Суд: Голосіївський районний суд міста Києва
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адмінправопорушення
Категорія: Керування транспортними засобами або суднами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції
Дата: 09 червня 2026 р.
Справа: №752/10420/26
Суддя: Коваль В. О.
Справа № 752/10420/26
Провадження № 3/752/3583/26
Суддя Коваль В.О.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10.06.2026 року суддя Голосіївського районного суду м. Києва Коваль В.О., розглянувши матеріали, що надійшли з Голосіївського Управління патрульної поліції у м. Києві про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , громадянки України, місце проживання: АДРЕСА_1 ,
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
ВСТАНОВИВ:
Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення, 10.04.2026 о 10.25 год. у м. Київ, на вул. М. Грінченка, водій ОСОБА_1 керувала транспортним засобом «Volkswagen» д.н.з. НОМЕР_2 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини роту, порушення координації мови, різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя. Від проходження огляду на стан сп`яніння у встановленому законодавством порядку – відмовилась. Своїми діями порушила п. 2.5 ПДР, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.
У судовому засіданні ОСОБА_1 разом з представником –адвокатом Полянчуком В.Б., вину не визнали, просили закрити провадження, оскільки вважають що, керувала транспортним засобом у стані крайньої необхідності через те що, була термінова необхідність завезти свою десятимісячну дитину до лікаря, оскільки це загрожувало її життю, тому змушена була відмовитись від будь-яких маніпуляцій, які могли згаяти час та поставити ризик для життя та здоров`я дитини. Також вказали на те що, патрульним поліцейськими було надано направлення на проходження огляду на стан сп`яніння у закладі охорони здоров`я, який знаходиться не за найближчою адресою. Крім того, наголошувала, що ознаки сп`яніння були надумані працівниками поліції. Також долучено додатки до вищезазначеного клопотання.
Ретельно дослідивши письмові докази, а саме: дані вищезазначеного протоколу про адміністративне правопорушення, який складений стосовно ОСОБА_1 , відео з бодікамери, направлення у «КМНКЛ «Соціотерапія», усні пояснення у судовому засіданні та клопотання адвоката Полянчука В.Б. про закриття провадження з додатками, суд дійшов наступного висновку.
Щодо тверджень адвоката Полянчука В.Б. про те, що ОСОБА_1 діяла у стані крайньої необхідності, а також, що ознаки спїяніння працівниками поліції були надумані, суд ставиться критично, оскільки з відеозапису вбачається, що вищезазначена відмовилась від проходження огляду, що було зафіксовано працівниками поліції, на що було правомірно складено протокол про адміністративне правопорушення. Крім того, як вбачається з додатків до клопотання, ОСОБА_1 перенесла візит до лікаря на іншу дату. При цьому з наданих документів не вбачається обставин, які б свідчили про наявність реальної загрози життю малолітньої дитини та які перешкоджали своєчасному проходженню нею огляду на стан сп`яніння.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови.
Положеннями ст. 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, речовими доказами, іншими документами тощо.
Згідно зі ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Згідно з ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Положеннями ч. 1 ст. 130 КУпАП встановлена адміністративна відповідальність за керуванням транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до п. 2.5 ПДР України водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Таким чином, враховуючи, що по справі зібрано достатньо доказів, які у сукупності не викликають сумнівів у своїй достовірності і допустимості та які підтверджують вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, яке є умисним, грубим та суспільно небезпечним, є всі підстави для притягнення її до адміністративної відповідальності та накладення на нього адміністративного стягнення у межах, установлених у санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме: у виді штрафу з позбавленням ОСОБА_1 права керування транспортними засобами, відповідає принципу співвідношення між тяжкістю вчиненого адміністративного правопорушення та заходом державного примусу.
Положеннями ст. 40-1 КУпАП передбачено, що у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується судовий збір особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.
Керуючись ст. 40-1, ч. 1 ст. 130, ст. 221, 266, КУпАП, п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», суд,
ПОСТАНОВИВ:
Визнати ОСОБА_1 винною у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накласти на неї адміністративне стягнення у вигляді штрафу на користь держави у розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) грн з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий в розмірі 665 грн 60 коп.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення. Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду через Голосіївський районний суд міста Києва.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Суддя В.О. Коваль
Оригінал: reyestr.court.gov.ua