК України, у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави, документально підтверджені процесуальні витрати на залучення експерта.

Процесуальні витрати на залучення експерта підлягають стягненню з обвинуваченого.

Керуючись ст. ст. 100, 124, 368, 370, 371, 373, 374, 376, 381, 382, 393, 394, 395 КПК України, ст. ст. 12, 53, 65-66, ч. 1 ст. 309 КК України, суд,

У Х В А Л И В :

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення (проступку), передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, та призначити йому покарання у виді штрафу у розмірі 1 000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17 000, 00 (сімнадцять тисяч) грн.

Роз`яснити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що несплата штрафу за відсутності підстав для розстрочки його виплати тягне за собою наслідки, передбачені ч. 5 ст. 53 КК України.

Речові докази:

- амфетамін масою 0, 183 г., який поміщено до сейф-пакету №6617412, який зберігається в камері схову Печерського УП ГУ НП у м. Києві (квитанція №3074), після набрання вироком законної сили - знищити.

Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави процесуальні витрати на залучення експерта:

- за проведення судової експертизи матеріалів речовин і виробів (висновок № СЕ-19/111-26/18726-НЗПРАП від 10.04.2026) у розмірі 3 565, 60 грн.

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляції через Печерський районний суд міста Києва протягом 30 (тридцяти) днів з дня отримання копії вироку.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 394 КПК України - вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статтями 381 та 382 цього Кодексу, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставин.

Копію вироку за результатами розгляду обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.

Головуючий суддя ОСОБА_1